Висвітлено життя та діяльність М.О.Скрипника, його місце у контексті політичної історії України XX ст. Значну увагу приділено еліті, а також контреліті в Україні.

На основі широкого кола документальних джерел здійснена спроба подати колективний портрет вчених, які стояли у джерел народження Національної академії наук в листопаді 1918 р.: Дмитра Багалія, Агатангела Кримського, Миколи Петрова, Степана Смальстоцького, Володимира Вернадського, Миколи Кащенка, Степана Тимошенка, Павла Тутковського, Михайла Туган-Барановського, Федора Тарановського, Володимира Косинського, Ореста Левицького. Дається достатнє уявлення про творчий потенціал першого складу Української академії наук, затвердженого наказом гетьмана П.Скоропадського.

Досліджується діяльність видатного українського політичного діяча 20-х років - М.О.Скрипника. Розглядається його внесок в справу національного відродження, в створення Української соціалістичної республіки, Компартії України в 1918 р. Окремо висвітлюється його діяльність в галузі національної політики. Акцентується увага на передумовах дискредитації М.О.Скрипника, а також на причинах трагедії культурної еліти України.

Розкривається комплекс питань проблеми, причина та наслідки повоєнного (1946-1947 рр.) голоду в Україні, скоєного й утаємничуваного тоталітарною державою СРСР. Збірник містить понад 30 доповідей дослідників з України, Росії, США, які висвітлюють проблему післявоєнного голоду в різних регіонах України (Миколаївщина, Вінничина, Херсонщина, Запоріжжя, Донбас, Полтавщина, Дніпропетровщина, Харківщина), її історіографію тощо.

Досліджується історія міграційних процесів, місця історичного розселення, розвиток соціальної структури і питання демографії польської людності в Україні в кінці XIX - на початку XX ст. Розглядається польська людність Правобережної та Лівобережної України, а також Півдня України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х621.163.12 + Т3(2)6-5

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі невідомих і мало досліджених архівних матеріалів висвітлюється історія створення, розбудови і бойових дій Української повстанської армії (УПА) від часу активізації перших боїв Організації українських націоналістів (ОУН) восени 1942 р. і до кінця 1943 р, коли діяльність УПА поширилася за межі північно-західного регіону України. Описується створення Української народної самооборони (УНС) в Галичині, пошук нових зовнішньополітичних орієнтирів ОУН-УПА, створення "національних" відділів в УПА, її структура і керівні органи, а також заходи щодо кадрового і матеріально-технічного забезпечення бойових формувань.

Висвітлено історію становлення та розвитку радянської профспілкової системи у 20-ті роки. Досліджено проблему одержавлення професійних спілок України. Розглянуто дискусії з профспілкового питання на партійних і профспілкових з'їздах. Показано придушення коаліційної незалежності профспілкових організацій, а також превентивні заходи тоталітарної держави, спрямовані на попередження профспілкової опозиції. Проаналізовано історичні особливості профспілкового будівництва в УРСР у період нової економічної політики. Розглянуто соціально-захисну діяльність профспілок.

Розглянуто методологічний і джерелознавчий аспекти кризи сучасної історичної науки, формування та особливості київської історичної школи М.С.Грушевського, шляхи оновлення методології української історіографії на сучасному етапі. Проаналізовано питання концептуалізації українознавчих історико-екологічних досліджень, реформування системи управління закладів культури України у сучасний період, мовні аспекти у зародженні інформаційного простору України. Особливу увагу приділено проблемам історії України ХХ ст., зокрема, реформуванню системи управління освітою в країні у 1917 - 1920 рр., питанням військового будівництва в діяльності Центральної Ради, українізації державних установ міністерства шляхів за гетьманату П.Скоропадського, українському національно-визвольному руху 1940 - 1950 рр. тощо.

Висвітлено політику українізації у профспілковому апараті та серед робітників, службовців, а також членів профспілок. Досліджено створення правових гарантій для успішного просування національно-культурних заходів. азначено, що недостатня матеріальна забезпеченість даної програми протягом усього періоду 1920-х років значно гальмувала вищезазначені процеси. Особливу увагу приділено переселенню сільського україномовного населення до зрусифікованих міст. Це стало початком перетворевання русифікованих міст на українські культурні центри та допомогло змінити ставлення міського населення до української мови та культури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х621.163.12 + Т3(2)6-5

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У контексті соціально-політичних і культурних процесів, що відбувалися в Україні в кінці ХІХ - протягом ХХ ст. розкрито передісторію створення Національної академії наук, її функціонування, розглянуто дослідження перших років діяльності та подальший розвиток. Вперше по-новому висвітлено події в суспільно-політичному та духовному житті України в досліджений період.

На засадах історизму проаналізовано й оцінено актуальність, новизну, об'єктивність висвітлення у працях українських істориків, економістів, вчених-аграріїв суспільно-політичних і соціально-економічних процесів в українському селі у другій половині ХХ ст. Визначено суть, напрями та шляхи здійснення реформ в аграрному секторі економіки сучасної України (зміни у виробничих відносинах у сільському господарстві, що відбулись внаслідок реорганізації колективних сільгосппідприємств). Сформульовано рекомендації щодо методології та джерельної бази досліджень аграрних відносин у сучасній Україні.

Висвітлено питання формування української національної ідеї. Розглянуто процес утворення національних політичних партій, участь України в Першій світовій війні, особливості української національно-демократичної революції та її наслідки. Викладено проблеми, пов'язані з періодом радянсько-більшовицької доби, за якої було сформовано тоталітарно-репресивний режим в Україні, що спричинив терор проти народу, голодомори, війну та повоєнні політичні репресії. Проаналізовано період після проголошення та утвердження державної незалежності України. Максимально враховано сучасні наукові погляди, уточнено концептуальні положення, оцінки історичних подій та осіб.

Проаналізовано причини та перебіг українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни на західноукраїнських землях. Висвітлено документальні джерела з архівів Польської Республіки. Акцентовано увагу на протистоянні бойовиків Організації українських націоналістів і воїнів Української повстанської армії з бойовиками Армії Крайової. Здійснено порівняльний аналіз інформації у джерелах та наукових дослідженнях українського та польського походження.

Проаналізовано політичні, соціальні, моральні та психологічні наслідки голодомору-геноциду 1932 - 1933 рр. в Україні, скоєного й утаємничуваного тоталітарною комуністичною державою СРСР. Розкрито питання геноциду в різних регіонах України, історіографію проблеми, ряд спогадів-свідчень очевидців людомору.

Розглянуто проблеми становлення і функціонування двох форм виконавчої влади на першому етапі Української революції: Генерального і Народного секретаріатів.

На історичному матеріалі українського села переосмислено попередні уявлення про сутність нової економічної політики, які панували в радянській історіографії. Охарактеризовано аграрні відносини в українському селі у 1920-х рр., процес становлення сільської номенклатури в УСРР у добу нової економічної політики, а також концептуальні засади колгоспної системи. Проаналізовано особливості становлення та функціонування сільськогосподарської кооперації в роки непу, діяльність професійних спілок сільськогосподарських робітників України у перше десятиліття радянської влади.

Уперше в українській історіографії досліджено історію української дипломатії. На підставі різноманітних джерел, зокрема, архівних, у нарисовій формі розглянуто відносини України з дипломатичними службами та головами урядів інших держав. Висвітлено історію українських земель як об'єкта дипломатичної боротьби різних держав у певні історичні періоди України, зокрема, Київської Русі, Галицько-Волинського князівства періоду 1917 - 1920 рр., міжвоєнний (1921 - 1939 рр.), а також період дипломатичної історії Другої світової війни (1939 - 1945 рр.). Проаналізовано особливості повоєнної дипломатії Української РСР, а також зовнішньої політики незалежної України. Наведено іменний покажчик видатних представників української дипломатії.

Впервые в украинской историографии исследована история украинской дипломатии. На основании разнообразных источников, в частности, архивных, в форме очерков рассмотрены отношения Украины с дипломатическими службами и председателями правительств других государств. Освещена история украинских земель как объект дипломатической борьбы различных государств в определенные исторические периоды Украины, в частности, Киевской Руси, Галицко-Волынской Руси, период с 1917 - 1920 гг., межвоенный (1921 - 1939 гг.), а также период дипломатической истории Второй мировой войны (1939 - 1945 гг). Проанализированы особенности послевоенной дипломатии Украинской ССР, а также внешней политики независимой Украины. Предложен именной указатель выдающихся представителей украинской дипломатии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)634

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ