Уперше на ценопопуляційному рівні вивчено Fagus sylvatica в лісах рівнинної частини України. На підставі біометричного аналізу листків бука підтверджено його віднесення до підвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Досліджено динаміку ареалу та встановлено причини острівної локалізації букових лісів на Подільській височині, проведено систематичний, біоморфологічний та географічний аналіз флори букових лісів Поділля. Виявлено еколого-ценотитичні особливості букових лісів за різних фізико-географічних умов Подільської височини. Установлено видовий склад та сучасний стан популяцій рідкісних і зникаючих видів флори даних лісів.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо стану лісів природно-заповідного фонду Західного Поділля, фітоценотичної структури та лісівничо-таксаційних особливостей деревостанів природного заповідника "Медобори". Встановлено рівень їх трансформації під впливом попереднього господарювання. Узагальнено досвід регуляційної діяльності з відтворення корінних деревостанів природного заповідника за період його існування. З метою відновлення корінних деревостанів обгрунтовано необхідність створення умов для появи самосіву та розвитку підросту, формування молодняків за типом корінних лісів Поділля. Обгрунтовано реконструктивні заходи для забезпечення у складі насаджень домінуючої ролі основних лісотвірних порід. Запропоновано систему лісівничих природоохоронних заходів для відтворення корінних деревостанів лісових природних комплексів Західного Поділля.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація є першим монографічним теоретико-методологічним узагальненням наукових матеріалів про охорону лісової рослинності України. Розроблена система лісових природно-заповідних територій. Розкрито теоретичні основи стратегії охорони ценорізноманітності на базових рівнях її екосистемної організації, диференціації та динаміки, описано новий підхід до виділення ценорізноманітності за регіонально-хорологічними критеріями. На підставі розробленої класифікаційної схеми лісової рослинності представлена синфітосозологічна оцінка ценофонду.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено категоріальну та територіальну структуру мережі лісових об'єктів природно-заповідного фонду на рівні фізико-географічних провінцій та областей західного регіону України, надано оцінку її репрезентативності. На прикладі модельної частини регіону, поглиблено вивчено та узагальнено особливості гетерогенності лісової рослинності заповідних територій, зокрема, вікову структуру, склад та таксаційні характеристики деревостанів, типологічний спектр, флористичне та фітоценотичне різноманіття, потенційні відновні та динамічні процеси. Розроблено наукові засади оптимізації регіональної мережі лісових природоохоронних об'єктів.

  Скачати повний текст

Вивчено популяційну структуру восьми видів клонотвірних рослин: Aegopodium podagraria, Asarum europaeum, Carex pilosa, Calluna vulgaris, Molinia caerulea, Stellaria holostea, Vaccinium myrtillus, Vaccinium vitis-idaea, що є домінантами або співдомінантами в 27-ми лісових асоціаціях Деснянсько-Старогутського національного природного парку (ДСНПП). За результатами польових досліджень розроблено періодизацію онтогенезу досліджуваних видів рослин та визначено особливості їх фенології. Описано динаміку наростання фітомаси, листкової поверхні та числа метаметрів у особин. Визначено особливості репродукції та показано обумовленість розміру репродуктивного зусилля життєвою формою рослини та еколого-ценотичними умовами. З застосуванням методу суцільного картування вивчено структуру клонів досліджуваних видів рослин, установлено закономірності зміни за радіусами клонів, щільністю парціальних кущів та їх віковим станом. Запропоновано оригінальний статистично-графічний метод, який дає змогу оцінювати вік кожного клону та здійснювати його територіальне зонування. Представлено вікові й віталітетні спектри восьми видів рослин трав'яно-чагарникового ярусу (ТЧЯ) у 27-ми лісових асоціаціях. На підставі аналізу асоційованості та сполученості рослин виявлено ценотичні взаємозв'язки компонентів ТЧЯ в лісових масивах ДСНПП і заказника "Банний Яр", запропоновано поділ рослин ТЧЯ на види-центоутворювачі та види-інтрудери. Апробовано метод діагностики стану популяцій, придатний для моніторингу їх динаміки за умов заповідності та зроблено прогноз стану та розвитку ТЧЯ в лісах регіону на ближчі 30 років.

  Скачати повний текст