Віртуальна довідка Тематичний інтернет-навігатор Наукова електронна бібліотека Автореферати дисертацій Реферативна база даних Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Формат представлення знайдених документів: | повний | стислий |
Пошуковий запит: (<.>A=ХВИЛ$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
|
| | | | |
1. | | > Ж27367 Вапліте : літ.-худож. журн., Харків.- Отримується з 1926.
|
> Вапліте [Текст] : літ.-худож. журн./ Вільна акад. пролетар. літ. ; редкол.: М. Хвильовий (голов. ред. ) [та ін.]. - Харків : Укрголовліт, 1926 - 1927. - Матеріал про дане видання розміщено також на сайті Електронної Бібліотеки "Україніка" НБУВ. - Виходить раз на два місяці.- Отримується з 1926. Припинено з 1928 Ред. : Йогансен М. Г.Ред. : Куліш М. Г.Ред. : Сенченко І. Ю.Ред. : Слісаренко О. А.Ред. : Тичина П. Г.Голов. ред. : Хвильовий М. Г. Анотація: Часопис “Вапліте” вважається періодичним виданням, з публікацією шести номерів протягом 1926–1927 рр. Рішення про виникнення літературно-мистецького двомісячного журналу було восени 1926 року. Назву він отримав таку ж, як і організація Вільної Академії Пролетарської Літератури. З великими труднощами лише в січні 1927 року вийшов перший номер часопису. В цьому ж році вийшло шість номерів часопису, в якому публікували і художні твори, і критику, і теоретичні статті, й поточну хроніку літературних подій. З цього часопису до нас дійшли тільки перші п’ять чисел, а шосте конфіскувала і знищила радянська цензура, чим лише посилила інтерес і до “ваплітян”, і до їхніх часописів Редколегія “Вапліте” – М. Йогансен, М. Куліш, І. Сенченко, Олекса Слісаренко, П. Тичина; фактично головний редактор – Микола Хвильовий. В журналі було вміщено прозові твори І. Сенченка (“З записок”, № 1; поч. повісті “Подорож до Червоногруда”, № 5), Василя Вражливого (повість “Життя білого будинку”, № 2), Миколи Хвильового (поч. роману “Вальдшнепи”, № 5, 6), А. Любченка, Ю. Яновського, Петра Панча, Г. Епіка, Н. Щербини, В. Стефаника та ін.; вірші П. Тичини, В. Сосюри, М. Йогансена, Дмитра Фальківського, М. Бажана; переклади творів Лу Сіня, Ф. Моріяка, І. Волькера, Г. Веллса тощо. Наприкінці 1927 року журнал “Вапліте” припинив своє існування. На початку січня 1928 року члени ВАПЛІТЕ під тиском влади ліквідували свою організацію. Авторів і засновників цього славетного журналу вважають представниками доби, розстріляного Відродження”. Вони – одні з перших жертв сталінських репресій. РОКИ: 1927
Рубрики:Географічні рубрики: | ВАПЛІТЕ, Сайт ЕСУ, Хвильовий, Микола Григорович , Адреса матеріалу "Електронна бібліотека "Україніка", Йогансен Михайло Герва́сійович, Куліш Микола Гурович, Сенченко Іван Юхимович, Слісаренко Олекса Андрійович, Тичина Павло Григорович, Файл: IMG - 0 |
| | | | |
2. | | > Ж21932 Червоний шлях : літ.-худож., крит. і громад.-політ. місячник, Харків.- Отримується з 1923.
|
> Червоний шлях [Текст] : літ.-худож., крит. і громад.-політ. місячник/ за ред. Г. Гринька [та ін.] ; Орган Укр. та Обл. Харків. правління спілки рад. письменників. - Харків : Держлітвидав, 1923 - 1936. - Виходить щомісяця.- Отримується з 1923. Припинено з 1937 Ред. : Гринько Г. Ф.Голов. ред. : Хвильовий М. Г.Ред. : Шумськи́й О. Я.Ред. : Ялови́й М. О. Анотація: В період перших десятиліть нової Української держави одним з найпопулярніших громадсько-політичних і літературно-мистецьких видань був часопис “Червоний шлях”. Місячник почав виходити в Харкові з 1923 року (за редакцією Г. Гринька). Це видання порушило чимало проблем літературного, національного та соціального світоглядового характеру і приніс в українську літературу чимало добірного зерна. Журнал зіграв провідну роль в процесі українізації. Протягом 1920-х років у журналі друкувалися визначніші представники всіх течій і напрямів із ділянок літератури, мистецтва, публіцистики, історії, економіки тощо. Серед них Никифор Щербина, Борис Тен. Журнал знайомив читача із творчістю “плужан”, членів ”Гарту”, “ланківців”, неокласиків, “авангардистів”, футуристів. Журнал був найрепрезентативнішим, відбиваючи на своїх сторінках силу і слабкість процесів українського відродження тієї доби. Часопис став центром формування літературних смаків, згуртував навколо себе письменників досвідчених і початківців, представників еміграції західноукраїнських земель. Читачі перечитували сторінки “Червоного шляху” і мали змогу познайомитись з літературними доробками відомих українських класиків літературного жанру: І. Сенченка, А. Головка, П. Тичини, В. Сосюри, Г. Косинки, М. Рильського, О. Слісаренка та ін. Ліквідація “Червоного шляху” в 1936 році була одним з останніх актів ліквідації плюралізму в галузі культури в широкому значенні цього слова. РОКИ: 1923
1924
1925
1926
1927
1928
1929
1930
1931
1932
1933
1934
1935
1936
Рубрики:Географічні рубрики: | Матеріал з Вікіпедії, Гринько Григо́рій Фе́дорович , Шумськи́й,Олекса́ндр Я́кович , Ялови́й Миха́йло Омеля́нович , Хвильовий, Микола Григорович , Файл: IMG - 0
|
|
|