Розглядається такий засіб інтенсифікації сільськогосподарського виробництва як осушувальні меліорації. Автор наголошує, що в сучасних умовах неможливо оцінювати їх доцільність без урахування наслідків порушення природної рівноваги. Тому в показнику ефективності поряд з економічними результатами потрібно розраховувати і екологічну складову. Оцінюється природно-ресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Рівненщини та аналізуються проблеми його використання. Широко застосовується еколого-меліоративний моніторинг на осушених землях. Пропонуються шляхи подолання негативних наслідків антропогенного впливу на навколишнє природне середовище.

Розроблено концептуальні теоретичні та методологічні рекомендації оцінки доцільності капіталовкладень у меліорацію земель, поглиблено вивчення сутності та змісту терміна "ефективність", висвітлено основні принципи ефективного управління природокористування за умов інтенсивного техногенного навантаження. На основі комплексного еколого-економічного аналізу стану осушених земель за результатами їх використання у сільськогосподарському виробництві запропоновано стратегічні напрямки розвитку меліорацій на Поліссі.

Розглянуто актуальність вивчення особливостей проектного менеджменту в системі післядипломної освіти. Враховано специфіку набутих знань з управління проектами при отриманні базової технічної освіти. Охарактеризовано особливості масштабних державних проектів та специфіку визначення їх доцільності. Перелічено основні завдання управління проектами – вибір проекту, визначення його мети, обґрунтування, структуризація, визначення фінансових потреб та джерел фінансування, підготовка та підписання угод, контроль виконання проекту, управління проектними ризиками, оцінка проекту. Позначено три блоки проектного менеджменту – стратегічне управління проектом (управління системою цілей), оперативне управління проектом (управління системою діяльності) та інструментальне управління проектом (управління діючою системою). Виокремлено специфічні особливості великих державних проектів, які є базисною ланкою структурних радикальних змін у народному господарстві країни. Підкреслено, що сучасний фахівець-менеджер повинен володіти не лише відомими світовими та вітчизняними методиками, але й вміти виявити їх недоліки та розробити власні пропозиції щодо їх удосконалення у тій чи іншій ситуації.

Рассмотрена актуальность изучения особенностей проектного менеджмента в системе последипломного образования. Учтена специфика приобретенных знаний по управлению проектами при получении базового технического образования. Охарактеризованы особенности масштабных государственных проектов и специфика определения их целесообразности. Перечислены основные задачи управления проектами - выбор проекта, определение его цели, обоснование, структуризация, определение финансовых потребностей и источников финансирования, подготовка и подписание соглашений, контроль выполнения проекта, управление проектными рисками, оценка проекта. Обозначены три блока проектного менеджмента - стратегическое управление проектом (управление системой целей), оперативное управление проектом (управление системой деятельности) и инструментальное управление проектом (управление действующей системой). Выделены специфические особенности крупных государственных проектов, которые являются базисной звеном структурных радикальных изменений в народном хозяйстве страны. Подчеркнуто, что современный специалист- менеджер должен обладать не только известными мировыми и отечественными методиками, но и уметь выявить их недостатки и разработать собственные предложения по их усовершенствованию в той или иной ситуации.

Discussed the relevance of studying the features of project management in the system of postgraduate education. Into account the specificity of the knowledge of project management in the preparation of basic and technical education. Characterized especially large-scale government projects and determine the specificity of their appropriateness. The main tasks of project management - project selection , definition of its purpose, rationale, structuring, identifying financing needs and sources of financing, preparation and signing of agreements, monitoring of project implementation, project risk management , project evaluation. Indicated three blocks of project management - strategic project management (system management purposes), operational management of the project (system management activities) and project management tool (management operating system). Allocated specific features of major public projects, which are the basic structural element of radical changes in the national economy. Emphasized that modern specialist manager should possess not only known world and domestic techniques but also be able to identify their weaknesses and develop their own suggestions for improvement in any given situation.

Обгрунтовано необхідність використання інтеграційного підходу до створення і запровадження у практику концепції формування в Україні системи сталого водокористування, яка б передбачала всебічне розширення, поглиблення та інтенсифікацію процесів освоєння водних ресурсів, збалансованості функціонування водогосподарського виробництва та раціоналізацію водокористування. Визначено специфічні особливості водних ресурсів, які мають визначальне значення для розвитку національної економіки. Водне господарство розглядається як відкрита система, що включає такі підсистем: ресурсну, виробничу та споживчу. Для ефективного управління національним господарством пропонується враховувати, що фактична наявність водних ресурсів, можливих для використання в межах соціально-економічної системи України на конкретний момент часу (перша система), визначається в межах другої підсистеми, яка дуже тісно пов'язана з першою та призначена для створення необхідних умов використання водного фонду. Встановлено, що третя підсистема враховує специфіку водокористувачів, а галузева структура водокористування є замикаючою в загальній системі водного господарства та забезпечує раціональне використання й охорону водних ресурсів. У результаті проведеного дослідження визначено місце і роль системи сталого водокористування як складової національної економіки.

Індекс рубрикатора НБУВ: ЕО*827.512.4 + Г471.8

Рубрики:

Хроматографія газів. Газорідинна хроматографія

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему формування системи сталого водокористування. Згідно з існуючими концептуальними уявленнями проаналізовано питання, пов'язані з різними напрямами збереження та розвитку водоресурсного потенціалу, підвищення рівня та якості водозабезпечення, формування інтегрованої структури управління, зменшення екологічного навантаження на водні об'єкти. Увагу приділено посиленню мотивів і стимулів до раціонального водокористування, удосконаленню фінансового забезпечення водогосподарського комплексу, поступовому та послідовному розвитку відповідних інститутів тощо.

Висвітлено результати досліджень по методах контролю залишкових кількостей пестицидів у воді та продуктах рослинного походження. Розглянуто сучасні аспекти екологічних проблем. Увагу приділено визначенню джерел і факторів забруднення бензо(а)піреном водних об'єктів. Досліджено вплив ксенобіотиків на життєві цикли живих організмів. Розглянуто процеси комплексоутворення в механізмі токсичної дії забруднюючих речовин техногенного походження.

Досліджено актуальні проблеми формування методологічних та теоретико-методичних засад управління комерціалізацією інновацій на державному, регіональному, галузевому рівнях та рівні окремих підприємств та установ. Удосконалено критеріальну базу, систему показників і методичні засади оцінювання комерційних перспектив інноваційної продукції. Висвітлено маркетингово-логістичне забезпечення комерціалізації інноваційної продукції, зокрема, управління виставковою діяльністю як засіб просування промислового підприємства. Проаналізовано комерціалізацію інновацій туристичних підприємств на основі системи економічних важелів, особливості комерціалізації еколого-орієнтованої інноваційної продукції.

Розвинуто категоріальне поле теорій управління водокористуванням та національною економікою. Окреслено ресурсно-функціональний простір водного господарства у складі національної економіки. Проаналізовано структурно-динамічні зрушення у національній соціально-економічній системі. На основі дуального аналізу питомої ваги водної ренти оцінено роль водного фактора у забезпеченні функціонування національного господарства. Проаналізовано рентне регулювання фінансових потоків, що генеруються в процесі водокористування на основі прямих та суміжних показників. Визначено галузеву та територіальну стратифікацію водної ренти. Ідентифіковано вплив детермінант системи сталого водокористування на базові сфери національної економіки. Запропоновано паспортизацію об’єктів за результативністю управління водокористуванням. Розроблено бінарний сценарій оцінювання результативності управління водокористуванням на основі багатовимірної системи відносних показників. Здійснено обґрунтування доцільності впровадження системи сталого водокористування в Україні шляхом прогнозування ВВП України.

Узагальнено теоретико-методологічні засади управління суб'єктами підприємництва й обґрунтовано необхідність удосконалення сучасних механізмів та інструментів менеджменту суб'єктів підприємництва. Досліджено сучасні моделі, проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні та світі, проведено аналіз концептуальних засад інноваційного розвитку підприємств у глобальному економічному просторі. Особливу увагу зосереджено на методологічних, теоретичних і методичних засадах управління конкурентоспроможністю суб'єктів підприємництва в умовах нестабільного ринкового середовища. Досліджено концептуальні засади інноваційного розвитку підприємств у глобальному економічному просторі. Крім того, дослідження містить актуалізацію завдань з формування системи економічної безпеки в умовах ризику та невизначеності й обґрунтування організаційно-економічних аспектів управління торгівельною діяльністю суб'єктів підприємництва. Приділено увагу розвитку системи управління фінансово-економічною діяльністю суб'єктів підприємництва та проаналізовано світовий досвід реалізації стратегії розвитку суб'єктів підприємництва.