Підтверджено гіпотезу про високу дієнову активність 1-метил[5,1-a]тетразолоізоіндолу та 1,2-диметил-1,2,4-триазоло[5,1-a]ізоіндолу за положеннями 5,9b. Показано, що з типовими дієнофілами - малеїнімідами - відбувається три послідовні процеси: утворення адукту Міхаеля (складу 1:1); утворення адукту Дільса - Альдера (складу 1:2) та результуюче скелетне перегрупування останнього. Показано, що за умов реакції ацилювання утворюються два продукти: ацилпохідні та не описані раніше барвники - монометинціаніни, заміщені біля центрального атома вуглецю. Встановлено закономірності впливу на хід реакції співвідношення вихідних речовин та характеру замісника R в ацилюючому реагенті (R = Alk, Ar, Het). Досліджено комлексоутворення ціанінових барвників ряду тетразолоізоіндолу з металами на прикладі феруму (ІІІ) та нікелю (ІІ). Проведено рентгеноструктурне дослідження 3-х сполук.

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу нових похідних 1,2-дигідрохінолін-2-ону й анельованих структур на їх основі - 1,2,4-триазоло[a]-, 1,2,3-триазоло[b]- та імідазо[b]хінолінів, вивчено їх будову, хімічні властивості та біологічну дію. Розроблено методи одержання 3,4,6-тризаміщених 1,2-дигідрохінолін-2-онів, їх 2-хлоро-, 2-меркапто-, 2-гідразино-, 2,3-діамінопохідних і хінолінів з анельованими ядрами азолів на їх основі. Показано, що у разі обробки похідних 5-R-2-хлорацетиламінобензофенонів амінами та "неорганічними" нуклеофілами утворюються 3,4,6-тризаміщені 1,2-дигідрохінолін-2-они, що є зручним методом синтезу 3-амінохінолінів, заміщених за аміногрупою. З'ясовано, що за умов нагрівання розчинів 2-(6-R-3-нітро-4-феніл-хінолін-2-іл-сульфаніл)-1-фенілетанонів у середовищі ДМФА реалізується нова реакція: у результаті екструзії атома сірки та перегрупування замісника утворюються 2-(6-R-3-нітро-4-феніл-1H-хінолін-2-іліден)-1-фенілетанони. За результатами PASS і QSAR аналізів визначено потенційні області практичного використання одержаних сполук для пошуку у їх ряді нових фізіологічно активних речовин. протисудомну й антибактеріальну активність 3,4,6-тризаміщених похідних 1,2-дигідрохінолін-2-ону й анельованих структур на їх основі.

  Скачати повний текст

Здійснено синтез великої групи 3-гетарилкумаринів та їх функціональних похідних (різноманітних алкільних, ацильних похідних аліфатичної, ароматичної та гетероароматичної природи, а також основ Маніха), серед яких знайдено речовини з оригінальними спектральними (за показниками інтенсивної флуоресценції, залежності частоти випромінюваня від pH та квантового виходу флуоресценції від полярності розчинника) та біологічними (антикоагулянтною та гемостатичною активністю) властивостями. Вперше синтезовано ізокумарини з піридиновим та кумариновим замісником у 3-ому положенні, удосконалено методики синтезу ізокумаринів з арильним замісником та залишками фурану та тіофену. Встановлено, що за конденсації гомофталевої кислоти та тієнілкарбонілхлориду залежно від температури утворюється 3-(2-тієніл)ізокумарин або 3-(5-тієноїл-2)тієніл-2)-ізокумарин. Вперше застосовано моноестери гомофталевої та нітрогомофталевої кислот для синтезу 4-карбетоксиізокумаринів з арильним та гетероциклічним замісником у 3-ому положенні.

  Скачати повний текст

Розроблено методику оперативної ідентифікації класу об'єктів з фізико-хімічними перетвореннями речовини на основі адаптивної селекції сигналів об'єкта, статистичних оцінок вхідних та вихідних сигналів та їх вейвлет-аналізу. Висвітлено фізико-хімічні залежності у вигляді нелінійних динамічних моделей, визначено напрям їх можливих варіацій. Розглянуто алгоритм класифікації об'єктів на основі аналізу відокремлених ознак внутрішніх перетворень об'єкта. Описано функціональну структуру комп'ютерної системи керування з використанням алгоритмів оперативної ідентифікації та урахуванням взаємодії підсистем.

  Скачати повний текст

Запропоновано нові структурні методи підвищення точності автоматичних рефрактометрів, які дозволили зменшити вплив дестабілізувальних факторів (температури вимірюваної рідини та навколишнього сердовища, забрудення чутливого елемента) на результати вимірювання вмісту сухих речовин у рідинах. Розроблено та теоретично досліджено математичну модель первинного перетворювача вмісту сухих речовин на базі прозорого порожнистого циліндра (ППЦ) й обгрунтовано конструктивне виконання автоматичних рефрактометрів. Досліджено вплив температури та відхилень геометричних параметрів ППЦ на передавальні характеристики рефрактометрів на базі ППЦ і запропоновано нові структурні способи підвищення точності автоматичних рефрактометрів.

  Скачати повний текст

У хворих на цукровий діабет (ЦД) I типу вивчено закономірності розвитку уражень автономної нервової системи та їх взаємозв'язок з порушеннями моторно-евакуаторної функції шлунка, різними формами дискінезії позапечінкових жовчних шляхів і змінами уродинаміки. З'ясовано характер взаємозв'язку змін соматичного й автономного відділів нервової системи. На підставі результатів спектрального та статистичного аналізу варіабельності серцевого ритму охарактеризовано стадії діабетичної автономної нейропатії (ДКАН). Визначено ранні ознаки діабетичної шлунково-кишкової автономної нейропатії (ДШКАН) і діабетичної цистопатії (ДЦ), фактори ризику виникнення діабетичної атономної нейропатії та маркери підвищеного ризику розвитку остеоартропатії Шарко. Показано властивість унітолу щодо позитивного впливу на поліоловий шлях обміну глюкози за рахунок підвищення активності сорбітолдегідрогенази, що запобігає надмірному накопиченню сорбітолу у нервах.

  Скачати повний текст

Вивчено властивості водних суспензій діоксиду титану з концентарцією твердої фази 0,03 - 4,00 г/л у широкому інтервалі зміни pH середовища та концентрації доданих речовин. Вперше показано, що характер зміни агрегативної стійкості водних суспензій діоксиду титану в околі ізоелектричної точки залежить від співвідношення ефектів упорядкування та розупорядкування структури води навколо іонів фонового електроліту. Виявлено, що максимальна стабілізація суспензій діоксиду титану за присутності поліметакрилової кислоти забезпечується за умов переходу від слабоіонізованої компактної форми макромолекулярного клубка до його сильноіонізованої розгорнутої форми. Вперше виявлено, що за умов агрегативної стійкості суспензій форма утворених агрегатів наближається до сферичної, а з пониженням стійкості колоїдних систем - відхиляється від сферичної.

  Скачати повний текст

Здійснено агробіологічне та технологічне вивчення нових сортів винограду, а саме, "Перлинка", "Святковий Магарача", "Ай-Петрі" і "Кафа" у західній передгірно-приморській зоні виноградарства Криму з метою виділення найперспективніших сортів для вирощування за даних умов. Установлено їх високу продуктивність і врожайність у даній зоні. За силою росту нові сорти визначено як сильнорослі з високим ступенем визрівання однолітних пагонів. З'ясовано, що сорти "Святковий Магарача" і "Кафа" виявляють підвищену стійкість до розповсюджених хвороб мілдьї, оїдіуму, сірої гнилі. Визначено високу кількість біологічно-активних речовин у свіжих ягодах всіх нових сортів винограду, з яких виготовляють високоякісні столові, а за наявності відповідних кондицій урожаю - міцні та десертні вина. Виявлено, що рентабельність вирощування сортів "Перлинка", "Святковий Магарача" і "Кафа" удвічі перевищує у даній зоні сорти "Аліготе ", "Первісток Магарача", "Каберне-Совіньон" і "Антей магарачський".

  Скачати повний текст

Розроблено й обгрунтовано агробіологічні основи підвищення продуктивності системи різноротаційних (4-5-6-пільних) сівозмін і родючості грунту південного степу України. Встановлено, що сівозміни з оптимальним насиченням, співвідношенням і розміщенням зернових та олійних культур (ОК), парів чистих і зайнятих залежно від удобрення, забезпечують стабільність виробництва зерна (пшениці та ячменю озимих, кукурудзи, гороху) насіння ОК (соняшнику, ріпаку озимого) і підвищення якості сільськогосподарської продукції. Проаналізовано вплив різноротаційних сівозмін і добрив на особливості водного та поживного режиму, щільність грунту, баланс гумусу та його трансформацію, активність розкладу льняного полотна у грунті, зменшення забур'яненості посівів сільськогосподарських культур (СГК) та негативного впливу хвороб і шкідників. Обгрунтовано значення рослинних решток та їх якості у формуванні запасів і балансу органічної речовини у грунті. Визначено залежність продуктивності, економічної та енергетичної ефективності різноротаційних сівозмін від різного насичення, співвідношення і розміщення СГК залежно від удобрення.

  Скачати повний текст

Агроекологічну ефективність препарату досліджено польовим, вегетаційним і лабораторним методами на фоні комплексного застосування різних доз, строків і засобів внесення мінеральних добрив. Встановлено оптимальні норми препарату для 33-х сільськогосподарських культур, розглянуто вплив ЗСС на схожість та енергію проростання насіння, величину врожаю та основні показники його якості, коефіцієнти використання рослинами поживних речовин грунту та мінеральних добрив, стан екологічної рівноваги у біотичному кругообігу речовин, нормативи затрат мінеральних затрат мінеральних добрив на формування одиниці врожаю та їх біоенергетичну ефективність. За результатами даних досліджень вперше розроблено проект КНД "Енергоресурсозберігаюча технологія обробки насіння захисно-стимулюючими сумішами природного походження".

  Скачати повний текст

Наведено комплексну оцінку агроекологічного стану земель сільськогосподарського призначення й обгрунтовано систему ефективних заходів щодо його покращання на прикладі Київської області. Наукове дослідження проведено на базі використання фондових і статистичних матеріалів. Комплексну оцінку здійснено шляхом інтегрування ряду показників, що прямо або опосередковано характеризують агроекологічний стан земель сільськогосподарського призначення та до яких належать: еколого-агрохімічний стан ріллі, ступінь порушення рівноваги у співвідношенні угідь в агроландшафтах, територіальне поширення та інтенсивність прояву грунтових деградаційних процесів. За показниками структури агроландшафтів визначено їх екологічний стан і стійскість до деградації. Наведено бальну оцінку еколого-агрохімічного стану орних земель і деградованості грунтового покриву. Визначено ступінь порушення екологічної рівноваги у біотичному кругообігу речовин. За комплексом показників проведено агроекологічну оцінку земель сільськогосподарського призначення. На базі одержаних результатів здійснено прогнозування їх агроекологічного стану за різних систем землекористування й обгрунтовано основні природоохоронні заходи.

  Скачати повний текст

Досліджено питання агроекологічного оцінювання за різного ступеня екологізованих і традиційних систем застосування добрив під час вирощування картоплі на дерново-середньопідзоленому пилувато-супіщаному грунті з промивним типом водного режиму за умов Чернігівського Полісся. Проведено тривалий стаціонарний, лізиметричний, модельний і виробничий досліди. Узагальнено науково-методичні публікації, екологічні нормативи та передовий досвід розв'язання даної проблеми в Україні та за кордоном. Запропоновано нову парадигму проведення комплексного агроекологічного оцінювання на системній базі з використанням трьох груп критеріїв, які характеризують вплив досліджених технологій удобрення на виявлення небезпечних деградацій і функціональних змін в основних блок-компонентах агросистем - грунтовому, водному та рослинному. Як пріоритетні критерії використано порушення екологічної рівноваги у балансі гумусу та біогенних елементів, втрати поживних речовин з грунту внаслідок вимивання та денітрифікації, забруднення інфільтраційних вод нітратами й іншими токсикантами, зміна видового складу та чисельності грунтових бактерій, агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних показників родючості грунту, погіршення фітосанітарного стану агроценозу, відхилення фактичної врожайності картоплі від еталонної, використання агрокліматичного потенціалу осіннього періоду вегетації (ФАР, опадів, суми ефективних температур) і біологічного азоту, накопичення нітратів у бульбах і відповідність інших показників якості врожаю євростандартам, енерговіддача й економічна ефективність технологій застосування добрив. Використання цих критеріїв з залученням відповідних нормативів і 5-рівневих оцінювальних шкал дозволило визначити найбільш ефективні системи застосування добрив, а саме: сидеральну систему, яка в еколого-енергетичному аспекті переважає всі інші технології та забезпечує одержання високоякісного врожаю еталонного рівня. Рекомендовано її впровадження на віддалених від тваринницьких ферм полях.

  Скачати повний текст

Розроблено методику оцінки агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів, які відзначаються суперечливою трансформацією показників їх родючості, спрямованість яких до покращання обумовлюється нормами внесення органічних і мінеральних добрив та вапна. Одержано математичні моделі для опису зміни показників родючості в часі на варіантах без добрив. З'ясовано, що у разі тривалого використання грунту без застосування добрив відбувається зменшення запасів гумусу гумусового горизонту. Доведено, що органічна й органо-мінеральна система застосування добрив збільшують ступінь гуміфікації органічної речовини. На підставі розробленої математичної моделі динаміки запасів вуглецю гумусу в темно-сірих лісових грунтах одержано залежність для розрахунку норм добрив, які забезпечують стабільність бездефіцитного балансу гумусу. Доведено, що внесення в ці грунти мінеральних та органічних добрив та приорювання сидератів не супроводжується збільшенням кількості важких металів, сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур і забезпечують їх високу енергетичну ефективність і додатну рентабельність.Здійснено апробацію методики оцінки інтегрального показника агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів.

  Скачати повний текст

Наведено агроекологічне обгрунтування застосування нового біологічного препарату "Мікрогумін", розробленого у ході досліджень взаємодії азотфіксувальних бактерій з рослинами за участю екзогенних фізіологічно активних речовин, у технології вирощування ячменю ярого. Встановлено, що використання мікрогуміну сприяє інтенсивному росту та розвитку рослин, зростанню урожайності на 13 - 23 % залежно від агрофону, додатковому синтезу амінокислот. Із використанням методу ізотопного розбавлення та лізиметричних досліджень встановлено, що застосування мікрогуміну сприяє збільшенню надходження атмосферного азоту та зростанню коефіцієнта засвоєння рослинами цього елемента з добрив, а також запобігає вимиванню поживних речовин по грунтовому профілю за межі кореневмісного шару. Досліджено динаміку формування мікробного угруповання ризосфери рослин ячменю ярого та процеси біологічної трансформації азоту у кореневій зоні інокульованих рослин за умов вирощування культури на дерново-підзолистому грунті залежно від рівня мінерального удобрення. Доведено, що застосування мікрогуміну сприяє зростанню активності процесу асоціативної азотфіксації та зменшенню втрат сполук азоту внаслідок обмеження біологічної денітрифікації за умови оптимізації удобрення.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень стосовно впливу застосування набору різних за біологічними особливостями та технологією вирощування зернофуражних культур у короткоротаційних сівозмінах на зміну агрофізичних властивостей грунту та запасів доступної вологи, на вміст гумусу у грунті, фітосанітарний стан посівів цукрових буряків, урожайність озимої пшениці, гороху, ячменю, кукурудзи та цукрових буряків, а також на продуктивність сівозмін і економічну ефективність їх використання. На підставі результатів досліджень рекомендовано впроваджувати сівозміни з високим насиченням кукурудзою та ячменем за одночасного використання підвищених норм гною чи загортання в грунт побічної продукції зернових культур з метою запобігання збідненню грунту за органічною речовиною.

  Скачати повний текст

Для умов сухого Степу Укаїни запропоновано шляхи оптимізації едафічних характеристик техноземів. Удосконалено технологію рекультиваційних робіт, а саме: на технічному етапі цілеспрямовано запропоновано формувати ущільнений прошарок на глибині 80 - 90 см, який виконує роль водоупору та сприяє акумуляції продуктивної вологи у коренезміщувальному шарі. За умов формування техноземів рекомендовано вносити органічні добрива за норми 100 т/га на глибині 70 - 80 см. Завдяки кращому зволоженню глибоких шарів поживні речовини з органічних добрив більш повною мірою засвоюються рослинами. Установлено, що едафічні системи, сформовані з техногенних сумішок різноякісних потенційно родючих порід, характеризуються більшим екологічним різноманіттям властивостей і режимів, що сприяє кращій реалізації потенціалу біогеоценозів. Досліджено продуктивність основних сільськогосподарських культур сухого Степу залежно від конструкції технозему та рівня удобрення. Якість продукції, вирощеної на рекультивованих землях, відповідає встановленим вимогам за вмістом важких металів і технологічними показниками.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень особливостей формування продуктивності ярого пивоварного ячменю залежно від технології вирощування, зокрема, рівня мінерального живлення, норм висіву. Установлено залежність росту та розвитку ярого ячменю від погодних факторів і обгрунтовано вплив рівня удобрення та густоти стояння рослин на морфофізіологічні особливості розвитку рослин. За умов внесення мінеральних добрив збільшується площа листкової поверхні, підвищується накопичення сухої речовини та продуктивність фотосинтезу, відбувається кращий розвиток рослин ярого пивоварного ячменю. Вивчено вплив рівня мінерального живлення на рівень продуктивності ярого пивоварного ячменю та показники якості насіння. Здійснено економічну й енергетичну оцінку елементів технології вирощування досліджених сортів даної рослини. За результатами досліджень рекомендовано застосування у виробництві покращених елементів технології її вирощування, що забезпечують продуктивність культури до 6 т/га з високими показниками якості зерна за умов Правобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанню вивчення сучасного агроекологічного стану грунтів Лісостепу України. В дисертації опрацьовані теоретичні передумови оптимізації родючості грунтів і вказані конкретні шляхи вдосконалення управління продуційним процесом в агроценозах з урахуванням екологічних обмежень, спрямованих на стабілізацію агроекологічної ситуації в регіоні. Встановлено, що тривале сільськогосподарське використання грунтів призвело до проявлення різних видів деградаційних процесів: фізико-хімічного, ерозійного і антропогенно-дегумифікаційного. Вивчено гумусовий стан і азотний фонд грунтів та їх зміни під впливом систематичного застосування добрив в сівозміні. Розроблені методики визначення кислотно-основної буферності грунтів і складання картограми буферності. Вивчені буферні властивості грунтів. Запропонована концепція управління родючістю грунтів. Розроблена модель трансформації органічного вуглецю в системі агроценоз-гумусові речовини грунту. Розрахована еколого-економічна ефективність застосування добрив в агроценозах.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження агроекологічного стану грунтового покриву Правобережного Полісся та встановлено суттєві зміни у кількісному та якісному складі гумусу, азотному фонді, колоїдно-хімічних, буферних властивостях і поживному режимі внаслідок антропогенного навантаження на грунти орних земель протягом останніх чотирьох десятиріч. З 1991 р. відмічено негативне сальдо балансу гумусу. Для азотного фонду дерново-підзолистого грунту встановлено відносно високий вміст фракції азоту, що не підлягає гідролізу. Виявлено, що з 2000 р. у грунтовому покриві орних земель регіону склалося від'ємне сальдо балансу доступних форм азоту, а з 1996 р. - рухомого фосфору та обмінного калію. Еколого-агрохімічний стан грунтів оцінено у 39 балів, а у межах адміністративних районів Поліського регіону - від 35 до 45 балів. Вивчено вплив довготривалого систематичного внесення добрив і застосуваня різних способів обробітку на кількісний та якісний склад гумусу дерново-підзолистого грунту. Встановлено суттєве збільшення інтенсивності нітрифікації у грунтах агроекосистем під час внесення органічної речовини у вигляді соломи у поєднанні з сечовиною. Зазначено, що додаткове внесення вапна підсилює нітрифікаційну здатність на дерново-підзолистих грунтах. Запропоновано антирадіаційну модель управління родючістю забруднених радіонуклідами дерново-підзолистих грунтів для оптимізації їх агроекологічного стану. Встановлено еколого-економічну ефективність дії різних варіантів системи удобрення та способів обрбітку дерново-підзолистого грунту у зерно-просапній сівозміні на продуктивність агроценозів.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності процесу формування стійкого екологічно збалансованого стану осушуваних органогенних грунтів. Удосконалено технології вирощування багаторічних травосумішей, зокрема, визначено високопродуктивні варіанти їх складу, оптимізовано систему удобрення та способи використання меліорованих земель. Вперше визначено найбільш адаптований видовий склад травостою, який забезпечує одержання екологічно чистої продукції на забруднених радіонуклідами грунтах, позитивний баланс і максимальне збереження органічної речовини торфу і продуктивність травостою.

  Скачати повний текст