В монографії на підставі широкого кола історичних джерел, насамперед архівної інформації, що міститься в документах, які зберігаються в українських та болгарських архівах; періодики, спогадів українських та болгарських дипломатів, висвітлено передумови та процес формування двосторонніх відносин України і Болгарії в 1918-1944 рр., досліджено завдання і функції перших дипломатичних представництв Української Держави в Царстві Болгарія та Царства Болгарія в Українській Державі/УНР, з’ясовано особливості діяльності Івана Шишманова та Олександра Шульгина як перших очільників цих диппредставництв, проаналізовано процес формування пріоритетних напрямів у політичній на інформаційній діяльності дипломатичних представництв та роль осередків української еміграції в Болгарії в 1920-1940-х рр. у формуванні інструментів культурної дипломатії в українсько-болгарських відносинах. Для дослідників історії дипломатії та міжнародних відносин, науковців, студентів та всіх, хто цікавиться історією українсько-болгарських відносин.

У посібнику розглянуто основні теоретичні та практичні аспекти культурної дипломатії, висвітлено українську й іноземну історіографію досліджень у цій сфері; подано відомості про витоки української культурної дипломатії та ідеологічні інструменти культурної дипломатії УРСР; про роботу інститутів культурної дипломатії сучасної України, зокрема й культурно-гуманітарну діяльність українських дипломатичних установ за кордоном, яку репрезентують Надзвичайні та Повноважні Посли України в різних державах. Для викладачів, аспірантів та студентів ВНЗ, які навчаються за спеціальністю «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», а також для дипломатів і всіх, хто цікавиться питаннями культурної дипломатії.