Проаналізовано дані обстежень 255-ти хворих молодшого та середнього віку у віддаленому періоді за умов легкої закритої черепно-мозкової травми у порівнянні зі станом 30-ти хворих з відсутніми на результатах комп'ютерної томографії та ядерної магнітно-резонансної томографії структурними порушеннями. Досліджено структурні зміни речовини й оболонок головного мозку за допомогою комп'ютерної томографії та ехоенцефалографії. Судинні порушення в обстежених діагностувались за допомогою доплерографії та реоенцефалографії. Функціональний стан мозку діагностовано за допомогою електроенцефалографії. Певні когнітивні функції обстежено з використанням експериментально-психологічних методик. На підставі проведених досліджень установлено, що у хворих середнього віку у порівнянні з молодими структурні, функціональні, цереброваскулярні та когнітивні порушення мають місце значно частіше і є більш виражені. З урахуванням результатів обстеження розроблено патогенетичні механізми та диференційоване лікування обстежених хворих, що покращує його ефективність.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клінічного, інструментального, біохімічно-імунологічного досліджень, аксіальної комп'ютерної і магнітно-резонансної томографій головного мозку доведено, що головною ланкою патогенезу формування наслідків легкої черепно-мозкової травми є нейрогенні зміни у мозковій тканині, переважно у структурах лімбіко-ретикулярного комплексу, внаслідок порушення гемо-ліквородинаміки, які сприяють розладу регуляції вегетативної забезпеченості організму, імунологічній реактивності та церебрального метаболізму. Розглянуто співвідношення між виразністю клінічних синдромів захворювання та переважною локалізацією посттравматичного процесу, давністю захворювання, ступенем порушення ліквородинаміки та змінами біохімічних, імунологічних показників. Виявлено варіанти компенсації порушених нейро-вегетативних функцій щодо розвитку та прогресування наслідків легкої черепно-мозкової травми. Систематизовано види морфо-структурних змін лікворної системи і мозкової тканини в різні періоди захворювання, типи клінічних виявів дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу. Доведено співучасть у клінічному оформленні посттравматичних ускладнень неспецифічних структур лімбіко-ретикулярного комплексу, в тому числі, дорсо-медіальних ядер зорових горбів. Визначено можливість прогнозування наслідків легкої черепно-мозкової травми. Обгрунтовано призначення вегетотропної, імуномодулюючої, нейропротекторної, дегідратаційної терапій, рефлексо-, цуботерапії, спрямованих на покращання гемо-ліквородинаміки, нейро-вегетативного гомеостазу.

  Скачати повний текст

На підставі сучасного комплексного обстеження 163-х хворих вивчено неврологічні особливості астенічного синдрому та його варіантів під час віддалених наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ). Визначено структурні порушення речовини головного мозку, стан церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності мозку, клініко-психологічні та вегетологічні ознаки астенії у обстеженного контингенту пацієнтів. Встановлено взаємовідношення між наявністю чи відсутністю структурних змін і можливостю розвитку астенічного синдрому легкої ЗЧМТ. Виявлено особливості клініко-параклінічних характеристик даного синдрому залежно від ліво- чи правопівкулевої локалізації морфологічних порушень, які проявляються суб'єктивними та об'єктивними неврологічними симптомами, наявністю асиметрії кровонаповнення за даними реоенцефалографії та зниженням лінійної швидкості кровотоку з відповідного боку за результатами доплерографії.

  Скачати повний текст

Наведено результати клінічного, метаболічного, гемодинамічного, структурного й функціонального дослідження хворих молодого віку з віддаленими наслідками черепно-мозкової травми (ВНЗЧМТ). Запропоновано систему діагностики та патогенетичної корекції виявлених порушень. На підставі аналізу вмісту первинних і вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів відзначено у хворих з ВНЗЧМТ наявність ознак оксидантного стресу. За даними біохемілюмінесценції з'ясовано, що найбільш виражені ознаки оксидантно-антиоксидантного дисбалансу спостережено у хворих з менш тривалим посттравматичним періодом. Показано, що якщо у хворих з тривалістю посттравматичного періоду (ТПП) менше п'яти років переважають процеси оксидантного стресу, то зі збільшенням ТПП за даними визначення електронегативності ядер відзначається погіршення біоенергетичного стану клітини, що призводить до прискорення швидкості старіння організму, реєструється порівняно більше виражені процеси атерогенезу. Доведено, що до комплексу патогенетично обгрунтованої раціональної корекції ВНЗЧМТ хворих молодого віку доцільно включати немедикаментозну методику впливу низькоінтенсивного лазерного випромінення.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості патогенетичного впливу на організм наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми (ЛЗЧМТ) на фоні хронічної дії малих доз іонізуючого випромінювання (ІВ). Проведено дослідження 104 чоловіків молодого віку. Встановлено, що в осіб, які зазнали ЛЗЧМТ і проживають на територіях, забруднених радіонуклідами, скарги неврологічного характеру, неврологічні синдроми та мікровогнищеві синдроми зустрічаються частіше ніж в осіб, які потерпали лише від ЛЗЧМТ. Зазначено, що серед неврологічних синдромів переважає вегетосудинний. Виявлено значні зміни біоелектричної активності головного мозку. Досліджено значні розлади імунорегуляторної та В-ланки імунітету, найвищий рівень протимозкових антитіл до антигенів нейронів і мієлінових структур, значну активність прооксидантних систем у тварин, які зазнали дії ЛЗЧМТ та ІВ. У тканині головного мозку зафіксовано стійкі дистрофічно-деструктивні зміни з порушенням нейронів, глії та мікроцируляторного русла зі сповільненням відновних процесів. Відзначено, що у частини потерпілих внаслідок комбінованої дії хронічного впливу ІВ у малих дозах і чинників ЛЗЧМТ розвивається стан дезадаптації.

  Скачати повний текст