На основі аналізу спеціальної та педагогічної літератури, навчальних планів та програм шкіл, вищих навчальних закладів виявлено та систематизовано концептуальні підходи до музичного виховання учнів I - VI класів основної школи, охарактеризовано сучасну теоретичну модель професійно-педагогічної підготовки вчителя музики у польських вищих навчальних закладах. Визначено специфіку змісту та форм музичного виховання учнів польських шкіл на сучасному етапі реформування шкільної освіти. Встановлено основні тенденції розвитку музичного виховання учнів I - VI класів у системі шкільної освіти у Польщі. Здійснено порівняльний аналіз систем музичного виховання школярів у Польщі та Україні.

Розглянуто питання профілактики захворювань голосового апарату у вчителів фізичного виховання. Надано методичні поради щодо раціонального використання голосу на уроках фізкультури. Показано досвід польських педагогічних ВНЗ в емісії голосу в майбутніх педагогів.

Розглянуто систему ритмічного виховання дітей дошкільного віку та учнів шкіл, яку розробив швейцарський педагог і композитор Е. Далькроз. Ця система передбачає поєднання музики та рухової експресії у дітей у процесі занять ритмічною гімнастикою.

Розглянуто період відродження сучасних Олімпійських ігор. Показано їх світове значення в об'єднанні молоді різних країн нашої планети, а також роль П'єра де Кубертена - засновника сучасних Олімпіад.

Розкрито аспекти системи фізичного виховання, яка була застосована польським педагогом Янушем Корчаком у варшавських дитячих будинках. Показано, яку роль відводив Я. Корчак засобам фізичної культури у своїй оригінальній виховній системі з дітьми-сиротами. У педагогічній системі Я. Корчака фізичне виховання було однією з складових частин загальної системи всебічного виховання дітей та молоді. Характерною рисою цієї системи була відсутність примусу до вихованців. Одним із популярних засобів й організаційних форм фізичного виховання в будинках сиріт були рухливі та спортивні ігри. Слід констатувати, що виховна система, яку створив Я. Корчак і реалізував у багаторічній практиці в будинках сиріт, спрямована на всебічний розвиток його вихованців і в ній належне місце займали різноманітні засоби фізичної культури.

Проаналізовано стан музичного виховання дітей і молоді в період втрати Польщею незалежності (1772 - 1918 рр.). Музичне виховання в тому історичному періоді відіграло важливу роль у формуванні патріотизму школярів і було чинником збереження національної музичної культури.

Зазначено, що у фізичному вихованні учнів шкіл Західної Європи широко використовують педагогічні системи відомих педагогів Ж. Ж. Далькроза, К. Орфа, Р. Лабана та ін., які підтвердили свою актуальність та ефективність у розвитку психофізичних якостей дітей і молоді. На превеликий жаль, у фізичному вихованні учнів українських шкіл їх методика використовується епізодично. Також зв'являється незначна кількість публікацій, де висвітлюється цікавий і корисний досвід цих педагогів. Мета роботи - проаналізувати новаторський досвід із ритмічної гімнастики під музику німецьких педагогів А. і М. Кнессів із метою застосування його в українських дитячих садках і школах. Ритмічна гімнастика під музику А. і М. Кнессів завоювала популярність у навчальних закладах Західної Європи, Америки й Азії. Вона базується на трьох основних елементах: рух - ритм - музика. Автори також у процесі занять використовують перкусійні інструменти не лише для відтворення звуку, а й для виконання різних вправ. Ритмічну гімнастику можна використовувати в підготовчій частині, а її елементи - в основній і завершальній частинах уроків із фізичної культури. У дошкільних закладах і школах ритмічну гімнастику можна проводити повністю як заняття з фізичного виховання. Ритмічна гімнастика під музику А. і М. Кнессів спрямована на розвиток дітей у різних сферах: психічній, емоційній, фізичній. Вона формує вміння творчого підходу до виконання фізичних вправ, мотивує їх до активної діяльності на заняттях із фізичної культури. Розроблена ними ритмічна гімнастика є цікавою та корисною для учнів, вона надає змогу застосовувати різні форми рухової експресії, проявляти ініціативу та самодіяльність. Ця система спирається на інтеграцію музичного і фізичного та виховання школярів, їх природну активність, емоційність і позитивне сприймання засобів, запропонованих А. та М. Кнессами.

Поєднання музики з руховою діяльністю людини має тисячолітню історію. Наприклад, у стародавній Греції танець уважався найкращим чинником формування гармонійної тілобудови й удосконалення рухів дітей та молоді. Однак роль музики в навчанні рухів оцінена лише в наступні історичні періоди. У сучасній літературі з теорії та методики фізичного виховання застосування музики під час проведення рухливих ігор із дітьми дошкільного віку та взаємозв'язок музичного мистецтва з фізичною культурою розкрито недостатньо. Завдання роботи - проаналізувати ефективність інтеграції застосування музики в процесі проведення рухливих ігор із дітьми дошкільного віку. Правильно підібрані рухливі ігри активно впливають на розвиток організму дошкільників. Різноманітні рухи та ігрові дії дітей під час гри при вмілому керівництві ними позитивно впливають на серцево-судину, дихальну й інші системи організму збуджують апетит і сприяють міцному сну дитини. Рухливі ігри задовольняють потребу ростучого організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду. За допомогою ігор у дошкільнят закріплюються та вдосконалюються різноманітні вміння й навички з основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги тощо). Швидка зміна обставин під час гри привчає дитину користуватися своїми рухами відповідно до тієї або іншої ситуації. Усе це позитивно впливає на вдосконалення рухових навичок. Педагогічний досвід і спеціальні наукові дослідження показують, що рухливі ігри мають значний вплив на виховання морально-вольових якостей у дошкільників. Свої дії учасники гри підпорядковують її правилам. Правила регулюють поведінку, сприяють вихованню свідомої дисципліни, привчають відповідати за конкретні вчинки, розвивають почуття товариськості. У колективних іграх у дитини формується поняття про норми громадянської поведінки, виробляються організаційні навички, виховується прагнення до перемоги, сильна воля, стійкість, витримка. Висновки: рухливі ігри під музику будуть корисними для дітей лише тоді, коли розвиток сюжету гри, її характер та рухи учасників відповідають змісту й характеру музики та засобам її вираження. Для кожної гри важливо знайти відповідний музичний супровід. Не можна довільно змінювати темп музики, підганяючи його під рухи дітей тощо. Це порушує характер музики, негативно впливає на її правильне сприйняття дітьми дошкільного віку.

Багаторічний досвід учителів фізичного виховання та наукові дослідження свідчать про, те що музика стимулює активність нервової системи, викликає зміни у функціональному стані організму, змінює напруження м'язів, швидкість роботи серця, ритм дихання й ін. Слухання музики створює в учнів певний емоційний стан (залежно від її характеру). Музика також є важливим засобом підвищення мотивації школярів до занять фізкультурою та спортом. Мета дослідження - визначити специфіку інтеграції музики й рухової діяльності в процесі фізичного виховання школярів. Методи дослідження - аналіз літератури з педагогіки музичного виховання, теорії та методики фізичного виховання; анкетування учнів і вчителів; психологопедагогічні спостереження на уроках фізкультури. Аналіз педагогічного досвіду із застосуванням музики на заняттях фізкультури й спорту в школах різних європейських країн свідчить про те, що музику не раціонально застосовувати протягом усього уроку (45 хв). Її використовують у підготовчій частині, 6 - 10 хв основної частини (у разі її відповідності вправам, запропонованим учням), на коротких етапах 5 - 8 хв та в завершальній частині до 3 - 5 хв. Розглянуто також рекомендації щодо вибору музики на різних етапах уроку залежно від засобів фізичної культури. Висновки: інтеграція музики й рухової активності в процесі фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл спрямована на гармонійний розвиток особистості у фізичному, психічному та естетичному аспектах, активізації музично-рухового навчання, підвищенні ролі музичного мистецтва у сфері загальної життєдіяльності дітей. Застосування функціональної музики на уроках фізкультури й позакласних спортивних заняттях сприяє підвищенню емоційного стану, більш якісному виконанню учнями фізичних вправ, підвищує рухову активність, позитивно впливає на розвиток естетичних почуттів, сприяє поєднанню музики та рухової діяльності в процесі фізичного виховання школярів.

Проаналізовано життєвий шлях та творчу діяльність відомого хореографа й педагога Рудольфа Лабана - автора концепції експресивної гімнастики, яка була своєрідним протестом проти консервативних методичних вимог щодо структури та змісту занять із фізичного виховання в загальноосвітніх школах. Мета дослідження - проаналізувати життєвий шлях та творчу діяльність відомого хореографа й педагога Р. Лабана. Надано аналіз літератури з педагогіки, теорії та методики музичного й фізичного виховання, хореографії. Концепція експресивної гімнастики спирається на творчу рухову імпровізацію учнів у супроводі музики. Вона надає вчителю можливості у виборі фізичних та танцювальних вправ, рухливих ігор, музичних творів. Їх виконання стимулює в учнів активність і фантазування в руховій діяльності, позитивно впливає на розвиток естетичних почуттів, формує координацію рухів, узгодження своїх дій із рухами партнерів та ін. Р. Лабан пропонує оригінальні комплекси експериментальної гімнастики, які мають свою тематику. Наприклад, відчуття руху, ваги тіла. Формування вмінь співпрацювати з партнерами й групою, розвиток відчуття руху, ваги тіла, простору, часу та ін. Висновки: за своє 79-річне життя Рудольф Лабан зробив значний внесок у мистецтво, педагогіку, ергономіку. Його ентузіазм, енергія та творчий підхід у всіх напрямах діяльності: хореографії, режисурі, педагогіці, фізичному вихованні надали можливість сформувати та апробувати на практиці новаторські підходи в цих сферах людської діяльності. Тому новаторська науково-практична спадщина Р. Лабана є актуальною й у наш час, незважаючи на політичні зміни, що відбулись у більшості країн світу.

Проаналізовано життєвий шлях та творчу діяльність відомого хореографа й педагога Рудольфа Лабана - автора концепції експресивної гімнастики, яка була своєрідним протестом проти консервативних методичних вимог щодо структури та змісту занять із фізичного виховання в загальноосвітніх школах. Мета дослідження - проаналізувати життєвий шлях та творчу діяльність відомого хореографа й педагога Р. Лабана. Надано аналіз літератури з педагогіки, теорії та методики музичного й фізичного виховання, хореографії. Концепція експресивної гімнастики спирається на творчу рухову імпровізацію учнів у супроводі музики. Вона надає вчителю можливості у виборі фізичних та танцювальних вправ, рухливих ігор, музичних творів. Їх виконання стимулює в учнів активність і фантазування в руховій діяльності, позитивно впливає на розвиток естетичних почуттів, формує координацію рухів, узгодження своїх дій із рухами партнерів та ін. Р. Лабан пропонує оригінальні комплекси експериментальної гімнастики, які мають свою тематику. Наприклад, відчуття руху, ваги тіла. Формування вмінь співпрацювати з партнерами й групою, розвиток відчуття руху, ваги тіла, простору, часу та ін. Висновки: за своє 79-річне життя Рудольф Лабан зробив значний внесок у мистецтво, педагогіку, ергономіку. Його ентузіазм, енергія та творчий підхід у всіх напрямах діяльності: хореографії, режисурі, педагогіці, фізичному вихованні надали можливість сформувати та апробувати на практиці новаторські підходи в цих сферах людської діяльності. Тому новаторська науково-практична спадщина Р. Лабана є актуальною й у наш час, незважаючи на політичні зміни, що відбулись у більшості країн світу.