Наведено результати досліджень структурних і контекстних характеристик 5'-кінцевих нетрансльованих послідовностей мРНК генів рослин (довжина, нуклеотидний вміст, контекст AUG кодона). Показано, що контексти стартового кодона трансляції в мРНК двудольних і однодольних рослин різняться.

Зменшення складності геному кукурудзи за допомогою інтрогресії окремих хромосом у геном вівса дозволило виділити та проаналізувати окремі ділянки здуття та центромерів хромосом. Ці ділянки особливо важко виділити та аналізувати, оскільки вони складаються з елементів, що повторюються, і присутні в усіх або кількох хромосомах кукурудзи. Система ліній, які було отримано у процессі міжвидового схрещування кукурудзи та вівса, забезпечила можливість порівняльного аналізу центромерних ділянок, здуттів та інших спільних елементів, які присутні у різних хромосомах кукурудзи. Відкриття розсіяного розподілу ретротранспозонних елементів серед блоків зв'язаних повторів у кукурудзи та кількох інших організмів свідчить про те, що ця особливість може бути основною для гетерохроматинної організації еукаріотів.

Наведено перелік рослин, що спонтанно оселилися у межах чотирьох промислових міст Донбасу: Маріуполі, Донецьку, Луганську та Слов'янську. Він охоплює 1177 видів з 461 роду та 95 родин. Для кожного виду вказано походження (аборигенний, адвентивний, культигенний), а для двох останніх категорій - час занесення (археофіти, неофіти, еунеофіти), шлях занесення (аколютофіти, ергазіофіти, ксенофіти), ступінь натуралізації (агріофіти, епекофіти, ефемерофіти). Відповідно до авторської класифікації міських екотопів визначено тип екотопу для даного виду в будь-якому місці: ділянки природної рослинності (лісові, степові, лучні, солончакові, болотні), культурфітоценози (деревостани та газонні покриття), селітебні ділянки (одно- та багатоповерхові забудови й новобудови), а також техногенні ділянки (промислові майданчики та пустирі, автодороги, залізниці).

Впереше показано, що фуростанолові (або бі- та тридесмозидні) форми стероїдних та тритерпенових глікозидів здатні регулювати активність поліфенолоксидази рослин, що підсилює таким чином дію іншої групи біологічно активних речовин - фенолкарбонових кислот.

Дано огляд літератури, в якому зібрано та проаналізовано дані про розвиток лісових ценозів і спонтанне відтворення лісової рослинності на відкритих безлісних ділянках за відсутності або мінімізації антропогенного втручання. Вивчення загальних особливостей перебігу процесів самозаліснення, а також аналіз швидкості та спрямованості цих процесів у Чорнобильській зоні відчуження дозволяють зробити прогноз подальшого розвитку флори цього регіону під дією прямого (опромінення) та опосередкованого (припинення господарювання) впливу радіації.

Наведено огляд сучасних літературних даних про механізм регуляції транскрипції генів у рослинах за низьких температур. Надано нові відомості про структуру промоторів генів, які чутливі до дії холоду, та можливі механізми їх регуляції за низьких температур.

Наведено загальний видовий склад та систематичну структуру рослин залізничних місцезростань Луганської області. Досліджено й узагальнено дані про стан і місце залізничної флори та її адвентивного субелементу у флорі регіону та області, проведено карпологічний аналіз, здійснено господарську оцінку. Зроблена власна характеристика стану популяцій адвентивних рослин та прогноз їх розвитку на залізницях і в прилеглих ценозах, складено анотований конспект цих рослин.

Проанализированы биологические особенности травянистых растений американского происхождения, обнаруженных в синантропной флоре Одессы. Показаны увеличение количества видов за столетие, время их появления в Средней Европе, Украине, Одессе.

Узагальнено результати досліджень аденозинфосфатної системи рослин за умов водного і високотемпературного стресів. Сформульовано основні принципи пошкоджувальної дії посухи на аденілатний пул рослин різних екологічних груп. Показано можливості регуляції аденозинфосфатної системи у випадку дефіциту вологи біологічно активними речовинами.

Подано результати вивчення аеротехногенного забруднення зелених насаджень м. Алчевська методом снігової індикації. Встановлено, що головними забруднювачами атмосфери в цьому районі є оксид вуглецю, пил, діоксид сірки, діоксид азоту, аміак. Сніговий покрив у насадженнях підлуговується техногенними амонієм, кальцієм і магнієм. З наближенням до промзони збільшується навантаження хлором та кальцієм. Розподіл у просторі решти інгредієнтів не має чіткого зв'язку з віддаленням від джерел викидів. У цілому, забруднення насаджень у місті вище, ніж у передмісті. Виняток становлять важкі метали, яких більше накопичується на околицях міста.

Досліджено вплив надлишку хрому в поживному середовищі на активність хлорофілази та пероксидне окислення ліпідів у листках декоративних квіткових рослин. Встановлено залежність цих показників від часу експозиції. Зниження активності хлорофілази корелює з посиленням пероксидного окиснення ліпідів.

Досліджено взаємний вплив рослин ароматичних видів (непети, чорнобривців, змієголовнику, кропу), зернових (пшениці, кукурудзи, гречки, ячменю) і кормових (ріпаку, суріпиці) за умов їх сумісного вирощування. Встановлено як позитивний, так і негативний (одно- та двосторонні) взаємовпливи рослин-партнерів, що може мати практичне значення. Показано стимулювальний вплив на врожайність маси сирої речовини та збір ефірної олії непети сумісного вирощування з кормовими, лікарськими та ефіроолійними культурами, крім кропу городнього.

Подано аналітичний огляд літератури останніх двох десятиріч стосовно алелопатії рослин в аспекті проблем агрофітоценології. Показана актуальність подальших досліджень культурних рослин з урахуванням їх алелопатичних властивостей і взаємовідносин з агрономічно цінними групами мікроорганізмів у зв'язку з удосконаленням технологій їх вирощування.

Представлена характеристика бриофлоры степной зоны Европы на фоне антропогенного прессинга на природу. Приведена история изучения мохообразных, проанализирована таксономическая, эволюционно-географическая, биоморфологическая, экологическая и ценотическая структура бриофлоры. Рассмотрены основные этапы истории формирования бриофлоры, изменения бриофлоры под антропогенным воздействием. Показано, что для охраны редких видов созданы 8 заказников, а на 19 заказников и 2 национальных парка подготовлены материалы.

Исследована активность противоокислительных ферментов каталазы и пероксидазы в генеративных органах катальпы бигнониевидной на разных этапах их формирования в услових промышленного загрязнения выбросами металлургического предприятия.

Рассмотрены особенности растительного покрова Обиточной косы в Приазовье. Показано господство лугово-галофитной, луговой и водно-болотной растительности, занимающей около 70 площади косы, и ее изменения более чем за 60 лет. Отмечено общее улучшение условий влагообеспечения территории, что, возможно, связано с преимущественно нисходящими тектоническими движениями Азово-Черноморского побережья на фоне общего поднятия уровня мирового океана.

Уперше проведено порівняльний біохімічний аналіз орхідних, які ведуть епіфітний і наземний спосіб життя. Виявлено, що рослинні тканини наземного виду характеризуються високою активністю окисно-відновних ферментів і відрізняються від епіфіта значно більшим вмістом нуклеїнових кислот, біогенних елементів, фотосинтетичних пігментів та вільних амінокислот. Доведено, що співвідношення кількості РНК та ДНК у листках і коренях у фазі активного росту рослин може бути діагностичним критерієм для з'ясування екотипу орхідних.

Излагаются основные сведения о ботанике как науке, освещаются ее предмет, дисциплины и перспективы развития. Рассматриваются особенности строения растительной клетки, растительных тканей, вегетативных и репродуктивных органов. Информируется о размножении растений, их жизненных формах, возрастных и сезонных изменениях у растений.

Раскрыта роль общей экологии и экологии растений при обеспечении в XXI столетии такого баланса развития человека и его деятельности, который не будет ухудшать состояние окружающей среды, разрушать ее, а оставит для будущих поколений обогащенной и процветающей.

Описано прогнозирование путей развития некоторых проблем и разделов физиологии растений в XXI веке. Рассмотрены фотосинтез, регуляторика, взаимодействие органов растений и интегральной роли науки о жизни. Описаны трудности современного этапа развития в Украине науки и физиологии растений в частности.