У монографії осмислено траєкторію розвитку прозової творчості Івана Франка – від перших, учнівських спроб та романтично-ґотичного роману до новітніх, переважно модерністських творів початку ХХ ст. Аксонометричний підхід до аналізу прозової спадщини письменника дає змогу збагнути видозміни письменникової методики й методології при моделюванні художнього світу, виявити поетикальні особливості окремих творів та прозових збірок, розкрити їхній ідейно-естетичний та змістово-формальний потенціал, з’ясувати тематичну, жанрову, наративну, структурну, семіотичну, стильову специфіку. Вперше з позицій аксонометрії досліджено весь прозовий здобуток письменника. У книжці проаналізовано рецепцію Франкової прози у прижиттєвій критиці (до 1916 року включно) – в рецензіях, літературних портретах, історико-літературних працях, порівняльних студіях, передмовах, бібліографічних замітках, листах, спогадах, анонсах, щоденникових записах, цензурних матеріалах, некрологах, принагідних згадках. Для літературознавців, істориків, культурологів, філософів, викладачів, учителів, студентів, аспірантів – усіх, кому цікава постать Івана Франка та його творчий доробок.

Друга книга «Садиби Франка: наукового збірника заповідника «Нагуєвичі» присвячена вшануванню 165-го ювілею від Дня народження українського національного генія Івана Франка. Цього разу збірник репрезентований абсолютно новими документальними матеріалами, статтями і повідомленнями, оглядами та рецензіями з актуальних проблем франкознавства, музейної справи, історії України та суміжних країн, культурології, мистецтвознавства, етнографії, музикознавства, літературознавства, історичного краєзнавства, археології, джерелознавства, історіографії, спеціальних історичних дисциплін та досліджень, пов’язаних із розвитком туризму та музейної педагогіки. Рекомендовано для науковців, студентів, краєзнавців та шанувальників спадщини Івана Франка.