Досліджено екологічні проблеми гірничопромислових територій. З'ясовано закономірності ландшафтної організації території Львівщини й особливості поширення негативних фізико-географічних і природно-антропогенних процесів внаслідок гірничих розробок. Проаналізовано специфіку територіальної диференціації гірничодобувних та інших антропогенних навантажень, закономірності прояву сучасної екологічної ситуації. Здійснено ланшафтно-екологічну оцінку навколишнього природного середовища області в цілому та основних її гірничопромислових районів (Червоноградського кам'яновугільного, Яворівського сірчаного). Запропоновано конструктивно-географічні шляхи поліпшення екологічної ситуації в районах гірничих розробок.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення парагенетичного ландшафтного комплексу (ПГЛК) берегової зони моря та встановлено його ландшафтні межі. Охарактеризовано основні особливості даної зони моря як ПГЛК. Розроблено методику вивчення ПГЛК берегової зони моря, з використанням якої у береговій зоні чорноморського узбережжя Криму виділено п'ять типів ПГЛК, що відрізняються переважальною спрямованістю й інтенсивністю речовинних потоків між сполучуваними сушею та морем, подано їх фізико-географічну характеристику. Відповідно до виділених типів ПГЛК запропоновано заходи щодо раціонального природокористування у береговій зоні чорноморського узбережжя Криму.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методологічні основи оптимізаційного ландшафтно-екологічного аналізу (наукові підходи, принципи, базові поняття) та його методику, яка пройшла апробацію у Державному парку-пам'ятці садово-паркового мистецтва "Качанівка". Визначено ландшафтно-екологічні принципи оптимізації заповідних територій, розроблено методики аналізу джерел та обсягів забруднення території, аналізу та оцінки її рекреаційного потенціалу, оптимізаційного (функціонально-режимного) зонування природоохоронних територій. На основі ландшафтно-екологічного аналізу парку "Качанівка" та прилеглих територій визначено його рекреаційний потенціал, розраховано рекреаційну ємність та запропоновано схему оптимізаційного зонування.

  Скачати повний текст

Досліджено механізм взаємодії гірських ландшафтних структур із магістральними трубопроводами. В результаті запропоновано карти поширення шкідливих природно-географічних процесів та стійкості природних комплексів. На цій основі розроблені ландшафтно-екологічні підходи до оптимізації антропогенно-порушених територій Карпатського регіону.

  Скачати повний текст

Сформульовано концепцію та розроблено методику інвентаризації ландшафтної територіальної структури. Проведено комплексно-ознакове агрогеоекологічне районування території, що базується на принципі природно-функціональної цілісності регіону. Вдосконалено й апробовано методику ландшафтного розпізнання дистанційних образів і моделювання агрогеосистем за даними дистанційного зондування Землі. Здійснено ландшафтно-екологічну оцінку природно-агрогосподарської узгодженості. Ранжовано функціонально цілісні агрорайони за ступенем конфліктності їх природно-агрогосподарської структури та виявлено ті, що потребують пріоритетної уваги управлінців. Створено ландшафтно-екологічний інформаційний ресурс для обгрунтування управлінських програм природно-агрогосподарської адаптації. Запропоновано систему рекомендацій стосовно ландшафтно-екологічної оптимізації природно-агрогосподарської взаємодії для конфліктних агрорайонів.

  Скачати повний текст

Узагальнено основні підходи та доповнено теоретико-методичні засади дослідження ландшафтів приміських зон, зокрема впливу природних і суспільних чинників на їх формування та особливості функціонування, розглянуто приміські зони як складні парагенетичні системи. Обгрунтовано етапи процесу формування та розвитку ландшафтів приміської зони Вінниці, досліджено їх сучасну структуру шляхом аналізу 8-ми класів антропогенних ландшафтів. Запропоновано та обгрунтовано напрями поліпшення використання приміських ландшафтів Вінниці, спрогнозовано їх розвиток до 2050 р.

  Скачати повний текст

Розвинуто теоретико-математичну модель картографування та районування агроландшафтних систем локального і регіонального рівнів. Автоматизоване агроландшафтне районування базується на поєднанні методів традиційного картографічного аналізу, алгоритмів автоматичного районування й аналітичних можливостей сучасних геоінформаційних систем (ГІС). Вибір і створення базової ландшафтної основи складає центральну задачу в системі автоматизованого агроландшафтного районування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему динаміки забруднення ландшафтів важкими металами під впливом техногенного навантаження, зокрема, сільськогосподарського освоєння. Виявлено ступінь забруднення грунтів важкими металами відносно цілинного типового чорнозему "Михайлівської цілини". Визначено інтенсивність біологічного поглинання важких металів цілинним різнотрав'ям, лісовою та культурною рослинністю. З'ясовано основні закономірності динаміки вмісту важких металів у грунтах і рослинах заповідних ПТК та їх антропогенних модифікаціях. Встановлено, що сільськогосподарський вплив на ландшафти сприяє підвищенню показників динамічності вмісту важких металів у компонентах ПТК. Виявлено можливість вмісту важких металів у складі комплексних неорганічних сполук, визначених за допомогою елементного та рентгенофазового аналізів, їх сезонну динаміку у різних грунтах лісостепових вододільних ПТК.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано поділ даної території Подільського Придністров'я на екологічні стани: сприятливий, нормальний, задовільний та напружений. Побудовано карту сучасної екологічної ситуації на базі відбору. Побудовано п'ять баз даних екологічної інформації та 35 поелементних і покомпонентних еколого-техногеохімічних карт. Проведено геоекологічне районування з виділенням одної геоекологічної зони та тринадцять геоекологічних смуг, які відповідають контурам ландшафту та ландшафтним місцевостям, що розробляє для кожної геоекологічної структури конкретний план природоохоронних заходів щодо покращання стану навколишнього природного середовища.

  Скачати повний текст

Розвинуто теорію й методологію досліджень дорожніх ландшафтів стосовно рівнів структурної організації та парадинамічних зв'язків з довкіллям. Здійснено історико-ландшафтознавчий аналіз формування й функціонування даних ландшафтів Східного Поділля, виділено й обгрунтовано п'ять етапів їх розвитку. Виявлено специфіку компонентної структури та особливості просторової організації дорожніх ландшафтів регіону, їх геохімічні й екологічні властивості й парадинамічні взаємозв'язки з довкіллям. Удосконалено класифікацію цих ландшафтів, уперше складено оригінальні дорожньоландшафтні карти регіону, зокрема, районування дорожніх ландшафтів Східного Поділля. Уперше розроблено й обгрунтовано еколого-ландшафтознавчі напрями їх оптимізації для заповідної мережі регіону.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірність розподілу антропогенних ландшафтів за висотно-ландшафтними рівнями та типами місцевостей, зв'язок ландшафтного різноманіття з явищем висотної диференціації. Встановлено кількість ландшафтних комплексів різних ієрархічних рангів та обраховано показники топологічного та хорологічного ландшафтного різноманіття на натурних ділянках. Визначено, що показники сучасного ландшафтного різноманіття суттєво переважають показники відновлених натуральних ландшафтних комплексів. Розроблено заходи щодо оптимізації та раціонального використання антропогенних ландшафтів з врахуванням їх висотної диференціації та різноманіття на прикладі Вінниччини.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання еколого-географічної оптимізації території східної частини Опілля. Узагальнено теоретико-методологічні напрацювання проведення еколого-географічного аналізу та оцінки землекористування. Визначено співвідношення земель під природною рослинністю та антропогенізованих в розрізі сільських рад та виділено райони, що потребують оптимізації структури землекористування. Поділено ареали з різним ступенем антропогенного перетворення ландшафтів. Наведено критерії оптимальності для досліджуваної горбогірної території. Викладено напрями ландшафтно-екологічної оптимізації території та раціонального використання її агропотенціалу, обгрунтовано перспективи розвитку туристсько-рекреаційної сфери.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади та комплекс методів дослідження сприйняття ландшафтів, регіонів, геоекологічних проблем, наукових географічних понять. Показано, що сприйняття цих феноменів пов'язане між собою і знайдено форми, в яких людина їх сприймає. У сприйнятті ландшафту провідну роль відіграють його базові перцепційні риси: складність, загадковість, узгодженість, просторовість, ідентифікованість. За цими рисами людина визначає привабливість ландшафту, якій надається значення його інтегральної перцепційно-когнітивної характеристики. Індивідуальне сприйняття регіональної диференціації території відображається картою ментального районування, а групове (колективне) сприйняття - картою вернакулярного районування. У сприйнятті людьми геоекологічних проблем простежується залежність між оцінкою ступеня її гостроти і ступенем її образності. Ефективними інструментами врахування закономірностей сприйняття людиною географічних феноменів є ландшафтне планування, формування позитивного іміджу регіонів, визначення пріоритетів регіональної екологічної політики.

  Скачати повний текст

Узагальнено досвід вивчення антропогенної трансформації ландшафтів, вдосконалено методичні підходи до їх вивчення, викладено базові поняття, запропоновано алгоритмічну схему дослідження. Проаналізовано ландшафтно-морфологічну структуру 30-ти км зони впливу ХАЕС як основний чинник просторової диференціації забруднювальних речовин, виявлено зони розподілу та перерозподілу забруднювальних речовин. Вивчено та проаналізовано впливи атомної електростанції на навколишнє середовище й інші види антропогенних навантажень в межах зони впливу. Обчислено величину впливу АЕС та виконано оцінювання ступеня антропогенної трансформації природно-господарських систем, а також здійснено оптимізаційне районування та обгрунтовані рекомендації з регулювання природокористування в зоні впливу ХАЕС.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням теорії, історико-географічному аналізу, районуванню і оптимізації антропогенних ландшафтів. Обгрунтована періодизація історії комплексних природничих досліджень природи території Правобережної України, становлення на їх основі антропогенного ландшафтознавства. Проведена класифікація антропогенних ландшафтів, досліджена їх структура, взаємозв'язки, зональні типи і регіональні структури. Складена схема природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуті можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10-15 років.

  Скачати повний текст

Розроблено теорію та методологію урбанізаційного ландшафтознавства як інтегративного конструктивно-географічного напряму сучасної географічної науки. Визначено предметно-об'єктне поле, міжпредметні наукові зв'язки та інтеграційний потенціал урбанізаційного ландшафтознавства. Виявлено та проаналізовано основні закономірності геопросторової організації та особливості функціонування ландшафтно-урбанізаційних систем (ЛУС). Розроблено й обгрунтовано класифікацію ЛУС. Сформульовано принципи та підходи до математично-просторового та комп'ютерного моделювання ЛУС. Визначено основні умови реалізації моделі геоменеджменту ЛУС, а також завдання та напрями розвитку та вдосконалення її підсистем. Розкрито зміст та розроблено завдання професійної підготовки фахівців з геоменеджменту ЛУС, визначено їх основні виробничі функції, типові задачі діяльності, необхідні знання та вміння за змістовими блоками фахового навчання.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу пошуку шляхів оптимізації мережі природно-заповідного фонду, базуючись на концепції ландшафтного різноманіття (ЛР) (на прикладі Кіровоградської області): узагальнено та доповнено теоретичні положення про вияви різних аспектів значення ЛР для процесів і явищ ландшафтної оболонки. Розвинуто теоретичні засади методики та розроблено оригінальну систему показників параметричної метризації ЛР. Висвітлено шляхи застосування теоретичних положень концепції під час формування екомережі конкретного регіону. Для ряду територій Кіровоградщини складено серію крупномасштабних карт ландшафтів, здійснено аналіз та систематику геокомплексів рангу родів та видів ландшафтних урочищ, трирівневу кількісну оцінку ЛР регіону (фонових масивів, заповідних об'єктів і суміжних з ними ділянок). Виявлено та кількісно оцінено невідповідність сучасного стану мережі природно-заповідного фонду регіону досліджень вимогам проекту екомережі, окреслено ресурси для її виправлення.

  Скачати повний текст

Визначені теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження екологічних проблем великого промислового центру. Здійснена оцінка факторів, їх поширення у м.Запоріжжі, досліджені ступінь гостроти та характер поширення негативних екологічних впливів на основі концепцій екосистеми та сталого розвитку. Обгрунтовуються основні напрями та засоби їх вирішення.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему відновлення териконових ландшафтів Донбасу на основі встановлення закономірностей фізико-геологічних та геохімічних процесів, що відбуваються у відвальних породах. Доведено, що відсипка шахтних відвалів призводить до трансформації природних кальцієвих ландшафтів у териконові сірчанокислі та до появи на значній площі фізико-хімічних та біогеохімічних бар'єрів з накопиченням у грунтах та рослинах аномальних концентрацій важких металів. Запропоновано новий спосіб припинення шкідливого впливу відвалів за рахунок використання їх породи, сульфіди та силікати якої мають підвищену концентрацію галію та германію, у якості сировини для металургії. Запропоновано поетапну утилізацію терикоників за їх геохімічною активністю. Зазначено, що процес переробки базується на використанні прискореного біохімічного окиснення піриту відвальної породи. Удосконалено технологію рекультивації поверхні терикоників шляхом використання механічного мікротерасування за допомогою розробленого пристрою та екранування поверхні пласких відвалів сумішшю річкового мулу та породи.

  Скачати повний текст