Скачати повний текст

Проведено коплексну діагностику стану секреторного ендометрія у жінок з ендокринною безплідністю у природних і стимульованих циклах. Зазначено, що у пацієнток з ендокринною безплідністю розвиваються гіперпластичні процеси у ендометрії; у пацієнток із недостатністю лютеінової фази (НЛФ) та ановуляціями переважає активна форма проліферативної гіперплазії ендометрія, а у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) - спочиваюча форма проліферативної гіперплазії ендометрія. Залежно від вихідного стану секреторного ендометрія та гормонально-імунологічного статусу розроблено методи підготовки даних пацієнток до індукції овуляції, обгрунтовано вибір препаратів для індукції овуляції та визначено підтримку секреторних перетворень в ендометрії. Запропонований підхід дозволив підвищити відсоток настання вагітності у жінок з 16,7 % у клостилбегіт-стимульованих циклах і з 26,7 % у метродин-стимульованих циклах до 50 % у жінок із НЛФ та ановуляціями, а також до 46,7 % - з СПКЯ.

  Скачати повний текст

Робота присвячена застосуванню морфо-функціонального методу в діагностиці поєднаної жіночої неплідності та формуванню гомогенних груп хворих за сполуками чинників. Вивчено морфологічні особливості внутрішніх статевих органів під час лапароскопії та біопсіі яєчників, вміст стероїдних і гіпофізарних гормонів, дані тестів функціональної діагностики при різноманітних сполученнях чинників. Показано головну роль перітонеального фактору в патогенезі поєднаної безплідності та послідовність реабілітаційної терапії, що витікає з цього. Виявлені найбільш характерні гормональні порушення: функціональна гіперпролактинемія, латентна гіперандрогенія, нефізіологічні співвідношення лютеінізуючого та фолікулостимулюючого гормонів (ЛГ/ФСГ). Визначено критерії обсягу втручання на яєчниках при пластичних операціях. Розроблено і науково обгрунтовано 2-х етапну реабілітацію, що забезпечує фізіологічні репаративні процеси і корекцію нейро-гормональних порушень із використанням рослинних ноотропів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості патогенезу екскреторно-токсичного безпліддя у чоловіків під час хронічного бактеріального простатиту, трихомоніазу, хламідіозу, бруцельозу. Визначено взаємозв'язок патоспермії з нейрогуморальними та імунними порушеннями, печінковим і нирковим комлексом. Досліджено особливості патогенезу екскреторно-токсичного безпліддя залежно від етіології, що виявляються в різному ступені залучення органів і систем у патологічний процес. Відзначено, що зміни спермограми олігоастенотератозооспермії різної виразності є загальними для даного захворювання. Доведено, що хронічний простатит (бактеріальної, хламідійної, трихомонадної, бруцельозної) етіології призводить до зниження запліднювальної здатності еякуляту у результаті сполученого порушення складових репродуктивної функцій: гепотобіліарної системи, ендокринного статусу та розвитку вторинного імунодефіциту. Розроблено трьохетапне обстеження та лікування хворих на екскреторно-токсичне безпліддя, зокрема, діагностика та припинення запального процесу зі санацією статевих органів, діагностика і корекція всіх складових репродуктивної функції, стимуляція сперматогенезу.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано особливості змін каріотипу подружніх пар з репродуктивними розладами різного походження серед населення Київського регіону, виявлено 3,8 % хромосомних аномалій та 19,5 % випадків варіантів хромосом. Результати дослідження систематизовано за етіологією репродуктивних розладів.

  Скачати повний текст

Розглянуто характер змін у гормональному та імунологічному статусах жіночого організму у разі генітального ендометріозу. Зроблено оцінку клінічної ефективності та впливу на гормональний та імунологічний статуси різноманітними методами гормональної терапії ендометріозу - естроген-гестагенними препаратами, антигонадотропінами, чистим гастагеном (оргаметрил), а також під час застосування оргаметрилу з комплексом системної ензимотерапії. Розроблено тактику найбільш ефективного та фізіологічного комбінованого методу лікування неплідності внаслідок зовнішнього ендометріозу з метою відновлення репродуктивної функції (органозберігаюче хірургічне втручання у поєднанні з гормональним лікуванням - оргаметрилом у комплексі з препаратами системної ензимотерапії вобензимом).

  Скачати повний текст

Визначено прогностичну значимість нейроендокринних порушень у разі синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), який супроводжується безпліддям, у виникненні остеопенії та остеопорозу, а також важливість діагностичних технологій, насамперед, периферичної денситометрії для доклінічного виявлення системного остеопорозу і мамографії для профілактики патології молочних залоз. На основі математичної моделі визначено клінічні предиктори ефективності гормонального та інших видів лікування у початкових проявах остеопорозу у хворих на ендокринне безпліддя, особливо з урахуванням преморбідного фону та раніше проведеної терапії. Розроблено диференційовані показання для своєчасної профілактики та фармакологічної корекції остеопорозу у хворих з СПКЯ надниркового генезу із функціональною гіперпролактинемією з використанням препаратів кальцію та вітаміна Д, системної ензимотерапії, фітоестрогенів, збалансованої дієти, режиму рухової активності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 500 жінок з поєднаними формами неплідності, визначені основні і другорядні чинники, що негативно впливають на репродуктивну функцію. Встановлені не тільки анатомічні і функціональні зміни в органах і системах, але й визначена локалізація і глибина пошкодження репродуктивної системи, що важливо при подальшій розробці тактики корекції виявлених змін. Визначені нові дані про місце продукції антиспермальної ізосенсебілізації, автоімунні реакції у неплідних жінок, встановлена розбалансованість показників загального імунітету в біологічних рідинах, неоднозначні зміни гіпофізарно-гонадної системи, які залежать від виду патології, глибини пошкодження, тривалості захворювання і поєднання декількох чинників. Вивчений енергетичний обмін в органах-мішенях, фолікуло- і оогенез у жінок в спонтанному і стимульованому менструальних циклах. Розроблені алгоритми прогнозування ефективності лікування, вдосконалена і науково обгрунтована концепція поетапного, диференційованого, з урахуванням етіологічних і патогенетичних чинників підходу до системи заходів по профілактиці і лікуванню жінок з неплідністю поєднаного генезу, що дозволяє значно підвищити відсоток позитивних результатів.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості стану репродуктивного та соматичного здоров'я у жінок, евакуйованих після аварії на Чорнобильській АЕС, і мешканок територій контролю, які проходили обстеження протягом 12 років. Визначено клініко-параклінічні критерії порушень генеративної системи пацієнток, математичну модель та алгоритм прогнозування їх виникнення. На підставі вивчення особливостей імунного гомеостазу, нейроендокринного статусу, мікробіоценозу піхви, морфологічних особливостей внутрішніх органів розроблено диференційовані схеми профілактики та лікування неплідності за умов радіаційного випромінювання, що дозволяє значно підвищити відсоток позитивних результатів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням діагностики і лікування ендокринної безплідності у жінок, поєднаної з субклінічними формами гіпотиреозу, для виявлення якого в сумнівних випадках доцільно проводити пробу з метоклопрамидом з визначенням рівня тиреотропного гормону і пролактину у сироватці крові до внутрішньовенного введення препарату, потім за 30, 90 і 120 хвилин після першої ін'єкції. Виявлено: субклінічний гіпотиреоз викликає порушення гіпоталамо-гіпофізарних взаємовідносин, а це призводить у більшості випадків до виникнення гіперпролактинемії, на фоні якої розвивається стійка ановуляція, що не піддається корекції навіть на фоні її індукції. Показано, що проведення стимуляції у жінок з ендокринною безплідністю, поєднаною з субклінічними формами гіпотиреозу, доцільно проводити після нормалізації лабораторних показників тиреотропного гормону і пролактину в сироватці крові шляхом призначення тиреоїдних та пролактинінгібуючих препаратів. Тривалість прийому і доза останніх безпосередньо зумовлені ступенем імунологічних порушень. Впровадження запропонованого підходу до стимуляції та овуляції у жінок з ендокринною безплідністю, поєднаною з субклінічними формами гіпотиреозу, дозволило підвищити ефективність запліднення з 16,7% до 46,7%.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст