Рассмотрены теоретические основы и методологии проектирования высокоэффективных ресурсосберегающих технологических процессов финишной обработки коллекторных пластин электрических машин, а также процесс образования микрорельефа на боковой поверхности коллекторных пластин в зоне действия абразивно-воздушной струи и взаимосвязь между факторами и степень их влияния на интенсивность. Сформирована модель финишной обработки боковых поверхностей коллекторных пластин, обработанных карбидом кремния (черный).

Визначено шляхи розвитку науково-технічного прогресу в Україні та світі. Розглянуто питання впровадження інноваційних технології, розвитку економіки та менеджменту в промисловості. Висвітлено тенденції розвитку сучасних інформаційних систем і технологій, новітні напрямки розвитку біотехнологій та біотехнологічної промисловості.

Роботу присвячено новому підходу до вирішення проблеми щодо підвищення експлуатаційних характеристик і властивостей колекторних вузлів, за рахунок оптимізації активації бічної поверхні мідної ламелі, що оброблена струменево-абразивним методом. Основними недоліками традиційних способів отримання профілю мідних ламелей є: мала несуча здатність бічних поверхонь, унаслідок похибок кутових розмірів. Це викликано тим, що традиційні технології отримання профілю ламелей - прокатка, волочіння, фрезерування та інші, не забезпечують потрібну точність і якість профілю. Тому розробка технологій, що забезпечує компенсацію похибок геометричних розмірів і форми мідних ламелей є актуальною науково-практичною задачею технології машинобудування. На підставі встановлених закономірностей протікання процесів контактної взаємодії бокових поверхонь мідних ламелей з пластинами слюдопласта визначено, що ефективних значень трибопоказників досягається при оздоблювально-формуючій обробці поверхонь ламелей, струменево-абразивним методом є актуальним науковим завданням. Уперше визначено закономірність впливу шорсткості на довговічність роботи колекторних вузлів та встановлено раціональну зону шорсткості бічних поверхонь ламелей. Це дозволило отримати суттєву перевагу під час виготовлення колекторного профілю з меншою точністю, що, в свою чергу, сприяє перешкоджанню радіальним переміщенням колекторних ламелей у зчепленні з пластинами слюдопласта, що зберігає рельєф контактної поверхні колектора, та сприяє підвищенню технологічності та надійності ресурсу колекторного вузла.