Монографія присвячена дослідженню стосунків українського козацтва з Доном ХVI - середини ХVII ст. З`ясовується роль українських козаків у генезі донської козаччини, підвалини, сутність, перебіг взаємин українського та донського козацтв, вплив утвореної вісі Дніпро-Дон на поступ українського козацтва, козацько-польські стосунки, геополітичну поставу України, міжнародні відносини на цивілізаційному перехресті між Сходом і Заходом.

Робота присвячена публікації джерел, які висвітлюють видатну подію в історії українського народу - битву при Жовтих Водах 1648 р., першу значну перемогу української повстанської армії Б.Хмельницького у Національно-визвольній війні 1648-1658 рр., спрямованій проти колоніального гніту Речі Посполитої. Публікація охоплює як нововиявлені в архівах, переважно польських, так і видані раніше вітчизняними та зарубіжними археографами тексти джерел (документальних матеріалів, наративів), які стосуються також деяких подій історії Запорозької Січі, Кримського ханства, конкретних населених пунктів Південної України, насамперед, фортеці Кодак.

Розглянуто взаємовідносини волзького, гребінського, терського, українського та яїцького козацтв XVI - середини XVII ст. З'ясовано витоки, наріжні підвалини, принципи функціонування, прояви міжкозацьких взаємин та потенціал їх впливовості. Досліджено генезу козацтв Волги, Дону, Терека, а також Яїка. Вперше запропоновано цілісну концепцію взаємин козацьких спільнот Східної Європи XVI - середини XVII ст. Встановлено, що міжкозацькі стосунки були вагомим самостійним чинником, проаналізовано їх вплив на розвиток козацьких спільнот та міжнародних взаємин у регіоні. Значну увагу приділено суперництву Москви та Речі Посполитої за гегемонію у Східній Європі, українському питанню, кримсько-турецьким протиріччям, кавказькій політиці Москви, а також проблемі васалітету Орди Великих ногаїв.

Розглянуто проблеми історії, джерелознавства та історіографії України у період XVII - XIX ст. Показано роль міста Корсуня у ХVII ст., проаналізовано діяльність органів юстиції Катеринославщини в останній чверті XVIII - першій половині ХІХ ст. Висвітлено життєвий та творчий шлях Д.Марковича - українського діяча доби Української держави гетьмана П.Скоропадського. Розглянуто історію українського права в дослідженнях М.Ф.Владимирського-Буданова.

Рассмотрены проблемы истории, источниковедения и историографии Украины в период с XVII - XIX ст. Показана роль города Корсуня как ставки Б.Хмельницкого, а также личности в науке. Проанализирована деятельность органов юстиции Катеринославщины в последней четверти XVIII - первой половине ХІХ ст. Освещен жизненный и творческий путь Д.Марковича - украинского деятеля периода Украинского государства гетмана П.Скоропадского. Рассмотрена история украинского права в исследованиях М.Ф.Владимирского-Буданова.

Наведено московську концепцію Переяславської Ради 1654 р. Розкрито генезу даної концепції у контексті експансіоністських стратегій Московії XIV - першої половини XVII на підставі східноєвропейських аналогів. Висвітлено образ Московії у світобаченні українського козацтва в XVI - середині XVII ст., а також особливості московської політики Б.Хмельницького 1648 - 1653 рр.

Предложена московская концепция Переяславской Рады 1654 г. Раскрыта генеза данной концепции в контексте экспансионистских стратегий Московии XIV - первой половины XVII ст. на основании восточноевропейских аналогов. Освещены образ Московии в мировоззрении украинского казачества в XVI - середине XVII ст., а также особенности московской политики Б.Хмельницкого 1648 - 1653 гг.

Вміщено наукові праці сучасних вчених, прсвячені різним аспектам Гадяцької унії 1658 р. Зазначено, що укладена між Гетьманщиною та Річчю Посполитою, ця унія, попри те, що так і залишилася на папері, була знаковим явищем ранньомодерної української історії, та й східноєвропейської також. Гадяч 1658 р. був прямою альтернативою Переяславу 1654 р. й пропонував зовсім іншу модель існування Гетьманщини та цілком інакший геополітичний порядок у Східній Європі, ніж це передбачала переяславсько-московська система. Проаналізовано тексти Гадяцького договору та його генезу, його місце у структурі міжнародних взаємин Центрально-Східної Європи, конфесійну проблему в цій угоді. Увагу приділено висвітленю Гадяцької унії в польській історіографії, у дослідженнях українських літописців, розглянуто ідею відновлення Гадяча 1658 р. у політичних концепціях П. Дорошенка (1660-ті - перша половина 1670-х рр.).

На підставі узагальнення праць з історії української козаччини М.Грушевського та Д.Яворницького, а також досягнень новітньої історичної науки висвітлено образ українського козацтва (УК). Викладено питання генези й еволюції, цивілізаційної типології УК, системи його ціннісних орієнтацій і становлення політичної культури. Проаналізовано соціальну, військову, політичну та державотворчу діяльність УК від найдавніших часів до кінця XVIII ст. Висвітлено особливості зовнішньої політики Гетьманщини, а також боротьби УК за об'єднання Право- та Лівобережної України в період правління Ю.Хмельницького та П.Дорошенка.

На основе обобщений трудов по истории украинского казачества М.Грушевского и Д.Яворницкого, а также достижений новейшей исторической науки освещен образ украинского казачества (УК). Изложены вопросы о генезе и эволюции, цивилизационной типологии УК, системах его ценностных ориентаций и становления политической культуры. Проанализирована социальная, военная, политическая деятельность УК с древнейших времен до конца XVIII в. Освещены особенности внешней политики Гетманщины, а также борьбы УК за объединение Право- и Левобережной Украины в периоды правлений Ю.Хмельницкого и П.Дорошенко.

Розглянуто дискусійні питання щодо місця, ролі та значення в історії українського народу другого гетьмана Козацької держави - Гетьманщини І. О. Виговського, побратима та спадкоємця булави Б. Хмельницького, визначного політичного та державного діяча України. Розглянуто українсько-шведські відносини за доби правління Б. Хмельницького та І. Виговського (1654 - 1658 рр.). Висвітлено питання земельної власності гетьмана І. Виговського та його найближчої рідні, а також його зв'язки з полками Лівобережної України (Миргородський полк). Подано оцінку ролі І. Виговського очима класиків польської історіографії XVII ст. С. Твардовського та В. Кохановського.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)51-294.1

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ВС70586 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше в українській історіографії досліджено постать П. Я. Стебницького, українського громадського та політичного діяча, видавця, публіциста, благодійника. Проаналізовано його культурно-просвітницьку діяльність у Петербурзі. Приділено увагу участі П. Я. Стебницького в Українській революції та останнім рокам життя в більшовицькій УСРР. Розглянуто постать М. Драгоманова як "значуще інше" в публіцистичній спадщині П. Я. Стебницького (1900 - 1920-ті рр.). Показано взаємини публіциста з такими однодумцями: Д. Л. Мордовець, Є. Чикаленко, А. Ніковським та іншими. Охарактеризовано особовий архівний фонд П. Я. Стебницького у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Висвітлено кульмінаційні процеси в історії ранньомодерної України, які на кілька століть визначили українську перспективу, - відновлення державної самоорганізації з правителем-гетьманом на чолі та зміна еліт. Постання Гетьманщини, а також супутніх козацьких суспільних формацій - Війська Запорозького Низового та Слобідської України - розглянуто в контексті європейської цивілізаційної моделі, невід'ємною складовою якої є Україна як Східна брама Європи. Дослыджено кризу України в складі Речі Посполитої, перегук історичних процесів в Україні та в інших частинах Європи. Вивчено генезу Гетьманщини, проблеми міжнародного визнання Української держави та її місце в міжнародних відносинах. Обгрунтовано політичні концепції та світогляд нової української еліти. Проаналізовано реакцію на різноманітні виклики часу. Приділено увагу інтелектуальній спадщині доби Гетьманщини, розширенню української етнічної території, функціонуванню ідеї спадковості української історії, комплекс експансіоністських стратегій Московії щодо України в Ранньомодерний час.

Подано архівні джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648 - 1658 рр., виявлені в польських архівосховищах у Варшаві. Досліджено тогочасні військово-політичні події. Висвітлено героїчну боротьбу українського народу за свободу й державну незалежність. Проаналізовано наративні джерела, де вміщені переважно літописи й хроніки, що розповідають про події кількох років війни. Розглянуто додатки, куди увійшли переважно тексти джерел 1648 -1651 рр.

Досліджено комплекс джерел, на основі яких проаналізовано системні зміни в українському суспільстві першої половини XX ст. Тематично охоплені такі джерела: періодична преса, наукова, мемуарна й епістолярна спадщина українських громадсько-політичних і культурних діячів, що є підгрунтям для біобібліо- та просопографічних досліджень; джерела з історії Української автокефальної православної церкви у 1920 - 1930 pp., історії антибільшовицького повстанського руху в Україні в 1919 p., з історії нацистського окупаційного режиму та руху опору в Україні.

Проаналізовано теоретичний, інституційний та правовий виміри запропонованого провідниками українського національного руху у часи Української революції (1917 - 1921 рр.) загальнонаціонального порозуміння, що було покладено в основу творення демократичної української держави. Проведено історичні паралелі та сформульовано пропозиції щодо апперцепції (сприймання) інформації та її використання в маніпулятивних практиках. Головну увагу зосереджено на систему освіти, як визначальну сферу для формування конкурентоздатності особи та суспільства.

Розкрито деякі аспекти історії Білорусі XIV - XXI ст. Розглянуто переважно питання військо-політичної та церковної історії, також джерелознавства і археографії. Наведено тексти джерел, виявлених в архівосховищах України та зарубіжних країн, насамперед Польщі, які були надруковані або вперше вводяться до наукового обігу. Описано особливості історії українсько-біло-руських зв'язків.

Розглянуто відносини між українським населенням і кримськими татарами та ногайцями у XVII - першій половині XX ст. Концептуальна стратегія дослідження полягала у відмові від панівного стереотипу зображувати ці відносини у контексті непримиренної конфронтації з упередженою маргіналізацією історичної ролі решти проявів. Натомість у руслі сучасних тенденцій світової історіографії український варіант відносин з мусульманськими сусідами проаналізовано як багатовимірний феномен, який виник в особливих умовах степового кордону Європи і в рамках якого гостра конфронтація за життєвий простір поєднувалася з активною міжетнічною, економічною, військовою та культурною взаємодією. З'ясовано широкий комплекс відносин, який раніше не привертав належної уваги. Досліджено роль кримських татар у відновленні української державності в ранньомодерні часи та процесі легітимізації Гетьманщини, відтінено існування різних моделей співіснування українців з кримськими татарами та ногайцями, а також пошук шляхів взаємодії між Українською Народною Республікою та Кримською Народною Республікою.

Висвітлено питання богослів'я та філософії, церковного права й історії, біографістики, джерелознавства, історії культури та мистецтвознавства, розглянуто сучасні проблеми духовності в українському суспільстві. Проаналізовано праці Бенедикта Гербеста в контексті посттриденської модифікації доктрини католицької церкви. Досліджено роль апостольської церкви в політиці Римської імперії. Увагу приділено проблематиці духовно-релігійного відродження в листівках української революційної доби (1917 - 1921 рр.). Здійснено огляд діяльності керівників державних органів із церковних питань в Україні під час національно-визвольної боротьби 1917 - 1921 рр. Показано створення синергетичної моделі релігійного життя в радянській Україні 1920-х рр. Розглянуто внесок братів Андреєвських у становлення освіти та науки у Східній Європі. Визначено внесок М. Макаренка в археологічну науку. Висвітлено питання християнської символіки Кирило-Мефодіївського товариства. Подано інформацію про підготовку студентів Київської духовної академії до релігійно-морального виховання пастви в останній чверті XIX ст. Розкрито психологічні особливості професійної діяльності священнослужителя. Розглянуто етапи впровадження душпастирської опіки у Збройних Силах України в період незалежності. Наведено методичні рекомендації для церковно- та священнослужителів щодо сучасної систематики та класифікації психічних розладів, а також базових принципів визначення форм їх лікування. Досліджено роль флористичного декору в оздобленні тла українських ікон XV - XVIII ст.

Представлено публікацію джерел, що стосуються повстання на Правобережній Україні 1768 року. Джерельна база публікацій охоплює справи № 227, 228 та 229 фонду № 229, що зберігається в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ. Подано відомості про перебіг Коліївщини на Правобережжі та про активізацію гайдамацького руху на Запорожжі в цей час, висвітлено превентивні заходи Коша у боротьбі з гайдамацтвом на території Вольностей, розкрито невідомі та маловідомі прізвища гайдамацьких ватажків та діяльність їхніх загонів. Вміщено відомості про запорозько-польські і козацько-татарські стосунки цієї доби. У цьому томі продовжено серійну багатотомну публікацію корпусу документів архіву Коша Нової Запорозької Січі; водночас розпочато нове видання документальних і наративних джерел до історії Коліївщини, 250-річчя якої відзначалося 2018 року. Зазначено, що серед продукованих українським соціумом у ранньомодерну добу самобутніх форм масового протесту, особливе місце посідає Коліївщина. Акцентовано, що, попри доволі різнобічну джерельну презентативність і чималий рівень наукової зацікавленості проблемою, історія потужного соціального і національного руху, що обрамив 1768-1769 рр. продовжує залишатися недостатньо вивченою. Визнано, що відкритим залишається питання про хронологічні рамки Коліївщини.

Досліджено наслідки політики колективізації на Херсонщині в 1932 - 1933 рр. Висвітлено базові засади радянського терору. Проаналізовано передумови повстання за збереження козацького устрою під проводом Семена Палія. Розглянуто виникнення політичних партій в Індії наприкінці XIX - на початку XX ст. як відображення релігійного розколу суспільства. Подано інформацію про німецьку етнонаціональну спільноту Херсонщини у 1920-х рр. Увагу приділено показовим процесам на Дніпропетровщині у висвітленні радянської друкованої пропаганди у добу Великого терору 1937 - 1938 рр., культурно-політичним відносинам між німцями-колоністами та радянською владою, голоду 1946 - 1947 рр. в Ізмаїльській області у складі Української PCP як одній з найбільших післявоєнних трагедій. Розглянуто процес становлення нафтової галузі як головної складової економічного розвитку країн Перської затоки в другій половині XX ст. Охарактеризовано стан матеріально-технічного оснащення військових підрозділів у ході розгортання АТО на Сході України.

У збірнику опубліковано матеріали IV Всеукраїнських Яворницьких наукових читань, присвячених 165-річчю від дня народження академіка Д. І. Яворницького. У тезах доповідей розкрито різні аспекти творчої спадщини, інтелектуальних контактів та традицій видатного вченого-історика; військово-політичні, міжнародні, соціально-економічні, суспільно-політичні, соціокультурні аспекти Наддніпрянської України XVII-XX ст.; питання історії освіти, науки та духовно-релігійного життя Наддніпрянщини XIX- XX ст.Дмитро Яворницький: творча спадщина, інтелектуальні контакти та традиції Воронов Віктор. Наукові контакти Дмитра Яворницького та Дмитра Багалія 26 Лучка Людмила. Дмитро Яворницький і бібліотеки: діалог та співпраця 30 Нудищук Марія. Дмитро Яворницький та Яків Гололобов: між науковою співпрацею та дружбою 33 Тимошенко Яна. Поетична спадщина Дмитра Яворницького в сучасній археографічній публікації 38 Сизенко Олег. Топонімічний ландшафт Верхньодніпровщини у творчій спадщині Дмитра Яворницького 42 Бережна Світлана. Шляхами Д. Яворницького: польові дослідження Олени Апанович 45 Струкуленко Анастасія. Традиції Дмитра Яворницького в Дніпровській археології 70-90-х рр. XX ст 47 Буланова Наталія. Традиції Дмитра Яворницького в музеологй Кам’янського 51 ІІісчанська Юлія, Лавренко Валерія Д. І. Яворницький у суспільному дискурсі сучасної Дніпропетровщини: особливості відзначення ювілею в умовах епідемії СОУГО 19 55 Вегеря Ірина. Д. І. Яворницький як історик Катеринослава 59 Секція II Військово-політичні та міжнародні аспекти історії Наддніпрянської України ХУІІІ-ХХ ст. Богдашина Олена. Козацька старшина середини XVII - початку XVIII ст. в оцінці В. Б. Антоновича та М. С. Грушевського 62 Сонельпяк Анастасія. Постать Богдана Хмельницького у науковому доробку Я. Р. Дашкевича 65 І’снан Олег. Практики паланкових полковників у захисті території Кодацької паланки (1750-1760 рр.) .: 68 Філімонов Дмитро. Укріплення періоду російсько-турецької війни 1735— 1739 рр. біля річки Вороної: спорудження, функціонування, локалізація та особливості фортифікації 71 Посунько Ольга. Апеляція до минувшини у селянсько-поміщицьких конфліктах Катеринославщини останньої чверті XVIII - першої половини XIX ст 76 Луценко Марія. Запорозька Січ як фактор консолідації українського козацтва 79 Дьякова Олена. Формування території Харківського слобідського полку. 81 Посунько Андрій. До історії козацьких військ у Бессарабії та Дунайських князівствах 83 Стецюк Вадим, Філінюк Анатолій. Російська армія у Правобережній Україні: специфіка соціального та політико-ідеологічного впливу на дітей і молодь наприкінці XIX - на початку XX ст 86 Цимлякова Тетяна. Військове формування «Запорозька Січ» Юхима Божка в подіях Української революції 1918-1919 рр 88 Архірейський Дмитро. Українсько-польські економічні відносини 1920-х років 90 Шахрайчук Ігор. Діяльність каральних органів влади на Дніпропетровщині в період нацистської окупації 1941-1943 рр 93 Коча Вікторія. Участь жінок у поліцейських формуваннях на Дніпропетровщині в роки нацистської окупації 1941-1943 рр 97 Секція III Соціально-економічні, суспільно-політичні та соціокультурні питання історії Наддніпрянщини XVIII—XX ст. Гончарова Ольга. Слобода Нижній (Старий) Салтів: історія заснування. . . 101 Шерстюк Артем. Монетно-грошовий обіг у XVII - на початку XVIII ст. у контексті економічного розвитку Полтавщини 103 Громакова Наталя. Український суспільно-політичний простір як арена змагання польського і російського національних проектів 106 Нагайко Катерина. Значення постаті Т. Г. Шевченка у формуванні української національної ідеї у середовищі Київської Громади 109 Нагайко Тарас. Дослідження Г. С. Жураківського з історії громадівського руху у матеріалах Державного архіву Полтавської області Ill Нікітенко Анастасія. Життя народолюбців Києва в листах представників Старої Київської громади до подружжя Драгоманових 114 Захарова Лідія. Форму вання Бориса Грінченка як педагога- народолюбця 116 Манько Марина. «Конфлікт поколінь» у середовищі елітарної верстви періоду Української Центральної Ради 118 Манько Аниа. Земства Катеринославської губернії на завершальному етапі Першої світової війни 121 Присяжнюк Юрій, Островський Олег. Повстанці Холодного Яру 1918-початку 1920-х pp.: проблема ідентичності 123 Святеиь Юрій. Жертви Голодомору 1932-1933 рр. на Дніпропетровщині: технології та методи просопографічного дослідження 126 Іваненко Валентин. До питання про формування основ геополітичної єдності українських земель у перший період Другої світової війни 130 4 Секція IV Освіта наука та духовно-релігійне життя Наддніпрянської України ХІХ-ХХ ст. ІІрокоііеико Леонід. Церковнопарафіяльні школи Катеринославщнни V другій половині XIX - на початку XX ст 133 Ми лько Володимир. Система політичного нагляду й контролю за учнями і педагогами навчальних закладів Наддніпрянської України (кінець XIX- початок XX ст.) 135 Ліанова Наталія. Розвиток Катеринославської духовної семінарії на початку XX ст '38 Прокопенко Сергій. Організація навчального процесу в Катеринославському єпархіальному жіночому училищі 141 Яковенко Галина. Мемуари домашніх учителів як історичне джерело 143 Сніда Євгеній. Просвітницько-місіонерська діяльність православного духовенства Катеринославської єпархії (1917-1920) 145 Коротаєв Олександр. П’ятидесятницькі релігійні союзи України як об’єкт оперативної розробки органів НКДБ-МДБ за часів пізнього сталінізму (1944-1953) 147 Рева Ірина. Козацька символіка на нарукавних знаках українських військовослужбовців Наддніпрянщини (2014-2020 рр.) 149 Литвинова Тетяна. Пісенна саморепрезентація Дніпропетровська/Дніпра .152 Журба Олег. Міські путівники пізнього радянського часу та візуальна саморепрезентація Дніпропетровська 155 Маріни Зоя, Ромашко Олександра, Журба Олег. Археологія Дніпровського Надпоріжжя у дослідженнях Д. Ф. Красицького 159 Сільванович Сергій. Інформаційні можливості регіональних довідників у дослідженні проблеми саморепрезентації Катеринослава у другій половині XIX - на початку XX ст 162 Оверченко Олександр. Історія міста в пам'ятних знаках та меморіалах Дніпропетровська/Дніпра 165 Буланий Микола. Ментальні карти Дніпра: погляд молоді 168 Попович Вадим. Практики студентів вищих навчальних закладів УРСР у контексті академічного повсякдення (60-ті-70-ті pp. XX ст.) 171 5