Розглянуто методологічні основи, головні процеси, функції та методи менеджменту. Значну увагу приділено питанням організації роботи працівників апарату управління, прийняття управлінських рішень, інформаційного забезпечення управлінської праці.

Рассмотрены методологические основы, основные процессы, функции и методы менеджмента. Значительное внимание уделено вопросам организации труда работников аппарата управления, принятия управленческих решений, информационного обеспечения управленческой работы.

Визначено теоретико-методологічні засади ефективності управління промисловим виробництвом, обгрунтовано фактори його детермінації. Запропоновано підхід до визначення ефективності управління. Викладено основні методологічні положення оцінки ефективності управління промисловим виробництвом, зокрема, зміст, структуру, функції та типологізацію. Наведено цілісну систему критеріїв комплексної оцінки ефективності управління промисловим виробництвом і розроблено її процедуру. На основі узагальнення емпіричного матеріалу здійснено аналіз сучасної системи оцінювання ефективності управління, визначено основні напрями підвищення дієвості цього оцінювання. Запропоновано багатокритеріальну математичну модель ефективності функціонування системи управління виробництвом та розроблено алгоритмічне забезпечення її оцінки.

Досліджено політико-культурні технології політичного лідерства, де суттєва увага звертається на його моральні цінності та популістські методи. Уточнено, що моральні цінності в більшості політичних систем мають релятивістський характер і відповідають суспільним очікуванням, які за своєю природою є кон'юнктурними. Встановлено, що сьогодні в Україні формується загальнонаціональна система політичного лідерства, яка базується на вітчизняних і світових традиціях, набутому політичному досвіді попередніх епох, кожна з яких зробила свій внесок у вітчизняну політичну історію та культуру. Зазначено, що аналіз сучасної вітчизняної політичної практики дозволяє простежити присутність таких тенденцій розвитку політичного лідерства, як інституціоналізація, професіоналізація, відродження харизми, створення політичного ринку й омолодження кадрової політики.

Досліджено категорії, принципи та закони соціології, показано її місце в системі суспільствознавства. Простежено історичні етапи становлення та розвитку соціологічної думки, її формування та розвиток в Україні. Подано соціологічний аналіз суспільства. Надано відомості про соціальну структуру суспільства та соціальну стратифікацію, соціальні спільності й інститути. Визначено природу, структуру та функції культури, висвітлено основні концепції особистості, з'ясовано її статус і соціальну роль. Розглянуто галузеві соціологічні теорії (економічної соціології, соціології праці та управління, менеджменту). Розкрито методологію та техніку соціологічного дослідження.

Набула подальшого розвитку концепція комплексного керування рухом повітряного корабля (ПК), яка відрізняється від існуючих розподіленою системою аеродинамічних сил, що забезпечує використання системи керуючих поверхонь як єдиного органу керування. Вперше розроблено метод компенсації дії вітрових збурень на траєкторію польоту ПК розподіленою системою аеродинамічних сил, який відрізняється від існуючих застосуванням всіх елементів механізації крила, що забезпечує компенсацію дії збуреної атмосфери на траєкторію польоту ПК. Вдосконалено метод інтегрованого керування висотою польоту ПК, який відрізняється тим, що сигнал керування гнучко перерозподіляється між окремими елементами механізації крила та синхронізує роботу відхилення керма висоти й елементів механізації крила. Вдосконалено математичну модель системи автоматичного керування рухом ПК з комбінованим принципом керування, яка відрізняється від існуючих введенням вагових коефіцієнтів для кожного з елементів системи керуючих поверхонь та їх комбінацій, що забезпечує можливість компенсації дії збуреної атмосфери.

Проведено дослідження ефективності процесів управління усуненням несправностей. Запропоновано класифікацію типів несправностей в мультисервісних мережах. На основі запропонованої класифікації удосконалено метод управління усуненням несправностей. В межах даного методу розроблено підхід до локалізації несправностей в мультисервісних мережах на основі веб-орієнтованої архітектури. Запропонований метод дозволяє забезпечити контроль та управління несправностями в мультисервісній мережі за допомогою визначення причин їх виникнення. Це дозволяє підвищити якість обслуговування за рахунок своєчасного виявлення проблем, зменшення часу їх усунення, скорочення простоїв, і, як наслідок, покращання показників надійності надання послуг.

Запропоновано сучасну концепцію цивільно-правового регулювання договору контокоренту, з урахуванням особливостей його правового регулювання, підстав укладання, предмету та суб'єктного складу. Проведено аналіз наукових підходів до визначення поняття договору контокоренту у вітчизняній та зарубіжній цивільно-правовій думці. Проаналізовано правову природу договору контокоренту, його характерні ознаки, здійснено розмежування договору контокоренту від договору овердрафту. Досліджено суб'єктний склад договору контокоренту та з'ясовано особливості предмету договору. Визначено місце договору контокоренту в системі цивільно-правових договорів та особливості його укладання. Розглянуто права й обов'язки сторін. Увагу приділено підставам і межам відповідальності за договором. Розроблено пропозиції щодо внесення змін у чинне цивільне законодавство України.

Наведено покажчик праць відомого українського науковця і педагога, кандидата філософських наук, професора кафедри психології та педагогіки Національного університету "Києво-Могилянська академія" Андрія Миколайовича Гірника.

Представлено наукові здобутки професорсько-викладацького складу та співробітників Національного університету "Києво-Могилянська академія" за три роки (з 2017 по 2019) і є продовженням започаткованого у 2005 р. видання "Праці викладачів та професорів Національного університету "Києво-Могилянська академія", 1992 - 2002 рр." та наступних покажчиків: 2003 - 2007 рр., 2008 - 2010 рр., 2011 - 2013 рр., 2014 - 2016 рр.

Вперше досліджено (здійснено після конституційної реформи щодо правосудця 2016-2017 рр.) теоретичні засади судового правозастосування в Україні як особливого процесу практичного досягнення верховенства права в повсякденній діяльності судів. З'ясовано природу сучасного праворозуміння як теоретичної основи формування мислення суддів, вивчено специфіку правозастосування та роль судового правозастосування в механізмі правового регулювання. На теоретичному рівні встановлено прояв судового правозастосування як процесуальної форми (специфічного типу) реалізації права, а також розкрито мету і призначення судового правозастосування. Здійснено спроби з'ясувати диференціацію функцій судової правозастосовної діяльності, визначено принципи судового правозастосування, а також охарактеризувати стадії судового правозастосування. Окрему увагу зосереджено на з'ясуванні сутності юридичного пізнання під час судового правозастосування. Розкрито юридичну аргументацію у процедурі обґрунтування й мотивування судових рішень. Вивчено сутність тлумачення правових норм під час судового правозастосування, досліджено судові рішення як результат правозастосовної діяльності суду. На підставі здійсненої реформи 2016-2017 рр. окреслено розвиток і значення судової правотворчості в судовому правозастосуванні, а також розроблено теоретико-правову модель судового верховенства як практичного шляху забезпечення верховенства права в діяльності судів, на підставі чого на теоретичному рівні встановлено значення правових висновків Верховного Суду під час забезпечення єдності судового правозастосування. Розкрито теоретичні проблеми рівня незалежності судової влади й незалежність судді під час здійснення правосуддя як засади забезпечення єдності судового правозастосування, а також запропоновано авторські перспективи забезпечення єдності судового правозастосування за наявності фактора транзитності законодавства.

Зібрано праці відомого українського науковця, політолога, дослідника проблем політичної освіти, політичної системи, державного управління в Україні, професора кафедри міжнародних відносин Національного університету "Києво-Могилянська академія", доктора політичних наук О. П. Дем'янчука. Використано каталоги та фонди Наукової бібліотеки Національного університету "Києво-Могилянська академія", Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та відомості з Google Академії (бібліографічної бази даних).