Увагу приділено вдосконаленню методики визначення осідань основи від тиску фундаменту на базі компресійних випробувань глинистих грунтів. Проаналізовано недоліки стандартних деформаційних характеристик грунтів і виконано оцінювання впливу різних факторів на точність визначення їх параметрів. Уточнено закономірності стисливості лесових грунтів за умов компресійного стиснення. Для підвищення достовірності результатів оцінювання стисливості грунтів удосконалено пристрої для визначення їх деформаційних параметрів за умов одновісного стиску, які усувають недоліки компресійного пристрою - відсутність бічного розширення грунту та тертя зразка за стінками кільця, що зменшують фактичну стисливість грунтів. Результати випробувань грунту в удосконаленому та стандартному приладах порівняно між собою. Обгрунтовано показник стискання грунту, що відображає відносну зміну коефіцієнта пористості зразка в компресійних випробуваннях. Підвищено точність методики прогнозування осідання основи фундаментів будівель за рахунок використання в ній цього показника й урахування впливу тиску на деформаційні параметри грунту та зміни його пористості за глибиною стисливої товщі. Результати розрахунків за удосконаленою та нормативною методиками порівняно з даними натурних спостережень. Виконано статистичний аналіз розподілу випадкових величин спрогнозованого за обома методиками осідання основи фундаменту.

Проаналізовано методики визначення стисливості. Для підвищення достовірності оцінювання стисливості грунту запропоновано використовувати відносне зменшення коефіцієнта пористості грунту після його стискання.

Викладено порівняльний аналіз похибок вимірів характеристик стисливості, одержаних за результатами компресійних випробувань легких пилуватих суглинків.