Проаналізовано адміністративно-правове забезпечення діяльності третейських судів в Україні на всіх етапах їх становлення та розвитку як самостійного інституту. Визначено поняття, місце, роль третейських судів у судовій системі України й адміністративно-правове забезпечення їх діяльності. Наведено передумови та пріоритети його запозичення для застосування в Україні. Уточнено структуру третейських судів, визначено коло прав та обов'язків їх суддів, висвітлено напрями удосконалення стану адміністративно-правового забезпечення діяльності, сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про третейські суди". Розроблено проект Кодексу етики третейського судді, в якому запропоновано посилити відповідальність суддів. Доведено, що основною метою наукового й інформаційного забезпечення діяльності третейських судів в Україні можна визнати всебічну науково-теоретичну та інформаційну підтримку їх діяльності з боку органів державної влади та недержавних організацій на підставі комплексу організаційних, дослідницьких, нормативно-правових, технічних та інших заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)189.4-7

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто правозастосовну практику правового забезпечення інформаційної діяльності органів Державної фіскальної служби (ДФС) України, вітчизняне та зарубіжне законодавство в цій сфері та досвід правового забезпечення інформаційної діяльності державних органів, які виконують аналогічні функції. Розкрито правові детермінанти формування інформаційної політики в Україні та питання її реалізації органами ДФС України. Визначено недоліки правового забезпечення інформаційної діяльності та розроблено рекомендації щодо вдосконалення законодавства в зазначеній сфері та підвищення ефективності цієї діяльності.

Здійснено комплексне та системне дослідження адміністративно-правового забезпечення інформаційної діяльності органів Державної фіскальної служби України. Роз’яснено науково-прикладну проблему адміністративно-правового забезпечення інформаційної діяльності органів ДФС України та розроблено цілісний доктринальний підхід до формування концепції її забезпечення. Досліджено ґенезу теорії інформаційно-правового та адміністративно-правового забезпечення інформаційної діяльності органів ДФС України з виокремленням чотирьох основних періодів. Визначено особливості реалізації адміністративно-правових форм і методів у сфері забезпечення інформаційної діяльності фіскальних органів. Окрему увагу приділено характеристиці принципів, покладених в основу реалізації інформаційної політики фіскальних органів. На підставі позитивного досвіду зарубіжних країн сформульовано пріоритетні напрями вдосконалення нормативних положень щодо використання в Україні Єдиного державного інформаційного ресурсу стосовно даних про платників податків та зборів, об’єкти оподаткування, з доступом до нього органів публічного адміністрування та правоохоронних органів. Сформовано комплекс теоретико-методологічних, концептуальних та організаційно-правових напрямів удосконалення адміністративно-правового забезпечення інформаційної діяльності фіскальних органів.

На основі аналізу наукових джерел і розробок, узагальнення правозастосовної практики правоохоронних і митних органів, вітчизняного та зарубіжного законодавства й досвіду адміністративної діяльності державних органів, які наділені компетенцією щодо реалізації функції захисту економічних інтересів держави (ЗЕІД), визначено та досліджено проблеми правового забезпечення ЗЕІД, а також розроблено рекомендації щодо вдосконалення законодавства в даній сфері та підвищення ефективності цієї діяльності. Розкрито сутність адміністративної діяльності щодо ЗЕІД правоохоронними та митними органами. Встановлено місце правоохоронних і митних органів у системі ЗЕІД. Визначено методи ЗЕІД, форми та напрями взаємодії між суб'єктами правозабезпечувальної та правозахисної діяльності. Розкрито особливості адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Обґрунтовано поняття та виокремлено види правових форм діяльності суб'єктів ЗЕІД. Схарактеризовано адміністративний акт як основну форму діяльності суб'єктів ЗЕІД. Розкрито сутність процесуальної форми діяльності суб'єктів ЗЕІД. Висвітлено генезис правового регулювання державної інформаційної політики в діяльності податкових і митних органів у сфері ЗЕІД. Виокремлено принципи та функції правового забезпечення інформаційної діяльності податкових і митних органів України у сфері ЗЕІД, розкрито їх зміст. Проаналізовано міжнародний досвід правового забезпечення економічної безпеки держави, обґрунтовано перспективи його упровадження в Україні. Сформовано науковий підхід щодо впливу генезису антикорупційної стратегії держави на визначення способів подолання корупційних ризиків у митній діяльності. Окреслено шляхи вдосконалення способів і методів виявлення ризикових зовнішньоекономічних операцій і фактів ухилення від сплати податків суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

На основі теорії адміністративного процесу аналізу вітчизняного та європейського законодавства, практики застосування його адміністративними судами України та Європейського суду з прав людини здійснено комплексний науковий аналіз адміністративного процесу в Україні. З'ясовано соціальну та юридичну природу адміністративного процесу (адміністративного судочинства). Охарактеризовано критерії, за якими суд оцінює рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта публічного адміністрування. Досліджено та оцінено стадії адміністративного процесу. Проаналізовано перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами в Україні. Охарактеризовано строки звернення з адміністративним позовом та перераховано наслідки його пропущення. Висвітлено способи судового захисту в адміністративному процесі. Досліджено урегулювання спору за участі судді та проілюстровано відмову відповідача від позову і примирення. Розглянуто передумови виникнення апеляційного провадження в адміністративному судочинстві. Охарактеризовано судові рішення за наслідками перегляду справи в касаційному порядку. Висвітлено процесуальні особливості адміністративного процесу у справах щодо застосування санкцій за зверненнями суб’єктів владних повноважень. Наведено правові наслідки визнання адміністративним судом дій суб’єктів владних повноважень протиправними.

Відповідно до сучасної доктрини розвитку публічної служби розкрито наукові погляди щодо правової природи службового права, представлено його генезу та напрями реформування. Окреслено правову конструкцію видів публічної служби, управління службою. Визначено правові та морально-етичні імперативи публічної служби, зокрема й антикорупційного характеру. Детально охарактеризовано інститут юридичної відповідальності публічних службовців, судовий розгляд спорів щодо проходження публічної служби, а також досліджено закордонний досвід розвитку цієї галузі права. Трансформаційні процеси в суспільному житті громадян України не оминають і систему права України, позаяк саме від права залежить ефективність суспільних відносин, які є предметом відповідних галузей права, а загалом і рівень життя в країні. Саме тому вітчизняних дослідників, науковців, практиків, а також і громадянське суспільство наразі все більше цікавить пошук алгоритму ефективних відносин публічної влади і приватної особи, в основу яких закладено принципи верховенства права, забезпечення дотримання прав та свобод людини і громадянина, законності, відкритості, прозорості та відповідальності. Тобто служіння людині є головним завданням держави та становить основний зміст її діяльності. Водночас поза увагою наукової спільноти залишаються внутрішні організаційні відносини в межах суб'єктів публічної влади. Ідеться про службові відносини, які потребують дослідження їхньої правової природи, змісту, переліку та статусу суб'єктів, їхньої юридичної відповідальності, а врешті і належного врегулювання.