З урахуванням новітніх досліджень з історії української філософії вперше висвітлено історію філософської думки України з найдавніших часів до сьогодення як цілісний процес. Розглянуто міфологічну свідомість праукраїнців як підгрунтя вітчизняної філософії. Особливу увагу приділено філософії у Києво-Могилянській академії, філософії Г.Сковороди та П.Юркевича, націоналізму Д.Донцова, історіософії В.Липинського, дослідженням Д.Чижевського філософії Г.Гегеля. Висвітлено особливості української релігійно-філософської думки у ХІ - XIV ст., духовно-культурного розвитку наприкінці XVI - на початку XVII ст., духовно-академічної філософії ХІХ - початку ХХ ст., філософської думки 1990 рр. - початку ХХІ ст.

С учетом новейших достижений по истории украинской философии впервые освещена история философской мысли Украины с древнейших времен до настоящего времени как целостный процесс. Рассмотрено мифологическое сознание праукраинцев как основа отечественной философии. Особое внимание уделено философии в Киево-Могилянской академии, философии Г.Сковороды и П.Юркевича, национализму Д.Донцова, историософии В.Липинского, исследованиям Д.Чижевского философии Г.Гегеля. Освещены особенности украинской религиозно-философской мысли в ХІ - XIV вв., духовно-культурного развития государства в конце XVI - в начале XVII вв., духовно-академической философии ХІХ - начала ХХ вв., философской мысли 1990-х гг. - начала ХХІ в.

Зроблено огляд історії розвитку психологічних ідей в Україні у XI - XIV ст., проведено дослідження мовного феномену Праукраїни. Наведено характеристику міфологічних уявлень як провідних психологічних чинників української етнокультурної моделі. Проаналізовано особливості формування метафізичних основ психології у філософсько-психогічній спадщині В.В. Зеньковського. Описано процес трансформації свідомості людини в екстремальних ситуаціях під час довготривалої фізіологічної депривації в Україні у XX ст. Висвітлено історію формування гуманістичної психології, розглянуто теоретико-методологічні проблеми дослідження етичних цінностей.

Освещена история развития психологических идей в Украине в XI - XIV ст., проведено исследование языкового феномена Праукраины. Дана характеристика мифологических представлений как основных психологических факторов украинской этнокультурной модели. Проанализированы особенности формирования метафиизических основ психологии в философско-психологическом наследии В.В. Зеньковского. Описан процесс трансформации сознания человека в экстремальных ситуациях при длительной физиологической депривации в Украине в XX ст. Освещена история формирования гуманистической психологии, рассмотрены теоретико-методологические проблемы исследования этических ценностей.

Визначено загальну мету, завдання та предмет навчальної дисципліни "Філософія", розкрито її теоретичне та практичне значення. Проведено огляд історії розвитку філософії у часи Античності, періоди Середньовіччя, Відродження та Реформації, Нового часу й епоху Просвітницта. Висвітлено основні положення німецької класичної філософії, розглянуто процес становлення та розвитку марксизму. Проаналізовано традиції й особливості розвитку філософської думки в Україні. Наведено загальну характеристику сучасної світової філософії. Розкрито сутність і структуру онтології, гносеології, філософської антропології та соціальної філософії. Розглянуто проблему визначення поняття "релігія", охарактеризовано основні етапи історичного розвитку сучасного релігієзнавства.

Определены общая цель, задачи и предмет учебной дисциплины "Философия", раскрыто ее теоретическое и практическое значения. Проведен обзор истории развития философии во времена Античности, периоды Средневековья, Возрождения и Реформации, Нового времени и эпоху Просвещения. Освещены основные положения немецкой классической философии, рассмотрен процесс становления и развития марксизма. Проанализированы традиции и особенности развития философской мысли в Украине. Дана общая характеристика современной мировой философии. Раскрыты сущность и структура онтологии, гносеологии, философской антропологии и социальной философии. Рассмотрена проблема определения понятия "религия", охарактеризованы основные этапы исторического развития современного религиеведения.

Использование препарата Бусерин-депо (агониста гонадотропин-рилизинг гормона) в сочетании с Аромазином (ингибитором ароматазы) для лечения гормонозависимого рака молочной железы у женщин репродуктивного возраста является не только патогенетически обоснованным, но и способствует увеличению безрецидивной выживаемости и улучшению качества жизни пациенток.

Визначено інтерпретацію як складний інтелектуальний процес, комплексну форму аналізу, що є взаємодією смислових цілісностей, їх якісне перетворення та реконструкцію. Доведено, що вона грунтується на розумінні як способі людського буття, має репрезентативний характер, пов'язана з мовними структурами, логічним описом і висловлюванням; обумовлюється індивідуальними характеристиками інтерпретатора, його системою цінностей, соціокультурним контекстом. Зазначено, що метою інтерпретації є самовизначення індивідуальності, її самореалізація та самоутвердження. Встановлено, що метафора та іронія є художніми засобами даного феномену, які доповнюють один одного. Виявлено, що метафора - основний спосіб смислоутворення, іронія - загальна спрямованість свідомості інтерперетатора. Досліджено, що перша зумовлює такі характеристики інтерпретації, як антропометричність, діалогічність, об'єктивацію у мові індивідуальних сутнісних характеристик особистості, притаманного їй способу осмислення та розуміння, орієнтує на створення цілісного образу світу; друга - активний, критичний її характер,вводить ціннісну систему та мету інтерпретації, розкриває можливість і перспективи індивідуального переосмислення смислового змісту тексту, свободу у виборі шляхів творчої самореалізації. Встановлено, що даний аналіз свідчить про наявність зв'язку між появою ірраціонального та креативного моментів інтерпретації та домінуванням у ній естетичного елементу.

Проведено дослідження історіософської спадщини І.Лисяка-Рудницького у контексті вивчення проблем формування української нації та державності. Проаналізовано еволюцію та основні підходи щод визначення змісту понять "народ", "нація" та "модерна нація", досліджено історичні умови їх виникнення та розвитку. Реконструйовано процес становлення української нації як прояву загальноєвропейського національного руху. Розглянуто елементи культури, що суттєво вплинули на формування української нації. Проаналізовано концепцію націостановлення І.Лисяка-Рудницького, з'ясовано внутрішні та зовнішні чинники тривалого бездержавного статусу українського суспільства.

Уперше в історико-філософській науці здійснено спробу відтворити філософські та релігійно-світоглядні погляди мешканців античних міст Північного Причорномор'я та людності давньої України. Проаналізовано геополітичні умови розвитку філософської думки даного регіону. Значну увагу приділено культурному перевороту в Давній Греції та історичним чинникам "грецького дива". Розглянуто історичні гіпотези щодо походження пеласгів та їх впливу на грецьку культуру. Подано характеристику населення грецьких колоній і народів, що проживали на теренах сучасної України. Висвітлено релігійно-міфологічні та науково-культурні погляди населення означеного регіону, показано роль Гомера, піфагорейства та орфізму в культурі Північного Причорномор'я. Розкрито філософські ідеї відомих мудреців, уродженців нашої землі - Сальмоксія, Анахарсіса, Діфіла Боспорського, Сфера Боспорського, Біона Борисфеніта та інших. Проаналізовано твір "Борисфенітська промова" Діона Хризостома. Досліджено культурну роль праукраїнських народів у виникнені філософської та релігійної думки Греції та Італії.

Висвітлено українську філософію у контексті національної культури, міфологічну свідомість праукраїнців як підгрунтя вітчизняної філософії. Охарактеризовано релігійно-філософську думку в Україні ХІ - ХІV ст., філофські ідеї у духовній культурі України у ХІІІ - XV ст., ренесансний гуманізм в Україні. Проаналізовано особливості духовно-культурного розвитку в Україні наприкінці XVI - початку XVII ст. Наведено філософію у Києво-Могилянській академії, філософію Г. Сковороди, П. Юркевича, Д. Донцова, В. Липинського, Д. Чижевського.

Освещены украинская философия в контексте национальной культуры, мифологическое сознание праукраинцев как основа отечественной философии. Охарактеризованы религиозно-философская мысль в Украине XI - XIV века, филофские идеи в духовной культуре Украины в XIII - XV века, ренессансный гуманизм в Украине. Проанализированы особенности духовно-культурного развития в Украине в конце XVI - начале XVII в. Приведены философия в Киево-Могилянской академии, философия Г. Сковороды, П. Юркевича, Д. Донцова, В. Липинского, Д. Чижевского.

Висвітлено актуальні проблеми культурної, економічної, філософської, теологічної антропології та етнокультурології. Подано інформацію про етнічні спільноти й ідентичності в Європі епохи античності та раннього середньовіччя. Розглянуто образ людини в духовній культурі України XI - XV ст. Проаналізовано національні та гендерні конструкти в системі регіональних ідентичностей. Розглянуто кіберкомунікативний континуум як антропологічний чинник. Висвітлено методологічні аспекти етнічної психології. Розкрито питання культурологічної конфліктології. Увагу приділено методологічним проблемам дослідження когнітивних функцій та імпліцитних можливостей формування світогляду засобами традиційної дитячої субкультури.

Наведено результати дослідження філософських ідей у давньоруській культурі. Увагу приділено культу слова у філософсько-світоглядних уявленнях мислителів Київської Русі. Вивчено можливості використання невербальних джерел у історико-філософському дослідженні. Розкрито особливості легітимізації великокнязівської влади в храмовій архітектурі Русі. Розглянуто графіті-записи лічби в Софії Київській як нове джерело для дослідження розвитку ідей "малої есхатології" Давньої Русі.

Приведены результаты исследования философских идей в древнерусской культуре. Уделено внимание культу слова в философско-мировоззренческих представлениях мыслителей Киевской Руси. Изучены возможности использования невербальных источников в историко-философском исследовании. Раскрыты особенности легитимизации великокняжеской власти в храмовой архитектуре Руси. Рассмотрены графити-записи счета в Софии Киевской как новый источник для исследования развития идей "малой эсхатологии" Древней Руси.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-5 + Р454.68

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Електрохірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано матеріал методично-практичного спрямування щодо проведення в школі інтелектуальних ігор. Висвітлено особливості підготовки до гри як складової навчально-виховного процесу: необхідність підготовки теми та основних напрямів гри, визначення складу команд, організація оцінювання результатів гри, забезпечення якісного проведення гри, використання наочності та технічних засобів. Наведено приклад проведення інтелектуально-розважальної гри для учнів IV - V класів.

Наведено результати обстеження тварин з господарств різних областей України на присутність у сироватках крові антитіл до збудника вірусної діареї.

Наведено результати порівняльного вивчення морфології, білкового складу віріонів та антигенної характеристики трьох штамів (двох лабораторних та одного польового) збудника вірусної діареї великої рогатої худоби.

Визначено сутність та роль малих форм господарювання в розвитку сільських територій. Розкрито особливості та встановлено закономірності їх трансформації, визначено основні напрямки розвитку. Проаналізовано соціально-економічне становище сучасного села як середовища формування та розвитку підприємницького потенціалу. Надано оцінку діяльності малих суб'єктів господарювання у сфері сільськогосподарського виробництва та несільськогосподарській сфері. Запропоновано концептуальні підходи щодо подальшої трансформації сільських малих форм господарювання. Розроблено методику оцінювання результатів трансформації, яка дозволяє встановити ефективність здійснення перетворень в аграрній сфері. Визначено проблеми забезпечення подальшої трансформації малих суб'єктів господарювання на селі та надано рекомендації з їх вирішення.

Представлено результати лікування 125-ти хворих з передньою нестійкістю плеча. Прооперовано 116 хворих, семи хворим зроблена операція з використаням елементів операції Bankarta і Putti-Platt і двом хворим зроблена операція Bristow. З урахуванням операційних знахідок поставлено показання до вибору адекватного хірургічного втручання. У переважної більшості хворих одержано позитивний функціональний результат. Вважаючи, що зі збільшенням кількості повторних вивихів інтенсивно руйнуються анатомічні структури суглоба, запропоновано оперувати таких хворих уже після першого рецидиву травматичного вивиху плеча.

Проаналізовано історичну динаміку взаємодії моральності й економіки, прояв цієї взаємодії на різних рівнях економічного буття суспільства. Розкрито сутність, значення та перспективу розвитку культури підприємництва. Проведено аналіз теорій самобутнього розвитку та теорій модернізації на предмет вияву в них взаємозв'язку моралі як типу духовності й економіки.

Досліджено стан передміхурової залози псів за хронічного простатиту та патогенетичне обґрунтування схем їх лікування. Клініко-патогенетично обґрунтувано комплексне лікування псів за хронічного простатиту з використанням сироватки кордової крові. Методи дослідження: клінічні (огляд, пальпація, ректальне дослідження), сонографічні, рентгенологічні, цитологічні (клітини еякуляту), гематологічні (визначення вмісту гемоглобіну, ШОЕ, підрахунок кількості еритроцитів, тромбоцитів, лецкоцитів, лейкограма), біохімічні (визначення загального білку, холестеролу, активності АсАт, АлАт, лужної фосфатази, амілази, глюкози, креатиніну, сечовини, білірубіну), гемостазіологічні (визначення фібриногену, розчинних фібрин-мономерних комплексів), імуноферментні (рівень інтерлейкіну 1, 4 та фактору некрозу пухлин), мікробіологічні (визначення родової належності, антибіотикограма), статистичні. На підставі клініко-експериментальних досліджень розроблено патогенетично обґрунтований метод лікування псів із хронічними простатитами з використанням гетерогенної сироватки кордової крові. Доведено його високу клінічну ефективність, що є суттєвим внеском у вирішення проблеми відновлення репродуктивних якостей та фертильності псів у випадку патології передміхурової залози. Удосконалено та обґрунтовано комплексний підхід щодо діагностики хронічних простатитів у псів на підставі клінічних ознак, сонографічних, рентгенологічних, біохімічних, гематологічних досліджень та дослідження макро- та мікроскопічних показників еякуляту. Розширено уяву про експресію прозапальних цитокінів за хронічного простатиту в псів. Доведено доцільність комплексного використання енрофлоксацину та сироватки кордової крові за лікування псів із хронічним простатитом як засобу, що володіє протизапальними, імуностимулювальними та імуномоделювальними властивостями, а також здатного підвищувати проникність гематопростатичного бар’єру для антибактеріальних препаратів і збільшувати депонування антибіотика в тканинах простати. Запропоновано: для лікування псів із хронічним простатитом метод із застосуванням внутрішньом’язових ін’єкцій 5 % розчину енрофлоксацину в комплексі з внутрішньом’язовим введенням гетерогенної сироватки кордової крові, що дозволяє скоротити терміни лікування, сприяє прискоренню відновлення кількості лейкоцитів у крові, зниженню ШОЕ, зростанню концентрації гемоглобіну, відновленню ензиматичної активності плазми крові та забезпечує корекцію метаболізму фібриногену через блокування утворення фібрин-мономерних комплексів, а також зменшує синтез прозапальних цитокінів. Обґрунтовано доцільність виконання ультразвукового дослідження передміхурової залози трансабдомінальним методом, що в разі необхідності слід доповнювати рентгенографією разом із визначенням спермограми та дослідженнями крові з визначенням, окрім вмісту лейкоцитів, рівня ШОЕ. Установлено, що з метою моніторингу перебігу запальної реакції за простатитів у псів та оцінки ефективності лікування доцільно проводити визначення в плазмі крові активності амілази, вмісту фібриногену та розчинних фібрин-мономерних комплексів, а у сироватці крові – концентрації інтерлейкінів 1, 4 та фактору некрозу пухлин як маркерів інтенсивності запалення.

Визначено, що дослідження європейського досвіду розвитку національних кримінальних процесуальних систем важливе в контексті розбудови й реформування національного кримінального процесуального законодавства, створення моделі кримінального судочинства. Інтерес викликає науковий аналіз позитивно-апробованих прикладів правової практики, а особливо юридична практика та джерела, на якій вона базується. З'ясовано, що кримінальне судочинство всіх європейських країн перебуває у процесі соціального, а не формально-правового зближення й характеризується низкою виокремлених у роботі ознак. Порівняльно-правовий аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду надав підстави стверджувати, що кримінальний процес європейських держав об'єднує єдина правова філософія, заснована на таких загальнолюдських цінностях: право на гідне поводження, свободу та особисту недоторканність; рівність усіх перед законом та заборона дискримінації; справедливість правосуддя. Констатовано, що процесуальні системи ряду країн Європи зорієнтовані на дотримання і захист прав людини й потребують належної правової процедури (процесуальної справедливості), встановлення винних у вчиненні кримінального правопорушення та їх покарання (матеріальної справедливості); появою спільних кримінальних процесуальних інститутів, які здатні впливати на зближення національних кримінальних процесуальних правових систем на рівні цілей і засад, а правовим підгрунтям для зближення таких систем є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини. Водночас, в Україні на сьогодні формується публічно-змагальне кримінальне судочинство, для якого характерним є чіткий розподіл кримінальних процесуальних функцій діяльності і забезпечення фактичної рівноправності сторін, а кримінальні процесуальні механізми захисту прав і свобод людини і громадянина є основним змістом такого публічно-змагального процесу. У кримінальному процесуальному законодавстві України не виключається створення схожих (на національному рівні) або єдиних (на міжнародному рівні) механізмів процесуального регулювання однорідних суспільних відносин, тобто відповідної гармонізації національного процесуального законодавства і практики його застосування (узгодженні офіційних процесуально-правових доктрин, концептуальних підходів, принципів тощо) та його уніфікації (прийняті заснованих на загальних міжнаціональних стандартах процесуальних норм, на заміну або поряд з національними).