На підставі порівняльної оцінки сіяних злакових, бобово-злакових травостоїв і перелогу визначено найкращі моделі лучних ценозів у процесі їх відтворення на колишніх орних землях з темно-сірими опідзоленими грунтами. Виявлено можливість прискореного формування перелогу шляхом підсівання насіння дикорослих лучних рослин під час відновлення лучних травостоїв на орних землях. Встановлено вплив агроекологічних факторів (типу травостою, системи удобрення, режиму використання) на особливості росту лучних рослин, трансформацію їх видової структури та продуктивність. Досліджено процес використання лучними травостоями ФАР і біохімічний склад корму за вмістом органічних речовин, макро- та мікроелементів і важких металів, визначено агрохімічні показники родючості грунту, нагромадження кореневої маси та симбіотичного азоту, баланс азоту, фосфору і калію та коефіцієнти їх використання з грунту та добрив, протиерозійну стійкість лучних ценозів. Встановлено, що найвищі показники продуктивності (94,7 - 112,4 ц/га корм. од.), використання ФАР (1,06 - 2,46 %), нагромадження симбіотичного азоту та найкращі показники якості корму, економічної та енергетичної ефективності забезпечує люцерно-злакова суміш. Виявлено позитивний вплив азотних добрив на продуктивність та якість корму на злакових травостоях.

  Скачати повний текст

Розроблено й апробовано модифікований полярографічний метод вимірювання парціального тиску кисню у розчині, омиваючому клітини, за допомогою платинових електродів у комбінації з електрофізіологічними та мікрофлуоресцентним методами досліджень. Розроблено електрохімічні методи вимірювання вивільнення катехоламінів з поодинокої клітини за допомогою карбонових мікроелектродів.

  Скачати повний текст

Хвороба Альцгеймера (ХА) є нейродегенеративним захворюванням, яке характеризується прогресуючими когнітивними порушеннями і втратою пам`яті. Патогенез ХА складний, залежить від багатьох факторів і досі не до кінця вивчений. Позаклітинні відкладення пептиду амілоїду-β (Aβ) у вигляді сенільних бляшок, утворення внутрішньоклітинних нейрофібрилярних клубків та масивна нейронна втрата, особливо в області гіпокампу, розглядаються як основні патологічні ознаки ХА. Відомо, що гіпокамп відповідає за здатність до навчання, формування короткотривалої пам'яті та низку інших процесів. В ході розвитку ХА до 80% нейронів в гіпокампі гине і людині стає все складніше засвоювати нову інформацію та запам'ятовувати події. Мета даної роботи полягала у з'ясуванні впливів деяких нейропротекторних та ушкоджуючих факторів на нейрони гіпокампу щурів при впливі Аβ1–42 для визначення можливого механізму дії цього агенту при моделюванні хвороби Альцгеймера. За допомогою флуоресцентної мікроскопії встановлено, що Аβ1-42-амілоїд викликає підвищення концентрації внутрішньоклітинного Са2+ в нейронах культури. Збільшується як вхід Са2+ так і його перерозподіл, при збільшенні вмісту Са2+ ендоплазматичному ретикулумі. В результаті, підвищується базальний рівень Са2+, що негативно впливає на життєздатність нейронів. За допомогою конфокальної мікроскопії було вперше досліджено вплив мемантину, циклоспорину А, а також наночастинок діоксиду церію на життєздатність нейронів культури гіпокампу, що культивувалися з Аβ1–42-амілоїдом, з можливістю встановлення їх нейропротекторних властивостей. Досліджено захисні властивості неконкурентного низькоафінного антагоністу НМДA – рецепторів мемантину на життєздатність нейронів культури гіпокампу щурів при впливі Аβ1–42-амілоїду. Мемантин виявляв захисний ефект при експериментальних умовах ексайтотоксичності, викликаної додаванням НМДА в середовище культивування. Блокування відкривання мітохондріальної пори неспецифічної проникності циклоспорином А, сприяло зменшенню кількості некротичних нейронів гіпокампу при токсичній дії Аβ 1–42-амілоїду. У ході аналізу даних було вперше встановлено, що введення наночастинок діоксиду церію (НДЦ) значно знижує кількість загиблих нейронів при дії Аβ1–42-амілоїду, тому використання НДЦ для біомедичних застосувань є дуже перспективним. Отримані дані можуть бути основою для розробки нових ефективних фармакологічних підходів для зниження рівня та впливу Aβ-амілоїду при хворобі Альцгеймера.^UAlzheimer's disease (AD) is a neurodegenerative disease characterized by progressive cognitive impairment and memory loss. The pathogenesis of AD is complex, depends on many factors and is still not fully understood. Extracellular deposits of β -amyloid (Aβ) peptide in the form of senile plaques, the formation of intracellular neurofibrillary tangles and massive neuronal loss, especially in the hippocampus, are considered the main pathological signs of AD. The hippocampus is known to be responsible for learning, short-term memory, and a number of other processes. During the development of HA, up to 80% of the neurons in the hippocampus die and it becomes increasingly difficult for a person to absorb new information and remember events. The aim of this study was to elucidate the effects of some neuroprotective and damaging factors on rat hippocampal neurons when exposed to Aβ1–42 to determine the possible mechanism of action of this agent in modeling Alzheimer's disease. Using fluorescence microscopy, it was found that Aβ1-42-amyloid causes an increase in the concentration of intracellular Ca2 + in the neurons of the culture. Both Ca2 + input and its redistribution increase with increasing Ca2 + content in the endoplasmic reticulum. As a result, the basal level of Ca2+ increases, which negatively affects the viability of neurons. Confocal microscopy was the first to study the effect of memantine, cyclosporine A, and cerium dioxide nanoparticles on the viability of hippocampal culture neurons cultured with Aβ1–42-amyloid, with the possibility of establishing their neuroprotective properties. The protective properties of the non-competitive low-affinity antagonist NMDA - memantine receptors on the viability of neurons in the hippocampus of rats under the influence of Aβ1-42-amyloid were studied. Memantine showed a protective effect under experimental conditions of excitotoxicity caused by the addition of NMDA to the culture medium. Blocking the opening of mitochondrial pores of nonspecific permeability with cyclosporine A, helped to reduce the number of necrotic neurons in the hippocampus with the toxic action of Aβ1-42-amyloid. During the analysis of the data, it was found for the first time that the introduction of cerium dioxide nanoparticles (NDC) significantly reduces the number of neurons killed by Aβ1-42-amyloid, so the use of NDC for biomedical applications is very promising. The data obtained can be the basis for the development of new effective pharmacological approaches to reduce the level and effects of Aβ-amyloid in Alzheimer's disease.