Характер перебігу і прогноз легенево-серцевої недостатності у хворих на ХОБ залежать від функціонального стану не тільки правого, але й лівого шлуночка серця - порушення його систолічної функції і падіння ударного об'єму. Механізми компенсації внутрішньосерцевої гемодинаміки відповідно до метаболічних потреб організму у хворих з ЛСН реалізуються за рахунок збільшення функціональних об'ємів обох шлуночків для забезпечення мобілізації їх скоротливого резерву. Поєднане вивчення стану правих і лівих відділів серця за допомогою РНВГ створює можливість для динамічної оцінки прогресування ЛСН та виявлення основних компенсаторних механізмів.

На основі розширення діагностичних можливостей радіонуклідної вентрикулографії (РНВГ) створено достатній і фізіологічно обгрунтований комплекс параметрів для оцінки внутрішньосерцевої гемодинаміки і скоротливої функції міокарда правого і лівого шлуночків серця. Комплекс дає можливість аналізувати загальну і регіонарну скоротливість міокарда, об'ємні та систоло-діастоличні характеристики серцевого скорочення. Алгоритм, розроблений на основі математичної диференціації кривої "активність - час", забезпечив методичний підхід до вивчення структури діастоли, а саме - визначення фракції наповнення і відповідних їм об'ємів у першу і другу третини діастоли. Створений комплекс вперше застосовано для аналізу даних правої вентрикулографії, дозволив в повному об'ємі характеризувати функціональний стан правого шлуночка, а також проводити поєднане вивчення бівентрикулярних порушень міокарда. Всі параметри комплексу верифіковані з даними інших методів дослідження (рентгенконтрастної вентрикулографії, ехокардіографії). Клінічну апробацію комплексу проведено на підставі обстеження 610 хворих на серцево-судині захворювання (ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу, легеневе серце). Шляхом математичного моделювання виявлено найбільш прогностично значимі критерії міокардинальної недостатності при ішемічній хворобі серця, гіпертонічній хворобі, компенсованому легеневому серці за даними РНВГ.

Розроблено новий підхід до розродження жінок із неплідністю в анамнезі - програмований кесарів розтин. Основними показаннями є: тривалість неплідності більше 5 років у випадку проведення лікування в достатньому об'ємі; вік жінок понад 35 років; екстрагенітальна патологія з високим перинатальним ризиком; вторинна неплідність у випадку загибелі першого плода або більше трьох спонтанних абортів і перенесені гінекологічні операції. Це дозволяє підвищити частоту планових операцій та знизити рівень перинатальних ускладнень.

Проаналізовано сучасний економічний стан виробництва і використання мінеральних добрив. Наведено дані про поставки та внесення добрив і особливості розрахунків за них в останні роки. Приділено увагу питанням забезпечення добривами колективних господарств, фермерських і особистих підсобних.

Проведено обстеження 972 дівчаток-підлітків, 839 з них склали основну групу і 133 - контрольну. Вивчено особливості фізичного і статевого розвитку, стан щитоподібної залози. Встановлено, що в основній групі обстежених, порівняно з контрольною, спостерігається зменшення маси тіла, підвищення вікового рівня першої менструації, відхилення від норми у фізичному розвитку і ступеня розвитку вторинних статевих ознак, збільшення кількості порушень менструального циклу. Зміни у стані щитовідної залози однакові в обох групах.

Синдром склерокістозних яєчників у підлітків проявляється гіпоменструальним синдромом (80 %) або вторинною аменореєю (20 %), гірсутизмом (85 %) за умови нормальних або збільшених у розмірах яєчників, у яких домінують дрібнокістозні зміни різного ступеня. У крові поступово зростає рівень ЛГ і знижується концентрація ФСГ. Концентрація естрадіолу знижена, тестостерону підвищена, рівень прогестерону в межах норми. Найбільш ефективним методом нормалізації менструальної функції є призначення гестагенів у II фазу менструального циклу протягом 6 міс, лікування вітаміном Е, полівітамінотерапія. З 16-річного віку у хворих на синдром склерокістозних яєчників з гірсутизмом доцільне використання "Діане-35" протягом 6 міс, у разі тяжких форм гірсутизму- у поєднанні з андрокуром.

На підставі клініко-мікробіологічних, ехографічних та ендокринологічних методів дослідження встановлено особливості акушерської та перинатальної патології у жінок з неплідністю запального генезу в анамнезі. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти інтраамніальної інфекції у жінок даної групи на основі удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів з включенням в нього системного та місцевого використання антибактеріального та антивірусних препаратів. Це дозволило поліпшити результати розродження жінок з неплідністю запального генезу в анамнезі.

Наведено методичні рекомендації, які є узагальненням майже 20-річного досвіду роботи відділення реабілітації репродуктивної функції жінок Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України. Обстежено близько 20 тисяч жінок з неплідністю. Досліджено принципи лікування подружньої пари з поєднаними формами неплідності. Викладено характерні ознаки гормонального стану яєчників у жінок з поєднаними формами неплідності. Запропоновано схему комплексної протизапальної терапії. Розглянуто загальні принципи профілактики спайкового процесу органів малого тазу.

Визначено економічну ефективність застосування мінеральних добрив під окремі сільськогосподарські культури. Досліджено вплив кон'юнктури ринку мінеральних добрив на економічну ефективність їх застосування. Розроблено економіко-математичну модель оптимізації доз і розподілу зазначених добрив між сільськогосподарськими культурами, зважаючи на економічні та екологічні умови. Запропоновано напрями поліпшення організації виробництва даних добрив з метою зниження їх собівартості. Наведено пропозиції щодо удосконалення системи агрохімічного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників.

Обстежено 310 жінок, які перебували на стаціонарному лікуванні. Серед хворих на ендометріоз, що потребують стаціонарного лікування, 52,3 % страждають неплідністю. Характерним явищем для генітального ендометріозу є мимовільне переривання вагітності, яке спостерігалося у четвертої частини хворих. Для виявлення ендометріозу застосовано гістероскопію та біопсію міометрія.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.111.3-641

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено клінічний аналіз особливостей перебігу цитомегаловірусної інфекції (ЦМВІ) у 50-ти жінок у різні терміни вагітності та 45-ти їх новонароджених. У 50 % спостережень ЦМВІ перебігання у вигляді синдрому інфекції верхніх дихальних шляхів. Високий ступінь акушерського та перинатального ризику вимагає вдосконалення загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів.

Обстежено 105 жінок з неплідністю, спричиненою у 95-ти хворих ендометріозом та у 10-ти жінок з нез'ясованою етіологією. Всім хворим проведено лапароскопічне обстеження, а 40-ка жінкам - гістероскопічне дослідження у разі підозри на внутрішньоматкову патологію. Використано поєднане проведення обох методів діагностики та лікування. Вони виявились високоінформативними для підтвердження та первинної діагностики ендометріозу, ускладнень, спричинених цими захворюваннями, і супутньої патології, а також мають першорядне значення в лікуванні неплідності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.13

Рубрики:

Хвороби міокарда

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 160 хворих на неплідність, спричинену ендометріозом. Найчастіше виникає неплідність у випадку ураження ендометріозом матки й яєчників. Після обстежень тільки 39-ти (24,4 %) хворим проведено консервативне лікування, всім іншим - хірургічне. В разі тяжкого перебігу ендометріозу в поєднанні з іншою патологією (запальні процеси геніталій, синдром полікістозних яєчників, фіброміома матки, виражений спайковий процес) використано лапаротомні операції (24,4 %), в ході яких створювалися кращі умови для виконання повного об'єму хірургічного втручання, в інших 51,2 % випадків - лапароскопічні. Тобто, спосіб хірургічного втручання визначався змінами, спричиненими хворобою, й її поєднанням з іншими патологічними станами. Цими ж факторами визначено й ефективність лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-436.1

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С помощью радионуклидной вентрикулографии (РНВГ) изучены систолическая и диастолическая функции левого желудочка (ЛЖ) у больных с ишемической болезнью сердца, осложненной желудочковой экстрасистолией. Комплекс параметров РНВГ позволил объективно оценить состояние миокарда ЛЖ, а также выявить ранние признаки ухудшения сократительной функции у больных с нарушением ритма сердца.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-436.1

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено епідеміологію генітального ендометріозу та його вплив на репродуктивне здоров'я міського жіночого населення. Обстежено 32 750 жінок Львова віком після 18 років. У результаті проведених досліджень установлено, що ендометріоз в структурі гінекологічної захворюваності займає третє місце та складає 1 %. Найчастіше хворіли ендометріозом безробітні, найсприятливіший вік для виникнення захворювання - 41 - 50 років. Менструальна функція під час захворювання була порушена у 60,9 % хворих. Порушення репродуктивного здоров'я в 19,7 % жінок з ендометріозом призводило до неплідності. Генітальний ендометріоз є важливою соціально-біологічною проблемою, оскільки викликає зниження народжуваності населення та в 60,9 % випадків порушення трудової активності жіночого населення.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что женщины, инфицированные вирусом цитомегалии, составляют группу высокого риска по развитию акушерской и перинатальной патологии, а конкретно - фетоплацентарной недостаточности. Использование предлагаемого комплекса позволяет предупредить развитие задержки плода у женщин с цитомегаловирусной инфекцией и улучшает прогноз для физического и психического развития ребенка.