Проаналізовано методи вивчення розподілу компонентів у суміші сипких матеріалів. Ці методи використано під час вивчення ефективності змішувачів. Показано доцільність застосування методів математичної статистики для обробки результатів досліджень. Застосування цих методів дозволяє точно вивчити розподіл компонентів у корпусі змішувача та надати науково-обгрунтовані рекомендації щодо удосконалення його конструкції.

Рассмотрены вопросы теории смешения сыпучих материалов и методика изучения однородности распределения компонентов. Раскрыт механизм возникновения сил сопротивления движению рабочего органа в сыпучем материале. Приведены методики определения физико-механических свойств данных материалов. Охарактеризованы конструкции смесителей и области их применения. Описаны конструкции смесителей сыпучих и пастообразных материалов, разработанных в Северодонецком научно-исследовательском и конструкторском институте химического машиностроения. Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований данных смесителей, освещен опыт их промышленной эксплуатации. Предложены методы расчета мощности приводов. Даны рекомендации по конструированию смесителей. Проанализированы конструкции смесителей, широко применяемых в мировой практике. Приведены формулы для расчета мощности, потребляемой смесителями различных конструкций, а также справочные данные по физико-механическим характеристикам некоторых сыпучих материалов.

Увагу приділено важливості виконання самостійної позааудиторної роботи студентами магістратури в межах вивчення педагогічних дисциплін. Запропоновано англомовні завдання трьох рівнів: репродуктивного, реконструктивного та творчого. Відзначено, що специфіка вивчення курсу полягає у підготовці домашніх завдань та їхній презентації на семінарських заняттях англійською мовою. Встановлено, що самостійне виконання позааудиторних завдань з елементами творчості впливає на підвищення успішності навчання та мотивації до опанування педагогічних дисциплін.

Акцентировано на важности выполнения самостоятельной внеаудиторной работы студентами магистратуры в рамках изучения педагогических дисциплин. Предложены англоязычные задачи трех уровней: репродуктивного, реконструктивного и творческого. Отмечено, что специфика изучения курса состоит в подготовке домашних заданий и их презентации на семинарских занятиях английского языка. Установлено, что самостоятельное выполнение внеаудиторных заданий с элементами творчества влияет на повышение успеваемости и мотивацию к овладению педагогическими дисциплинами.

The questions of the importance of implementing an independent graduate student extracurricular work in the study of educational disciplines. Proposed English-language tasks at three levels: reproductive, reconstructive and creative. It is noted that the specifics of the study course is to prepare homework assignments and presentations in seminars in English. Found that self-fulfillment outside of classroom assignments with the elements of creative influences to improve academic performance and motivation to take up teaching disciplines.

Рассмотрено численное моделирование и исследование аэроупругих колебаний лопаток рабочего колеса четвертой ступени газовой турбины с целью выявления возможности возникновения автоколебаний и последующего флаттера. Приведены результаты моделирования тестовых задач аэроупругости, подтверждающие правомерность и корректность выбранного подхода и инструмента моделирования. В качестве инструмента для расчетов использовались современные передовые технологии численного анализа, реализованные в пакетах численного моделирования ANSYS/Mechanical и ANSYS/CFX. Выполнено исследование влияния расхода газа на характер динамического поведения лопатки.

Розглянуто наукові підходи до трактування основних понять: "готовність", "педагогічна діяльність у вищій школі", "майбутні викладачі ВНЗ", "готовність майбутніх викладачів ВНЗ до педагогічної діяльності", "формування готовності майбутніх викладачів ВНЗ до педагогічної діяльності". Визначено компоненти, критерії, показники та рівні готовності, а також обгрунтовано структурно-функціональну модель підготовки майбутніх викладачів непедагогічних спеціальностей до педагогічної діяльності. Її ефективність реалізується за допомогою впровадження педагогічних умов: розвитку мотиваційної готовності та творчих здібностей магістрантів у оволодінні педагогічними знаннями і вміннями, оптимального підбору методів, упровадження трирівневої моделі та систематичного моніторингу процесу формування готовності майбутніх викладачів ВНЗ до педагогічної діяльності. Встановлено, що розгортання процесу через репродуктивний та реконструктивний рівні дозволяє студентам досягнути творчого рівня навчальної діяльності, що відповідає сформованій готовності до педагогічної діяльності у вищій школі. Задоволення актуальних потреб студентів в опануванні педагогічних явищ, самостійна оцінка студентами готовності до аудиторної роботи та досягнутого навчального прогресу, а також максимальна кількість практичної педагогічної діяльності під час опанування педагогічних дисциплін дозволяє сформувати позитивну мотивацію до опанування педагогічної дисципліни та майбутньої педагогічної діяльності у вищій школі.

Розглянуто шляхи використання технологій формування готовності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів до педагогічної діяльності з числа студентів непедагогічних спеціальностей. Обгрунтовано доцільність їх застосування в рамках самостійної підготовки до аудиторних занять. Визначено відповідні інформаційні ресурси та комунікаційні можливості учасників навчально-виховного процесу. Розроблено технологію використання інформаційних засобів у процесі опанування педагогічної дисципліни "Теорія і практика вищої школи" студентами магістратури на основі авторських навчально-методичних матеріалів з доступом через Інтернет-мережу. Показано, що забезпечення навчального процесу у вищій школі сучасними технологіями дозволяє здійснювати ефективну підготовку до аудиторних занять в індивідуальному режимі та у зручний час незалежно від місцезнаходження, сприяє формуванню у майбутніх викладачів вищих навчальних закладів навичок здійснення самостійної навчальної діяльності, а також формує мотивацію до опанування педагогічних дисциплін в умовах магістратури.

Теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення наукової проблеми розвитку сучасних тенденцій вищої освіти Великої Британії періоду другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Схарактеризовано вищу освіту Великої Британії як історико-культурний феномен. Визначено та схарактеризовано етапи розвитку сучасної вищої освіти Великої Британії періоду другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Виокремлено сучасні тенденції розвитку вищої освіти Великої Британії на основі виявлених протиріч та обґрунтовано їх відповідно до мети дослідження. Розроблено та обґрунтовано теоретичну модель підтримки персоналу закладів вищої освіти в часи змін на основі наукового аналізу теорії та практики вищої школи Великої Британії в межах виокремлених тенденцій. Визначено та схарактеризовано перспективні шляхи імплементації успішного досвіду вищої школи Великої Британії на базі вітчизняних закладів вищої освіти.