Проаналізовано структуру та чинники формування синдрому емоційного вигоряння вчителя. Показано роль особистісних властивостей як чинників, що безпосередньо впливають на виникнення та міру вираженості вигоряння. Запропоновано розглядати організаційні умови праці вчителя як вторинні, провокувальні фактори дослідженого процесу. Показано, що педагогічна майстерність як інтегральне утворення у структурі особистості вчителя протидіє виникненню та розвитку вигоряння. Розроблено методичний інструментарій для вивчення педагогічної майстерності вчителя. Здійснено порівняльний аналіз міри вираженості даного синдрому серед вчителів з представниками інших професій типу "людина - людина". Описано та впроваджено три напрямки профілактичної роботи щодо вигоряння вчителя. Розроблено та впроваджено в практичну роботу тренінг профілактики та корекції негативних явищ, що знаходяться у взаємозв'язку з синдромом вигоряння, показано ефективність його використання.

Досліджено онтологічні ознаки суспільства модерну, які виокремлюються теоретиками Франкфуртської школи. В результаті отримано типологію онтологічних ознак, яка складається з трьох груп, таких як: фундаментальні онтологічні ознаки, які визначають структуру та характер організації суспільства модерну; онтологічні ознаки, які ідентифікуються як патології суспільства модерну; онтологічні ознаки інструментального характеру, які можуть бути використані як засоби подолання патологій суспільства модерну. Розглянуто патології та проаналізовано засоби їх подолання, запропоновані представниками Франкфуртської школи.

Розкрито головні поняття концепції суспільства модерну Ю. Габермаса. Показано, що, з одного боку, загальноєвропейська публічна сфера є тим простором, в якому відбуваються процеси соціальної інтеграції та долаються прояви аномії, спричинені розвитком системи глобального капіталістичного господарства, а з іншого, - за допомогою загальноєвропейської публічної сфери Ю. Габермас намагається сконституювати Європу як життєсвіт.

Раскрыты главные понятия концепции общества модерна Ю. Хабермаса. Показано, что, с одной стороны, общеевропейская публичная сфера является тем пространством, в котором происходят процессы социальной интеграции и преодолеваются проявления аномии, вызванные развитием системы глобального капиталистического хозяйства, а с другой с помощью общеевропейской публичной сферы Ю. Хабермас пытается сконституировать Европу как жизненный мир.

The main concepts of Habermas conception of Modernity have been revealed. It has been shown that from one hand the European public sphere is a space where the processes of the social integration take place and effects of anomie, caused by the development of a global capitalist economy system, are overcome; and from the other - with a help of the European public sphere Habermas tries to constitute Europe as a lifeworld.

Досліджено психологічні особливості осіб, які залучені до волонтерської роботи, та ціннісно-мотиваційні чинники добровольчої діяльності. На підставі аналізу ступеня афіліації й потреби в збереженні та встановленні контактів з іншими в групі респондентів, котрі займаються волонтерською роботою, та тих, які не беруть участі в добровольчій праці, установлено, що волонтери мають вищий рівень афіліації, порівняно з групою осіб, не залучених до цієї діяльності. У результаті дослідження рівня суб'єктивного контролю та особистої відповідальності групи осіб, котрі займаються волонтерською роботою, і тих, що не залучені до добровольчої діяльності, показано, що волонтери мають вищий показник за шкалами загальної інтернальності. Це свідчить про високий рівень відчуття суб'єктивного контролю над життєвими подіями; за шкалою міжособистісних відносин, що є показником вищого рівня відчуття контролю за неформальними та формальними стосунками з іншими, можливості контролювати повагу й симпатію з боку навколишніх; за шкалою інтернальності стосовно невдач, що означає сприйняття суб'єктами неприємних подій як результату власних дій. Аналіз результатів діагностики самовідношення засвідчив, що найбільший розрив між двома групами респондентів маємо за шкалою відображеного самовідношення: волонтери володіють вищим рівнем відчуття соціальної прийнятності та суспільного схвалення власної життєдіяльності. На засаді діагностики соціально-психологічних установок двох груп респондентів у мотиваційно-потребнісній сфері встановлено, що в осіб, залучених до волонтерства, спостерігаємо домінування альтруїстичних цінностей, високі показники в орієнтаціях на процес (інтерес до справи), а також на свободу (незалежність, протидія обмеженням).