Дисертація присвячена вивченню вікових та індивідуальних психосоматичних особливостей розумового розвитку дітей. Обгрунтовано новий напрям психологічної науки "психосоматика норми" та поняття "психосоматичні особливості норми". Наведені результати лонгітюдного порівняльного дослідження вікових та індивідуальних психосоматичних особливостей у формуванні розумових здібностей дітей, що нормально розвиваються, та із затримкою психічного розвитку. У процесі вивчення структури і динаміки інтелекту та когнітивно-стильових ознак, нейродинамічннх якостей ВНД, нейропсихологічних характеристик довільної рухової дії встановлено, що діти порівнюваних груп суттєво відрізняються за сенсорно-перцептивними, сенсомоторними показниками цього комплексу психосоматичних особливостей. З'ясовано інтегральну дію психосоматичних показників на формування і прояв розумових здібностей як багаторівневих сенсорно-перцептивних і сенсомоторних феноменів в ієрархічній структурі ментального розвитку індивіда. Результати дослідження мають практичну значущість для оптимізації навчального процесу, формування у школярів розумових здібностей.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему впливу креативного мислення на процес соціалізації дітей молодшого шкільного віку. Розкрито сутність поняття "соціалізація", розглянуто структуру даного феномену, здійснено багаторівневий аналіз його чинників, уточнено критерії гармонійності. Експериментально визначено основні негативні показники проходження даного процесу молодшими школярами на сучасному етапі. Обгрунтовано шляхи та засоби розвитку креативного мислення учнів початкової школи, запропоновано методику педагогічного управління даним процесом у школі. Розроблено спеціальну систему завдань, спрямованих на розвиток креативного мислення молодших школярів засобами освіти, зроблено її апробацію на заняттях з іноземної мови. Експериментально доведено, що креативне мислення є сприятливим інтегруючим чинником соціалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності. Науково обгрунтовано визначення категоріальних і сутнісних ознак понять "художньо-предметна діяльність", "мовленнєві жанри", "дитячий персональний дискурс" стосовно дітей третього року життя. Визначено критерії та показники розуміння (ступінь узагальнення та інтерес до мовлення) та активного мовлення (самостійність, ініціативність та адекватність) дітей третього року життя. Встановлено особливості прояву мовленнєвої активності дітей у даний віковий період. Підтверджено ефективність реалізації таких педагогічних умов розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності: поступове збагачення мовленнєвих жанрів дитячого мовлення (від елементарних етикетних моделей до участі у розмові з дорослим, іншою дитиною, іграшкою) у процесі художньо-предметної комунікації; поетапне формування персонального дискурсу дітей третього року життя методом застосування спонукальних мовленнєвих дій педагога; стимулювання мовленнєвої активності дітей засобами художнього слова.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування творчого мислення учнів початкової школи (ТМУПШ) в процесі мистецької діяльності (ПМД). Розкрито сутність, зміст та структуру ТМУПШ, методичні засади його формування щодо визначення психолого-педагогічних умов, методів та особливостей роботи. Обгрунтовано критерії та визначено рівні сформованості ТМУПШ в ПМД в контексті структурних компонентів даного феномену. Розроблено структурно-функціональну модель формування ТМУПШ, які вроваджено в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл в процесі навчання мистецтву.

  Скачати повний текст

На підставі використання діалогічного підходу щодо вивчення творчих практик дитини здійснено інтегрований аналіз їх образної основи та розвитку різних форм мовлення та мислення. Доповнено існуючі уявлення про розвиток мовлення та мислення. Встановлено зв'язок між здатністю створювати образи, яку дитина демонструє у своїх творчих практиках, та її інтелектуальним розвитком. Конкретизовано значення образних компонентів у процесі становлення писемного мовлення. Обгрунтовано методику розвитку його змістового аспекту з використанням образної основи творчих практик дитини.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження впливу емоційних чинників на процес розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами. Розкрито суть і специфіку цього процесу. Досліджено особливості емоційної сфери та виявлено якісно-кількісні параметри емоційних проявів учнів з різною успішністю. Встановлено критерії оцінювання рівня емоційної регуляції навчально-пізнавальної діяльності, а також розроблено систему занять з метою корекції порушень в інтелектуальному розвитку. Виявлено емоційні чинники, які найбільшою мірою впливають на мисленнєву діяльність учнів з різною успішністю та описано характер їх впливу на розв'язання учнями мисленнєвих задач. Розроблено, обгрунтовано й апробовано класифікацію емоційно-чуттєвих проявів, властивих дитині та запропоновано систему методичних процедур з метою оптимізації процесу розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив тривожності на інтелектуальний розвиток учнів молодшого шкільного віку. Систематизовано основні теоретичні й експериментальні підходи до розв'язання зазначеної проблеми. Обгрунтовано положення про наявність певних особливостей співвідношення перебігу інтелектуального розвитку 6 - 8-річних школярів і проявів тривожності. Розроблено й апробовано програму корекції надмірної тривожності даних учнів, показано її ефективність за умов використання у практиці навчально-виховного процесу початкової школи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан проблеми розвитку мислення молодших школярів. Розглянуто теоретичні положення, запропоновані різними вченими стосовно особливостей розвитку мислення учнів за різних умов навчання. Визначено концептуальні засади вивчення розвитку мислення учнів початкових класів за умов інтегрованого підходу у навчально-виховному процесі. Проведено експериментальні дослідження розвитку мислення молодших школярів за умов традиційного навчання. Виявлено показники розвитку мислення, що мають недостатній рівень розвиненості і не забезпечують подальшого ефективного засвоєння учнями навчального матеріалу. На прикладі навчального предмета "Довкілля" підтверджено, що інтегрований підхід до організації навчальної діяльності молодших школярів сприяє оптимізації навчально-виховного процесу, а також актуалізації та розвитку мислення учнів початкових класів, розвитку вербального мислення й удосконаленню невербального, прискореному переходу наочно-образного мислення до словесно-логічного, розвитку мисленнєвих операцій школярів, поліпшенню показників розвитку мислення та їх рівнів розвиненості. Запропоновано шляхи його вдосконалення у молодших школярів за умов інтегрованого навчання.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості розвитку позитивного мислення (ПМ) старшокласників, його сутність, вікові та психологічні прояви. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до розкриття даної проблеми у закордонній та вітчизняній психології. Визначено структуру ПМ, зокрема, когнітивний, емоційно-оцінний, поведінковий компоненти, рівні розвитку (високий, середній, низький) та критерії діагностування (інтелект, рефлексивність, прогнозувальна здатність, оптимізм, самоставлення, тип емоційної реакції, мотивація успіху, установка на поведінкову активність). Встановлено, що суб'єктивне ставлення до навколишньої реальності найбільшою мірою обумовлює рівень розвитку ПМ. Розроблено формувальну програму у системі шкільної освіти для розвитку ПМ у ранньому юнацькому віці у контексті створення психолого-педагогічних умов, спрямованих на активізацію структурних компонентів ПМ та зміцнення їх взаємозв'язків. Доведено ефективність даної програми та позитивний вплив на особистісне зростання старшокласників.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що системотвірною властивістю творчого мислення є гнучкість. Визначено головні підходи до аналізу проблеми кризи у дітей віком 6-7-ми років у психолого-педагогічній літературі. Одержані результати емпіричного дослідження дозволили зробити висновок щодо негативної динаміки розвитку інтелектуально-когнітивної сфери у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку загалом і показників творчого мислення зокрема. Подано зміст розробленої програми розвитку творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку, що містить тренінгові заняття, метою яких є розвиток гнучкості мислення. Проведене контрольне вимірювання головних показників творчого мислення й інтелектуально-когнітичної сфери свідчить про наявність значних відмінностей між показниками творчого мислення дітей експериментальної групи до і після дослідження, а також дітей експериментальної та контрольної груп.

  Скачати повний текст

Вперше визначено стан сформованості у дошкільників із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ), які перебувають в інтернатних установах, операцій смислової організації висловлювання та структурно-мовленнєвого оформлення. Уточнено зміст понять "комунікативна депривація" та "комунікативне ядро дитини-сироти". Досліджено особливості розвитку усного зв'язного мовлення у дітей-сиріт і встановлено причини затримки оволодіння мовленнєвими навичками. Охарактеризовано складові комунікативного ядра особистості дитини-сироти старшого дошкільного віку та виявлено стан їх сформованості у даної категорії дітей. З'ясовано залежність рівня розвитку усного зв'язного мовлення від стану сформованості комунікативного ядра особистості. Розроблено комплексну систему заходів психолого-педагогічного впливу на формування та розвитку усного зв'язного мовлення дітей-сиріт з ЗНМ, які перебувають в інтернатній установі закритого типу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості процесу формування наочно-образного мислення у дітей з затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку, розроблено й апробовано методики його корекції засобами конструкторської діяльності. Визначено психологічний зміст наочно-образного мислення, проаналізовано передумови, механізми та динаміку його розвитку. Охарактеризовано етапи становлення наочних видів мислення в онтогенезі. Розкрито корекційну роль навчальних занять з конструювання у становленні пізнавальної діяльності дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Визначено рівні сформованості наочно-образного мислення у молодших школярів з даною патологією, виявлено якісні особливості його недостатнього розвитку. Експериментально підтверджено ефективність спеціальної методики поетапного формування наочно-образного мислення засобами конструкторської діяльності у дітей молодшого шкільного віку з затримкою психічного розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено формування символічного образу у художньо-графічній діяльності підлітків і представлено його як творчий процес символізації. Символізація як спосіб перетворення абстрактних понять, ідей в образ полягає у подвійному кодуванні, яке охоплює пошук образного аналога-репрезентанта та побудову його графічної форми. Установлено загальні закономірності процесу символізації у даній діяльності підлітків і створено класифікацію символічних образів. Виявлено багатофункціональність образу уявлення у процесі символізації, а також з'ясовано механізм формування символічного образу - мисленнєві дії аналогізування, які діють у процесі символізації. Здатність підлітків до пошуку аналогів можна розвивати, зокрема на базі адаптованої методики КАРУС на уроках образотворчого мистецтва, у позакласній і гуртковій роботі.

  Скачати повний текст

Уперше визначено зміст і структурні компоненти поняття "психолого-педагогічний моніторинг навчальних досягнень учнів". Розроблено концепцію системи психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи як засобу контролю за процесом їх розумового розвитку. З'ясовано провідні психологічні механізми та умови здійснення психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи. Розроблено інтегровану модель рівневого процесу навчання. Поглиблено психологічну суть поняття "навчальні досягнення учня" як результат і основу його подальшого розумового розвитку. Розкрито зміст поняття "потенційні навчальні можливості учнів", виявлено їх структурні компоненти та рівні. Досліджено основні психологічні передумови навчальних досягнень підлітків й основні підходи до проблеми їх визначення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі мовленнєвої діяльності дітей з гіперактивним розладом та дефіцитом уваги, в основу вивчення якої покладено такі підходи: лінгвістичний (лексичний, граматичний та фонетичний рівні), психологічний (діяльнісний та когнітивний рівні) та психолінгвістичний (рівні сприймання, розуміння та породження мовлення). Систематизовано та узагальнено сукупність поглядів на поняття мовленнєвої діяльності. Запропоновано авторське визначення поняття мовленнєвого портрету дошкільника та встановлено його основні структурні компоненти. Проаналізовано особливості мовленнєвого портрету дошкільника з ГРДУ. Встановлено значущі кореляційні зв'язки між показниками мовленнєвої діяльності та особливостями пізнавальної сфери дошкільників, що засвідчило необхідність розробки програми, спрямованої на розвиток мовлення та усіх психічних процесів загалом. Обгрунтовано, розроблено та апробовано авторську програму психокорекційного впливу на розвиток мовленнєвої діяльності дітей з гіперактивний розладом та дефіцитом уваги. Аналіз результатів впровадження програми формувального впливу засвідчив її ефективність та можливість широкого використання у роботі практичних психологів дошкільних навчальних закладів.

  Скачати повний текст

Уточнено поняття "егоцентризм", виокремлено поняття "егоцентризм особистості", визначено його роль як однієї з ключових особистісних детермінант мисленнєвої діяльності у підлітковому віці. Виявлено види, типи, рівневу динаміку, форми й особливості прояву егоцентризму в мисленнєвій, особистісній сферах залежно від рівня. Визначено його позитивні ознаки та негативні наслідки. Досліджено прояв егоцентризму у параметрах мисленнєвої діяльності: продуктивності, організованості, динаміки. Виявлено вплив на рівень сформованості інтелектуальних умінь, особистісні фактори, якості, ставлення до себе в підлітковому віці. Розроблено програму запобігання розвитку та поширенню егоцентризму особистості, його негативних наслідків у мисленнєвій діяльності підлітків.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні підходи щодо вивчення феномену візуального мислення, визначено його роль у загальному психічному розвитку підлітків. Виявлено рівень розвитку продуктивних можливостей їх візуального мислення, міру сформованості його операціональної сфери, охарактеризовано змістові компоненти візуальних образів. Установлено взаємозв'язок рівня розвитку основних показників даного мислення. Визначено напрямок і закономірності його розвитку в підлітковому віці. Розроблено та апробовано методику розвитку візуального мислення підлітків, обгрунтовано доцільність її використання в роботі шкільної психологічної служби.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність креативних форм мислення як продуктивних мисленнєвих процесів, що наділені креативністю як специфічною властивістю та виконують функцію креативності. Розглянуто вербально-понятійне (абстрактно-логічне) та візуальне (наочно-понятійне) мислення як креативні форми мислення, досліджено особливості їх розвитку та взаємозв'язку у підлітковому віці. Розкрито специфіку розвитку процесуальних і змістових компонентів креативності як властивості візуального та вербально-понятійного мислення. Виявлено сензитивні періоди, проаналізовано динаміку розвитку та взаємозв'язки вербальної та візуальної креативності у підлітковому віці. Розроблено тренінгову програму з розвитку креативного мислення підлітків, експериментально підтверджено її ефективність.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив сім'ї, навчальних закладів, позашкільних установ і ЗМІ на формування статеворольової поведінки підлітків з нормальним і зниженим інтелектом. Встановлено, що підлітки з нормальним інтелектом здебільшого характеризуються андрогінною статеворольовою поведінкою, а у їх ровесників з розумовою вісталістю переважає фемінна статеворольова поведінка. Доведено, що статеворольова поведінка виявляється в міжособистісній взаємодії та пов'язана з Я-концепцією підлітків. Зазначено, що гіперрольова (гіпермаскулінна та гіперфемінна) поведінка нерідко стає причиною соціальної дезадаптації підлітків незалежно від рівня інтелектуального розвитку.

  Скачати повний текст