Проведено дослідження усних джерел "Повісті временних літ" (ПВЛ) з застосуванням соціально-культурного підходу щодо феномену фольклору як історичного джерела. Здійснено спробу виокремлення ряду ступенів мотивації використання народної творчості у ранньому літописанні. Вперше запропоновано функціонально-соціологічну методику аналізу фольклору для дослідження усних джерел ПВЛ. Особливу увагу приділено виявленню та типологізації фольклорних історичних творів літопису (місцевим легендам, родовим та історичним переказам, дружинним пісням, прославлянням, промовам, прислів'ям, приповідкам), а також визначенню специфіки передачі історичної дійсності у контексті фольклорного історизму та світоглядного надбання літописця. Розглянуто трансформацію усних джерел у літературну історичну традицію, що обумовило багатомірність співіснування у ПВЛ традиційних фольклорних форм та літературних жанрів, використаних літописцем для побудови ідеологічної концепції історії давньоруської державності.

  Скачати повний текст