Вивчено творчий доробок фотохудожників Харкова у широкому контексті художньої культури сучасної доби. Зазначено, що на межі 1960 - 1970 рр. місто було центром авангардного фотомистецтва України. У цей час була створена група "Время" (А.Макієнко, О.Мальований, Б.Михайлов, Є.Павлов, Ю.Рупін, О.Ситниченко, О.Супрун, Г.Тубалєв), наприкінці 1980-х рр. з'явилася група "Госпром" (С.Братков, І.Манко, Г.Маслов, М.Педан, В.Старко). Дослідження проведено на матеріалі пейзажу з урахуванням факту, що цей жанр є репрезентацією загальної картини світу, яка містить розмаїті культуротвірні чинники. Розглянуто широку галузь фотографії, головною ознакою якої є тема природи як важливий засіб змістоутворення. Вона стає у харківській фотографії однією зі значущих складових метафоричної мови. До наукового обігу введено нові імена фотомитців, художників та їх твори. Визначено місце фотомистецтва у сучасній художній культурі України.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури (мистецтвознавство). Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Міністерство культури України, Київ, 2019. У дисертації представлено комплексне мистецтвознавче дослідження гламуру як художньо-мистецького феномену, виявлено його художні та соціальні аспекти, простежено етимологію поняття «гламур» у науковому та публіцистичному дискурсі. Проаналізовано особливості репрезентації цього явища в сучасному мистецтві, виділено суттєві ознаки гламуру в дискурсі естетизації повсякденності. Розглянуто основні світоглядні засади гламуру, його художні й естетичні цінності, історичні модифікації та стильові прояви в контексті еволюції європейської художньої культури. Охарактеризовано такі чинники впливу на становлення гламуру, як: естетичне сприйняття світу, стиль життя, цілі та цінності художньої творчості, основні принципи мистецтва. Порушено питання існування гламурного стилю в різних видах сучасного мистецтва. Виявлено й схарактеризовано відмінні риси гламурного стилю. Наведено приклади та доведено, що гламурний стиль існує майже в усіх видах сучасного мистецтва: архітектурі, літературі, театрі, музиці, хореографії, кіно- та фотомистецтві, дизайні тощо. Проаналізовано гламурні стилі в різних видах мистецтва. Ключові слова: гламур, художньо-мистецьке явище, художня культура, мистецькі практики, форми, симулякр, гламурна тілесність, гламурний образ, гламурний стиль, консюмеризм.^UThe thesis for Obtaining a Scientific Degree of Doctor in Fine Arts Sciences for the specialty 26.00.01 – Theory and History of Culture (Art Studies). – National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts, Ministry of Culture of Ukraine, Kyiv, 2019. The thesis presents a comprehensive study of the art history of glamor, its historical forms, and modifications in the context of European artistic culture. In the articulated concept of the author, glamor is considered as an artistic phenomenon aimed at unifying the aesthetic ideal and transformation of values and contains certain scenarios of behavior. The ambivalence of glamor as a product of artistic culture is due to its complexity, ephemerality, versatility and a certain aggressiveness, including the ambiguity of its understanding, the use of various methodological guidelines and principles, following the tasks or solved theoretical problems. The scientific problem of the presented dissertation is an interdisciplinary study of glamor as an artistic phenomenon, the definition of its essential specifics and glamor manifestations in the context of understanding the processes, trends, and factors in the development of modern art and modern forms of the aestheticization of being. Based on the analysis of the theoretical heritage, it is proved that the conceptualization of glamor in scientific discourse involves the development of a conceptual-categorical apparatus, the use of which allows theoretically to substantiate and describe in detail glamor as an ambivalent artistic phenomenon, its values, historical dynamics, and forms. The conceptual approach of research of glamor presented in the work made it possible to find out that the modern content of the concept “glamor” differs significantly from the etymological meaning in the original language, is used in various discourses (from everyday to scientific), has a wide range of meanings (which will probably increase) from the style in art to the new ideology of society. Since the conceptual “constructs”, which are mainly used by domestic science, were created mostly in modern times, some of them lose their cognitive potential as a result of the fundamental transformation of social being and globalization processes and require clarification of meaningful content. In this paper, glamor is studied as an ambivalent artistic phenomenon that existed in world culture in the endogenous or exogenous form, in the process of cultural and historical development was modified, acquired new forms, the range of its functions and artistic practices expanded, the number of attribute properties increased. The essential feature of glamor is defined - visual demonstrativeness, which expresses the desire of a person or certain social strata to parade (visually demonstrate) body, clothing, works of art, luxury, wealth, success, position in society and the like. It is proved that glamor acts as a middle aesthetic category, which is between the ugly and the beautiful, which explains the corresponding ambivalent perception of this phenomenon. It is argued that glamor substitutes the classical canon of beauty, becoming the aesthetic ideal of modern society. Glamor attributes and techniques make it possible to make a glamorous “piece”, including artistic, successful, in demand in modern art markets.

Дисертація присвячена дослідженню різних аспектів художнього життяі мистецьких процесів м. Кременчука кінця ХІХ–ХХ ст. Розкриваютьсяпитання творчого спадку видатних художників – уродженців Кременчука,творчого спадку І. Рєпіна, пов'язаного з містом, виставкової діяльності,розвитку кустарних промислів, фотографічного мистецтва, заснування,становлення та функціонування художніх товариств і спілок, художніхсоціокультурних інститутів, внеску випускників Харківського художньопромислового інституту у формування монументально-декоративногообличчя міста, стилістичних та технологічних особливостей монументальнодекоративних творів, виконаних художниками, як складової художньогожиття Кременчука та невід'ємної частини загальних процесів розвиткуукраїнського мистецтва.Художнє життя м. Кременчука кінця ХІХ – початку ХХ ст. єбагатогранним процесом, його формували професійні художники, майстрифотографічного мистецтва, кустарних промислів та митці-аматори.Особливого значення для економічного й культурно-мистецькогорозвитку міста набула Кременчуцька губернська сільськогосподарська ікустарна виставка 1896 р., знаковою подією художнього життя тогочасногоКременчука стало відвідування міста І. Рєпіним у межах його творчоїп'ятимісячної поїздки по Дніпру по місцях запорізької слави, визначноюподією художнього життя міста на початку 1914 р. стало відкриття першоївиставки картин. Важливою складовою мистецького життя Кременчукадосліджуваного періоду було фотомистецтво, становленню якого сприяввисокий економічний, соціальний та культурний рівень міста.Потужного розвитку художнє життя м. Кременчука набуло в ІІполовині ХХ ст., що пов'язано з відкриттям місцевого осередкуПолтавського обласного товариства художників та початком художньоїдіяльності в Кременчуцьких художньо-виробничих майстернях випускниківхудожніх закладів вищої освіти Москви, Ленінграда, Києва, Львова та Харківського художньо-промислового інституту: М. Анісімова, В. Бондаренка, М. Келера, А. Котляра, Б. Максименка, В. Сакалаша, М. Хахіна, Н. Юзефович та інших, які зробили найбільш вагомий внесок встрій кольорового забарвлення монументально-декоративної палітри міста тапризвело до розвитку виставкової діяльності, відкриття виставкової зали,магазину Художнього фонду УРСР, появи та збільшення членів Спілкихудожників УРСР, створення неформальних молодіжних мистецькихоб'єднань, та, як результат, заснування Кременчуцької міської організаціїНаціональної спілки художників України.Аналіз стилістичних та технологічних особливостей монументальнодекоративних творів, як-от: мозаїки «Моя Батьківщина», вітражу «Нашапісня – наша слава», рельєфу «Весільне свято», виконаних І.-В. Задорожниму м. Кременчуці – сприяє формуванню цілісної картини мистецькоїсвоєрідності Кременчуччини.У роботі розглядаються основні історичні етапи становленнякраєзнавчого музею, здійснюється аналіз об'єктів мистецтва фондівзберігання, окреслюються основні віхи становлення Кременчуцькогохудожньо-ремісничого училища № 9, дитячої художньої школи, картиннихгалерей.Осягання вищезазначених досліджених питань та особливостей надаломожливість комплексно проаналізувати історіографічні взаємодії художніхлакун і аспектів у контексті виявлення загальної картини художнього життям. Кременчука кінця ХІХ–ХХ ст.Дослідження та аналіз стану наукової розробки теми дає підставистверджувати про відсутність ґрунтовної, системної наукової розвідкихудожнього життя м. Кременчука зазначених часових меж, що й зумовлюєактуальність пропонованої фахової праці.Об'єктом дослідження є художнє життя м. Кременчука кінця ХІХ–ХХстоліття, предметом – специфічні риси, об'єкти та складові художньогожиття м. Кременчука кінця ХІХ–ХХ століття, персоналії та творчий спадокмитців, стилістика та технологія монументально-декоративних творів.Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, спискувикористаних джерел і додатків (альбома ілюстрацій)^UThe dissertation is devoted to the research of various aspects of artistic lifeand artistic processes of Kremenchuk of the end of the XIX–XX centuries. Theissues of creative heritage of outstanding artists-natives of Kremenchuk, creativeheritage of I. Riepin connected with the city, exhibition activity, development ofhandicrafts, photographic art, establishment, formation and functioning of artsocieties and unions, art sociocultural institutes, contribution of graduates arerevealed. Kharkiv Art and Industrial Institute in the formation of the monumentaland decorative face of the city, stylistic and technological features of monumentaland decorative works made by artists as part of the artistic life of Kremenchuk andan integral part of the overall development of Ukrainian art.Artistic life of Kremenchuk in the late XIX – early XX centuries is amultifaceted process, formed by professional artists, masters of photographic art,handicrafts and amateur artists.The Kremenchug Provincial Agricultural and Handicraft Exhibition of 1896became especially important for the economic, cultural and artistic development ofthe city. A significant event in the artistic life of the city in early 1914 was theopening of the first exhibition of paintings. An important component of the artisticlife of Kremenchuk in the period under study was photography, the formation ofwhich was facilitated by the high economic, social and cultural level of the city.The artistic life of Kremenchuk gained a powerful development in the ІІ halfof the ХХ century, which is associated with the opening of a local branch of thePoltava Regional Society of Artists and the beginning of artistic activity inKremenchug art workshops of graduates of art institutions of higher education inMoscow, Leninhrad, Kyiv, Lviv and Kharkiv Art and Industrial Institute:M. Anisimov, V. Bondarenko, M. Keler, A. Kotliar, B. Maksymenko, V. Sakalash,M. Khakhin, N. Yuzefovych and others, who made the most significantcontribution not only to the color scheme of the monumental and decorative paletteof the city, but also led to the development of exhibition activities, opening of anexhibition hall, shop of the Art Fund of the USSR, emergence and increase ofmembers of the Union of Artists of the USSR, youth art associations, and, as aresult, the establishment of the Kremenchug city organization of the NationalUnion of Artists of Ukraine.Analysis of stylistic and technological features of monumental anddecorative works, such as: mosaics «My Motherland», stained glass «Our song isour glory», relief «Wedding Holiday», made by I.-V. Zadorozhnyi in Kremenchuk,contributes to the formation of a holistic picture of the artistic originality ofKremenchuk.The main historical stages of formation of the museum of local lore areconsidered in the study, the analysis of objects of art of funds of preservation iscarried out, the main milestones of formation of Kremenchug Art and Craft School№ 9, children's art school, art galleries are outlined.Understanding the above research issues and features provided anopportunity to comprehensively analyze the historiographical interactions ofartistic gaps and aspects in the context of identifying the overall picture of theartistic life of Kremenchuk in the late ХІХ–ХХ centuries.Research and analysis of the state of scientific development of the topicgives grounds to assert the lack of thorough, systematic scientific exploration ofthe artistic life of Kremenchuk of these time limits, which determines the relevanceof this professional work.The object of research is the artistic life of Kremenchuk of the end of theXIX–XX centuries, the subject – specific features, objects and components of theartistic life of Kremenchuk of the end of the XIX–XX centuries, personalities andcreative heritage of artists, stylistics and technology of monumental and decorativeworks.The work consists of an introduction, three chapters, conclusions, a list ofused sources and appendices (album of illustrations)