Узагальнено уявлення щодо відмінностей мовленнєвого досвіду за національними традиціями та його культурну єдність за умов загальнолюдської природи мовлення. Визначено суттєвості мовленнєвих конструкцій у мелодиці європейської та китайської музики в їх принциповій культурній аналогічності та смисловій перехрещеності. Висвітлено твори українських та європейських композиторів, що складають репертуарну константу відомих китайських вокалістів і містять елементи національно-характерного вираження. Проаналізовано виконавські інтонаційні рішення за умов національного мовленнєвого досвіду китайських вокалістів. З'ясовано сутність китайської музики як акумуляції мовленнєвих інтонаційних накопичень.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему розвитку співацького голосу майбутніх музикантів. Проаналізовано методичні аспекти процесу їх вокальної підготовки. Охарактеризовано стан процесу розвитку співацького голосу студентів, конкретизовано основні поняття вокального розвитку: "співацький голос" і "розвиток співацького голосу". Визначено й обгрунтовано критерії, показники та рівні вокального розвитку. Розроблено та теоретично обгрунтовано методику розвитку співацького голосу майбутніх педагогів-музикантів, експериментально доведено її ефективність. В основу методики покладено здійснення розвитку співацького голосу за п'ятьма напрямами вокальної підготовки студентів, а саме: мотиваційно-стимулювальним, вокально-технічним, оцінювально-аналітичним, вокально-теоретичним і художньо-виконавським.

  Скачати повний текст

Музично-словесний твір розглянуто як специфічну цілісність, в якій єдність музики та слова запрограмована спільним кодом неділимого смислу, що має ідеальну природу, знаходиться на глибинному рівні синтетичного тексту та притаманний всім його складовим. Реалізація ідеального смислу відбувається шляхом дії потенціальної та кінетичної енергії. Ці поняття запозичені з енергетичної концепції Е.Курта, де вони фігурують у контексті інших проблем. Під дією потенціальної енергії утворюється смислова вертикаль твору, під дією кінетичної - його смислова горизонталь. Виникає система смислових кругів, яка у кожному окремому випадку втілена в індивідуальну конфігурацію. Сукупність смислових вертикалі, горизонталі та конфігурації складає модель смислоутворення. Як аналітичний матеріал досліджено Johannes-Passion Й.С.Баха, Liederkreis op.39 Р.Шумана, "Саломея" Р.Штрауса.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних ідей та практичної діяльності засновників Харківської національної музично-педагогічної школи з питань підготовки педагогів-вокалістів. Розглянуто витоки цієї школи, етапи її становлення та розвитку. Проаналізовано мету, зміст, форми та методи підготовки педагогів-вокалістів у творчій спадщині П.В.Голубєва, Б.Р.Гмирі, М.Г.Михайлова-Сидорова, М.І.Литвиненко-Вольгемут, І.С.Паторжинського. Виявлено можливості подальшого використання їх досвіду в умовах розвитку національної освіти в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто художній механізм метафоричності у виконавстві XX ст., яка була панувальним принципом виконавського підходу в оперних постановках у XX ст., особливо у другій половині минулого столітя. Метафоричність як стильовий підхід у виконавстві поза оперною творчістю представлений поєднанням композитора та виконавця в одній особі, а саме видатних творців рівня Рахманінова, Бартока. Здійснено спеціальний аналіз виконавських інтерпретацій з метою знаходження у них стильових метафор за матеріалами оперних виступів окремих вокалістів (Шаляпіна, Петрова, Герасименко). Проведено порівняльний аналіз патії Чіо-Чіо-Сан. Запропоновано тезу про особливості виконавської практики, насамперед у театрально-постоновочних втіленнях музичних творів, опер видатних композиторів минулого та сучасності - у стилістичній установці роботи над виконавсько-сценічною версією в альтернативах редакцій - у тому числі авторських, як це має місце у трактуванні Пуччіні опери "Мадам Баттерфляй". Метафоричність як художньо-виконавська якість стильового виявлення у музиці та в оперному мистецтві затвердилась у другій половині XX ст. зі збільшенням метафоричної множинності стильових тенденцій поставангарду. Постановки опер К. Монтеверді, Г. Генделя, М. Мусоргського, П. Чайковського у співвідношенні уртекстових композиторських і сучасно осмислених редакцій, з яких жодна не може представляти єдино вірну модель виконання, - утворили творчий шлях усвідомлення двоїчності-множинності виконання як стильового кредо музики на сучасному етапі.

  Скачати повний текст

Досліджено художньо-стильові закономірності в мистецтві тенорового вокалу, чоловічого співу у високому регістрі, а також в процесі освоєння ідеально-пафосного самовираження як однієї з головних складових естетичної бази співочої культури. Особливу увагу приділено знаходженню аналогій у даному виді цивілізаційних вокальних установок Китаю та Європи. Вперше в музикознавстві України та Китаю систематизовано матеріали з історії становлення мистецтва тенорового співу в концепції міметичної основи музичної інтонаційності. Вперше усвідомлено ідею "філософії голосу" - "філософії співу" як історично сполучного моменту міфологічного та логіко-естетичного підходу. Розроблено естетично-художній критерій тенорового мистецтва як "наслідування" інтонації пафосно-екстатичного самовираження, реалізованого у фактурі хорово-ансамблевого "дисканта" і оперного тенорового звучання на різних музично-епохальних стильових етапах розвитку релігійної та світської культури. Вперше в українському музикознавстві досліджено твори Дж.Верді та П.Чайковського у даному аспекті розуміння естетики тенорового співу. Проаналізовано виконавські інтерпретації класичних партій, зокрема, здійснено порівняльне дослідження їх трактування європейськими та китайськими вокалістами та виявлено розходження у стильових ознаках вираження.

  Скачати повний текст