Вивчено клініко-неврологічні особливості перебігу діабетичної полінейропатії, досліджено вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів, окиснювальної модифікації білків, стан антиоксидантної системи крові, функцію периферичних нервів за допомогою стимуляційної електронейроміографії у 126-ти хворих на діабетичну полінейропатію (ДП). З'ясовано, що у хворих на ДП є наявними активація процесів ліпопероксидації, пригнічення активності захисних антиоксидантних систем та підвищення окиснювальної модифікації білків крові, зниження амплітуди М-відповіді та швидкості проведення збудження руховими волокнами периферичних нервів. Доведено, що у разі використання в комплексному лікуванні хворих на ДП мілдронату або тіотриазоліну на відміну від звичайної базисної терапії, відбувається пригнічення процесів пероксидного окиснення ліпідів, підвищення активності захисних антиоксидантних систем, зменшення окиснювальної модифікації білків крові. Зазначено, що найкращий ефект є наявним у разі одночасного призначення мілдронату та тіотриазоліну. Виявлено покращення нервової провідності периферичних нервів під впливом даних препаратів у хворих з тривалістю цукрового діабету до 10-ти років, про що свідчить вірогідне збільшення швидкості проведення збудження та амплітуди М-відповіді. Розроблено та впроваджено в клінічну практику схему застосування мілдронату та тіотриазоліну у комплексному лікуванні хворих на ДП.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі комплексного динамічного вивчення клінічної картини, швидкості проведення нервового імпульсу, кровотоку в судинах кінцівок і реологічних властивостей крові доведено ефективність використання методу озонотерапії. Показано, що озонотерапія зменшує інтенсивність основних скарг і об'єктивних симптомів захворювання у хворих з ДПН. Проведено порівняльний аналіз впливу медикаментозного лікування й додаткового застосування ОФР на реологічні властивості крові. Вперше доведено доцільність використання ОФР у концентрації 1-10 мл/л у разі сенсомоторної форми ДПН, а також застосування методу проточної газації кінцівки з ОКС в пластиковій камері.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості та умови немедикаментозного лікування хронічних міофасціальних больових синдромів у віковому аспекті. На підставі вивчення клініко--функціонального стану 122-х хворих віком від 18-ти до 74-х років встановлено вікові особливості перебігу даної патології. У пацієнтів старшого віку виявлено більш значну м'язову ригідність та обмеження обсягу рухів та відсутність больових синдромів у порівнянні з хворими молодого та середнього віку. Встановлено, що загальна кількість міофасціальних тригерних пунктів збільшується у процесі старіння. Доведено доцільність використання пунктирної фізіотерапії та постізометричної релаксації м'язів у хворих з міофасціальними больовими синдромами й обгрунтовано індивідуальні параметри використання фізичних чинників залежно від віку пацієнтів та особливостей клінічіного перебігу захворювання. На базі комбінації аурикулярної електропунктури, постізометричної релаксації м'язів і магнітолазеротерапії за принципом багаторівневого системого впливу розроблено новий фізіотерапевтичний комплекс та наведено оцінку його ефективності. Показано, що крім підвищення результативності лікування, важливою перевагою запропонованого фізіотерапевтичного підходу є відсутність побічних реакцій або ускладнень у даного контингенту хворих.

  Скачати повний текст

Розроблено нові підходи до лікування хворих з міофаціальними цервікалгіями, що грунтуються на застосуванні фізіофармакотерапії у вигляді дерматопарамібного ультрафонофорезу (УФФ) лідокаїну та натрію бікарбонату через контактне середовище полтавського бішофіту "Електрогель" та електроміостимуляції ураженого м'яза. Обстежено 180 хворих з таким діагнозом у віці від 20 до 60-ти років з давністю хвороби 2 - 3,5 років, у яких вивчено клініко-функціональний стан за даними клінічних, біомеханічних, кинестезіологічних, інструментальних показників (гоніометрія, електродіагностика, інфрачервона термометрія) та комплексних реабілітаційних шкал. Встановлено ефективність впливу локального застосування лідокаїну та натрію бікарбонату методом дерматопарамібного ультрафонофорезу на динаміку даних показників.

  Скачати повний текст