Вперше на засадах цілісного підходу до формування пізнавальної активності наведено технологію педагогічно спрямованої організації спілкування батьків з молодшими школярами. Науково обгрунтовано й експериментально перевірено етапи підготовки батьків до пізнавального спілкування з дітьми та педагогічні умови стимулювання молодших школярів до пізнавальної взаємодії з батьками. Виявлено особливості впливу спілкування батьків на сформованість пізнавальної активності хлопчиків і дівчаток, їх уваги, мовленнєвої культури, мислення. Подальшого розвитку набули форми та методи взаємодії школи й сім'ї, батьків і дітей.

Викладено теоретико-методичні засади формування комунікативної та соціокультурної компетентностей майбутніх учителів початкової школи. Розглянуто стереотипне та імпровізаційне у творчій діяльності педагога як невід'ємну складову його соціокультурної компетентності. Наведено соціокультурні вимоги до професійної лінгводидактичної підготовки сучасного вчителя початкових класів. Охарактеризовано комунікативну лінгводидактичну культуру зазначеного фахівця. Приділено увагу становленню мовної особистості майбутнього педагога засобами національної маркованої лексики. Проаналізовано соціокультурний компонент у методико-математичній підготовці майбутніх спеціалістів. Досліджено використання електронного посібника "українська духовна музика" у формуванні соціокультурної компетентності майбутніх учителів музики. Обгрунтовано теоретичні аспекти соціально-педагогічного забезпечення міжкультурної комунікації українських та іноземних студентів. Вивчено готовність майбутнього вчителя початкових класів до cоціалізації обдарованого молодшого школяра в контексті соціокультурного розвитку суспільства.

Представлено цілісне та системне дослідження теоретичних і методичних засад, практичного розв'язання проблеми формування інтеграційної компетентності майбутніх учителів початкових класів Нової української школи (НУШ). Уточнено періодизацію ґенези фахової підготовки вчителя початкової школи в Україні, описано провідні тенденції її інноваційного етапу. Визначено пріоритетні напрями дослідження професійної підготовки вчителя початкових класів у сучасних умовах, обґрунтовано методологічну стратегію наукового пошуку вирішення досліджуваної проблеми. Охарактеризовано теоретичне підґрунтя реформи НУШ, установлено його кореляцію з освітніми системами Фінляндії, Норвегії, Польщі, США та ін. Визначено, що вирішення проблеми фрагментарності та вузькоспрямованості освітнього процесу в початковій школі полягає в широкому застосуванні інтегрованого навчання, зокрема в упровадженні інтегрованого курсу "Я досліджую світ" - провідної змістової інновації НУШ. Обґрунтовано потребу оновлення змісту підготовки майбутніх учителів початкової школи, окреслено нові професійні ролі вчителя НУШ: тьютор, фасилітатор, коуч-ментор, "агент змін", едвайзер, медіапедагог, дослідник, "медик". На засадах системно-структурного підходу уточнено та надано дефініції понять "професійна компетентність учителя початкових класів НУШ", "предметна методична компетентність учителя початкових класів НУШ", "предметна базова компетентність учителя початкових класів НУШ", "предметна психолого-педагогічна компетентність учителя початкових класів НУШ"; "міждисциплінарна інтеграція в професійній підготовці вчителя початкових класів НУШ". Досліджено, обґрунтовано та надано визначення ключового поняття дослідження "інтеграційна компетентність учителя початкових класів НУШ": ієрархічна взаємодія на високому науковому та методичному рівнях предметних базових, предметних психолого-педагогічних і предметних методичних компетентностей здобувача вищої освіти у процесі планування й організації освітнього процесу на уроках з інтегрованого курсу "Я досліджую світ" у НУШ. Упроваджено в практику авторське навчально-методичне забезпечення курсу "Методика навчання інтегрованого курсу "Я досліджую світ". Розроблено та теоретично обґрунтовано структурно-функціональну систему формування інтеграційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів НУШ, визначено її педагогічні умови й експериментально перевірено в 4 етапи: теоретико-формувальний, констатувально-діагностичний, формувально-практичний, контрольно-підсумковий. На основі статистичного аналізу результатів експериментальної роботи підтверджено ефективність структурно-функціональної системи формування та розвитку інтеграційної компетентності в майбутніх учителів початкових класів НУШ.