Наведено модифікований алгоритм визначення структури математичної моделі, сутність якого полягає в поєднанні комбінаторних і багаторядних алгоритмів.

Розглянуто питання побудови математичних моделей складних об'єктів за відсутності апріорної інформації про характер залежностей між змінними, що входять до її складу.

Представлен один из возможных подходов решения задачи календарного планирования с использованием эвристических алгоритмов.

Представлен способ формирования вероятных итерационных алгоритмов решения задачи расчета производственной программы с булевыми переменными.

Автор звертається до праць професора Гжегожа В. Колодко. Найцікавішим і найважливішим є його новаторський погляд на економічну науку та її сучасні цілі. Стаття складається з трьох частин. У першій, методологічній, розглянуто цілі економічної науки з урахуванням особливих рис предмета її досліджень - економіки, її мінливості та різноманіття, а також телеологічного характеру. Автор заперечує традиційний поділ економічної науки на позитивну і нормативну. Він вводить поняття "хороша економіка" ("хороша економічна система"), яке у другій частині статті аналізується з точки зору розвитку економічної думки - від А. Сміта і Д. Рікардо через К. Маркса і Дж.М. Кейнса аж до сучасної теорії економіки добробуту. Третю частину присвячено аналізу ключових елементів концепції Нового Прагматизму, запропонованої Гжегожем В. Колодко. Зосереджено увагу на поглядах Колодко на форму і цілі сучасної економічної науки, а також на його розумінні категорії "хороша економіка". Він доходить висновку, що концепція Нового Прагматизму, далека від головних течій сучасної економічної думки, виходить назустріч актуальним потребам мінливого світу і водночас прекрасно вписується у пізнавальну течію економічної науки, яка починається ще із Сміта.