На підставі результатів детального моніторингу та багаточисленних клініко-епідеміологічних досліджень вперше в Україні на прикладі м.Львова та Львівської області доведено ефективність впровадження комплексної системи принципів успішного грудного вигодовування (УГВ) у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) охорони здоров'я матері та дитини на тривалість грудного вигодовування (ГВ) та на показники здоров'я дітей. Виявлено, що з усіх принципів (УГВ найбільший вплив на тривалість виключно грудного вигодовування (ВГВ) та ГВ в цілому має годування за вимогою та відмова від використання у пологовому відділенні іншої їжі, крім грудного молока. З'ясовано, що основними чинниками, які визначають тривалість ГВ, є допологове навчання жінок відповідно підготованим медичним персоналом, дотримання принципів ГВ як у пологовому будинку, так і надалі на етапі дитячої поліклініки. Встановлено, що тривале ВГВ (6 місяців) та тривале ГВ (12 місяців та більше) позитивно впливає на нервово-психологічний розвиток і зменшення рівня захворюваності дітей. Доведено необхідність впровадження в лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) охорони здоров'я матері та дитини ініціативної програми "Лікарня, доброзичлива до дитини" з метою збільшення частоти та тривалості ГВ, що сприятиме зменшенню захворюваності немовлят та дітей раннього віку. Запропоновано створити систему кабінетів підтримки грудного вигодовування та лактації на базі жіночих консультацій, пологових будинків і дитячих поліклінік.

  Скачати повний текст

Комплексно оцінено медико-соціальні та екологічні фактори ризику, які сприяють ранньому пригніченню лактаційної функції жінок-годувальниць і переведенню немовлят на штучне вигодовування (ШВ). За клініко-експериментальних умов показано, що одним з важливих факторів ризику зниження лактаційної функії в жінок-годувальниць є хронічна нітратна інтоксикація. Це підверджується морфофункціональними змінами гіпофізу, які визначаються зниженням активності секреторних гранул на тлі зменшення білоксинтезувальної та енергопродукуючої функцій клітин даної залози. Встановлено високий рівень аліментарнозалежної патології та дисбіотичних порушень у дітей першого року життя, пов'язаний з пізнім початком природного вигодовування (ПВ), раннім введенням напівадаптованих замінників материнського молока та продуктів додаткового харчування. Виявлено, що в дітей за умов ШВ втрачається впорядкованість добового ритму функціонування вегетативної нервової системи, яка властива дітям, що вигодовуються жіночим молоком, а саме, подовжується часова зона підвищеної активності симпатичного відділу. Доведено, що в дітей за умов ШВ підвищується рівень глікозоаміногліканів у сироватці крові, що може призвести до напруги компенсаторних систем цитопротекції слизової оболонки гастродуоденальної зони. Науково обгрунтовано доцільність включення до комплексу заходів щодо покращання лактаційної функції в жінок-годувальниць з групи ризику стосовно розвитку гіпогалактії харчової домішки "Еламін".

  Скачати повний текст

Обгрунтовано безпечність грудного вигодовування немовлят від матерів, в яких було встановлено сифіліс до або під час вагітності, а після відповідного специфічного та профілактичного протисифілітичного лікування було визначено позитивні специфічні серологічної реакції на сифіліс під час досліджуваної вагітності. Обстежено 90 матерів, які одержали протисифілитичне лікування під час вагітності та 90 їх немовлят, які перебували на природному вигодовуванні не менше 6-ти місяців. За результатами дослідження встановлено, що провідним критерієм безпечності природного вигодовування немовлят групи ризику є закінчення курсу специфічного та профілактичного лікування сифілісу в їх матерів під час вагітності. Закінчення протисифілітичного лікування матерів після 28-го тижня вагітності не дозволяє оцінити якість проведеної терапії під час пологів і новонароджені цих матерів мають підлягати профілактичному лікуванню.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-лабораторного оцінювання ефективності ентерального харчування (ЕХ) за умов інтенсивної терапії новонароджених і дітей першого року життя доведено, що розвиток критичних станів у немовлят супроводжується порушенням функціональних можливостей шлунково-кишкового тракту, диссимілятивною направленістю білкового обміну, проявами холестазу, напруженням захисних механізмів цитопротективної системи слизової оболонки гастродуоденальної зони (ГДЗ). Уперше визначено наявність зв'язків між рівнем збереження білкового синтезу на початку ЕХ та тривалістю природного вигодовування та парентерального харчування, а також між рівнем сироваткових тригліцеридів і тривалістю хвороби та парентерального харчування. Доведено більшу ефективність впливів напівелементних гідролізатів (НГ) на стан білкового та ліпідного обмінів, зниження виразності холестазу та напруження цитопротективної системи слизової оболонки ГДЗ у немовлят у критичних станах у порівнянні з сумішами на основі коров'ячого молока. Уперше встановлено, що зниження функціонального навантаження захисних механізмів цитопротективної системи слизової оболонки ГДЗ із застосуванням НГ у даного контингенту дітей призводить до зменшення проявів холестазу, що реалізується через зміни тонусу симпатичної нервової системи. Із урахуванням виявлених метаболічних змін та функціональних порушень ШКТ і гепатобіліарної системи, на підставі клініко-математичного аналізу вперше визначено ознаки ефективності ЕХ за умов ІТ новонароджених і дітей першого року життя.

  Скачати повний текст

Визначено епідеміологічні особливості природного вигодовування дітей раннього віку за умов промислового та сільськогосподарського регіонів Придніпров'я. Установлено негативний вплив несприятливих факторів макро- та мікросоціуму на тривалість, поширеність і якість природного вигодовування немовлят. Виявлено залежність забезпеченості вітамінами A, E і C жінок-годувальниць та їх дітей від особливостей перебігу вагітності у матері й умов мешкання. Доведено можливість і безпечність профілактичного використання полівітамінного препарату "Прегнавіт" у комплексі з проведенням ентеросорбції матерів-годувальниць для зменшення поширеності клінічних проявів гіповітамінозів, покращання показників фізичного розвитку, зниження захворюваності дітей раннього віку.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості адаптації у неонатальному періоді передчасно народжених дітей з малою масою. Запропоновано оптимізацію виходжування дітей цієї групи шляхом збагачення раціону матерів-годувальниць в період лактації препаратами йоду. Показано, що у таких матерів в два рази частіше зустрічається патологія щитоподібної залози за даними УЗД. Виявлено у пуповинній крові їх дітей значно знижений рівень гормонів щитоподібної залози, що за умов дефіциту йодного забезпечення матері може негативно впливати на адаптацію новонародженого. Доведено, що збагачення раціону харчування матерів-годувальниць, що народили передчасно маловагових дітей, йодовмістними препаратами значно покращує лактацію, достовірно підвищуючи добову кількість молока та тривалість годування грудьми дитини на першому році життя.

  Скачати повний текст