Висвітлено історичні форми методологічних проблем перекладознавства, методологію перекладу в сучасній перекладацькій критиці. Розглянуто питання теорії перекладу в працях сучасних англійських та американських перекладознавців, німецькій лінгвістиці, проаналізовано особливості перекладу художніх текстів.

Освещены исторические формы методологических проблем переводоведения, методология перевода в современной переводческой критике. Рассмотрены вопросы теории перевода в трудах современных английских и американских переводоведов, немецкой лингвистике, проанализированы особенности перевода художественных текстов.

Рассмотрены вопросы общей и английской фразеологии, в частности, состав фразеологизмов, их семантика, функционирование, стилистические функции. Освещены вопросы перевода фразеологизмов с русского языка на украинский, английский и наоборот.

Розглянуто різностороннє поняття міжкультурної комунікації з точки зору лінгводидактики. Основну увагу зосереджено на факторах, що впливають на адекватний переклад, і понятті перекладацької компетенції, особливо її соціокультурних компонентів, які необхідно постійно тримати в полі зору під час навчання письмовому та усному перекладу.

Зазначено, що відтворення української символіки в англо- та франкомовному перекладах вимагає, окрім професіоналізму, ще й спеціальних філологічних і фонових знань, оскільки процес цей позначено особливим сприйняттям оригіналу фахівцем іншої культури, що зумовлює пошуки відповідних мовностилістичних і перекладних засобів адекватного відтворення змісту.

Зазначено, що усім видам гри слів (каламбурам) притаманне те, що вони протиставляють одне до одного два, а то й декілька виразів, які мають різні значення, але однакову або ж подібну форму. Саме через це переклад гри слів є досить складним явищем.

Розглянуто явище перекладацької декомпресії у межах закону мовної економії, проведено огляд найчастотніших випадків появи декомпресем в англо-українських загальних і спеціалізованих словниках, надано обгрунтування необхідності подальшого вивчення даного явища.

Определен краеведческий дискурс, его основные понятия и методики лингвокультурологического и переводческого анализа его прагматических типов текстов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш107.772

Рубрики:

Методика перекладу. Окремі проблеми перекладацької практики

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто шляхи перекладу фразеологічних одиниць, що позначають вік. Поняття "вік" трактується як категорія часу і є прикладом реалізації функцій розподілу та відрахування. Фразеологічні образи формуються через асоціації з різними "покажчиками часу" - концептами, що корелюють із віковими періодами.

Рассмотрены общие принципы преодоления переводческой интерференции и нахождения оптимального варианта в процессе письменного перевода. Приведены практические советы, следование которым позволит переводчикам, особенно начинающим, избежать многочисленных переводческих ошибок, возникающих при буквальном переводе. На материале студенческих переводов проанализированы типические ошибки и выделены виды буквализмов и неточностей.

Представлены результаты лингвистического исследования семантической структуры текста в аспекте изучения его тематической организации. Коммуникативная целостность текста обеспечивается единством его составляющих. Корректное выявление тематически связанных единств методом актуального членения приводит к установлению сверхтемы целого текста, и ее правильная интерпретация служит основой для адекватного перевода на другой язык.

Вивчено проблему відтворення інтертекстуальності у перекладі в українських прозових постмодерністських творах. Визначено інтертекстуальність як вкраплення в текст інших текстів у вигляді цитат, алюзій та ремінісценцій. Розкрито вплив визначальних рис постмодерністської поетики, зокрема гри та іронії, на характер відтворення у перекладі інтертекстуальності як провідної ознаки постмодернізму. Висвітлено особливості перекладу інтертекстуальних одиниць у постмодерністському творі, описано їх форми залежно від тексту-джерела. Досліджено способи перекладу інтертекстуальних одиниць та наведено критерії їх оптимального застосування під час перекладу постмодерністського твору.

Виділено прагматичний компонент рекламного дискурсу та проаналізовано його структуру. Обгрунтовано особливості рекламного дискурсу як аргументативного у межах тексту-оригіналу та тексту-перекладу. Визначено фонографічні, лексико-стилістичні, синтаксичні засоби творення аргументації у рекламному дискурсі та встановлено методи адекватного відтворення їх у перекладі. Досліджено комунікативні та мовні моделі перекладу з метою виявлення найчастіше вживаних під час перекладу рекламних дискурсів. Встановлено взаємозв'язок вербальних і невербальних компонентів рекламного дискурсу, зважаючи на апеляцію до конкретного виду аргументації.

Встановлено зміст поняття "імплікатури" стосовно перекладу, визначено їх типи, вплив на ефективність перекладу та загальне спрямування процесу формування здатності їх передачі у тексті перекладу.

Рассмотрены некоторые аспекты невозможности перевода, в частности, на основе анализа "проблемных мест" философских текстов. Непереводимое в философских текстах проявляется в лакунах "молчания", что представляет собой способ приглашения к диалогу, переводческой коммуникации. В целом, решение проблемы непереводимого является индикатором качества перевода в переводческой культуре.

Висвітлено роль перекладацького прийому як важливого компонента техніки перекладу та обгрунтовано причини його застосування. Прийомом перекладу є конкретні операції, викликані труднощами, що виникли у процесі перекладу. Під технікою перекладу розуміють професійну майстерність перекладача, сукупність професійних прийомів, що використовуються у процесі перекладацької діяльності. Виробленню навичок правильного застосування прийомів перекладу слід надавати належної уваги під час підготовки сучасних перекладачів.

Розглянуто завдання перекладу як відтворення особливостей структури тексту, його функцій шляхом використання аналогічних засобів вираження думок. Підтверджено його основну мету – не порушити граматичних зв’язків, чіткості, конкретності, стислості.

Рассмотрены задачи перевода как воспроизведения особенностей структуры текста, его функций путем использования аналогичных средств выражения мысли. Указана его главная цель – не нарушить грамматических связей, четкости, конкретности, краткости.

Сonsidered the task of translation as reproducing of text structure peculairities, its functions by means of usage of analogical media of thought expression. Shown his main objective – not to violate grammar connections, legibility, specification and brevity.

Розглянуто поняття емфатичної інверсії, питання тема-рематичного членування речення з погляду емфатичного виділення. Запропоновано способи відтворення емфатичної інверсії в перекладі.

Розглянуто сукупність наукових підходів до редагування перекладів. У межах сукупності теоретичних наукових напрацювань з редагування перекладів проаналізовано наукові концепції редагування перекладів та напрями розвитку редагування перекладів від прикладної до теоретичної науки (XX ст.). Окреслено переваги та недоліки односторонніх підходів до редагування перекладів.

Розглянуто сукупність важливих емпіричних здобутків з питання редагування перекладів. Проаналізовано галузі знань, у яких побутують елементи редагування перекладів, історичну генезу підходів до такого редагування та окреслено переваги і недоліки емпіричних підходів у цьому питанні.