На основі теоретичного аналізу та експериментального вивчення проблеми формування математичних дослідницьких здібностей у старшокласників визначено структуру даних здібностей, яка включає творче мислення, вольові якості особистості, а також особливості емоційно-вольової сфери. Досліджено вікові та індивідуальні особливості формування математичних дослідницьких здібностей у школярів. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методики діагностування та формування математичних дослідницьких здібностей у старшокласників. Розроблено математичні рекомендації щодо формування математичних дослідницьких здібностей, які грунтуються на використанні активних форм і методів роботи з учнями, а також визначено психологічні передумови їх реалізації.

Проаналізовано механізм стимулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) фінансово-кредитним інструментарієм. Розглянуто питання впливу оподаткування, кредитування та страхування на обсяги експорту, а також податкових стимулів на імпорт і залучення прямих іноземних інвестицій. Висвітлено особливсті зарубіжної та вітчизняної практики стимулювання ЗЕД. Встановлено, що ефективним інструментом стимулювання експорту є державна підтримка національного експорту через офіційні експортні кредитні агентства, завдяки чому посилюється зв'язок між кредитуванням експорту та страхуванням експортних кредитів. Охарактеризовано проблему існування позитивного стимулювального впливу державного кредитування експорту та страхування експортних кредитів на обсяги експорту країни, що дає теоретичне підгрунтя для використання цих інструментів в Україні. Розроблено деякі механізми кредитування експорту та страхування експортних кредитів в Україні, а також залучення прямих іноземних інвестицій та стимулювання імпорту.

Досліджено природу світового фінансового порядку та його інституційне середовище. Проаналізовано антикризове регулювання у країнах ЄС. Розглянуто діяльність G20 і Міжнародного валютного фонду та запропоновано заходи щодо їх реформування.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти проблеми формування нового світового фінансового порядку. Розкрито суть та детермінанти трансформації світового фінансового порядку, конкретизовано його інституційну архітектуру, подано альтернативні сценарії становлення нового світового фінансового порядку. Визначено стратегічні пріоритети антикризових механізмів України. Охарактеризовано проблеми світової економіки та міжнародних економічних відносин.

Розглянуто трансформаційні процеси у світовій фінансовій системі під впливом глобалізації. Висвітлено теоретичні засади світового фінансового порядку. Обґрунтувано ключові критерії та параметри формування нового світового фінансового порядку на основі дії об'єктивних економічних законів й інституційних чинників, комплексно досліджено його антикризові механізми та напрями інституціоналізації. Визначено стратегічні пріоритети формування антикризового механізму України. Застосовано методи – діалектичний; історико-логічний; системно-структурний аналіз; аналізу та синтезу, кількісних та якісних порівнянь; експертних оцінок, прогнозний; регресійного аналізу, зокрема найменших квадратів, лінійних і кубічних сплайнів. Сформульовано новий концептуальний підхід до дослідження процесів фінансової глобалізації крізь призму формування нового світового фінансового порядку, теоретично обґрунтовано його змістовну сутність, природу й інституційний формат, оцінено ефективність діючих антикризових механізмів національного та наднаціонального рівнів. Обґрунтовано стратегічні напрями розбудови ефективної системи антикризового фінансового управління в Україні в умовах формування нового світового фінансового порядку. Вперше розроблено концептуалізований підхід до трактування категорії "світовий фінансовий порядок", під яким розуміється, спрямована на конвергенцію інтересів країн система інституціоналізованих на глобальному рівні правил, норм і угод упорядкування міждержавних фінансових відносин, що характеризується ієрархічно субординованою структурою країн відповідно до рівня нагромадження у них фінансового капіталу, розвитку їх національних фінансових систем і ступеня впливу на ухвалення управлінських рішень у сфері глобальних фінансів. Доведено, що системними детермінантами трансформації світового фінансового порядку є розвиток інформаційних технологій і фінансових інновацій, світові фінансові кризи, військово-політичні конфлікти та війни. Розроблено двомірну таксономію типологізації країн. Здійснено прогнозування альтернативних варіантів становлення нового світового фінансового порядку з використанням методології сценарного аналізу у розрізі системи моніторингових параметрів. Удосконалено методологію дослідження антикризового управління у його глобальній конфігурації на основі конкретизації елементної структури; теоретичні підходи до оцінювання ефективності функціонування інститутів глобального фінансового управління, на основі чого встановлено “вузькі місця” їх регуляторного ресурсу й обґрунтовано ключові напрями розширення їх функціональних повноважень. Висвітлено теоретико-аналітичні підходи до обґрунтування концепції запровадження в Україні державної цифрової криптовалюти. Розвинуто трактування поняття “антикризовий механізм” як системи цілеспрямованих законодавчих, економічних, соціальних та інформаційних заходів держави та наднаціональних інститутів щодо зменшення глибини циклічних коливань кон’юнктури фінансових ринків, її стабілізації та недопущення глибокого структурного розбалансування фінансової та реальної сфер. Поглиблено науково-теоретичні підходи до комплексної характеристики впливу глобальної економічної кризи 2008 – 2009 рр. на економіку України. Обґрунтувано основні напрями реалізації Україною дієвої антикризової політики.

Подано тези доповідей учасників V Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) "Сучасна освіта: методологія, теорія, практика". Висвітлено психолого-педагогічні аспекти діяльності української системи освіти в умовах воєнного стану, психологічної допомоги дітям під час переживання стресу, інноваційні технології навчання, зокрема технології дистанційної освіти в сучасних реаліях. Розглянуто умови створення освітнього простору інклюзивного навчання. Висвітлено роль розвитку творчих аспектів у становленні особистості, а також накреслено перспективи розвитку загальної середньої, фахової передвищої та вищої освіти у період соціально-економічної та політичної нестабільності.

Подано тези доповідей учасників II Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) "Гуманітарно-педагогічна освіта: здобутки, проблеми, перспективи". Висвітлено теоретичні і практичні надбання сучасної освіти в різних країнах. Розглянуто інноваційні методи навчання, зокрема в період дистанційної освіти в реаліях пандемії СОVID-19. З'ясовано виклики інклюзивної освіти. Висвітлено роль розвитку творчих аспектів у становленні особистості, а також накреслено перспективи розвитку загальної середньої, фахової передвищої та вищої освіти.