Вперше комплексно досліджено фундаментальну віршовану хроніку С.Твардовського "Wojna Domowa" як історичне джерело та пам'ятку історіографії. Наведено максимально повний нарис біографії письменника, проаналізовано вплив суспільно-культурних трансформацій на його творчу діяльність. Розкрито внесок С.Твардовського у формування історіографії Національно-визвольної війни українського народу 1648 - 1658 рр. Висвітлено позитивні здобутки окремих авторів XVIII - XXI ст., які вивчали "твардовіану", виявлено помилкові та застарілі твердження, проаналізовано дискусійні моменти, розкрито малодосліджені аспекти творчості С.Твардовського. Розглянуто основні положення історичної концепції ученого, висвітлено його суспільно-політичні погляди, наведено характеристику та методику опрацювання історичних джерел польським хроністом. Досліджено невідомі раніше події з історії України козацьої доби, зокрема, часів Національно-визвольної війни українського народу 1648 - 1658 рр. та початкового етапу Руїни. Простежено вплив творів С.Твардовського, зокрема "Wojna Domowa", на розвиток української історіографії XVII - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Уперше всебічно висвітлено діяльність професора І.Шульги (1921 - 1993 рр.) як історика України, вивчено його творчу спадщину. З використанням матеріалів, виявлених в архівосховищах, з залученням спеціальної літератури проаналізовано всі аспекти наукової діяльності вченого, здійснено періодизацію його життя та творчості. Докладно охарактеризовано становлення та розвиток інтересів І.Шульги, його зв'язки з вітчизняними та зарубіжними вченими. Висвітлено різноманітність наукових інтересів історика в еволюції. Зауважено, що на ранньому етапі своєї творчості він розробляв питання соціально-економічної історії України, перебуваючи під впливом представників Львівської школи аграрної історії, а на пізньому етапі І.Шульга вивчав історію голодоморів початку - середини XX ст. Значну увагу приділено педагогічній діяльності І.Шульги, визначено його місце та роль у вітчизняній історичній науці.

  Скачати повний текст

Всебічно проаналізовано специфіку національного відродження в контексті суспільно-політичного життя України та місце в ньому української ідеї. Значну увагу приділено відображенню проблеми української державності в історичних дослідженнях, стану інтелектуально-духовної еліти України, наукових центрів українознавства. Охарактеризовано народницький, консервативний, національно-державницький напрями в історичній та суспільно-політичній думці України. Визначено оцінку ідеї державності у програмах і діяльності національно-демократичних об'єднань і політичних партій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження наукових праць студентів Університету св.Володимира XIX - початку XX ст. На підставі вивчення широкого кола архівних джерел, мемуарів, періодичних видань проаналізовано особливості фахової підготовки майбутніх істориків. Висвітлено погляди студентів на історію Російської держави на базі вивчення змісту їх наукових робіт та рецензій наукових керівників. Показано місце і роль творчого доробку студентів-істориків у розвитку історичної науки у XIX - початку XX ст. та сучасний період. На прикладі значної частини студентських праць простежено вплив наукового керівника на формування світогляду їх учнів. Доведено, що історичні погляди молодих дослідників у більшості випадків співпадають з поглядами їх учителів, хоча, інколи, студенти виходили за поставлені межі і створювали власні гіпотези та концепції, не завжди істинні, але актуальні і в сучасний період. Вперше відновлено перілік усіх медальних робіт з історії Росії та охарактеризовано ступінь репрезентативності та достовірності поданої інформації. Висвітлено процес професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема процедуру нагородження кращих студентських робіт медалями та пов'язані з цим зміни наукового рівня студентських творів.

  Скачати повний текст

Вперше у широких хронологічних межах досліджено комплекс українських, російських і зарубіжних історіографічних джерел, який вміщує монографії, брошури, статті, дисертаційні дослідження щодо діяльності земських установ України. Встановлено зв'язок між змінами на пострадянському просторі та зміною поглядів дослідників щодо українських земств. Показано еволюцію поглядів українських і російських учених на діяльність земств як органів місцевого самоврядування. На підставі введення у науковий обіг нових джерел, насамперед, архівних документів, комплексно досліджено головні чинники, які визначали стан суспільно-політичної, культурно-освітньої та соціально-економічної діяльності земських установ України.

  Скачати повний текст

Здійснено узагальнення історіографічного процесу наукового дослідження історії національно-демократичного руху за суверенітет та незалежність України на межі 80 - 90-х рр. XX ст. Розроблено класифікацію історіографічних джерел періоду 1988 - 2004 рр. та з'ясовано їх інформативну та концептуальну значимість у процесі вивчення національно-демократичного руху та визначення його мети і ролі в утвердженні державної незалежності України. Проаналізовано історичні матеріали, присвячені дослідженню особливостей формування та діяльності "неформальних" організацій, що активно впливали на радикалізацію українського національно-демократичного руху. Визначено повноту та ступінь об'єктивності відображення в історіографічній літературі процесу створення Української Гельсінської Спілки. Узагальнено процес наукової розробки історії становлення й розвитку Народного руху України та показано його роль в утворенні політичної опозиції радянському комуністичному режиму, встановленні державної незалежності України та демократизації суспільства. Встановлено причини та умови формування багатопартійності, з'ясовано стан дослідженості теоретико-концептуальних і практичних аспектів політичних партій та їх внеску у здобуття незалежності України. Обгрунтовано подальші напрямки наукового дослідження історії національно-демократичного руху за суверенітет та незалежність України у зазначений хронологічний період.

  Скачати повний текст

Виявлено, систематизовано й охарактеризовано основні групи історіографічних джерел з історії махновського руху. Висвітлено основні етапи розвитку історіографії повстанського руху в Україні та найпоширеніші концептуальні підходи, що визначилися в процесі історичного пошуку. З'ясовано рівень наукового осмислення історичних передумов та причин повстанського руху в Україні на чолі з Н.І. Махном. Проаналізовано ступінь вивчення характеру, рушійних сил та соціальної бази повстанського руху. Простежено особливості висвітлення в літературі проблеми співвідношення соціальних і національних гасел, глибини анархічності теорії та соціальної практики повстанців. Проаналізовано представлену в літературі періодизацію руху під керівництвом Н.І. Махна, рівень дослідженості перебігу повстання на кожному з визначених етапів, зіставлено характер тлумачення історичного значення руху різними науковими школами. Виявлено специфіку повстанського руху на підставі зіставлення його з повстаннями в Україні часів громадянської війни. Запропоновано можливі перспективні напрямки подальшої наукової розробки питань з історії махновського руху.

  Скачати повний текст

Виявлено, систематизовано й охарактеризовано основні групи історіографічних джерел з історії Української революції. З'ясовано концептуальні та методологічні засади дослідження історії Української революції. Висвітлено негативний вплив ідеологічних і політичних догм і упереджень на розвиток об'єктивних знань з історії Української революції. Порівняно внесок вітчизняних і зарубіжних дослідників у вивчення політичних, соціально-економічних, військових, культурно-освітніх, державотворчих процесів в Україні 1917 - початку 1918 рр.

  Скачати повний текст

Розглянуто історіографію українського національного руху в Галичині XIX - початку XX ст. Виявлено й охарактеризовано методологічні та концептуальні засади наукових досліджень, показано вплив ідеологічних догм і стереотипів на формування наукових уявлень з історії національного руху галицьких українців. Показано, що українська та зарубіжна історіографія розкрила не лише цілісну картину розвитку українського руху в підавстрійській Східній Галичині, але й досліджувала окремі його аспекти: діяльність перших просвітницьких гуртків і громадських організацій, розвиток галицького русофільства та народовста, виникнення політичних партій і традицій парламентаризму, участь духовенства, селянства, студентства та інтелігенції в національному русі. Обгрунтовано необхідність подальшого вивчення й інтерпретації таких наукових проблем, як вплив українського середовища у Відні на розвиток національного руху в краю, походження та сутність полонофільської й австрорусинської течій, трансформація модерної української ідеї, діяльність протопартійних організацій в Галичині. Проаналізовано праці українських і зарубіжних учених й виявлено дискурсійні питання, які залишаються актуальними для історіографії українського руху в Галичині XIX - початку XX ст., а саме: хронологічні межі та періодизацію національного відродження, походження та сутність галицького русофільства та австрорусинства, роль греко-каталицького духовенства в національному русі, феномен Галичини як "П'ємонту України".

  Скачати повний текст

Проаналізовано культурологічний аспект історіософського світобачення П.О.Куліша - видатного українського письменника, поета, історика, етнографа, публіциста, видавця, громадського діяча. Висвітлено історичні передумови формування його культурологічних поглядів і з'ясовано участь в українському громадсько-культурному русі XIX ст. Охарактеризовано світогляд ученого у контексті національних цінностей і орієнтирів українського народу, його культури, мови та літератури. Визначено роль науково-творчої спадщини П.Куліша у пробудженні національної свідомості та її вплив на розвиток української національної ідеї.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено наукову спадщину українських учених-емігрантів щодо окремих проблем становлення та розвитку історії державності України. Розкрито наукові погляди істориків-емігрантів щодо українського минулого, як складової та невід'ємної частини української історіографії. Особливу увагу приділено таким періодам української історії, як Київська Русь, Галицько-Волинська держава, Литовсько-Руське князівство, Козацько-гетьманська держава й Українська революція 1917 - 1921 рр. Визначено роль українських наукових емігрантських установ і товариств у справі організації дослідницької праці в галузі історії України.

  Скачати повний текст

Висвітлено становлення історичної науки Угорщини, виявлено та проаналізовано угорськомовні праці вчених Закарпаття. Вивчено етапи формування та зміст концепції історичного розвитку краю, якісного зростання досліджень, наявність дискусійних моментів та маловивчених питань. Значну увагу приділено розширенню джерельної бази, розглянуто питання виникнення нових напрямків у науці. Проаналізовано збірники документів періоду XIX - на початку XX ст. Надано оцінку джерелознавчих аспектів спадщини істориків. Показано місце доробку угорських вчених у вітчизняній та світовій історіографії. Зроблено висновок, що історична наука в Угорщині та на Закарпатті у XIX - на початку XX ст. існувала та плідно розвивалась. На підставі аналізу угорськомовних праць визначено, що історії Закарпаття приділялося особливе місце у скарбниці науки та культури Угорщини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано польську наукову літературу періоду 1989 - 2008 рр., в якій висвітлено проблеми історії Російської імперії. Охарактеризовано інституційну інфраструктуру сучасних польських досліджень російської імперії, їх проблемно-тематичні напрями. Виокремлено основні підходи ("традиціоналістський" і "ревізіоністський"), які визначають інтерпретаційну лінію та концептуальні конструкції праць польських дослідників відповідної проблематики.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку української радянської історіографії післясталінської доби в аспекті опрацювання нею історії України. Розглянуто взаємодію соціальних та інтелектуальних чинників, що впливали на професійне вивчення національної минувшини. Проаналізовано концепції та інтерпретації історії України, які створювалися та насажувалися в історичній науці УРСР середини 1950-х - середини 1980-х рр. Показано суттєвий вплив політико-ідеологічного курсу радянського режиму в Україні на розвиток української радянської історичної науки. Висвітлено еволюцію офіційного тлумачення української історії протягом досліжуваного періоду. Описано механізми впровадження офіційної історичної доктрини у практику професійного історіописання в УРСР. Виявлено вплив загальносоюзного історіографічного процесу на творчу діяльність українських дослідників історії України, розкрито їх роль у формуванні наукових образів української минувшини. Висвітлено основні положення офіційної концепції історії України, яких дотримувались учені республіки. Зроблено висновок, що у період після 1953 р. історіописання в Україні зазнало чималого впливу пробудженої або розкріпаченої у ході лібералізації режиму етнонаціональної свідомості українських істориків. Проаналізовано співвідношення соціальних та інтелектуальних чинників у формуванні радянської картини української історії. З'ясовано, що у період десталінізації та лібералізації національної політики в українській радянській історіографії було переглянуто екстремальну російськоцентричну картину українського історичного процесу. Досліджено комплекс публікацій українських істориків, які за умов деякої лібералізації історичної політики в УРСР вивчали проблеми національного минулого у неортодоксальному аспекті. Доведено, що в історичній науці УРСР другої половини 1950-х - початку 1970-х рр. існувала нонконформістська течія. Обгрунтовано періодизацію української радянської історіографії історії України.

  Скачати повний текст

Висвітлено творчий шлях і громадську діяльність О.І.Маркевича - одного з представників славетного роду Марковичів - Маркевичів, до якого належить багато видатних діячів культури та науки. Проаналізовано історичний, археографічний, краєзнавчий доробок науковця. Запропоновано періодизацію його життя та творчості. Досліджено зв'язки вченого з відомими українськими представниками науки та культури, громадськими діячами. Охарактеризовано просвітницьку діяльність О.І.Маркевича, визначено його місце та роль в українському національному русі останньої чверті XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Висвітлено наукову діяльність історика права Ф.І.Леонтовича (1833 - 1910 рр.), розглянуто основні етапи його життя. Проаналізовано адміністративну та педагогічну діяльність ученого на півдні України в одеському Новоросійському університеті, його роль у громадському житті Одеси, становлення та еволюцію історичних поглядів. Розкрито особливості теоретико-методологічних та концептуальних поглядів історика, відзначено, що в його науковому світогляді поєднувалися елементи народництва, панславізму та позитивізму, наукова діяльність ученого мала великий вплив на розгортання досліджень історії Київської Русі та Великого князівства Литовського, важливий вплив на методологію дослідження давньоруських земель мала задружно-общинна теорія, запропонованої істориком як модель суспільно-політичного розвитку народів за доби середньовіччя. Підкреслено, що вчений був одним з засновників київської школи істориків західноруського права, діяльність якої мала велике значення для дослідження історії українських земель у складі Великого князівства Литовського.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історіографії здійснено комплексне дослідження історико-краєзнавчих поглядів І.Франка. Проаналізовано стан вивчення проблеми, опрацьовано значний обсяг джерел, узагальнено відомі та введено до наукового обігу маловивчені сторінки біографії науковця. Простежено процес формування та становлення історико-краєзнавчих поглядів І.Франка у тісному зв'язку з конкретно-історичною ситуацією на західноукраїнських землях другої половини XIX - початку XX ст. Розкрито місце і значення історико-краєзнавчих поглядів І.Франка, його участь у діяльності національно-культурних товариств Галичини другої половини XIX ст. На основі систематизації фактичного матеріалу досліджено наукову спадщину ученого та наведено оцінку його внеску у розвиток національної історіографії.

  Скачати повний текст