Розглянуто особливості сучасного етапу розвитку податкової системи України та проблеми моделювання фіскальних відносин у нестабільному економічному середовищі. Проаналізовано вплив податкової політики держави на фінансово-господарську діяльність окремих суб'єктів господарювання. Основну увагу приділено врахуванню обсягів тіньового сектора економіки під час визначення величини оптимальної сукупної номінальної податкової ставки у моделі кривої бюджетних надходжень та можливостям наближення української податкової системи до європейських стандартів.

Розглянуто питання функціонування банків і банківської системи, принципів банківської діяльності та процесу кредитування. Викладено правила менеджменту банків, описано методи вимірювання ризику. Запропоновано оцінку фінансових ризиків, а також класифікацію банків відповідно до існуючих ринків. Проаналізовано особливості визначення видів продуктів залежно від запитів клієнтів.

Рассмотрены вопросы функционирования банков и банковской системы, принципов банковской деятельности и процесса кредитования. Изложены правила менеджмента банков, описаны методы измерения риска. Предложена оценка финансовых рисков, а также классификация банков в соответствии с действующими рынками. Проанализированы особенности определения видов продуктов в зависимости от запросов клиентов.

Проведено економічні дослідження змін у макроекономічних параметрах податкової системи України протягом 1993 - 1999 рр. Показано, що в зазначений період економіка працювала в режимі надлишкового податкового навантаження.

Проведено экономическое исследование изменений в макроэкономических параметрах налоговой системы Украины на протяжении 1993 - 1999 годов. Показано, что в данный период экономика Украины находилась в режиме избыточной налоговой нагрузки.

Описано теоретичні засади економіко-математичного моделювання фінансово-бюджетних відносин та форм, які визначають взаємозв'язок податкової політики і процесу формування доходної частини бюджету. Запропоновано економіко-математичні моделі "кривої Лаффера" та податково-бюджетних динамічних кривих, які визначають обсяг податкових надходжень до бюджету за умов певного податкового навантаження на економіку і макроекономічний стан. Проаналізовано тенденції планування та виконання доходної частини зведеного та державного бюджетів у цілому, а також у розрізі основних податкових надходжень. Наведено регресійно-кореляційні рівняння, що визначають взаємозв'язок між показником питомої ваги запланованої доходної частини бюджету або податкових надходжень у валовому внутрішньому продукті і відповідним фактичним показником за період з 1992 до 2000 рр. Розкрито взаємозв'язок між зазначеними показниками за декілька років та часовими лагами. Висвітлено питання економетричного моделювання впливу показників планування на виконання доходної частини місцевих бюджетів у розрізі адміністративно-територіальних одиниць та вплив міжбюджетного регулювання на економічний розвиток регіонів. Розглянуто економетричні моделі, які визначають взаємозв'язок видаткової частини місцевих бюджетів та регіональної валової додаткової вартості.

Описаны теоретические основы экономико-математического моделирования финансово-бюджетных отношений и моделей, которые определяют взаимосвязь налоговой политики и процесса формирования доходной части бюджета. Предложены экономико-математические модели "кривой Лаффера" и налогово-бюджетных динамичных кривых, которые определяют объем налоговых поступлений в бюджет в условиях незначительной нагрузки на экономику, а также в макроэкономическом состоянии. Проанализированы тенденции планирования и исполнения доходной части и сводного государственного бюджетов в целом, а также в разрезе основных налоговых поступлений. Приведены регрессионно-корреляционные уравнения, которые определяют взаимосвязь между показателем удельного веса запланированной доходной части бюджета или налоговых поступлений в Валовой внутренний продукт и соответственным фактическим показателем за период с 1992 по 2000 гг. Раскрыта взаимосвязь между указанными показателями за несколько лет з временными лагами. Освещены вопросы экономического моделирования влияния показателей планирования на выполнение доходной части местных бюджетов в разрезе административно-территориальных единиц и влияние межбюджетного регулирования на экономическое развитие регионов. Рассмотрены эконометрические модели, которые определяют взаимосвязь расходной части местных бюджетов и региональной Валовой добавленной стоимости.

Висвітлено основні принципи побудови економетричних моделей, їх перевірки та аналізу отриманих результатів. Наведено приклади реальних економетричних моделей податково-бюджетних взаємовідносин, створених на основі проведених досліджень сучасного українського економічного середовища. Розглянуто методи побудови загальної лінійної моделі. Розкрито передумови застосування методу найменших квадратів, причини виникнення автокореляції в економетричних моделях. Описано економетричні моделі зі взаємозалежними змінними.

Освещены основные принципы построения эконометрических моделей, их проверки и анализа полученных результатов. Приведены примеры реальных эконометрических моделей налогово-бюджетных взаимоотношений, созданных на основе проведенных исследований современной украинской экономической среды. Рассмотрены методы построения общей линейной модели. Раскрыты предпосылки применения метода наименьших квадратов, причины возникновения автокорреляции в эконометрических моделях. Описаны эконометрические модели со взаимозависимыми переменными.

Розглянуто підходи до моделювання фіскальних відносин в економічному середовищі, яке відносно швидко змінюється. Наведено критерій оптимальності податкової системи, досліджено динаміку параметрів кривої бюджетних надходжень протягом останніх років. Показано, що, відповідно до цього критерію, податкова система України характеризується надлишковим податковим тиском на економічне середовище. Представлено модель, що дозволяє проводити розрахунок динаміки бюджетних надходжень за зміни податкового навантаження.

Висвітлено метод створення моделі кривої бюджетних надходжень для економічних умов України. Наведено результати апробації моделі.

Наведено результати дослідження залежності надходжень до консолідованого бюджету від рівня податкового навантаження протягом останніх років, здійсненого за допомогою методів економіко-математичного моделювання. Дослідження зроблено на основі статистичних даних, що відображають часові та регіональні особливості податкових взаємовідносин.

Досліджено теоретичні, методологічні, науково-методичні та практичні аспекти вдосконалення податкових взаємовідносин за умов нестабільної економіки на базі економіко-математичного моделювання та інформаційних технологій. Запропоновано концепцію моделювання фіскальних взаємовідносин за умов економіки, що трансформується. На підставі розробленої методології створено цілісну систему взаємопов'язаних економіко-математичних моделей економетричного, теоретико-ігрового, імітаційного типів, які охоплюють широкий спектр проблем формування податкової політики.

Висвітлено питання запровадження інноваційної складової управління у сфері державних фінансів - середньострокового планування та прогнозування. Досліджено сутність і значення середньострокового бюджетного планування та прогнозування як важливого інструменту фінансово-економічної стабілізації, що доє змогу оцінювати урядові рішення на предмет відповідності довго- та середньостроковій фінансовій стратегії держави, підвищувати рівень прозорості, спадкоємності бюджетного процесу, фіскальності дисципліни тощо. Розглянуто основні концептуальні підходи та зарубіжний досвід, проаналізовано роль і значення системи макроекономічних показників та програмно-цільового методу у середньостроковому бюджетному плануванні та прогнозуванні. Значну увагу приділено розробці відповідної нормативно-правової бази. Проаналізовано зарубіжний досвід індикативного планування як механізм регулювання економічного розвитку. Акцентовано на питаннях підвищення ефективності державних цільових програм для забезпечення інноваційної моделі розвитку економіки.

Узагальнено теоретичні підходи до визначення понять "пенсійне забезпечення" та "пенсійне страхування", розкрито економічну сутність системи недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ) та її складових: правового забезпечення, інститутів, фінансового механізму. Проведено аналіз діяльності та фінансового механізму основних суб'єктів ринку послуг з НПЗ на макро- та мікрорівні, зокрема вітчизняних недержавних пенсійних фондів і компаній зі страхування життя. Запропоновано підходи щодо покращання фінансової діяльності недержавних пенсійних фондів і компаній зі страхування життя в Україні через вдосконалення фінансового управління, фінансових методів, важелів, інструментів. Обгрунтовано доцільність запровадження в сфері НПЗ нових фінансових інструментів, зокрема державних індексованих до інфляції облігацій, які за наявних умов вигідні як для держави так і для фінансових установ.

Висвітлено науково-практичні питання розвитку національної податкової системи за умов упровадження Податкового кодексу України. Обгрунтовано необхідність трансформації вітчизняної податкової системи з урахуванням проведення відповідної збалансованої бюджетної та соціальної політики. Розкрито теоретико-методологічні засади аналізу, моделювання, прогнозування наслідків упровадження Податкового кодексу України, впливу податкових новацій на макроекономічне середовище в Україні.

Розглянуто актуальні питання бюджетної політики як чинника забезпечення соціально-економічного розвитку України. Показано напрями державної регуляторної політики видатків на соціальне забезпечення та розвиток людського капіталу. Проаналізовано міжнародний досвід стандартизації внутрішнього контролю й аудиту в секторі державного управління. Охарактеризовано проблеми розвитку податкової системи України, удосконалення бухгалтерського обліку суб'єктів господарювання. Наведено шляхи підвищення ефективності здійснення фіскального регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в Україні. З'ясовано особливості податкової політики країн ЄС за умов рецепції та посткризового відновлення. Наведено методику вибору стратегії підприємства. Увагу приділено забезпеченню боргової стійкості України, розвитку та регулюванню фінансових ринків. Визначено вплив наслідків фінансової кризи на стан зовнішнього боргу України. Розкрито роль державного управління у становленні ринку венчурних інвестицій. Показано шляхи удосконалення соціального страхування в Україні в контексті зарубіжного досвіду. Розглянуто процес залучення іноземних інвестицій як важливий елемент розвитку фінансової системи України.

Проаналізовано міжнародний досвід запровадження інструментів з індексованою до інфляції доходністю та здійснено розрахунки для оцінки доцільності їх запровадження в Україні. Встановлено, що використання таких інструментів надасть змогу зменшити вартість обслуговування державного боргу з одночасним відновленням довіри до антиінфляційних заходів держави.

Досліджено теоретичні та прикладні аспекти розвитку потенціалу підприємства та фінансово-економічні проблеми управління процесами розвитку інтегрованих корпоративних структур. Визначено роль бюджетно-податкової системи, комерційних банків і спеціалізованих кредитно-фінансових установ у забезпеченні стійкого розвитку та фінансової безпеки країни. Визначено умови забезпечення стійкості функціонування фінансового ринку як передумови економічної безпеки країни. Акцентовано увагу на організації фінансового контролю та планування за умов євроінтеграції.

Досліджено можливості акцизного податку щодо регулювання поширеності тютюнопаління в Україні. Проаналізовано динаміку зміни специфічних та адвалорних ставок акцизного податку, його частки в дохідній частині Державного бюджету України. Оцінено зміни поширеності тютюнопаління в Україні на основі адаптованої імітаційної моделі за умови збільшення ставок акцизного податку до рівня ставок країн Європейського Союзу. Показано, що акцизний податок є ефективним фінансовим регулятором поширення тютюнопаління в Україні та впливає на стан здоров'я населення.

Мета дослідження - аналіз сучасного стану державного боргу та ключові напрями забезпечення боргової безпеки України. Проведено аналіз стану державного боргу України та факторів, які впливали на його динаміку. Показано, що основними чинниками, які призвели до стрімкого наростання обсягу боргу в 2014 році стала необхідність фінансування оборонних потреб, а також подальшої бюджетної підтримки державних підприємств та банків шляхом збільшення їх статутних капіталів. Обсяг державного боргу на кінець 2014 року досяг 947,0 млрд. грн. (60,8 % ВВП), на його обслуговування витрачено 48 млрд. грн., що складає 13,4 % обсягу доходів Державного бюджету України. Тенденція, яка сформувалась, незначно зміниться і в 2015 році. В таких умовах, для підвищення рівня боргової безпеки України варто розглядати можливість проведення реструктуризації частини суверенного боргу, власниками якого є приватні кредитори. Проаналізовано досвід успішної реструктуризації боргу, здійсненої в 2012 році урядом Греції. З урахуванням цього досвіду запропоновано ряд заходів, які могли б сприяти успішній реструктуризації державного зовнішнього боргу України, власником якого є приватні кредитори.

Дослідження спрямоване на удосконалення змістовного навантаження контрольних та аналітичних аспектів управлінського обліку виконання наукової тематики, розкриття їх особливостей у системі бухгалтерського обліку сектора загального державного управління. Введення управлінського обліку в фінансово-господарському механізмі наукових бюджетних установ забезпечить адаптацію обліку до сучасних умов господарювання бюджетних установ та посилить контроль за ефективністю використання бюджетних коштів.

Розглянуто основні положення організації технології управлінського обліку в науково-дослідних установах. Актуальність дослідження викликано необхідністю удосконалення засобів контролю за використанням державних фінансів України. Мета роботи - дослідження та узагальнення основних положень організації технології управлінського обліку в науково-дослідних установах. Сьогодні державними науково-дослідними установами є юридичні особи, засновані на державній власності, для яких наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 % загального річного обсягу виконаних робіт. Державна підтримка діяльності установ є необхідною, так як останні сприяють створенню інновацій, і тим самим забезпечують сталий розвиток економіки держави. Діяльність науково-дослідних установ фінансується коштами державного бюджету України. З метою вдосконалення системи контролю використанням державних фінансів обгрунтовано необхідність впровадження підсистеми управлінського обліку в діяльність науково-дослідних установ. Доцільність формування підсистеми управлінського обліку зумовлена специфічністю результатів діяльності науково-дослідних установ і характером фінансування бюджетних установ. Визначено технологічні частини управлінського обліку, якими є: деталізований облік і цільовий аналіз показників діяльності установи. Визначено основні етапи впровадження управлінського обліку в роботу науково-дослідних установ, а саме: етап постановки; етап впровадження; етапи технологічних частин деталізованого обліку (етап первинної організації обліку; етап поточної організації обліку; етап підсумкової організації обліку) і цільового аналізу (етап підготовчої організації аналізу; етап поточної організації аналізу; етап завершальної організації аналізу). Окреслено характеристику кожного із етапів у розрізі форм інформаційного забезпечення обліку, технологічних аспектів і відповідальних осіб. Ефективна організація технології управлінського обліку в науково-дослідних установах забезпечить керівництвом установи інформаційною базою для прогнозування перспектив розвитку установи.

Дисертацію присвячено дослідженню шляхів вдосконалення державної боргової політики України за рахунок адаптації відповідного кращого сучасного досвіду країн ЄС. Розкрито сутність державної боргової політики, показано еволюцію теоретичних уявлень про зміст і форми боргової політики залежно від рівня боргового навантаження. Проведено дослідження післякризової трансформації підходів до визначення цілепокладання державної боргової політики країн ЄС і фінансового інструментарію її забезпечення. Показано, що тенденція щодо загальної трансформації боргової політики у нових країнах-членах ЄС формувалася під впливом двох основних чинників - протидії негативним факторам, спричиненим світовою фінансово-економічною кризою 2007 - 2008 рр. і виконанням необхідних умов, пов’язаних із членством у ЄС. Проаналізовано фінансовий інструментарій, який дозволив забезпечити цим країнам з урахуванням національних особливостей ефективне управління борговими ризиками, гарантованим державою боргом і місцевим боргом. Обгрунтовано шляхи вдосконалення боргової політики України з урахуванням досвіду нових країн-членів ЄС у стратегічному та тактичному вимірах. Показано, що стратегічним аспектом є впровадження методологічних підходів, розроблених МВФ та ЄС. Найближчим часом необхідно посилити, зокрема за рахунок розроблених у роботі пропозицій, ризикоорієнтованості української боргової політики, її регіонального аспекту, вдосконалення регулювання квазіфіскальних операцій та управління гарантованими зобов’язаннями держави.