У монографії розроблено методологію і стратегію комплексного системного лінгвостатистичного опису ідіолекту автора. Випрацьовано методику і створено лінгвістично анотований корпус текстів І. Франка. Укладено частотні словники усіх дев’яти його українськомовних творів цієї групи. Виявлено детермінативні кількісні ознаки лексичного і морфологічного складу великої прози І. Франка, а також індекс її діалогічності та багатство у зіставленні з українською художньою прозою загалом. Простежено аналогії реалізації законів Ципфа, Менцерата-Альтмана тощо з іншими дисциплінами. Для науковців і практиків у сфері франкознавства, лінгвістики (зокрема прикладної), літературознавства, перекладознавства, математики, статистики, філософії науки.