Досліджено роль ООН і ОБСЄ у запобіганні та врегулюванні конфліктів на пострадянському просторі у 1990-х рр. На підставі проведеного аналізу доведено дієвість засобів превентивної дипломатії у запобіганні та врегулюванні конфліктів у країнах Балтії, Молдові, Україні та Білорусі, у Кавказькому регіоні та Таджикистані. На підставі науково-теоретичних і емпіричних даних розроблено класифікацію, з'ясовано відмінності, виявлено особливості перебігу конфліктів і способи їх урегулювання у спільній діяльності інститутів ООН і ОБСЄ, оцінено застосовані методики. Проаналізовано проблеми безпеки, а саме: теорії та практичної ролі інститутів, діяльність яких спрямована на зміцнення миру. Запропоновано визначення поняття безпеки та джерел сучасних загроз міжнародної стабільності. Доведено необхідність реформи європейської архітектури безпеки. Виявлено можливості для розвитку процесу подальшого співробітництва ООН і ОБСЄ. Проаналізовано сутнісні та формальні проблеми, що стосуються співробітництва ООН і ОБСЄ у галузі запобігання та врегулювання конфліктів, що дозволяє сформулювати пропозиції щодо можливого вдосконалення його ефективності.

Розглянуто конфліктне віртуальне спілкування. Визначено зовнішні соціальні та внутрішні індивідуально-психологічні фактори, які зумовлюють поведінку комунікантів у віртуальній ситуації конфлікту. Виділено прямі стратегії у навмисному мовленнєвому конфлікті та непрямі стратегії у ненавмисному мовленнєвому конфлікті.

Рассмотрено конфликтное виртуального общения в кибердискурсе. Определены внешние социальные и внутренние индивидуально-психологические факторы, обусловливающие поведение коммуникантов в ситуации конфликта. Выделены прямые стратегии в преднамеренном речевом конфликте и косвенные стратегии в непреднамеренном речевом конфликте.

The aim of the article is to examine the conflict verbal communication in cyberdiscourse. The authors determine outer social and inner individual and psychological factors, which cause the behaviour of communicants in the conflict situation. The authors examine direct strategies in the premeditated verbal conflict and indirect strategies in the unpremeditated verbal conflict.

Розкрито комплексний експертно-аналітичний підхід до оцінки екологічної небезпеки в процесі утворення твердих побутових відходів (ТПВ), який базується на застосуванні методу аналізу ієрархії Т. Сааті та надає можливість врахувати: критерії вкладу небезпечності відходів для кожного з природних середовищ, кількісні та якісні характеристики утворення відходів, умови їх накопичення з можливим збільшенням небезпечності при цьому, наявність процесів управління та контролю, типи об'єктів утворення ТПВ, і порівняти внески заходів підвищення екологічної безпеки на цих об'єктах. Розроблена ієрархічна структура процесу утворення ТПВ також надає можливість наочно-просторово зрозуміти зв'язки та взаємодію елементів між собою, де рівнями ієрархії є: "екологічна безпека процесу утворення ТПВ - складові довкілля, що зазнають впливу - фактори впливів - джерела утворення ТПВ - заходи з підвищення екологічної безпеки". Отримані значення узагальнених вагових коефіцієнтів і пріоритетів ієрархії надало можливість по новому зрозуміти сутність формування небезпек у процесі утворення ТПВ, зокрема, внески наявних дієвого управління та контролю поводження з ТПВ і забезпечення безпечних умов накопичення ТПВ у порівнянні з кількісними та якісними характеристиками складу ТПВ. Важливим результатом є встановлення внеску в екологічну небезпеку поводження з ТПВ у процесі їх утворення типу джерел утворення, а саме, об'єктів масового скупчення людей, приватної житлової забудови, багатоповерхової житлової забудови та торгівельних підприємств. Серед оцінюваних заходів підвищення екологічної безпеки впливу на навколишнє природне середовище ТПВ у процесі їх утворення можливе через забезпечення виключно екологічно безпечної тари та пакувальних матеріалів, що за розрахунками склало 35,9 % від загального впливу. Отримані результати з використанням комплексного експертно-аналітичного підходу шляхом застосування методу аналізу ієрархій Т. Сааті до оцінювання процесів та об'єктів поводження з ТПВ є перспективним методом для прийняття ефективних управлінських рішень і потребує подальшого застосування в нагальній галузі забезпечення екологічної безпеки поводження з ТПВ в Україні.

Зазначено, що в роботі вирішено актуальну науково-практичну задачу управління екологічною безпекою процесів поводження з ТПВ (тверді побутові відходи) за рахунок застосування експертно-аналітичних процедур шляхом комплексного використання методу аналізу ієрархій. Дослідження "ієрархії відходів" за директивою EC 2008/98/ЄС саме методом аналізу ієрархій дозволило визначити не тільки пріоритети заходів з забезпечення екологічної безпеки процесу поводження ТПВ, а й вплив (значення) заходу на кожному з етапів. За розрахунками внески в загальну небезпеку склали: видалення - 46,15 %; утилізація - 24,02 %; знешкодження - 10,95 %; утворення - 10,95 %; збір - 5,14 %; транспортування - 2,79 %. Встановлено, що серед чинників, що створюють негативний вплив найбільший внесок в небезпеку для навколишнього середовища становляють ChF3 - умови поводження з ТПВ, внесок яких складає - 54,95 % від усіх чинників. Теоретично обгрунтовано значення пріоритетів заходів в процесах оцінювання й управління екологічною безпекою при прийнятті управлінських рішень за принципами "ієрархії відходів", впровадження яких за рівнем державного управління складає: місцеві - 60,22 %, регіональні - 22,55 %, загальнодержавні - 17,23 %. Експериментально підтверджено та доведено адекватність розробленого методичного апарату багатокритеріального експертно-аналітичного оцінювання складових процесу й об'єктів поводження з ТПВ із застосуванням методу аналізу ієрархій на Роганському полігоні ТПВ (м. Харків). Підтверджено доцільність використання методу та пропоновано його подальше застосування для забезпечення екологічної безпеки поводження з ТПВ в Україні. Метод впроваджено при розробці дозвільних та нормативно-правових документів, інших проєктних рішень в діяльності суб'єктів господарювання та органів місцевого самоврядування.