У монографії в контексті гуманітарної міждисциплінарності, поєднання історичних, філософських, політологічних, соціологічних і культурологічних методів пізнання, з позицій цивілізаційного, антропологічного та соціокультурного підходів розглядається феномен української цивілізаційної ідентичності, її витоки, становлення та сучасний стан. З'ясовуються теоретико-методологічні засади сутності цивілізаційної ідентичності, ії структура: етнічна, національна, культурна, релігійна, політична, громадянська, європейська та інші складові, зв’язок цивілізаційної ідентичності з менталітетом і глобалітетом у динаміці історичного поступу та трансформації, починаючи з епохи Середньовіччя, Києво-Руської держави, Ренесансу, модерну і закінчуючи постмодерном. Показано історичну місію українського козацтва як носія нових якостей національної ідентичності, відстежено цивілізаційне самовизначення української ідентичності на зламі XIX-XX ст., роль свідомості, соціальної психології та національної ідеї в трансформації ідентичності, висвітлено причини кризи і розколеності ідентичності в умовах тоталітаризму, його нищівні наслідки для ідентифікації процесу українства загалом. Центральне місце відведено дослідженню специфіки цивілізаційної ідентичності незалежної України, ролі ії складових – етнічної, релігійної, національної, громадянської та євроідентичності, розкрито вплив на них міжнаціональних відносин, демократизації суспільства, цифровізації та глобалізації сучасного світу, агресивної політики Росії на чужоземному середовищі, роль зарубіжного українства у формуванні цивілізаційної ідентичності. Висловлено низку пропозицій щодо подальшого дослідження проблеми, ролі держави та громадянського суспільства в активізації ідентифікайного процесу в сучасній Україні та його перспектив. Розрахована на науковців, викладачів історії, філософії, культурології, соціології, соціальної психології, політології, етнології, учителів, аспіратів і студентів, усіх, хто цікавиться українською історією, методологією її цивілізаційного, антропологічного та соціокультурного пізнання.

Книга містить компаративний аналіз культурологічних проблем давньослов’янського та українського культурного середовища з подібними тенденціями у європейських країнах в епоху Середньовіччя з метою довести присутність київської культурної традиції у європейському соціумі, починаючи з часів Давньої Русі. Для науковців, викладачів і студентів закладів вищої освіти, громадських і політичних діячів, учителів шкіл, гімназій, ліцеїв і коледжів, журналістів, а також для тих, хто цікавиться культурним розвитком України в контексті європейського культурного дискурсу в епоху Середньовіччя.

Ця праця – погляд на Українську революцію 1917-1921 рр. через призму спільної боротьби віками уярмлених Російською імперією народів за своє визволення. їхня боротьба була недостатньо узгодженою, страждала різнобаченням, розбіжністю інтересів. Мали місце взаємні територіальні претензії, а то і збройні зіткнення, що відволікало матеріальні та людські ресурси від боротьби з головним ворогом – більшовицькою Росією. В кінцевому результаті потенціал спільної боротьби залишився нереалізованим. Книжка є набатним нагадуванням про історичні події, які мають бути повчальним уроком, закликом до спільності дій народів перед загрозою новітнього російського поневолення з огляду на нинішні агресивні посягання Росії стосовно України, анексії Криму та війни на Донбасі. Для всіх, хто цікавиться історією боротьби українського народу за свою державність.