Здійснено археографічну публікацію корпусу джерел, які стосуються приведення до присяги на вірність потенційному монарху, малолітньому сину Петра І Петру Петровичу, Охотницьких полків (найманців) 1718 р. Наведено списки трьох Компанійських полків: Карпа Часника, Василя Чуги, Андрія Ковбаси, Сердюцького полку полковника Гаврила Бурляя, а також сотні Василя Родіоновича, яка на той час була виділена в окремий Компанійський полк, та їхніх підрозділів (Василя Йосифовича, Федора Нестеренка, Павла Неверовського), які квартирувалися окремішньо від своїх полків. Вміщено відомості про службу компанійців полку Василя Чуги від 25 січня та 22 березня 1725 р. Подано уявлення про кількісний і персональний склад компанійців і сердюків, місця їхньої дислокації та структуру, службу товариства "Чужинного" полку від Полтавської битви 1709 р. до Низових походів (1722 - 1725 рр.). Вміщено довідки про майже 600 представників полкової і сотенної старшини та рядового товариства.

Здійснено археографічне видання низки важливих описово-статистичних джерел, що відображають еволюцію етнічного та соціального складу населення території колишніх Вольностей Війська Запорозького Низового в останній чверті XVIII - на початку XIX ст. Об’єктом публікації стали створені в рамках діловодства Азовської та Новоросійської губернських канцелярій відомості, реєстри, списки, описи, виписки, екстракти, а також супровідні документи: ордери, рапорти, донесення, паспорти, атестати, листи, пропозиції, оголошення, постанови. Документи збірника суттєво розширюють обрії дослідження запорозької спадщини в ділянці залюднення території сучасного сходу та півдня України, збагачують наукові підстави для подолання стереотипних уявлень про подальшу еволюцію етнічного та соціального складу населення краю. З’явилися якісно нові можливості для з’ясування представницького комплексу проблем, пов’язаних з масштабами та долею запорозької спадщини в ділянці залюднення території сучасної Південної та Східної України. Документи опубліковано у збірнику повним текстом, мовою оригіналу чи копії. Усі рукописні кириличні та латинські літери відтворено. Титла та скорочення не розкривалися, їхнє розшифрування подано у «Списку скорочень та слів під титлом». При укладенні іменного покажчика прізвища та імена передавалися відповідно до сучасного звучання.

Наведено джерела середини - другої половини XVIII ст., головним чином архівні й опубліковані в основному в журналі "Сіверянський літопис". Подано документи попередніх періодів, які були виявлені після видання 1 - 3 томів. Зазначені джерела висвітлюють тогочасні військово-політичні події, церковну та соціально-економічну історію, містять важливі факти, що стосуються багатьох населених пунктів сучасних Чернігівської та Сумської областей, а також етнічних українських земель у складі Росії: Стародубщини, частини Курщини.

Наведено документи з унікального архіву компанійського полковника Іллі Новицького (бл. 1630 - 1704), у якому представлено листи лубенського полковника Леонтія Свічки, компанійського полковника Івана Рубана (Максимовича) та ін. осіб. Зауважено, що листи стосуються головним чином діяльності компанійських (охочекомонних) полків, їх ролі в обороні південних кордонів Гетьманщини, вирішення проблем забезпечення, розташування компанійців на зимових квартирах на території Лубенського полку тощо.

Розглянуто питання соборності православної церкви, акцентовано на історичній ретроспективі та сучасному стані. Досліджено проблемні питання при укладанні богослужбових текстів в українській транслітерації церковнослов'янської мови. Особливу увагу приділено життєвому шляху та спадщині Г. Сковороди та П. Величковського. Досліджено питання церковної історії. Обґрунтовано важливість досвіду грецького неоправослав'я та його передвісників для православної церкви України. Висвітлено сучасні проблеми духовності в українському суспільстві. Акцентовано на фундаменталістській ідеології "русского міра" як єретичному вченні та обґрунтуванні війни росії проти України. Досліджено витоки російської православної церкви: шлях злодійства й облуди. Розглянуто реваншистську неоімперську політику російської федерації щодо України та визначено її вплив на релігійні громади. Висвітлено діяльність української церкви під час повномасштабного вторгнення російської федерації до України. Розглянуто діяльність інституту капеланства у сучасності та його проблематику.

Подано понад 400 документів з "книги-архіву" історії Свято-Преображенського Мгарського монастиря під Лубнами та понад 150 з фонду № 137 Центрального державного історичного архіву України у Києві. Серед документів ХУІІ-ХУІII ст. представлено універсали гетьманів України, кошових отаманів, полковників, сотників, також скарги, купчі записи, тестаменти й інші актові документи. Вони містять різноманітний матеріал з історії Церкви, Мгарського монастиря, розкривають стан та процес розвитку монастирського землеволодіння, є важливим джерелом з історії міст і сіл Лубенщини тощо. Надано іменний та географічний покажчики.

Здійснено археографічну публікацію корпусу джерел, які стосуються приведення до присяги на вірність потенційному монарху, малолітньому сину Петра І Петру Петровичу, мешканців Гадяцького полку. Джерельна база публікації охоплює списки духовенства Гадяцької і Зіньківської протопопій, братії Гадяцького Красногірського Миколаївського та Пустинно-Скельського Преображенського монастирів, реєстри полкової, сотенної старшини, бунчукового і значкового товариства, козаків, міщан, посполитих Гадяцької першої полкової, Гадяцької другої полкової, Груньської, Комишнянської, Куземинської, Лютеньської та Опішнянської сотень. Видання містить довідки про близько двох тисяч представиків духовенства, урядової і неурядової старшини, козаків, міщан та посполитих.

Запропонований збірник є продовженням публікації джерел до історії Сіверщини ХУІІ-ХУІІІ ст. в серії "Сіверщина гетьманська". Представлено джерела 1726-1740 рр., головним чином архівні та опубліковані в журналі "Сіверянський літопис". Ці джерела проливають світло на тогочасні військово-політичні події, церковну та соціально-економічну історію, містять чимало важливих фактів, що стосуються багатьох населених пунктів сучасних Чернігівської та Сумської областей, а також етнічних українських земель у складі Росії (Стародубщина), частина Курщини.

У збірнику опубліковано матеріали IV Всеукраїнських Яворницьких наукових читань, присвячених 165-річчю від дня народження академіка Д. І. Яворницького. У тезах доповідей розкрито різні аспекти творчої спадщини, інтелектуальних контактів та традицій видатного вченого-історика; військово-політичні, міжнародні, соціально-економічні, суспільно-політичні, соціокультурні аспекти Наддніпрянської України XVII-XX ст.; питання історії освіти, науки та духовно-релігійного життя Наддніпрянщини XIX- XX ст.Дмитро Яворницький: творча спадщина, інтелектуальні контакти та традиції Воронов Віктор. Наукові контакти Дмитра Яворницького та Дмитра Багалія 26 Лучка Людмила. Дмитро Яворницький і бібліотеки: діалог та співпраця 30 Нудищук Марія. Дмитро Яворницький та Яків Гололобов: між науковою співпрацею та дружбою 33 Тимошенко Яна. Поетична спадщина Дмитра Яворницького в сучасній археографічній публікації 38 Сизенко Олег. Топонімічний ландшафт Верхньодніпровщини у творчій спадщині Дмитра Яворницького 42 Бережна Світлана. Шляхами Д. Яворницького: польові дослідження Олени Апанович 45 Струкуленко Анастасія. Традиції Дмитра Яворницького в Дніпровській археології 70-90-х рр. XX ст 47 Буланова Наталія. Традиції Дмитра Яворницького в музеологй Кам’янського 51 ІІісчанська Юлія, Лавренко Валерія Д. І. Яворницький у суспільному дискурсі сучасної Дніпропетровщини: особливості відзначення ювілею в умовах епідемії СОУГО 19 55 Вегеря Ірина. Д. І. Яворницький як історик Катеринослава 59 Секція II Військово-політичні та міжнародні аспекти історії Наддніпрянської України ХУІІІ-ХХ ст. Богдашина Олена. Козацька старшина середини XVII - початку XVIII ст. в оцінці В. Б. Антоновича та М. С. Грушевського 62 Сонельпяк Анастасія. Постать Богдана Хмельницького у науковому доробку Я. Р. Дашкевича 65 І’снан Олег. Практики паланкових полковників у захисті території Кодацької паланки (1750-1760 рр.) .: 68 Філімонов Дмитро. Укріплення періоду російсько-турецької війни 1735— 1739 рр. біля річки Вороної: спорудження, функціонування, локалізація та особливості фортифікації 71 Посунько Ольга. Апеляція до минувшини у селянсько-поміщицьких конфліктах Катеринославщини останньої чверті XVIII - першої половини XIX ст 76 Луценко Марія. Запорозька Січ як фактор консолідації українського козацтва 79 Дьякова Олена. Формування території Харківського слобідського полку. 81 Посунько Андрій. До історії козацьких військ у Бессарабії та Дунайських князівствах 83 Стецюк Вадим, Філінюк Анатолій. Російська армія у Правобережній Україні: специфіка соціального та політико-ідеологічного впливу на дітей і молодь наприкінці XIX - на початку XX ст 86 Цимлякова Тетяна. Військове формування «Запорозька Січ» Юхима Божка в подіях Української революції 1918-1919 рр 88 Архірейський Дмитро. Українсько-польські економічні відносини 1920-х років 90 Шахрайчук Ігор. Діяльність каральних органів влади на Дніпропетровщині в період нацистської окупації 1941-1943 рр 93 Коча Вікторія. Участь жінок у поліцейських формуваннях на Дніпропетровщині в роки нацистської окупації 1941-1943 рр 97 Секція III Соціально-економічні, суспільно-політичні та соціокультурні питання історії Наддніпрянщини XVIII—XX ст. Гончарова Ольга. Слобода Нижній (Старий) Салтів: історія заснування. . . 101 Шерстюк Артем. Монетно-грошовий обіг у XVII - на початку XVIII ст. у контексті економічного розвитку Полтавщини 103 Громакова Наталя. Український суспільно-політичний простір як арена змагання польського і російського національних проектів 106 Нагайко Катерина. Значення постаті Т. Г. Шевченка у формуванні української національної ідеї у середовищі Київської Громади 109 Нагайко Тарас. Дослідження Г. С. Жураківського з історії громадівського руху у матеріалах Державного архіву Полтавської області Ill Нікітенко Анастасія. Життя народолюбців Києва в листах представників Старої Київської громади до подружжя Драгоманових 114 Захарова Лідія. Форму вання Бориса Грінченка як педагога- народолюбця 116 Манько Марина. «Конфлікт поколінь» у середовищі елітарної верстви періоду Української Центральної Ради 118 Манько Аниа. Земства Катеринославської губернії на завершальному етапі Першої світової війни 121 Присяжнюк Юрій, Островський Олег. Повстанці Холодного Яру 1918-початку 1920-х pp.: проблема ідентичності 123 Святеиь Юрій. Жертви Голодомору 1932-1933 рр. на Дніпропетровщині: технології та методи просопографічного дослідження 126 Іваненко Валентин. До питання про формування основ геополітичної єдності українських земель у перший період Другої світової війни 130 4 Секція IV Освіта наука та духовно-релігійне життя Наддніпрянської України ХІХ-ХХ ст. ІІрокоііеико Леонід. Церковнопарафіяльні школи Катеринославщнни V другій половині XIX - на початку XX ст 133 Ми лько Володимир. Система політичного нагляду й контролю за учнями і педагогами навчальних закладів Наддніпрянської України (кінець XIX- початок XX ст.) 135 Ліанова Наталія. Розвиток Катеринославської духовної семінарії на початку XX ст '38 Прокопенко Сергій. Організація навчального процесу в Катеринославському єпархіальному жіночому училищі 141 Яковенко Галина. Мемуари домашніх учителів як історичне джерело 143 Сніда Євгеній. Просвітницько-місіонерська діяльність православного духовенства Катеринославської єпархії (1917-1920) 145 Коротаєв Олександр. П’ятидесятницькі релігійні союзи України як об’єкт оперативної розробки органів НКДБ-МДБ за часів пізнього сталінізму (1944-1953) 147 Рева Ірина. Козацька символіка на нарукавних знаках українських військовослужбовців Наддніпрянщини (2014-2020 рр.) 149 Литвинова Тетяна. Пісенна саморепрезентація Дніпропетровська/Дніпра .152 Журба Олег. Міські путівники пізнього радянського часу та візуальна саморепрезентація Дніпропетровська 155 Маріни Зоя, Ромашко Олександра, Журба Олег. Археологія Дніпровського Надпоріжжя у дослідженнях Д. Ф. Красицького 159 Сільванович Сергій. Інформаційні можливості регіональних довідників у дослідженні проблеми саморепрезентації Катеринослава у другій половині XIX - на початку XX ст 162 Оверченко Олександр. Історія міста в пам'ятних знаках та меморіалах Дніпропетровська/Дніпра 165 Буланий Микола. Ментальні карти Дніпра: погляд молоді 168 Попович Вадим. Практики студентів вищих навчальних закладів УРСР у контексті академічного повсякдення (60-ті-70-ті pp. XX ст.) 171 5

Розглянуто питання відновлення православної ієрархії та специфіку її функціонування у дихотомії польсько-московського протистояння. Висвітлено діяльність очільників Києво-Печерської лаври наприкінці XVI - на початку XVII ст. по зміцненню Української Православної церкви, обороні від зазіхань щодо її канонічного статусу, внеску у розвиток національної духовності. Досліджено історичні передумови та обставини інституалізації епархій Української Синодальної Церкви на Донбасі 1919 - 1926 рр. Розкрито проблеми використання тоталітарним режимом репресивної психіатрії у боротьбі з віруючими в другій половині XX ст. Увагу приділено діяльності митрополита Т. Щербацького в історіографії. Проаналізовано життя на науково-педагогічну діяльність заслуженого професора церковного права О. С. Павлова. Наведено результати дослідження родової ікони святителя Д. Ростовського Ватопедської Богоматері. Надано відомості про першого Київського митрополита та розглянуто питання хрещення Русі при князі Оскольді та св. Володимирі.

Досліджено наслідки політики колективізації на Херсонщині в 1932 - 1933 рр. Висвітлено базові засади радянського терору. Проаналізовано передумови повстання за збереження козацького устрою під проводом Семена Палія. Розглянуто виникнення політичних партій в Індії наприкінці XIX - на початку XX ст. як відображення релігійного розколу суспільства. Подано інформацію про німецьку етнонаціональну спільноту Херсонщини у 1920-х рр. Увагу приділено показовим процесам на Дніпропетровщині у висвітленні радянської друкованої пропаганди у добу Великого терору 1937 - 1938 рр., культурно-політичним відносинам між німцями-колоністами та радянською владою, голоду 1946 - 1947 рр. в Ізмаїльській області у складі Української PCP як одній з найбільших післявоєнних трагедій. Розглянуто процес становлення нафтової галузі як головної складової економічного розвитку країн Перської затоки в другій половині XX ст. Охарактеризовано стан матеріально-технічного оснащення військових підрозділів у ході розгортання АТО на Сході України.

Представлено публікацію джерел, що стосуються повстання на Правобережній Україні 1768 року. Джерельна база публікацій охоплює справи № 227, 228 та 229 фонду № 229, що зберігається в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ. Подано відомості про перебіг Коліївщини на Правобережжі та про активізацію гайдамацького руху на Запорожжі в цей час, висвітлено превентивні заходи Коша у боротьбі з гайдамацтвом на території Вольностей, розкрито невідомі та маловідомі прізвища гайдамацьких ватажків та діяльність їхніх загонів. Вміщено відомості про запорозько-польські і козацько-татарські стосунки цієї доби. У цьому томі продовжено серійну багатотомну публікацію корпусу документів архіву Коша Нової Запорозької Січі; водночас розпочато нове видання документальних і наративних джерел до історії Коліївщини, 250-річчя якої відзначалося 2018 року. Зазначено, що серед продукованих українським соціумом у ранньомодерну добу самобутніх форм масового протесту, особливе місце посідає Коліївщина. Акцентовано, що, попри доволі різнобічну джерельну презентативність і чималий рівень наукової зацікавленості проблемою, історія потужного соціального і національного руху, що обрамив 1768-1769 рр. продовжує залишатися недостатньо вивченою. Визнано, що відкритим залишається питання про хронологічні рамки Коліївщини.

Розкрито деякі аспекти історії Білорусі XIV - XXI ст. Розглянуто переважно питання військо-політичної та церковної історії, також джерелознавства і археографії. Наведено тексти джерел, виявлених в архівосховищах України та зарубіжних країн, насамперед Польщі, які були надруковані або вперше вводяться до наукового обігу. Описано особливості історії українсько-біло-руських зв'язків.

Проаналізовано теоретичний, інституційний та правовий виміри запропонованого провідниками українського національного руху у часи Української революції (1917 - 1921 рр.) загальнонаціонального порозуміння, що було покладено в основу творення демократичної української держави. Проведено історичні паралелі та сформульовано пропозиції щодо апперцепції (сприймання) інформації та її використання в маніпулятивних практиках. Головну увагу зосереджено на систему освіти, як визначальну сферу для формування конкурентоздатності особи та суспільства.

Висвітлено питання богослів'я та філософії, церковного права й історії, біографістики, джерелознавства, історії культури та мистецтвознавства, розглянуто сучасні проблеми духовності в українському суспільстві. Проаналізовано праці Бенедикта Гербеста в контексті посттриденської модифікації доктрини католицької церкви. Досліджено роль апостольської церкви в політиці Римської імперії. Увагу приділено проблематиці духовно-релігійного відродження в листівках української революційної доби (1917 - 1921 рр.). Здійснено огляд діяльності керівників державних органів із церковних питань в Україні під час національно-визвольної боротьби 1917 - 1921 рр. Показано створення синергетичної моделі релігійного життя в радянській Україні 1920-х рр. Розглянуто внесок братів Андреєвських у становлення освіти та науки у Східній Європі. Визначено внесок М. Макаренка в археологічну науку. Висвітлено питання християнської символіки Кирило-Мефодіївського товариства. Подано інформацію про підготовку студентів Київської духовної академії до релігійно-морального виховання пастви в останній чверті XIX ст. Розкрито психологічні особливості професійної діяльності священнослужителя. Розглянуто етапи впровадження душпастирської опіки у Збройних Силах України в період незалежності. Наведено методичні рекомендації для церковно- та священнослужителів щодо сучасної систематики та класифікації психічних розладів, а також базових принципів визначення форм їх лікування. Досліджено роль флористичного декору в оздобленні тла українських ікон XV - XVIII ст.

Розглянуто відносини між українським населенням і кримськими татарами та ногайцями у XVII - першій половині XX ст. Концептуальна стратегія дослідження полягала у відмові від панівного стереотипу зображувати ці відносини у контексті непримиренної конфронтації з упередженою маргіналізацією історичної ролі решти проявів. Натомість у руслі сучасних тенденцій світової історіографії український варіант відносин з мусульманськими сусідами проаналізовано як багатовимірний феномен, який виник в особливих умовах степового кордону Європи і в рамках якого гостра конфронтація за життєвий простір поєднувалася з активною міжетнічною, економічною, військовою та культурною взаємодією. З'ясовано широкий комплекс відносин, який раніше не привертав належної уваги. Досліджено роль кримських татар у відновленні української державності в ранньомодерні часи та процесі легітимізації Гетьманщини, відтінено існування різних моделей співіснування українців з кримськими татарами та ногайцями, а також пошук шляхів взаємодії між Українською Народною Республікою та Кримською Народною Республікою.

Досліджено комплекс джерел, на основі яких проаналізовано системні зміни в українському суспільстві першої половини XX ст. Тематично охоплені такі джерела: періодична преса, наукова, мемуарна й епістолярна спадщина українських громадсько-політичних і культурних діячів, що є підгрунтям для біобібліо- та просопографічних досліджень; джерела з історії Української автокефальної православної церкви у 1920 - 1930 pp., історії антибільшовицького повстанського руху в Україні в 1919 p., з історії нацистського окупаційного режиму та руху опору в Україні.

Подано архівні джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648 - 1658 рр., виявлені в польських архівосховищах у Варшаві. Досліджено тогочасні військово-політичні події. Висвітлено героїчну боротьбу українського народу за свободу й державну незалежність. Проаналізовано наративні джерела, де вміщені переважно літописи й хроніки, що розповідають про події кількох років війни. Розглянуто додатки, куди увійшли переважно тексти джерел 1648 -1651 рр.

Висвітлено кульмінаційні процеси в історії ранньомодерної України, які на кілька століть визначили українську перспективу, - відновлення державної самоорганізації з правителем-гетьманом на чолі та зміна еліт. Постання Гетьманщини, а також супутніх козацьких суспільних формацій - Війська Запорозького Низового та Слобідської України - розглянуто в контексті європейської цивілізаційної моделі, невід'ємною складовою якої є Україна як Східна брама Європи. Дослыджено кризу України в складі Речі Посполитої, перегук історичних процесів в Україні та в інших частинах Європи. Вивчено генезу Гетьманщини, проблеми міжнародного визнання Української держави та її місце в міжнародних відносинах. Обгрунтовано політичні концепції та світогляд нової української еліти. Проаналізовано реакцію на різноманітні виклики часу. Приділено увагу інтелектуальній спадщині доби Гетьманщини, розширенню української етнічної території, функціонуванню ідеї спадковості української історії, комплекс експансіоністських стратегій Московії щодо України в Ранньомодерний час.

Уперше в українській історіографії досліджено постать П. Я. Стебницького, українського громадського та політичного діяча, видавця, публіциста, благодійника. Проаналізовано його культурно-просвітницьку діяльність у Петербурзі. Приділено увагу участі П. Я. Стебницького в Українській революції та останнім рокам життя в більшовицькій УСРР. Розглянуто постать М. Драгоманова як "значуще інше" в публіцистичній спадщині П. Я. Стебницького (1900 - 1920-ті рр.). Показано взаємини публіциста з такими однодумцями: Д. Л. Мордовець, Є. Чикаленко, А. Ніковським та іншими. Охарактеризовано особовий архівний фонд П. Я. Стебницького у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.