Розглянуто можливість застосування геоінформаційних технологій під час нормативної оцінки земель населених пунктів.

Розглянуто методологію використання геоінформаційних технологій для підвищення ефективності функціонування системи моніторингу навколишнього природного середовища. Показано структуру мережевої геоінформаційної системи природозаповідного фонду. Розроблено цифрові карти природозаповідного фонду (ПЗФ) та екологічної мережі. Створено та впроваджено в практичну діяльність базу даних об'єктів ПЗФ.

Розглянуто підходи до створення геоінформаційного середовища для моніторингу і прогнозування стану водних ресурсів та наведено методику дослідження якості води за допомогою інтегрального екологічного показника.

Розглянуто можливість застосування геоінформаційних технологій під час виконання експертної оцінки земель (територій) та надано приклади їх використання.

Розглянуто приклад застосування GPS-приймачів для актуалізації картографічної інформації. Показано переваги використання GPS в його організаційному, технологічному плані та у відношенні трудомісткості й оперативності робіт.

Запропоновано підхід до аналізу інформаційного забезпечення транспортної галузі та проведено оцінку можливості створення комплексної ГІС.

Розглянуто можливість застосування геоінформаційних технологій під час виконання соціального моніторингу Чернігівської області та наведено приклади їх використання. Описано основні функції та показано функціональну схему ГІС соціального моніторингу.

Розглянуто сучасний екологічний стан в Україні. Наведено основні причини погіршення еколого-економічної ситуації. Показано шляхи підвищення ефективності екологічного моніторингу. Запропоновано технологію аналізу природно-ресурсного потенціалу за допомогою ГІС-технологій. Створено векторні карти, що характеризують складові еколого-економічного потенціалу України.

Виконано огляд даних дистанційного зондування Землі та геоінформаційних технологій у системах сільськогосподарського моніторингу різних країн світу. Наведено структуру системи MCYFS, однією з функцій якої є прогнозування врожайності сільськогосподарських культур за європейським проектом MARS, джерела вхідних даних і кінцеві результати кожного рівня системи.

Розглянуто підходи та представлено картографічні приклади одержання просторово-координованої та регулярно оновлюваної інформації про наявність і фактичне використання орних земель на регіональному та національному рівнях. Показано приклади використання програмних продуктів ArcGIS для візуалізації дійсного стану орних земель в цілому та сільського господарства в Україні та Чернігівській області зокрема.

Розглянуто підхід до ефективного управління великими обсягами даних регіонального рівня, використання геоінформаційних систем (ГІС) для управління регіоном та місцевими територіальними утвореннями. Визначено можливості опрацювання інформації про територіальні утворення за допомогою ГІС. Запропоновано створення ГІС Чернігівської області з метою зменшення витрат та підвищення ефективності регіону.

Проведено дослідження, у ході якого опрацьовано та систематизовано доступну і відкриту інформацію з літературних джерел і тематичних карт, що відображає стан проблеми радіоекологічного моніторингу територій за допомогою геоінформаційних технологій.

Наведено картографічні приклади одержання просторово-розподіленої, географічно координованої та систематично оновлюваної інформації про наявність і фактичне використання сільськогосподарських земель для створення геоінформаційної системи моніторингу на регіональному і національному рівнях. Показано приклади застосування програмного забезпечення ArcGIS для візуалізації реального стану сільського господарства України.

Надано концепцію створення системи агроекологічного моніторингу (АЕМ) з використанням геоінформаційних технологій (ГІТ). На підставі аналізу зроблено висновки та визначено головні проблеми, пов'язані з упровадженням ГІТ у сучасні системи АЕМ.

Розглянуто підходи щодо моніторингу демографічної ситуації у Чернігівській області за допомогою геоінформаційних технологій, вплив та наслідки різних чинників на демографічні процеси.

Розглянуто підхід щодо формалізації математичного опису регіону як об'єкта моделювання в ГІС.

Наведено засоби геоінформативного аналізу просторових даних, розглянуто сучасні технології обробки геопросторової інформації. Висвітлено погляди вітчизняних і закордонних фахівців щодо можливості сучасної аналітичної обробки в геоінформаційних системах. Описано моделі й алгоритми, покладені в основу геоінформаційного аналізу просторових даних. Розглянуто програмні засоби реалізації, інтеграції даних і технологій.

Визначено сутність геоінформації, геоінформаційних технологій (ГІТ), геоінформаційних систем (ГІС) та їх функціональні особливості. Розглянуто питання введення даних та їх цифрування, наведено характеристики провідних ГІС, розкрито їх переваги та недоліки. Увагу приділено питанням створення електронних карт і їх збереження за допомогою ГІТ. Висвітлено концептуальні основи ГІС у контексті їх побудови, сучасні технології обробки геопросторової інформації, напрями застосування ГІС і перспективи їх розвитку. Наведено моделі й алгоритми ГІС, програмні засоби реалізації, інтеграції даних і технологій.

Розглянуто проблеми створення системи моніторингу атмосферного повітря з використанням геоінформаційних технологій (ГІТ). На підставі аналізу зроблено висновки та визначено головні проблеми, пов'язані з упровадженням ГІТ в сучасні системи моніторингу атмосферного повітря.

Розглянуто підходи щодо вибору критеріїв ефективності моделювання соціально-економічних систем (СЕС). Проведено аналіз структури та властивостей СЕС. Розглянуто класифікацію видів економіко-математичного моделювання та його задачі. Описано процес вибору оптимального варіанта моделі структурного устрою СЕС, методи, які доцільно для цього застосувати, та класифікація видів моделювання. Проведено аналіз наукових праць, у яких розглянуто критерії ефективності, оптимальності, результативності моделювання СЕС, що використовуються вченими в математичних моделях СЕС.