Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність розвитку діяльності наукової бібліотеки зі створення нової інформаційної складової - фонду плинних мережевих ресурсів (МР). Визначено джерельну базу формування фонду "мережевої україніки". Наведено підхід до кооперативного створення архіву науково-інформаційних і суспільно значущих інтернет-ресурсів провідними галузевими та регіональними бібліотеками. Описано інформаційну технологію опрацювання даних ресурсів, що базується на використанні Дублінського ядра метаданих і повнотекстовому індексуванні. Проаналізовано тенденції розвитку правового підгрунтя архівування МР - перехід від забороненої парадигми класичного авторського права до дозвільної системи поширення знань. Розглянуто фонд МР, сформований у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського.

Обоснована целесообразность развития деятельности научной библиотеки по созданию новой информационной составляющей - фонда текущих сетевых ресурсов (СР). Определена архивная база формирования фонда "сетевой украиники". Изложен подход к кооперативному созданию архива научно-информационных и общественно значимых интернет-ресурсов ведущими отраслевыми и региональными библиотеками. Описана информационная технология обработки данных ресурсов, базирующаяся на использовании Дублинского ядра метаданных и полнотекстовом индексировании. Проанализированы тенденции развития правового основания архивирования СР - переход от запрещенной парадигмы классического авторского права к системе разрешения распространения знаний. Рассмотрен фонд СР, сформированный в Национальной библиотеке Украины имени В.И.Вернадского.

Обгрунтовано необхідність формування та використання в інтранет-середовищі наукової біблотеки нової інформаційної складової - фонду плинних мережевих ресурсів. Розроблено підхід до архівування мережевих джерел інформації, суть якого полягає в кооперативній підготовці його складових спільними зусиллями головних галузевих і регіональних бібліотек і централізованому формуванні інтегрованого довідково-пошукового апарату. Визначено джерельну базу формування "мережевої україніки", наукові та суспільно значущі документи українського сегмента інтернет, зарубіжні наукові ресурси з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні, публікації українською мовою та українців і українських інституцій у світових інформаційних мережах. Запропоновано новий підхід до інформаційної технології опрацювання інтранет-ресурсів наукової бібліотеки, який передбачає виокремлення зібрань публікацій, створення метаданих про ці зібрання на підставі Дублінського ядра метаданих і повнотекстове індексування в зібраннях. Досліджено тенденції розвитку правового підгрунтя архівування мережевих ресурсів, суттю яких є перехід від заборонної парадигми класичного авторського права до дозвільної системи поширення знань з урахуванням прав інтелектуальних власників. Розглянуто фонд інтранет-середовища Національної бібліотеки України В.І. Вернадського, сфомований з використанням результатів проведеного дослідження.

Розроблено системотехнічні засади формування та використання наукової електронної періодики України, що базуються на конвергенції науково-видавничих, бібліотечно-інформаційних і бібліометричних технологій. Узагальнено емпіричні рангові закономірності в бібліотечній справі, лінгвістиці та наукознавстві для їх математичного опису у формі одного закону. Обгрунтовано доцільність поєднання якісних і кількісних методів оцінювання результатів дослідницької діяльності вчених і наукових установ шляхом експертного аналізу матеріалів, одержаних під час формалізованого бібліометричного дослідження. Здійснено розмежування сфер раціонального використання міжнародних бібліометричних систем для поточного моніторингу вітчизняної науки та комплексних наукометричних досліджень.

Визначено складові національного архіву науково-інформаційних ресурсів глобальних комп'ютерних мереж, принципи технології його формування та організацію довідково-пошукового апарату архіву. Розглянуто питання авторського права під час архівування інформаційних ресурсів Інтернету.

Обозначены составные национального архива научно-информационных ресурсов глобальных компьютерных сетей, принципы технологии его формирования и организацию справочно-поискового аппарата архива. Рассмотрен вопрос авторского права при архивировании информационных ресурсов Интернета.

Розглянуто питання розвитку системи наукової комунікації та підвищення її реагентності, що загострює потребу збереження мережевої інформації. Обгрунтовано необхідність освоєння бібліотекою інтегрованого технологічного циклу, що включає послідовність наукомістких процесів комп'ютерної обробки документальних масивів. Викладено концептуальну модель бібліотеки, яка стане інтегрувальною ланкою інформаційної сфери суспільства.

Рассмотрены вопросы развития системы научной коммуникации и повышения ее реагентности, обостряющей потребность сохранности текучей сетевой информации. Обоснована необходимость освоения библиотекой интегрированного технологического цикла, включающего последовательность наукоемких процессов компьютерной обработки документальных массивов от библиографирования до выделения из хранилищ данных новых знаний. Изложена концептуальная модель библиотеки, которая станет интегрирующей цепью информационной сферы общества.

Висвітлено проблеми знаходження нового балансу інтересів у правах на інтелектуальну власність усіх учасників системи документальних комунікацій, а також можливості вільного поширення знань у глобальному інформаційному просторі без участі видавництв. Проаналізовано витоки, методологію та проекти "відкритого контенту" в інтернеті з метою активізації використання його цінностей, методів і засобів поширення знань в Україні. Охарактеризовано такі відкриті інтернет-архіви, як Wikipedia (загальнодоступна, вільно поширювана в інтернеті енциклопедія, яка створюється багатьма мовами світу колективною працею добровільних авторів, що використовують мову wiki), Directory of Open Access Journal, Open Directory Project, "Електронні наукові фахові видання". Висвітлено правові засади вільного доступу до мережевих інформаційних ресурсів (суспільні ліцензії GNU General Public License, ліцензії Creative Commons).

Освещены проблемы нахождения нового баланса интересов в правах на интеллектуальную собственность всех участников системы документальных коммуникаций, а также возможности свободного распространения знаний в глобальном информационном пространстве без участия издательств. Проанализированы истоки, методология и проекты "открытого контента" в интернете с целью активизации использования его ценностей, методов и средств распространения знаний в Украине. Охарактеризованы такие открытые интернет-архивы, как Wikipedia (общедоступная, свободно распространяемая в интернете энциклопедия, создаваемая на многих языках мира коллективным трудом добровольных авторов, использующих язык wiki), Directory of Open Access Journal, Open Directory Project, "Електронные научные специальные издания". Освещены правовые основы свободного доступа к сетевым информационным ресурсам (общественные лицензии GNU General Public License, лицензии Creative Commons).

Розглянуто міжнародні наукометричні бази даних, констатовано недостатню репрезентацію в них неангломовних видань. Висвітлено світовий досвід формування національних індексів наукового цитування. Обгрунтовано доцільність створення української наукометричної бези даних.

Розглянуто когнітивні аспекти Інтернет-комунікації та констатовано, що процес передавання знань від автора до користувача супроводжується певними втратами інформації, тобто є ентропійним. Визначено підхід до зменшення інформаційної ентропії - створення мережевих когнітивно орієнтованих ресурсів, які надають відомості про авторів документної інформації. Розглянуто конвергенцію документних і когнітивно орієнтованих ресурсів, що здійснюється в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського шляхом організації системи гіпертекстових зв'язків між ними.

Висвітлено стан представлення українських періодичних видань у міжнародних наукометричних системах та їх бібліометричні показники.

Проаналізовано Інтернет-джерела наукової інформації, зазначено, що сьогодні вони не мають належної підтримки в аспекті довготермінового зберігання. Висвітлено досвід зарубіжних бібліотек з архівування національних Інтернет-сегментів.

Проанализированы Интернет-источники научной информации, указано, что сегодня они не имеют надлежащей поддержки в аспекте длительного хранения. Освещен опыт зарубежных библиотек по архивированию национальных Интернет-сегментов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч239.9:Ч21 + Ч734(4УКР)759.9

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - показати сучасні можливості лікування немеланомного раку шкіри (НМРШ) за допомогою електронотерапії з використанням різних енергій електронів. Сучасні лінійні прискорювачі генерують електрони різних енергій від 4 до 20 МеВ, пропонуючи переваги швидкого зменшення дози з глибиною. Просторовий дозний розподіл випромінювання електронами у тканинах характеризується різною глибиною максимуму дози залежно від обраної енергії - чим вищою є енергія, тим на більшій глибині розташовується максимум дози. Зроблено висновки, що застосування електронотерапії в режимі опромінення 50 Гр за 10 фракцій є ефективним під час лікування різних стадій НМРШ. Завдяки вчасно встановленому діагнозу та радикально проведеному лікуванню спостерігається повний регрес пухлинного вогнища без видимих косметологічних дефектів.

Проаналізовано зародження цифрової науки і відзначено необхідність зближення бібліотечно-інформаційної діяльності з науково-дослідною. Визначено інформаційно-ресурсну базу цифрової науки й акцентовано увагу на доцільності участі бібліотеки у формуванні первинних наукових даних. Розроблено синергетичні підходи до взаємодії бібліотеки з цифровою наукою. Розвинуто бібліотекознавчі засади когнітивної концепції наукової комунікації для сприяння обміну знаннями між ученими в електронному середовищі. Обгрунтовано спрямування вектора розвитку бібліотеки на активізацію участі в дослідницьких процесах. Констатовано потребу підготовки фахівців нової генерації для бібліотеки цифрової науки.

Зроблено аналіз етапів становлення та розвитку наукознавства як теоретичної бази бібліометрії, наукометрії та вебометрії з урахуванням трансформацій у сфері соціально-інформаційних комунікацій. Проведено дослідження міжнародних і національних бібліометричних систем в аспекті адаптації їх інформаційно-технологічних рішень для вітчизняного наукового простору. Розроблено методичні засади побудови когнітивно-орієнтованої системи наукометричних досліджень документальних потоків, що поєднує моніторинг публікаційної активності та цитованості суб'єктів системи наукових комунікацій з аналізом інтенсивності мережевого використання опублікованих ними матеріалів.

Розглянуто цифрові науково-інформаційні ресурси України, що мають загальнодержавне значення. Обґрунтовано доцільність обрання концептуальних засад конвергентних технологій у якості методологічного базису розвитку цифрового середовища наукових знань. Проаналізовано світові тенденції поширення відкритого доступу до інформації. Відзначено ключову роль у формування цифрового середовища наукових знань принципів інтероперабельності інформаційних систем і когнітивізації наукових комунікацій. Висвітлено становлення цифрової науки та її системно-інтеграційну взаємодію з інформаційною сферою. Визначено тріаду суспільних функцій наукометрії, їх роль у моніторингу розвитку науки. Видання розраховано на наукових і науково-педагогічних працівників, спеціалістів у сфері інформаційної діяльності та цифрових комунікацій, бібліотечних фахівців, аспірантів і студентів профільних спеціальностей, а також на широке коло читачів.

Розглянуто стратегію системно-інтеграційної взаємодії бібліотеки та цифрової науки, спрямовану на функціональну трансформацію бібліотеки з елемента наукової інфраструктури в учасника дослідницької діяльності на всіх її етапах - від збору й опрацьовування первинних даних до отримання нових знань. Увагу приділено питанням синергії бібліотечного та дослідницького середовищ, комунікації в науковій і бібліотечній діяльності, інтелектуалізації наукових комунікацій.