Показано зростання можливостей виявлення та деталізації карбонатних колекторів сейсморозвідкою під час використання нових технологій обробки та інтерпретації її даних. Запропоновано використання Багатойського родовища для удосконалення методики вивчення карбонатних колекторів і використання цієї методики під час пошуково-розвідувальних робіт на Багатойсько-Орельському мегаатолі та інших площах.

Показано увеличение возможностей выявления и детализации карбонатных коллекторов сейсморазведкой при использовании новых технологий обработки и интерпретации ее данных. Предложено использование Богатойского месторождения для совершенствования методики изучения карбонатных коллекторов и применение этой методики при поисково-разведочных работах на Богатойско-Орельском мегаатолле и других площадях.

Increased abilities of seismic for carbonate reservoirs exploration are shown. Using of Bagatoika field for new technologies development is proposed. Application of these technologies at Bagatoika-Orelsk megaatoll is proposed.

Зазначено, що нові методичні прийоми (псевдоакустичне перетворення, додаткова обробка, палеореконструкції часових розрізів) підвищують геологічну інформативність сейсморозвідки. Наведено приклад застосування цих прийомів, що дало змогу деталізувати будову Улянівського родовища і виділити нові перспективні ділянки в зоні крайового порушення.

Отмечено, что новые методические приемы (псевдоакустическое преобразование, дополнительная обработка, палеореконструкции временных разрезов) повышают геологическую информативность сейсморазведки. Применение этих приемов позволило детализировать строение Ульяновского месторождения и выделить новые перспективные участки в зоне краевого нарушения.

Such techniques as pseudoacoustic inversion, additional processing, time-section paleoreconstruction, etc. increase geological effectivity of seismic. Ulianivske field detailization and new prospect areas in marginal break zone picking with this technique application are shown.

Наведено результати спільної роботи геологів і геофізиків-сейсморозвідників у ході деталізації геологічної будови Ульянівського газоконденсатного родовища. Визначено просторове розміщення колекторів і зон фаціального заміщення окремих продуктивних горизонтів.

Приведены результаты совместной работы геологов и геофизиков-сейсморазведчиков при детализации геологического строения Ульяновского ГКМ. Определено пространственное расположение коллекторов и зон фациального замещения отдельных продуктивных горизонтов.

The effectivity of seismic data non-standard processing and interpretation integrated with borehole data for reservoir detalization is shown with Ulianivske field as an example. The advantage of geophysicists and geologists joint work is proved.

Запропоновано інтерпретаційні моделі комплексної інтерпретації даних сейсморозвідки та ГДС, які забезпечують поглиблене вивчення будови складнопобудованого геологічного розрізу. Розроблені інтерпретаційні моделі адаптовано для вирішення геологічних задач за умов теригенного та карбонатного розрізів осадового чохла й утворень кристалічного фундаменту ДДЗ. На підставі застосування інтерпретаційних моделей уточнено та деталізовано існуючі моделі геологічної будови низки родовищ і перспективних площ бортів і прибортових частин ДДЗ (Скворцівська, Наріжнянська, Юхтинська, Новоселівська, Ульянівська), у межах яких виділено нові об'єкти неструктурного типу. У межах Багатойської площі закартовано зону підвищеної тріщинуватості карбонатної товщі турнейських відкладів, у межах Північного борту ДДЗ (Наріжнянсько-Скворцівська зона структур) досліджено характер неоднорідності кристалічного фундаменту і на цій підставі запропоновано варіант його блокової будови.

Для умов Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) доведено необхідність і можливість вивчення сейсморозвідкою не лише опорних горизонтів, а й продуктивних відкладів у міжреперній товщі між ними. Розглянуто основні проблеми, які для цього треба вирішити: необхідність відмови від застарілих стереотипів структурної сейсморозвідки, застосування додаткової обробки, використання сейсмічних атрибутів (параметрів), удосконалення методики геологічної інтерпретації тощо. Доведено реальну можливість подолання цих проблем за сучасних умов, але відзначено відсутність стимулів, необхідних для впровадження нових методик. Приклади наведено на реальних матеріалах ДДЗ.

Показана необходимость и возможность в условиях ДДВ изучения сейсморазведкой не только опорных горизонтов, но и продуктивных отложений в межреперной толще между ними. Рассмотрены основные проблемы: необходимость отказаться от стереотипов структурной сейсморазведки, применять дополнительную обработку, использовать сейсмические атрибуты (параметры), совершенствовать методику геологической интерпретации и т. п. Показана реальная возможность решения этих проблем в современных условиях, но отмечено отсутствие необходимых стимулов для массового внедрения новых методик. Приведены примеры на реальных материалах ДДВ.

The necessity and possibility to study in the DDD not only reference seismic horizons, but also productive deposits in the interreference strata between them is affirmed. The main problems - the need to abandon stereotypes of structural seismic, to apply additional processing, to use seismic attributes (parameters), to improve methods of geological interpretation, etc. A real opportunity to solve these problems in modern conditions is shown, but noted the lack of appropriate incentives for the mass introduction of new techniques. The examples are based on the DDD real materials.