Встановлено, що бромування N-(N-арилсульфоніларилімідоїл)-1,4-бензохінонімінів та N-(N-арилсульфоніларилімідоїл)-1,4-амінофенолів залежно від природи розчинника, температури та мольного співвідношення похідна сполука - бром призводить до 2-бром-, 2,6-дибром-, 2,3,6-трибром- і 2,3,5,6-тетрабром-N-(N-арилсульфоніларилімідоїл)-1,4-амінофенолів, а також до 2,6-дибром-, 2,3,6-трибром- та 2,3,5,6-тетрабром-N-(N-арилсульфоніларилімідоїл)-1,4-бензохінонімінів. Виявлено, що однією з проміжних стадій отримання полібромпохідних є бромування N-(N-арилсульфонілбензімідоїл)-2-бром-1,4-бензохінонімінів за зв'язком C = C хіноїдного ядра з утворенням напівхіноїдних сполук - 4-(N-арилсульфонілбензімідоїл)-2,5,6-трибром-2-циклогексен-1-онів, які внаслідок прототропного перегрупування перетворюються на N-(N-арилсульфонілбензімідоїл)-2,5,6-трибром-1,4-амінофеноли.

Запропоновано нову методику візуалізації уповільнених гідродинамічних потоків, що враховує деякі недоліки відомих фотохромів і грунтується на явищі утворення люмінуючих просторово-часових структур у спиртових розчинах антрахінону. Досліджено механізм утворення та розвитку просторово-часових структур у розчинах антрахінону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.551

Рубрики:

Хінони

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Перша молекула брому приєднується до N-арилсульфоніл-2,3-диметил-1,4-бензохінонімінів за вільним зв'язком С=С хіноїдного ядра. Для N-арилсульфоніл-2,3-диметил-6-галоген-1,4-бензохінонімінів приєднання може відбуватись, незважаючи на значні стеричні перешкоди, як за зв'язком С=С з двома метильними групами, так і за зв'язком С=С з атомом галогену.

Первая молекула брома присоединяется к N-арилсульфонил-2-метил-1,4-бензохинониминам по свободной связи С=С хиноидного ядра. У N-арилсульфонил-2,3-диметил-6-галоген-1,4-бензохинониминов присоединение может идти, несмотря на большие стерические препятствия, как по связи С=С с двумя метильными заместителями, так и по связи С=С, содержащей атом галогена.

The first bromine molecule is added to N-arylsulfonyl-2-methyl-1,4-benzoquinoneimines on free double C=C bond of quinoid ring with the formation of 4-arylsulfonylimino-2-methyl-5,6-dibromo-2-cyclo hexene-1-ones. The subsequent transformation of the latter can proceed in two directions: the prototropic rearrangement or dehydrobromination with leaving bromine atom from ortho-position to imine carbon atom.

Одним з факторів, що визначають напрямок приєднання молекули галогену до N-арилсульфоніл-1,4-бензохінонімінів з алкільними замісниками в хіноїдному ядрі є об'єм цих замісників та об'єм атома галогену.

Одним из факторов, определяющих направление присоединения молекулы галогена к N-арилсульфонил-1,4-бензохинониминам, имеющим алкильные заместители в хиноидном ядре, является объем этих заместителей, а также объем атома галогена.

One of the factors, determining the direction of halogen molecule addition to N-arylsulfonyl-1,4-benzoquinoneimines having alkyl substituents in a quinoid ring is the volume of the substituents and the volume of halogen atom.

Перша молекула галогену приєднується до N-арилсульфоніл-2,6(3,5)-диметил-1,4-бензохінонімінів з утворенням сполук циклогексенової будови - 4-арилсульфоніліміно-3,5-диметил-5,6-дигалоген-2-циклогексен-1-онів і 4-арилсульфоніліміно-2,6-диметил-5,6-дигалоген-2-циклогексен-1-онів. Останні існують у розчинах у вигляді Z- і E-ізомерів, завдяки чому є дуже нестійкими сполуками. Зазначено, що у разі елімінації молекули HHlg, вони перетворюються у відповідні N-арилсульфоніл-2,6-диметил-3-галоген-1,4-бензохіноніміни.

Первая молекула галогена присоединяется к N-арилсульфонил-2,6(3,5)-диметил-1,4-бензохинониминам с образованием соединений циклогексеновой структуры - 4-арилсульфонилимино-3,5-диметил-5,6-дигалоген-2-циклогексен-1-онов и 4-арилсульфонилимино-2,6-диметил-5,6-дигалоген-2-циклогексен-1-онов. Последние существуют в растворах в виде Z- и E-изомеров, благодаря чему являются очень нестойкими соединениями. Отмечено, что отщепляя молекулу HHlg, они превращаются в соответствующие N-арилсульфонил-2,6-диметил-3-галоген-1,4-бензохинонимины.

The first molecule of halogen is added to N-arylsulfonyl-2,6(3,5)dimethyl-1,4-benzoquinoneimines with the formation of cyclohexene structure - 4-arylsulfonylimino-3,5-dimethyl-5,6-digalogeno-2-cyclohexen-1-ones and 4-arylsulfonylimino-2,6-dimethyl-5,6-digalogeno-2-cyclohexen-1-ones. The latters are in the solutions as Z- and E-isomers, therefore, they are the unstable compounds. By eliminating HHlg molecule they are transformed into the corresponding N-arylsulfonyl-2,6-dimethyl-3-halogeno-1,4-benzoquinoneimines.

Перша молекула брому приєднується до N-арилсульфоніл-2-метил-1,4-бензохінонімінів за вільним зв'язком С=С хіноїдного ядра з утворенням 4-арилсульфоніліміно-2-метил-5,6-дибром-2-циклогексен-1-онів. Зазначено, що подальше перетворення останніх, на відміну від аналогічних хлоропохідних, може здійснюватись за двома напрямками: прототропне перегрупування або дегідробромування з елімінуванням атома брому з ортоположення відносно імінного атома карбону.

Первая молекула брома присоединяется к N-арилсульфонил-2-метил-1,4-бензохинониминам по свободной связи С=С хиноидного ядра с образованием 4-арилсульфонилимино-2-метил-5,6-дибром-2-циклогексен-1-онов. Отмечено, что дальнейшие превращения последних, в отличии от аналогичных хлорпроизводных, могут идти по двум направлениям: прототропная перегруппировка или дегидробромирование с уходом атома брома из орто-положения к иминному атому углерода.

The first halogen molecule is added to N-arylsulfonyl-2,3-dimethyl-1,4-benzoquinoneimines on a free C=C bond of quinoid ring. For N-arylsulfonyl-2,3-dimethy^al-6-halogeno-1,4-benzoquinoneimines the addition can occur either on C=C bond with two methyl substituents or on C=C bond containing halogen atom.

У результаті приєднання молекули хлору до N-арилсульфоніл-2-метил-1,4-бензохінонімінів утворюються нестійкі проміжні сполуки напівхіноїдної будови - 4-арилсульфоніліміно-2-метил-5,6-дихлор-2-циклогексен-1-они. Зазначено, що подальше перетворення останніх може тривати за трьома напрямками: прототропне перегрупування, дегідрохлорування з відщепленням атома хлору з положень 5 або 6.

В результате присоединения молекулы хлора к N-арилсульфонил-2-метил-1,4-бензохинониминам образуются неустойчивые промежуточные соединения полухиноидного строения - 4-арилсульфонилимино-2-метил-5,6-дихлор-2-циклогексен-1-оны. Отмечено, что дальнейшие превращения последних могут протекать по трем направлениям: прототропная перегруппировка, дегидрохлорирование с уходом атома хлора из положений 5 или 6.

Adding chlorine molecule to N-arylsulphonyl-2-methyl-1,4-benzoquinoneimines results in the formation of the unstable intermediate compounds of the half-quinoid structure - 4-arylsulphonylimino-2-methyl-5,6-dichloro-2-cyclohexenones. The further transformation of the latters can proceed in 3 directions: prototropic rearrangement or dehydrohalogenation with leaving chlorine atom from the position 5 or 6.

Розроблено метод селективного окиснення легкодоступного дигідроксидипропоксикалікс[4]арену сумішшю 75 % азотної та льодяної оцтової кислоти, яке призводить до утворення нітрокалікс[4]монохінону - синтону для одержання оптичних сенсорів і редокс-чутливих біологічно активних речовин. Молекула нітрокалікс[4]монохінону існує в конформації частковий конус.

Разработан метод селективного окисления легкодоступного дигидроксидипропоксикаликс[4]арена смесью 75 % азотной и ледяной уксусной кислот, которое приводит к нитрокаликс[4]монохинону - синтону для получения оптических сенсоров и редокс-чувствительных биологически активных веществ. Молекула нитрокаликс[4]монохинона существует в конформации частичный конус.

The method of selective oxidation of simply accessible dihydroxy-dypropoxycalix[4]arene to nitrocalixmonoquinone by mixture of 75 % nitric acid and glacial acetic acid was developed. The nitrocalixmonoquinone is prospective as synthone for design of optical sensors and redox-sensitive bio-active compounds. The nitrocalix[4]monoquinone exist a partial cone conformation.

Синтезовано хінондііміни ряду 1,8-нафтсультаму та методом тонкошарової циклічної вольтамперометрії виміряно їх окисно-відновні потенціали в широкому діапазоні pH.

Вивчено температурні залежності електропровідності різних кристалічних модифікацій 2-метил-1,4-нафтохінону, 5-хлор-1,4-нафтохінону та 5-оксі-1,4-нафтохінону. Розраховані та порівняні з даними електронної спектроскопії енергії термічної генерації вільних носіїв зарядів. На величини цих енергій великий вплив виявляють "заморожені" дефекти кристалічної гратки та характер упаковки молекул у кристалах. Досліджено перехідні процеси, які відбуваються у зразках сполук після швидкої зміни температури.

Розроблено метод одержання водорозчинних аміносульфовмісних 1,4-нафтохінонів, які є перспективними сполуками для біологічних досліджень і зручними синтонами для подальших синтезів.

Розроблено зручний метод одержання нових амінокислотних похідних тіофенонафтохінонів на основі галогенпохідних 1,4-нафтохінону взаємодією 2,3-дихлоро-1,4-нафтохінону з етиловим естером ціаноцтової кислоти та сульфідом натрію. Попереднє комп'ютерне прогнозування за допомогою програми PASS показало доцільність пошуку нових сполук цього ряду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.551.2 + Г583.32

Рубрики:

Нафтохінони

Види хроматографії: адсорбційна, розподільна, іонообмінна та ін.

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.551.3

Рубрики:

Антрахінони

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.551 + Р281.7/9

Рубрики:

Хінони

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено перебіг реакцій заміщення атома хлору 2,3-дихлор-1,4-нафтохінону амінофосфоновим замісником. Розроблено зручні та ефективні препаративні методики синтезу монозаміщеного похідного 1,4-нафтохінону та калієвої солі на його основі.

Синтезовано 1- і 2-антрахінонфосфонові кислоти та їх амонійні солі. В основу синтезу покладено умови реакції, які описано Доком і Фрідманом. Структуру одержаних сполук підтверджено даними ІЧ-спектроскопії.

Описано одержання амінопохідних 1,2-нафтохінону. Вивчено вплив рН середовища на перебіг реакції. На основі одержаних продуктів синтезу здійснено фізико-хімічні дослідження.

Розроблено нові методи синтезу 2-N-заміщених-3-тіо-1,4-нафтохінонів та одержано сульфіди на їх основі. Попереднє комп'ютерне прогнозування показало доцільність пошуку нових сполук цього ряду.