У центрі дослідження перебувають реальні читачі Шевченка, українські інтелігенти, які зрозуміли поета і його твори, нечитачі ‒ маса селян, котрі Шевченка не могли прочитати, бо були неписьменними, й ті інтелектуали, що поетову творчість прочитали, але не зрозуміли, як сучасники поета, так і представники наступних поколінь, як на Наддніпрянщині, так і в Галичині ХІХ ст. Авторка розглядає рецепцію творчості Шевченка на підставі найрепрезентативніших джерел особового походження: листування, щоденників, спогадів, автобіографій, зауважуючи й наступну інтерпретацію ‒ не тільки літературно-критичну, а й словникову, публіцистичну, мистецьку, історичну, політичну. У реконструкції нечитача використано не тільки джерела особового походження, яких обмаль, а й джерела інтерпретаційні: полемічні, наукові праці, що залишаються поза широким науковим обігом. Окрему увагу приділено екстремальній літературно-критичній інтерпретації Шевченка, що суперечила «горизонту сподівань» читача. У книжці згадано також російську і польську рецепцію й інтерпретацію, щоб показати: творчість Шевченка долала етнічні межі.

Умберто Еко (нар. 1932 р.) – відомий італійський письменник, вчений і філософ. Його перший роман «Ім’я рози», опублікований у 1980 році, одразу ж став супербестселером. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Умберто Еко «Ім’я рози», «Бавдоліно», «Таємниче полум’я цариці Лоани», «Празький цвинтар». «Маятник Фуко» (1988) – історико-детективно-філософсько-пародійний роман. Назва твору походить від фізичного досліду, проведеного вченим Леоном Фуко у 1851 році, який за допомогою маятника довів, що Земля обертається навколо своєї осі. ...До редакції міланського видавництва «Ґарамон», де працюють три інтелектуали з енциклопедичними знаннями – Казобон, Якопо Бельбо та Діоталлеві, полковник у відставці Арденті приносить рукопис своєї книги, у якій він начебто розкрив таємницю ордену тамплієрів. Наступного дня Арденті зникає за загадкових обставин, і трійця працівників видавництва вирішує відродити «задум» – справжню історію ордену тамплієрів, а також визначити їхню місію. В результаті виходить, що усі визначні події в історії Європи так чи інакше пов’язані з реалізацією «задуму» тамплієрів. Автор, перелицьовуючи історію, показує, на що здатні люди заради ідеї, а також на що може перетворитися бажання людини пізнати сенс буття.