Наведено відомості про регулярні спостереження за погодою в Києві, що тривають з XIX ст. Подано всебічний опис кліматичних параметрів: температури повітря, кількості опадів, тривалості і висоти снігового покриву, швидкості вітру, вологості повітря тщо. Показано зміни, що відбулися за багаторічний період. Висвітлено особливості клімату Києва, який відрізняється від клімату прилеглої території. Описано характерні для міста атмосферні явища та сезонні особливості клімату.

Для сучасної телемедицини актуальним є вирішення задачі автентифікації пацієнта. Досліджено можливості використання особистих унікальних ознак людини, а саме її електрокардіограми (ЕКГ), для автентифікації. Біометрична автентифікація є перспективною в телемедицині, де все більші обсяги даних пацієнт надсилає лікарям інформаційними каналами. Коли клініка спостерігає за своїм пацієнтом дистанційно та просить надіслати його ЕКГ, вона має бути впевнена, що отримана ЕКГ належить саме цьому пацієнтові. Біометрична автентифікація з використанням ЕКГ - це доволі специфічний напрям дослідження і наразі ще не існує провідних технологій у цій сфері. Така біометрична автентифікація і є метою технології, що розробляється. У даному напрямі нами вже були проведені дослідження, розроблені алгоритми та проведена перевірка їх дієздатності на тестових даних. Об'єднавши отримані алгоритми та машинне навчання для вирішення задачі класифікації приналежності ЕКГ людині, отримали програму, здатну автентифікувати людей за ЕКГ. Це дало впевненість у можливості використання такої технології. Наступним кроком стало масштабування цієї технології задля двох цілей: перевірити працездатність технології на значно більшій кількості даних та підготувати її для використання в реальних умовах, коли час на обробку має бути мінімальним. Описано поетапний розвиток від програми, що запускалась на персональному комп'ютері, до системи, яка здійснює обчислення у хмарному середовищі. Показані затрати часу при проведенні експериментів і виконане порівняння часу роботи програм на персональному комп'ютері та у хмарному середовищі, експериментальним шляхом знайдена найефективніша конфігурація системи для хмарної архітектури.

Узагальнено відомості про найважливіші гідрологічні характеристики річок: рівні та витрати води, стік завислих наносів, температуру води та ін. Встановлено зміни водного режиму, що відбулись в останні десятиліття, зокрема під впливом кліматичних змін і господарської діяльності. Подано опис найбільших річок і створених на них водогосподарських об'єктів. Наведено дані щодо розташування гідрологічних постів, а також фотознімки багатьох із них.

Визначено світові тенденції розвитку смарт-промисловості в умовах цифрової революції - прискорений розвиток кіберфізичних виробничих систем і роботизація виробництва. Встановлено, що нині Україна суттєво відстає за розвитком даних цифрових технологій. Обгрунтовано, що вирішенням проблеми може стати проведення проактивної національно орієнтованої промислової політики.

Розглянуто особливості впровадження інновацій в агропромислову діяльність, досліджено взаємодію аграрної науки, освіти та бізнесу з проблем інноваційного розвитку агропромислового комплексу. Представлено інноваційні технології зрошування, карантину і захисту рослин. Висвітлено проблеми та досягнення в лісовому і садово – парковому господарстві.

Розгортання четвертої промислової революції та прискорений розвиток проривних технологій Індустрії 4.0 супроводжуються формуванням у світі нових мереж створення вартості й перерозподілом виробничих потужностей, що частково повертаються до розвинених країн. Проблематика. Процес технологічного розвитку й формування нових мереж створення вартості є турбулентним, так що одні країни стають новими технологічним лідерами, а інші - аутсайдерами. Між ними виникають нові або змінюються уже наявні технологічні розриви, а це, у свою чергу, критично позначається на розвитку національних економік: продуктивності праці, створенні нових робочих місць, прибутковості бізнесу, зайнятості та доходах населення. Мета роботи - розробити концептуальний підхід до визначення поняття і оцінювання розмірів технологічних розривів між країнами з різним рівнем розвитку промисловості в умовах четвертої промислової революції. Матеріали й методи. Історичний аналіз економічних концепцій технологічних розривів, статистичний аналіз показників економічного й науково-технічного розвитку країн світу, економіко-математичне моделювання життєвого циклу кіберфізичних технологій. Результати. У рамках економічної теорії життєвого циклу технологій запропоновано уточнене поняття технологічного розриву як такого, що пов'язаний переважно з стрибкоподібним переходом з однієї технологічної кривої до іншої. Для оцінки величини технологічних розривів запропоновано логістичну функцію, яка визначає залежність між продуктивністю праці та її фондоозброєністю з урахуванням взаємозалежності фізичного й цифрового капіталу. З її використанням визначено технологічні розриви між Україною та індустріально розвиненими європейськими країнами, що вимірюються кількаразовим відставанням у продуктивності праці. Висновки: для зменшення технологічних розривів між Україною та європейськими країнами необхідним є створення нової, орієнтованої на інновації, бізнесової екосистеми, яка формується у процесі геннокультурно-технологічної коеволюції та потребує, насамперед, комплексу заходів щодо прискорення розвитку науково-технічної сфери України та пов'язаних з нею культури та інститутів.

Завдяки появі мобільних діагностичних приладів і смартфонів набуває поширення концепція мобільної та домашньої телемедицини для скринінгу та ранньої діагностики серцево-судинних захворювань. При таких телемедичних консультаціях лікареві необхідно бути впевненим, що отримана у цифровому вигляді електрокардіограма (ЕКГ) належить саме тому пацієнтові, який був зареєстрований. На ринку телемедичних консультацій зараз наявні як багатоканальні, так і одноканальні пристрої реєстрації ЕКГ. Одноканальні електрокардіографи є економічно доцільнішими для використання саме у домашніх умовах. Раніше авторами були розроблені та експериментально перевірені алгоритми автентифікації пацієнта за його багатоканальною ЕКГ. Ці алгоритми побудовані на аналізі форми QRS-комплексу ЕКГ у тривимірному фазовому просторі координат. Отже, є доцільним провести дослідження про можливість адаптації цього алгоритму для одноканальної ЕКГ. Для побудови тривимірного фазового простору координат при багатоканальній ЕКГ всі необхідні дані отримуємо з сигналів відведень. У випадку одноканальної ЕКГ є необхідність штучного створення додаткових двох сигналів для формування синтетичного фазового простору. Обговорено питання валідності алгоритмів біометричної автентифікації людини за її електрокардіограмою з обмеженою кількістю каналів. Наведено не тільки алгоритми вирішення задачі автентифікації, але й проведено порівняння показників чутливості та специфічності, обчислених за результатами експериментів для багатоканальних та одноканальних ЕКГ. Наведено результати експериментів із багатоканальними та одноканальними ЕКГ для більшої кількості пацієнтів порівняно з попередніми експериментами. Також наведено результати експериментів для випадку реєстрації сигналів ЕКГ різними приладами.

Сигнал електрокардіограми відноситься до циклічних сигналів, у яких, на відміну від періодичних сигналів, можна виділити подібні, але не тотожні цикли. Тому під час розроблення діагностичних алгоритмів застосовують процедури усереднення. Реальні електрокардіограми можуть мати значні спотворення окремих кардіоциклів, тому виникає потреба у визначенні нетипових циклів. Запропоновано алгоритм застосування метрики Хаусдорфа для визначення нетипових кардіоциклів електрокардіограми, поданої у тривимірному фазовому просторі координат.

Сучасний світ швидко змінюється, відбувається конвергенція процесів глобалізації і локалізації, поєднання конкуренції і кооперації, співробітництва і суперництва у взаємовідносинах економічних агентів. Новим викликом для всіх країн світу стає Індустрія 4.0, в основі якої лежать такі важливі елементи сучасного типу виробництва, як кібер-фізичні системи, big data, штучний інтелект, 3D-друк, які здатні підвищити продуктивність, швидкість й гнучкість виробництва, покращити якість товарів та, як результат, забезпечити конкурентоспроможність промисловості. Для України готовність до Індустрії 4.0 є важливим аспектом її безпечного майбутнього. Встановлено, що Україна майже втратила індустріальну платформу, на якій може розвиватися економіка інноваційного типу, а промислові регіони успадкували основні її структурні проблеми. Інноваційного поштовху потребують і традиційні виробництва Донбасу, сучасний стан економіки якого визначено як катастрофу. Обгрунтовано, що ця катастрофа має соціальний, економічний, екологічний та науково-технічний виміри. Розроблено етапи та систему заходів з перезавантаження економіки Донбасу і перетворення його з вугільно-металургійного регіону в регіон креативної економіки, в основі якої будуть знання, нові моделі розвитку, нові типи соціальних відносин, нова культурна парадигма. Запропоновано візію стратегічного майбутнього Донбасу як регіону високої технологічної культури, який має зберегти за собою роль індустріального центру України, але поняття індустрії має бути збагачено неоіндустріальним змістом на основі впровадження вітчизняних і світових досягнень науки та техніки. Окрему увагу приділено проблемі високого рівня тінізації економіки, яка заважає реалізації структурно-технологічних перетворень в промислових регіонах і в Донбасі, зокрема. Проведено оцінку рівня смартизації вітчизняної промисловості, встановлено, що Україна суттєво відстає від процесів смарт-індустріалізації, що розгорнулися в розвинених країнах Заходу і Сходу, оскільки інвестиції в машини і обладнання не супроводжуються адекватними інвестиціями у створення програмного середовища смарт-промисловості. Запропоновано законодавчо закріпити ідеологію промислового розвитку на державному та регіональному рівні шляхом розробки та прийняття Закону України "Про модернізацію промислових регіонів", що створить сприятливі нормативно-правові умови для суб'єктів господарювання і місцевої влади у здійсненні заходів структурно-технологічної модернізації економіки та її промислового сектору.

Сигнал електрокардіограми відноситься до циклічних сигналів, у яких, на відміну від періодичних сигналів, можна виділити подібні, але не тотожні цикли. Тому під час розроблення діагностичних алгоритмів застосовують процедури усереднення. Реальні електрокардіограми можуть мати значні спотворення окремих кардіоциклів, тому виникає потреба у визначенні нетипових циклів. Запропоновано алгоритм застосування метрики Хаусдорфа для визначення нетипових кардіоциклів електрокардіограми, поданої у тривимірному фазовому просторі координат.

Прискорений розвиток смарт-промисловості, базованої на застосуванні сучасних кіберфізичних технологій, є домінуючою тенденцією у світі, яка у найближчі роки визначатиме конкурентні позиції національних економік. Україні необхідно підвищити ступінь готовності до прискореного розвитку смарт-промисловості (Індустрії 4.0) зважаючи на те, що її традиційна індустрія знаходиться на сьогодні у кризовому стані, а нова "розумна" промисловість ще не отримала належної уваги з боку держави. Мета роботи - обгрунтувати заходи з підвищення ступеня готовності національної промисловості до смарт-трансформацій відповідно до актуальних світових тенденцій розвитку кіберфізичних виробничих екосистем. Порівняння рейтингів України, низки інших країн та світу в цілому за групами індикаторів "інститути", "технології" й "економіка", які характеризують готовність промисловості до смарт-трансформацій. Встановлено, що промисловість України, принаймні частково, зберігає свої виробничі та інноваційні можливості. Більш проблемною є ситуація з якістю базових економічних інститутів. А найбільш складним є питання низького загального рівня розвитку вітчизняної економіки, а також неприпустиме відставання у розвитку сфери науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), що зумовлене недостанім фінансуванням через низький попит з боку бізнесу на науково-технічні розробки. Висновки: у комплексі заходів з підвищення готовності промисловості України до смарт-трансформацій, найбільшу увагу потрібно приділити підвищенню бізнесового попиту на науково-технічні розробки. Для цього потрібно трансформувати короткий горизонт бізнес-планування, обумовлений негативним впливом політичного циклу, на довгий, шляхом створення довгострокових інститутів розвитку, що базуються на принципах незалежних регуляторних агентств.

Розглянуто можливості використання даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) у прикладних завданнях, пов'язаних із вивченням водних об'єктів України. Описано історію розвитку ДЗЗ і засоби обробки супутникової інформації. Показано можливості використання ДЗЗ для візуалізації рельєфу земної поверхні й уточнення довжини річок і водозбірної площі. Подано відомості щодо меж річкових басейнів. Розроблено алгоритм визначення сучасної площі та корисного об'єму дніпровських водосховищ. Наведено результати досліджень екологічного стану водних об'єктів: температури та каламутності води, її "цвітіння" тощо. Висвітлено закономірності льодового режиму водосховищ.

Розглянуто сучасні тенденції в розвитку виробничих систем, пов'язані з реалізацією принципів четвертої промислової революції та переходом до смарт-промисловості. Первинна ланка смарт-промисловості - смарт-підприємство - являє собою кіберфізичну виробничу систему, яка має можливість за допомогою промислового інтернету речей відстежувати і контролювати функціонування знарядь виробництва і виробничий персонал, а також використовувати "великі дані", що збираються, для точного налаштування на споживачів, підвищення продуктивності праці, вдосконалення технологічних процесів і поліпшення якості продукції. У системі смарт-промисловості "розумні" підприємства взаємозв'язані з дослідниками, розробниками, постачальниками, дистриб'юторами, споживачами та ін. через інформаційно-комунікаційні технології, завдяки чому формується глобальна цифрова платформа для поліпшення координації та підвищення активності участі усіх партнерів як в окремих ланцюгах, так і в цілих мережах створення вартості. Високий потенціал смарт-промисловості як мережі смарт-підприємств підтверджується практикою ряду відомих у світі компаній. При цьому найбільші вікна можливостей відкриваються для скорочення часу науково-виробничого циклу, зменшення простоїв устаткування, зниження затрат на його обслуговування і витрат на утримання запасів, а також для автоматизації розумової праці. Повна реалізація потенціалу смарт-промисловості залежить від успіхів у подоланні бар'єрів на шляху її розвитку: технічних (проблем з комп'ютерними мережами, їх сумісністю і безпечністю), економічних (високих витрат накопичення та реновації цифрового капіталу, проблем у сферах зайнятості та доходів, у тому числі з причин зміни характеру робіт і різкого підвищення ролі STEM-персоналу), інституційних (проблем з формуванням нових організаційних рутин і у принципі сприятливого інституційного середовища). Якщо зазначені бар'єри вдасться подолати, то в цілому перспективи смарт-промисловості у світі мають багатообіцяючий вигляд. У найближче десятиріччя виробництва, що реалізують технології промислового інтернету речей, можуть скласти більшість у світовій обробній промисловості.

Мета роботи - обгрунтування принципів, економічних та інституційних передумов фіскальної децентралізації на постконфліктних територіях. Визначено, що фіскальна децентралізація є одним із головних способів вирішення проблем постконфліктних територій. Обгрунтовано принципи, економічні й інституційні передумови фіскальної децентралізації на постконфліктних територіях з урахуванням специфіки окремих сфер фіскальних відносин. Більш того, для різних сфер фіскальних відносин потрібні і різні підходи: у сфері суспільних доходів - економічна ефективність із формуванням структури податків, що сприяє розширенню податкової бази; у сфері суспільних витрат - забезпечення соціальної справедливості та прозорості при розподілі суспільних витрат на місцях; у сфері субсидій - звуження сфери застосування міжбюджетних трансфертів із організацією перерозподілу фінансових ресурсів за принципом "центр - постконфліктні регіони - постконфліктні одержувачі"; у сфері зовнішньої допомоги -забезпечення дієвої координації для культивування нових кооперативних інститутів.

Розглянуто сучасні тенденції до неоіндустріалізації національних економік - пріоритетного розвитку промисловості на основі передового виробництва, при якому, як правило, ланцюжки поставок і створення вартості виходять за державні кордони і розміщені глобально, відповідно до конкурентних переваг окремих регіонів світу, країн і підприємств. Обгрунтовано, що сьогодні українська національна економіка належить до ведених природними ресурсами і критично залежить від світових цін на ці ресурси і ключової ставки ФРС США: зміни ключової ставки істотно впливають на довгострокові процентні ставки, курс долара США і сировинні ціни, а через них - на розвиток національної промисловості. Щоб уникнути такої критичної залежності України, слід забезпечити прискорений розвиток національної індустрії шляхом копіювання та локалізації передових європейських інститутів і технологій, а також входження до нових зарубіжних ринків. Для цього потрібна цілеспрямована національна промислова політика, здатна забезпечити успішне використання "вікон можливостей" імітації та локалізації передового технологічного досвіду більш розвинутих країн. Розроблено такі пропозиції щодо формування національної промислової політики: створення суб'єкта промислової політики у вигляді спеціального національного органу стратегічного планування, що діятиме на принципах незалежного регуляторного агентства і формуватиме "довгі" "правила гри", виведені за рамки поточних політичних настанов і виборчих уподобань; поступове формування "біологічного" різноманіття підприємств (малих, середніх і великих у різних видах переробної промисловості), які в сукупності повинні скласти "повну" національну індустріальну систему; реалізація державних заходів щодо надання "дешевих" грошей, пов'язаних з передовими виробництвами, а також проведення податкової політики матричного типу з курсом на податки, в цілому нейтральні, але сприятливі для інновацій.

Розглянуто задачу ідентифікації людини за її електрокардіограмою. Використовуючи три ортогональних відведення, електрокардіограму представлено у вигляді тривимірного годографа. Сегмент годографа, пов'язаний з QRS комплексом, апроксимовано за допомогою канонічних параметричних сплайнів (крива Безьє). Це надає безліч точок, які описують форму кривої. Порівнюючи координати точок, що описують форму сплайну, можна віднести електрокардіограму до певного класу. Для класифікації застосовано відомі статистичні методи і нейронна мережа.

Розглянуто найближчі та віддалені перспективи персоналізованої медицини. Підкреслено, що найбільші результати слід очікувати на тепер від пацієнт-орієнтованого підходу в діагностиці, прогнозуванні та виборі лікувального впливу, в моніторингу станів та оцінюванні ризиків. Увагу приділено можливості розгляду розвитку патології як хвильового процесу з трендами, що підлягають визначенню (обчисленню). Подано узагальнену концепцію представлення та кількісного аналізу трендів показників.

Індекс рубрикатора НБУВ: К447.3-02

Рубрики:

Гідравлічні приводи та передачі. Гідравлічні системи машин

Шифр НБУВ: Ж69443 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано узагальнення багаторічного досвіду українських вчених, які працюють у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, кібернетики, математики, системного аналізу та за суміжними напрямами наукових досліджень, зі створення інформаційно-аналітичних систем для підтримки законотворчого процесу. Розглянуто організацію державного управління на основі створеної вітчизняної Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Електронний парламент" (ІІАСЕП) з використанням глобальної інформаційної мережі, що забезпечує функціонування певних органів в режимі реального часу та реалізує принцип максимально простого і доступного спілкування громадянина з органами влади для вирішення важливих питань державної політики.

Подано результати досліджень розвитку податкових систем на основі методології еволюційної економіки. Обгрунтовано об'єктивне існування податкових популяцій і субпопуляцій, виявлено їх особливості щодо формування рівня оподаткування, а також специфіки його впливу на економічне зростання. Розроблено економіко-математичну модель інноваційно-еволюційного розвитку податкових систем, на основі використання якої обгрунтовано рекомендації щодо довгострокової стратегії реформування податкової системи України.