Розглянуто проблеми діагностики, патогенезу, клініки та лікування гемобластозів, коагулопатій та анемій у дорослих та дітей. Висвітлено питання виробничої та клінічної трансфузіології, консервування та трансплантації гемопоетичної тканини. Проаналізовано морфологічні, цитохімічні особливості В-клітинного хронічного лімфолейкозу в осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Вивчено вплив рослинних олій на тканинні фактори згортання за умов експериментального стресу, плазмафотоферезу на фагоцитарну активність нейтрофілів периферичної крові хворих на Т-клітинну лімфому шкіри.

Рассмотрены вопросы производственной и клинической трансфузиологии, инфекционной безопасности крови. Приведены результаты криомикроскопических исследований замораживания-оттаивания суспензий эритроцитов кордовой крови. Описаны новые технологии криоконсервирования гемопоэтических стволовых клеток, тромбоцитных и лейкоцитных концентратов. Изучены механизмы фотохимической инактивации вирусов в плазме крови. Освещена стратегия производства противоинфекционных иммуноглобулинов для клинического применения в центрах и на станциях переливания крови Украины. Проанализированы эффективность применения полибиолина в комплексном лечении хронических сальпингоофоритов, диуретическое действие гиперосмолярного инфузионного раствора сорбитола у больных с декомпенсированным хроническим легочным сердцем, опыт применения донорского тромбоконцентрата для профилактики и лечения геморрагических осложнений при интенсивной химиотерапии острых лейкемий у детей.

Проанализировано состояние иммунологических показателей крови у детей с острым лимфобластным лейкозом. Описан метод оценки пролиферации лимфоцитов с помощью проточной цитометрии. Освещена роль апоптоза в патогенезе миелодиспластического синдрома. Рассмотрены вопросы использования лазерной проточной иммуноцитофлюориметрии в дифференциальной диагностике острых лейкозов у детей и подростков, проточной цитометрии в оценке клеточного иммунитета у пострадавших от чернобыльской катастрофы лиц с хроническими вирусными инфекциями. Изучены особенности иммунологического статуса пациентов с миелодиспластическим синдромом, пострадавших в результате чернобыльской аварии.

Розглянуто теоретичні та практичні проблеми гемостазіології, висвітлено питання структури та функції системи гемостазу. Описано структуру неонатальних тромбоцитопеній, наведено сучасні уявлення про тромбоцитарну ланку гемостазу, структуру та функції тромбоцитів. Визначено фактори гуморального імунітету в слинному секреті у хворих на гемофілію, фібрінолітичний потенціал плазми крові та його взаємозв'язок з системою зсідання. Розкрито залежність між рівнем ендогенної інтоксикації та активністю компонентів коагуляційного гемостазу у осіб з підвищеним ризиком тромбоутворення. Викладено клінічні аспекти уроджених і набутих захворювань системи згортання крові, описано принципи діагностики, профілактики та лікування, організацію коагулологічної допомоги хворим. Проаналізовано практичний досвід роботи закладів служби крові України з виготовлення препаратів для лікування коагулопатій. Розглянуто коагулологічні аспекти апоптозу кардіоміоцитів у разі ішемічної хвороби серця. Висвітлено стан загального коагуляційного потенціалу периферичної крові у щурів під впливом техногенного та біогенного стрес-факторів.

Рассмотрены теоретические и практические проблемы гемостазиологии, освещены вопросы структуры и функции системы гемостаза. Описана структура неонатальных тромбоцитопений, приведены современные представления о тромбоцитарном звене гемостаза, структуре и функциях тромбоцитов. Определены факторы гуморального иммунитета в слюнном секрете у больных на гемофилию, фибринолитический потенциал плазмы крови и его взаимосвязь с системой свертывания. Раскрыта зависимость между уровнем эндогенной интоксикации и активностью компонентов коагуляционного гомеостаза у лиц с повышенным риском тромбообразования. Изложены клинические аспекты врожденных и приобретенных заболеваний свертывания крови, описаны принципы диагностики, профилактики и лечения, организация коагулологической помощи больным. Проанализирован практический опыт работы заведений службы крови Украины по изготовлению препаратов для лечения коагулопатий. Рассмотрены коагулологические аспекты апоптоза кардиомицитов при ишемической болезни сердца. Освещено положение общего коагуляционного потенциала периферической крови у крыс под влиянием техногенного и биогенного стресс-факторов.

Освещены основные этапы становления службы крови в Украине, раскрыта роль Института гематологии и трансфузиологии АМН Украины в формировании данной структуры. Изложены сведения о внедрении и развитии метода переливания крови. Рассмотрены возможности использования посмертной и утильной крови как источника компонентов и препаратов крови. Даны детальные характеристики эритроцитарных и лейкоцитарных систем антигенов, учет которых при гемотрансфузии и аллотрансплантации необходим для обеспечения совместимости пар донор - реципиент. Разработаны рекомендации по выбору препаратов и компонентов крови для оптимального восполнения кровопотери и предупреждения нежелательных реакций и осложнений гемотрансфузий. Проанализированы посттрансфузионные осложнения, рассмотрены методы их лечения и меры профилактики, освещены вопросы иммунологической безопасности гемотрансфузий. Изложен перечень научных работ сотрудников Института гематологии и трансфузиологии АМН Украины.

Розкрито організаційні засади діяльності служби крові у контексті її реформування. Розглянуто питання клінічної трансфузіології, підвищення безпеки трансфузіологічного забезпечення лікувального процесу. Висвітлено аспекти та тенденції інфузійно-трансфузійної терапії у хірургічних хворих. Визначено показники перекисного окиснення ліпідів за оперативних втручань у хворих на гемофілію з хронічним післягеморагічним синовітом, ендогенної інтоксикації у сироватці крові донорів плазми. Описано механізм взаємодії тромбіну з сорбентами на основі пористих кремнеземних матриць і барвників-лігандів, реакції кісткового мозку в процесі хронізації запалення. Вивчено вплив лактопротеїну з сорбітолом на показники кислотно-лужного стану. Проаналізовано досвід використання аутогемотрансфузій в судинній нейрохірургії.

Раскрыты организационные основы деятельности службы крови в контексте её реформирования. Рассмотрены вопросы клинической трансфузиологии, повышения безопасности трансфузиологического обеспечения лечебного процесса. Освещены аспекты и тенденции инфузионно-трансфузионной терапии в хирургических больных. Определены показатели перекисного окисления липидов при оперативных вмешательствах у больных гемофилией с хроническим послегеморагическим синовитом, эндогенной интоксикации в сыворотке крови доноров плазмы. Описаны механизм взаимодействия тромбона с сорбентами на основе пористых кремнеземных матриц и красителей-лигандов, реакции костного мозга в процессе хронизации воспаления. Изучено влияние лактопротеина из сорбитолом на показатели кислотно-щелочного состояния. Проанализирован опыт использования аутогемотрансфузий в сосудистой нейрохирургии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.413-53

Рубрики:

Пухлини лімфатичних вузлів

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено узагальнену інформацію та аналіз діяльності служби крові України в порівняльному аспекті за 1991 - 2005 рр. Визначено, що стан закладів служби крові за сучасних соціально-економічних умов характеризується зменшенням кількості донорів крові та плазми (на 46,4 %), низьким рівнем заготівлі донорської крові (8,5 мл на 1 мешканця за нормативу ВООЗ 12 - 15 мл); високим показником утилізації крові (до 5,0 %), пов'язаним, перш за все, з її інфікуванням у зв'язку з поширеністю носіїв інфекцій серед осіб, які мають бажання здати кров чи плазму крові, щорічною утилізацією еритроцитної маси понад 21,0 %, невеликим об'ємом заготовленої плазми крові методом плазмаферезу (17,0 %); зменшенням виробництва препаратів плазми крові від 2,0 до 3,5 разів. Зазначено, що матеріально-технічне та технологічне оснащення закладів служби крові не відповідає вимогам GMP. Тому необхідна розробка та прийняття концепції розвитку служби крові з впровадженням нових технологій переробки плазми крові на препарати.

Описана характеристика трансфузионной среды с криоконсервированными ядросодержащими клетками пуповинной крови как средства для гемокомпонентной терапии по строго дифференцированным показаниям у больных с гемодепрессивными состояниями в онкологической и онкогематологической клиниках.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.3

Рубрики:

Кровотечі . Крововиливи

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено клінічні, гематологічні та морфофункціональні показники периферичної крові кадрових донорів плазми крові комунального закладу Київської обласної ради "Київський обласний центр крові" обох статей, віком від 20 до 45 років, всіх груп крові за системою АВ0 в динаміці проведення автоматичного плазмаферезу на апараті Autopheresis-C ("Baxter", USA) з інтервалом 14 діб. Встановлено, що зазначена процедура не спричиняє негативних зрушень клініко-гематологічних та морфофункціональних показників периферичної крові донорів плазми крові.

Мета роботи - з'ясувати причини виникнення геморагічного синдрому у хворих із хірургічною патологією органів черевної порожнини в інтра- та післяопераційний період. Дослідження проведено на базі хірургічного відділення Київської міської клінічної лікарні N 9 і відділення хірургічної гематології та гемостазіології ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України" у 2006 - 2008 рр. Опрацьовано 35 історій хвороби пацієнтів (25 чоловіків і 10 жінок) віком від 19 до 49 років, прооперованих із приводу хірургічної патології органів черевної порожнини. У цієї групи хворих під час оперативних втручань виявлено геморагічний синдром. Групу порівняння становили 20 практично здорових людей віком від 19 до 49 років, прооперованих із приводу хірургічної патології органів черевної порожнини, в яких у ході лабораторного дослідження не виявлено порушень у системі гемостазу та не було геморагічного синдрому в анамнезі. Зроблено висновки, що дослідження системи гемостазу у пацієнтів із гіпокоагуляційним синдромом в абдомінальній хірургії проводять не в повному обсязі. Зміни показників загального аналізу крові, а саме зниження гемоглобіну, еритроцитів і тромбоцитів, є наслідком геморагічних ускладнень у хірургії органів черевної порожнини, які можуть бути спричинені недіагностованими порушеннями в системі гемостазу. Основні показники біохімічного складу крові не впливають на розвиток геморагічного синдрому в абдомінальній хірургії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р353.522.52

Рубрики:

Пуповинна кров

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено аналітичний огляд даних літератури і власні спостереження щодо наслідків спленектомії (СЕ), здійсненої за різними показаннями. СЕ виконано у 2059 пацієнтів, у тому числі у 1656 - з захворюваннями системи крові. Після СЕ можливе виникнення специфічних (втрата функцій селезінки) та інших тяжких післяопераційних ускладнень, вираженість яких залежить від тяжкості основного захворювання і травматичності операції. Динамічне обстеження хворих з використанням клінічних і лабораторних методів до і після операції, профілактика і своєчасне лікування проявів імунодефіцитного стану (загально-септичних захворювань), коагулопатії, гемодинамічних розладів, анемії, гострої недостатності надниркових залоз, а також малотравматична техніка операції забезпечують значне зменшення частоти післяопераційних ускладнень.

Мета роботи - вивчити клініко-лабораторні особливості та причини виникнення гіпокоагуляційного синдрому в невідкладній хірургії органів черевної порожнини. Дослідження проведено на базі хірургічного відділення Київської міської клінічної лікарні N 9 і відділення хірургічної гематології та гемостазіології ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України" в період 2005 - 2008 рр. Групу дослідження становили 84 хворих (44 чоловіки та 40 жінок) віком від 19 до 49 років, які були прооперовані в ургентному порядку з приводу гострої хірургічної патології органів черевної порожнини. Група порівняння включала 20 практично здорових осіб віком від 19 до 49 років, у яких у ході лабораторного обстеження не виявлено порушень у системі гемостазу і які не мали геморагічного синдрому (ГС) в анамнезі. У 73 пацієнтів досліджуваної групи патології в системі гемостазу не виявлено, в 11 (15,1 %) виявлено гемостазіологічні порушення та діагностовано легкі форми коагулопатій. Для профілактики ГС під час оперативного втручання пацієнтам досліджуваної групи з підтвердженими лабораторно гемостазіологічними порушеннями призначено неспецифічну гемостатичну терапію, що мала позитивний інтра- та післяопераційний гемостатичний ефект у 9 хворих. У 2 пацієнтів з гіпопроконвертинемією під час операції з приводу гострого апендициту виник гіпокоагуляційний синдром. Цим хворим додатково під час операції введено свіжозаморожену плазму. У ході застосування такого алгоритму лікування рецидивів ГС не було. Висновки: при проведенні скринінгових тестів системи гемостазу до оперативного втручання в невідкладній хірургії можна діагностувати легкі форми коагулопатій,

що дає змогу запобігти розвитку гіпокоагуляційного синдрому.

Висвітлено актуальну проблему розвитку служби крові, контролю якості донорської крові та її компонентів. Висвітлено стратегію ВООЗ з дотримання безпеки та якості донорської крові. Систематизовано етапи розвитку та сучасний стан менеджменту якості в розвинених країнах світу та в Україні. Викладено порядок здійснення контролю якості консервованої донорської крові та її компонентів, методики дослідження параметрів якості. Викладено вимоги до якості донорської крові та її компонентів, адаптовані до вимог Ради Європи. Наведено міжнародні офіційні документи, які вважаються основою для створення системи якості в закладах служби крові.

Мета роботи - вивчити анамнестичні дані щодо геморагічного синдрому в пацієнтів з гострою абдомінальною патологією. Об'єктом анамнестичного скринінгу були 912 пацієнтів: 536 (58,8 %) чоловіків та 376 (41,2 %) жінок віком від 19 до 49 років, які були прооперовані в ургентному порядку з приводу гострої хірургічної патології органів черевної порожнини у хірургічному відділенні Київської міської клінічної лікарні N 9 та відділенні хірургічної гематології та гемостазіології ДУ "Інститут гематології та трансфузіології АМН України" в період 2007 - 2010 рр. Для виявлення геморагічних ознак в анамнезі, супутніх захворювань і чинників, що призводять до зниження коагуляційного потенціалу, розроблено анкету-опитувальник анамнестичного скринінгу геморагічного синдрому. Геморагічний синдром протягом життя зареєстровано у 156 (17,1 %) пацієнтів. У 94 - встановлено попередні діагнози гемостазіопатій, які підтвердилися після нозологічної характеристики системи гемостазу. Висновки: у зв'язку зі складністю нозологічної діагностики латентних форм порушень у системі гемостазу доцільно проводити цілеспрямований збір анамнестичних найхарактерніших для геморагічного синдрому даних, які на первинному етапі звернення пацієнта дають змогу хірургу зорієнтуватися щодо наявності легких та латентних форм коагулопатій і тромбоцитопатій.

На базі аналізу показників діяльності закладів служби крові України за 1991 - 2007 pp. з'ясовано стан донорства та визначено основні завдання його покращання.

Наведено дані про виробництво та використання плазми крові донорів в Україні за 1992 - 2007 рр. Визначено, що стан служби крові за сучасних соціально-економічних умов характеризується спадом заготівлі плазми крові у 1,6 раза. Позитивним у 2007 р. у порівнянні з 1992 р. відзначено збільшення в 1,5 раза виготовлення плазми крові за допомогою методу плазмаферезу.

Обобщены данные литературы и результаты собственных многолетних наблюдений лечения гематом и псевдоопухолей у больных гемофилией. Приведены современные методы диагностики гематом различной локализации и обусловленных ими осложнений, консервативной терапии и хирургических вмешательств. Хирургическое лечение по поводу гематом и гемофилических псевдоопухолей является сложной проблемой в связи с труднодоступной локализацией, поздней госпитализацией пациентов в специализированные лечебные учреждения, запоздалым применением адекватной антигемофильной терапии. Выполнение операции должно быть обеспечено необходимым количеством антигемофильных препаратов.