Досліджено питання створення комп'ютерної системи психодіагностики цілепокладання, придатної для широкого використання у педагогічній практиці. Теоретично досліджено принципи, на підставі яких може бути створена така система. Визначено, що топологія тестового поля повинна являти собою гіпертест. Детально розглянуто ситуаційні фактори психодіагностики. Наведено деталізоване визначення ситуації, розглянуто питання складу психіки на підставі ситуаційного аналізу, введено поняття ситуаційного феномену як психічного механізму здійснюваного суб'єктом оволодіння інструментарієм. Виконано типологізацію ситуацій за трьома параметрами. Сформульовано поняття ситуаційної валідності. Надано задачу для комп'ютерної системи психодіагностики, що відповідає розробленим теоретичним вимогам. Охарактеризовано процедуру фільтрації як засіб контролю вірогідності результатів тестування.

  Скачати повний текст

Розкрито значення категорії "психічного стану" для дослідження і вдосконалення навчально-виховного процесу. Проведено теоретичний аналіз соціальної ситуації розвитку сучасного підлітка, який наведено зібраними емпіричними даними. Простежено основні історичні етапи руху за гуманізацію освітнього процесу та сучасні тенденції даного руху. Експериментально досліджено вплив організації навчально-виховного процесу на показники психічних станів школярів. Зроблено висновок, що спроби гуманізації освітнього процесу в будь якому навчальному закладі потребують об'єктивного психологічного аналізу, до того ж показники психічних станів учнів мають бути важливими експертними критеріями, які характеризують, насамперед, ступінь збалансованості навчально-виховного процесу. Передумовами реальної гуманістичної орієнтації навчально-виховного процесу є, зокрема, його концептуальна цілісність (нееклетичність), достатня міра "камерності" (на противагу зорієнтованості на зовнішню показовість), яка відповідає потребам та інтересам учнів, їх виявленим і потенційним можливостям, віковим та індивідуальним особливостям. Розроблено практичні рекомендації щодо гуманізації навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження особливостей становлення самооцінки в дітей молодшого шкільного віку, зокрема, у разі несприятливої ситуації розвитку, викликаної хронічною шкільною неуспішністю. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи самооцінки, детермінант недостатнього рівня в оволодінні шкільною програмою, засобів корекції навчальної неуспішності школяра. На підставі теоретичного й експериментального аналізу впливу низької навчальної успішності на становлення самооцінки школяра виявлено, що учні з низькою навчальною успішністю мають викривлення в особистісній сфері, що є наслідком психотравмуючої ситуації неуспіху. Встановлено, що перешкодою у підвищенні навчальної успішності дітей (з нормальним інтелектуальним розвитком) є неадекватне самосприйняття, недостатній розвиток саморегуляції, знижена розумова працездатність. Визначено шляхи оптимізації засвоєння знань учнями завдяки поєднанню валеологізації навчально-виховного процесу з розвивальним навчанням та психокорекційними заняттями.

  Скачати повний текст

Запропоновано особистісно-комунікативний підхід для вивчення та формування гуманістичної спрямованості міжособистісного спілкування. Розроблено концептуальну модель проявів і взаємовпливів гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні підлітків. Визначено психологічні критерії прояву у ньому цих інтенцій і тенденцій. Обгрунтовано формулу кількісної оцінки типу взаємозв'язку між гуманістичними інтенціями й агресивними тенденціями у спілкуванні. Виявлено конструктивні (гуманістично-діалогічну, компромісну) і деструктивну (конфліктно-агресивну) стратегії партнерів у міжособистісному спілкуванні. Розроблено й експериментально перевірено ефективність програми та методики формування гуманістичної спрямованості даного спілкування за умов формувального експерименту. Зміст і методику навчально-розвивальної програми побудовано відповідно до концептуальної моделі проявів і взаємовпливів гуманістичних інтенцій у міжособистісному спілкуванні підлітків і принципів особистісно-комунікативного підходу. Запропоновано психолого-педагогічні рекомендації психологам, вчителям, які визначають шляхи розвитку гуманістичної спрямованості спілкування як умови подолання або врівноваження агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні підлітків.

  Скачати повний текст

Встановлено, що індивідуальні відмінності учнів загальноосвітньої школи передусім визначаються інтелектуальними та творчими здібностями. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено, що виявлення зазначених здібностей під час комплектування профільних класів можливе за умови застосування спеціальних діагностичних методик та є необхідним для здійснення індивідуалізації навчально-виховного процесу. Розроблено й апробовано експериментальну технологію діагностування інтелектуальних і творчих здібностей, яка дозволяє на основних перехідних етапах розвитку дітей - від молодшого до середнього, та від середнього до старшого шкільного віку - визначити рівень розвитку здібностей, їх предметну спрямованість, індивідуальні особливості сприйняття та переопрацювання інформації, а також індивідуальний тип взаємозв'язку творчих та інтелектуальних здібностей.

  Скачати повний текст

Визначено вікові особливості математичного творчого мислення дітей молодшого шкільного віку та розроблено програму його діагностики та формування на уроках математики. Як операційну модель математичного творчого мисленнєвого процесу у даних дітей розглянуто процес рішення математичних задач, суб'єктивно нових для індивіда. Побудовано експериментальну програму діагностики та формування математичного творчого мислення у дітей молодшого шкільного віку та експериментально встановлено її суттєвий вплив на певні розумові здібності, а саме: спроможність засвоювати основні арифметичні операції та аналізувати співвідношення, володіння вербальними поняттями, сприйняття форм, візуальну перцепцію, зорово-рухову інтеграцію. Проведено формувальний експеримент та виявлено значні зміни у регуляції мисленнєвої діяльності досліджених дітей з використанням операційних і смислових настановлень. Визначено зниження рівня ригідності мислення. Показано, що в результаті застосування програми формування творчого математичного мислення у структурі мисленнєвих процесів молодших школярів збільшилась частка образно-емоційних компонентів. Емпірично зафіксовано зростання логічності та синтетичності мислення, зростання продуктивності мислення, підвищення показників візуального мислення, удосконалення аналітичних процесів мисленнєвої діяльності та процесів семантизації візуального враження завдяки підключенню словесно-категоріального знання, творчих можливостей візуального мислення та покращанню його операційних характеристик.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена висвітленню соціально-психологічних закономірностей розвивальної взаємодії вчителя і учнів в системі модульно-розвивального навчання як соціокультурній організації. Проаналізовані ідеї, принципи, категорії і поняття нової експериментальної системи, описані соціальні параметри моделі психологічного розвитку особистості (полімотивація, соціальна роль, психолого-педагогічний зміст, паритетна освітня діяльність тощо) й обгрунтовані технологічні інваріанти їх взаємозалежного втілення у досвіді педагогічних колективів середніх шкіл. Порівняння наукових підходів до соціального проектування розвивальних систем навчання дало змогу описати структуру соціально-психологічного простору розвивальних взаємин у класі, що організується у формі модульного заняття (міні-модуля). Охарактеризовані компоненти інноваційного програмово-методичного забезпечення повного освітнього циклу (знання - уміння - норми - цінності), описана методологія дослідження ефективності модульно-розвивального процесу. Подані результати системного експертно-діагностичного вивчення основних параметрів і показників психосоціального розвитку вчителів і учнів за нових експериментальних умов свідчать про якісно вищий розвитковий вплив міні-модуля на зростання культурного потенціалу особистості порівняно з традиційним уроком, а також про важливі соціально-психологічні чинники реалізації розвивальної ефективності модульних занять з боку вчителя і учнів. Доведена доцільність нової системи щодо поліпшення психологічної і методичної грамотності педагогів, зростання інтелектуального та особистісного розвитку школярів, підвищення їхньої здатності до неперервної розвивальної взаємодії.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено динаміку морального вибору підлітка на різних вікових етапах, показано його специфіку у підлітковому віці. Сформульовано визначення поняття "готовність до морального вибору". Розглянуто генезис та етапи (ситуативний, самостійний, особистісний) досліджуваного процесу. Визначено критерії (моральну рефлексію, емоційно-ціннісне ставлення до іншого, довільність) і рівні (високий, середній, низький) готовності підлітка до здійснення морального вибору. Виявлено типи (виконавський, демонстративний, самостійний) морального вибору підлітків. Розроблено програму та комплекс психологічних засобів активізації готовності підлітків до морального вибору. Апробовано особистісно орієнтовані технології виховного впливу на підвищення рівня готовності особистості підлітка до морального вибору. Уточнено уявлення про психологічну сутність, зміст, структуру морального вибору взагалі та морального вибору підлітка зокрема. Удосконалено психодіагностичний інструментарій вивчення морального вибору та психологічної готовності до його здійснення. Уточнено систему знань з проблеми розвитку моральної самосвідомості та уявлень про взаємообумовленість морального вибору та становлення моральної самосвідомості підлітків.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток творчого потенціалу молодших школярів з застосуванням засобів образної символіки. Розглянуто різні підходи до визначення суті понять "творчий потенціал", "інтелектуальний потенціал", "трудовий потенціал", "образна символіка", "розвиток творчої особистості", "творча здібність", "творча обдарованість", а також їх співвідношення. Поняття "творчий потенціал молодшого школяра" у психологічному аспекті розглянуто як синтетичну якість дитини молодшого шкільного віку, що характеризує її можливості ставити та виконувати нові завдання у сфері навчальної діяльності. Розглянуто творчий потенціал у взаємозв'язку зі здатністю учнів самостійно ставити та вирішувати у певному вигляді значущі проблеми. Його можна представити як сукупність різних можливостей, потенціалів, а саме: перетворювально-предметного (навичок, уміння), пізнавального (інтелектуальних здібностей), аксіологічного (ціннісних орієнтацій), комунікативного (морально-психологічних якостей), художнього (естетичних здібностей). Проаналізовано й систематизовано зазначені поняття, що уможливило на практичному рівні розгляд образної символіки як визначального чинника на етапі розвитку творчого потенціалу в дітей молошого шкільного віку. На підставі результатів експериментального дослідження встановлено, що розуміння, використання та сприймання дітьми образної символіки впливає на підвищення ефективності начльної діяльності молодших школярів. Розроблено й апробовано спеціальну програму розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки для психорозвивальної роботи з молодшими школярами.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади та можливості застосування особистісного підходу у процесі допрофесійної підготовки майбутніх сходознавців у загальноосвітніх навчальних закладах. Проаналізовано специфічні особливості навчального процесу за даних умов. Розроблено ідеальну модель професійно важливих якостей особистості фахівця-сходознавця та встановлено рівень їх розвитку в учнів, які навчаються у школах з поглибленим вивченням східних мов. З'ясовано вплив психолого-педагогічних засобів, розроблених у межах концепції Школи діалогу культур, на розвиток особистісних професійно-важливих якостей учнів. Показано пріоритетне значення у процесі професійного становлення фахівця-сходознавця таких чинників, як особистісно-культурологічна орієнтація, гуманістична спрямованість та використання діалогічних стратегій міжособистісного та міжкультурного спілкування. Встановлено, що провідною метою сходознавчої освіти є формування гуманістично налаштованої, зорієнтованої на діалогічні відносини особистості фахівця-сходознавця. Розроблено психологічний та психорозвивальний компоненти тренінгу діалогічного, а також особистісного та культурологічного спілкування учнів для освітніх закладів допрофесійної підготовки за сходознавчим профілем. Експериментально підтверджено ефективність використання особистісного підходу у процесі допрофесійної підготовки старшокласників як майбутніх сходознавців.

  Скачати повний текст

Вивчено роль особистісних детермінант у гуманізації педагогічного процесу, розкрито вплив особистісних якостей педагога на його готовність до реалізації фасилітативної діяльності у навчально-виховному процесі. Проаналізовано сучасний стан досліжень з проблеми гуманізації навчально-виховного процесу та роль фасилітації у даному контексті. Виокремлено основні складові готовності педагогів до здійснення фасилітативної діяльності й особистісні детермінанти, що впливають на її розвиток. Проаналізовано сучасні методи підготовки педагогів і розроблено оптимальну програму, спрямовану на формування готовності педагогів до фасилітативної діяльності. Проведено кількісний і якісний аналіз результатів дослідження, інтерпретацій власних звітів педагогів, інтерв'ювання учнів та їх батьків і встановлено, що готовність педагога до здійснення фасилітації - інтегральна якість, яка включає декілька складових: орієнтацію на співпрацю, емпатійність, конгруентність. Виявлено, що формування даної якості обумовлено особистісними детермінатами, зокрема, характерологічними особливостями особистості педагога, а також методами підготовки педагогів-фасилітаторів. Встановлено, що безпосередньо готовність до здійснення фасилітативної діяльності можна успішно формувати за допомогою спеціально розробленого психологічного тренінгу. Обгрунтовано, що для збереження стійкого тренінгового ефекту необхідно реалізувати відповідну програму підтримки-супроводу для педагогів.

  Скачати повний текст

Досліджено способи психозахисної регуляції особистості на рівні організації її активності та самореалізації. Розглянуто особливості психологічного захисту дітей порівняно із захистом педагогів і розкрито вікові закономірності формування дитячого психологічного захисту та їх взаємозалежність від використання педагогами певного педагогічного стилю. Розроблено комплекс дослідних методик, спрямованих на виявлення механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії, що окреслює конструктивні механізми психологічного захисту особистості й умови їх формування. Висвітлено корекційно-розвиваючу програму формування конструктивних механізмів психологічного захисту особистості в системі педагогічної взаємодії.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості структури мотиваційної сфери школярів раннього юнацького віку з різною результативністю навчання. Охарактеризовано вікові зміни у змісті й інтенсивності вияву далекої та близької мотивації учнів старших класів за впливу їх потреби в особистісному й професійному самовизначенні. Визначено суттєву диференціацію за змістом і темпами розвитку складових мотиваційної сфери школярів залежно від рівня навчальних досягнень. З'ясовано, що розвиток окремих мотивів у межах різних за своєю успішністю групах старшокласників набуває своєрідних особливостей, які насамперед зумовлюють переструктурування мотиваційної сфери у цілому як новоутворення раннього юнацького віку. Проаналізовано конструктивні та деструктивні тенденції розвитку окремих груп мотивів, які є домінувальними у мотиваційній сфері учнів старших класів. Розроблено й апробовано програму активізації конструктивних тенденцій даної сфери, що сприяє підвищенню результативності їх навчання.

  Скачати повний текст

Визначено, що в системі "Я"-образів підлітків шкіл-інтернатів актуальними є статусно-рольові категорії. Підліткам загальноосвітніх шкіл притаманна наявність соціально-діяльнісних категорій окрім статусно-рольових. Показано, що у підлітків шкіл-інтернатів структура "Я"-концепції малодиференційована, а система їх уявлень про себе узалежнюється уявленням і нормативними приписами значимих інших. З'ясовано, що в ідентифікаційній матриці підлітків шкіл-інтернатів більш значущими є суб'єктивні характеристики. Об'єктивній інформації про себе протистоять суб'єктивні категорії, констатація загально поширених якостей поступається пошуку особливих, неповторних особистісних проявів. Відмінності в емоційно-цінісній складовій системи "Я"-образів менш виражені, ніж у когнітивній. Зокрема, у підлітків шкіл-інтернатів, у зв'язку з браком позитивних оцінок та позитивної підтримки людей з найближчого оточення, відбувається формування емоційної залежності. Відсутність самосхвалення, поблажливості до себе, позитивних рефлексивних очікувань щодо ставлення значимих інших призводять до внутрішньої конфліктності та самозвинувачення. Розроблено й апробовано соціально-психологічний тренінг з метою інтеграції "Я"-образів в єдину "Я"-концепцію. За допомогою статистичних методів показано, що запропонована система впливів є ефективним засобом психокорекційної роботи з підлітками, позбавленими батьківськго піклування за умов деприваційного середовища.

  Скачати повний текст

Визначено суть конфліктологічної компетентності вчителя, її зміст і структуру. Обгрунтовано, що процес формування конфліктологічної компетентності педагогів забезпечується індивідуалізацією технології конфліктологічної підготовки за умов базування педагогів на досвіді й організації співробітництва у процесі діалогових форм спідкування. Відзначено щодо забезпечення реалізації виділених педагогічних умов шляхом упровадження інтерактивної технології конструктивного навчання управлінню конфліктами. Характеристиками цієї технології є: взаємодія вчителя з власним і чужим досвідом управління різного роду конфліктами; знаходження ведучого у позиції фасілітатора; використання активних форм і методів навчання (поліфункціональних проектів, ділових ігор, тренінгів, моделювання, програвання, розв'язування педагогічних ситуацій і конфліктів, різноманітних індивідуальних і соціальних вправ, роботи з біографією, ритмічної організації навчання). Здійснено цілісний процес конфліктологічної підготовки вчителя протягом трьох послідовних етапів - мотиваційно-пізнавального, тренувально-виконавчого, рефлексивно-творчого. Обгрунтовано показники та критерії сформованості конфліктологічної компетенції вчителя. За результатами варіативної експериментальної роботи доведено ефективність реалізованих педагогічних умов.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано й експериментально перевірено ефективну модель підготовки майбутніх учителів іноземної мови до застосування особистісно орієнтованих технологій навчання, визначено критеріальні характеристики у структурі професійно-особистісного становлення майбутніх учителів іноземної мови. Визначено рівні підготовки майбутніх учителів іноземної мови до застосування особистісно орієнтованих технологій навчання. Запропоновано методику констатувального та формувального експериментів, наведено рекомендації щодо їх використання у практиці роботи вищої та середньої школи та ВНЗ з метою створення комплексу навчально-методичного забезпечення системи професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземної мови. Удосконалено науково-методичне забезпечення навчального процесу фахової підготовки майбутніх педагогів.

  Скачати повний текст

Розкрито суть і розглянуто компонентну структуру готовності майбутніх учителів до впровадження дидактичних технологій (мотиваційну, змістову, операційну, особистісну компоненти). Визначено критерії, показники, а також охарактеризовано рівні зазначеної готовності особистості. Наведено експериментальну модель підготовки майбутніх учителів до впровадження дидактичних технологій. Визначено відповідні педагогічні умови. Розроблено й експериментально апробовано методику діагностування рівнів професійної готовності майбутніх учителів до впровадження дидактичних технологій, а також спецкурс "Педагогічні засади вдосконалення підготовки майбутнього вчителя початкових класів до впровадення дидактичних технологій" у межах експериментальної моделі.

  Скачати повний текст

Визначено сутність підліткової депривації, запропоновано її типологію. Висвітлено різноманітні прояви депривації - девіантну та делінквентну поведінку підлітків у нестабільному кризовому суспільстві. Досліджено соціально-педагогічні причини явища депривації підлітків і характеристику напрямів, форм і методів у контексті завдань її подолання практичними засобами культурно-дозвіллєвої діяльності. Розкрито інноваційні педагогічні підходи до оптимізації процесу виховання підростаючого покоління. На основі експериментального дослідження проаналізовано реальні соціокультурні та педагогічні умови вирішення проблеми девіантної поведінки молоді.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний аналіз показників розвитку пам'яті та мислення молодших школярів, зафіксованих під час проблемних та ігрових ситуацій в навчальному процесі. Встановлено, що розвиток пам'яті та мислення учнів перших класів значно прискорюється завдяки широкому використанню ігрових ситуацій. Досліджено, що у третьокласників активізація розвитку пам'яті та мислення відбувається в результаті використання в навчальному процесі проблемних ситуацій. За результатами контрольного експерименту доведено, що детермінантою розвитку пам'яті та мислення першокласників є дидактична гра, для третьокласників більш ефективним засобом розвитку пізнавальних процесів є проблемне навчання.

  Скачати повний текст