Проведено комплексне дослідження наукової діяльності академіка В.М.Ремесла (1907 - 1983 рр.). Розглянуто основні етапи життя, науково-дослідну, науково-організаційну та громадську діяльність видатного українського вченого в галузі селекції сільськогосподарських рослин. Проаналізовано основні напрями наукових досліджень В.М. Ремесла, якими є: селекція зернових культур; насінництво зернових і зернобобових культур; цитогенетичні, фізіологічні дослідження зернових культур і селекція на якість зерна; розробка аграрних технологій вирощування даних культур. Показано внесок ученого у розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні. Висвітлено діяльність В.М.Ремесла як талановитого організатора сільськогосподарської дослідної справи та активного громадсько-політичного діяча.

  Скачати повний текст

Досліджено цивільне законодавство з метою одержання науково обгрунтованих і достовірних результатів і рекомендацій щодо формування цілісної концепції вдосконалення національного законодавства відносно таких нових об'єктів цивільно-правових відносин, як генетично модифіковані продукти (ГМП), правової регламентації їх товарообігу. Розглянуто наукові дослідження проблем правової охорони ГМП як об'єктів цивільних прав, розкрито зміст поняття "генетично модифіковані продукти" та підстави визначення їх об'єктами цивільних прав. Досліджено розвиток правової охорони ГМП. Проаналізовано патентоспроможність і виключення з патентоспроможності винаходу, об'єктом якого є ГМП, а також порядок набуття в Україні прав на такий винахід. Увагу приділено особливостям використання прав на ГМП.

  Скачати повний текст

Визначено, що для батьківських видів (пшениці та жита) генетично обумовлений поліморфізм досліджуваних каріометричних і цитохімічних ознак. Встановлено відмінності у динаміці мінливості об'ємів ядра, ядерець і кількості ядерцевого матеріалу на різних стадіях спорогенезу пшениці, жита й їх амфігаплоїдних гібридів. Висвітлено поліморфізм цитохімічних ознак (вмісту РНК і білків у ядерці та цитоплазмі) клітин генеративних структур зазначених злаків, встановлено кореляційні зв'язки між цитохімічними та каріометричними ознаками клітин протягом мікро- і мегаспорогенезу. Одержано докази залежності експресії цитохімічних ознак і кореляційних зв'язків між ними від статевої належності клітин генеративних структур. Встановлено суттєві переваги пшениці сорту Альбатрос одеський над іншими сортами пшениці за більшістю досліджуваних кількісних ознак. Визначення залежності прояву каріометричних ознак клітик чоловічих генеративних структур злаків протягом мікроспорогенезу від умов довкілля показало вирішальне значення "генотипу" в експресії цитологічних ознак у цих рослин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст