На основі архівних джерел та матеріалів преси розкрито історичні умови та культурний контекст, проаналізовано взаємодію різних тенденцій, під впливом яких формувалися репертуарна політика театру та відбувалися зміни його орієнтації щодо ролі музичної частини репертуару, яка з часом стала провідною. Окремі етапи у межах усього періоду існування львівської австрійскої сцени виділено на підставі змін у його керівництві. Доведено провідну роль постаті антрепренерів, які забезпечували художньо-творчу та фінансову діяльність театру. Виділено три основних періоди, у межах кожного з них проаналізовано загальну спрямованість та функціональне призначення театру у багатоетнічному середовищі Львова, а також зміни у його репертуарі та складі трупи. Проведено порівняння з оперним репертуаром австрійських і німецьких, а також російських театрів. Висвітлено місце австрійського театру в інфраструктурі міста та його позитивний вплив на загальнокультурні процеси.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль автобіографічного елементу в літературній і критичній спадщині А.О.Григор'єва. Показано визначальну роль даного чинника у відображенні своєрідності творчої особистості поета і критика. На підставі порівняльного аналізу біографічних фактів А.О.Григор'єва зі змістом та образною структурою його віршів і поем досліджено шляхи їх перевтілення в поетичні образи, своєрідність ліричного "я" та особливості літературної майстерності митця. Висвітлено історико-літературне значення та своєрідність мемуарної творчості А.О.Григор'єва, зокрема, його книги "Мои литературные и нравственные скитальчества" у контексті вивчення російської автобіографічної прози середини XIX ст. Проаналізовано автобіографічний елемент у літературно-критичних і театрознавчих статтях, рецензіях і нарисах А.О.Григор'єва, з'ясовано функцію відступів мемуарного характеру, вплив реальних подій його життя на визначення змісту та формування літературного стилю критика. Простежено характерне для творчості митця злиття жанрів статті, присвяченої дослідженню певного літературного, театрального або соціального явища з мемуарним нарисом. Розглянуто листи А.О.Григор'єва, що містять автобіографічний матеріал, спогади про події та осіб, які відіграли важливу роль у його житті. Доведено визначальну роль порівняльного аналізу у формуванні достовірного уявлення про автобіографічний елемент в різних видах творчої діяльності А.О.Григор'єва.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано особливості процесу адаптації дітей-сиріт молодшого дошкільного віку до умов дитячого будинку. Визначено критерії адаптивності поведінки дітей-сиріт за нових соціальних умов, надано якісну характеристику виявлених критеріїв, розглянуто типи груп адаптації дітей-сиріт до умов дитячого будинку (задовільну, часткову, нестійку, незадовільну), що дає змогу здійснювати диференційний підхід до дітей з різним рівнем емоційної активності. Запропоновано методику організації музично-театралізованої діяльності, що сприяє успішній адаптації дітей-сиріт. Наведена методика дозволяє підвищувати професійний рівень педагогічного колективу дитячого будинку щодо організації навчально-виховної роботи з дітьми-сиротами в адаптаційний період; створити позитивний емоційний стан; знизити рівень тривожності, агресивності та незахищеності; коригувати негативні емоційні прояви засобами музичної діяльності; розвивати у вихованців навички соціальної поведінки в процесі музично-театралізованої діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено педагогічну проблему вдосконалення сучасної системи екологічної освіти школярів на основі інтеграції прогресивних здобутків вітчизняної педагогічної теорії та практики кінця XIX - початку XX ст. у навчально-виховний процес. На підставі ретроспективного аналізу педагогічних концепцій вітчизняних науковців розвинуто педагогічну модель формування аксіології природи (О. Герд, М. Сумцов), грунтуючись на етнокультурній варіативності й інвайронментальних чинниках (С. Русова, І. Стешенко), етико-естетичних і психологічних механізмах єднання людини з природою (Б. Грінченко, М. Грот). Доведено необхідність застосування аксіологічного підходу як продукту синтезу наукового філософського, педагогічного, психологічного, культурологічного знання, що передбачає взаємодію всіх суб'єктів освіти та їх ставлення до світу за етичними принципами, доповнює простір навчання та виховання ціннісними настановами та відкриває можливості для етноантропологічного спрямування екологічної освіти.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше подано цілісну характеристику багатогранної діяльності Анатоля Вахнянина - композитора, диригента, співака, громадського діяча, літератора, а також введено в обіг новий архівний матеріал. На його базі систематизовано погляди діяча на різні галузі музичного мистецтва (музичну естетику, фольклор, духовну музику, театр, теорію музики). Розширено обсяг композиторської творчості А.Вахнянина, що дає підстави для характеристики його композиторського стилю, який базується на засадах романтизму. Висвітлено взаємодію його композиторської творчості та музикознавчих зацікавлень. Зазначено, що завдяки плідній громадській, виконавській, диригентській та композиторській діяльності А.Вахнянина музичне життя Галичини того часу збагатилося новими ідеями, зміцніли зв'язки з композиторами Великої України (М.Лисенком, П.Ніщинським). Доведено, що в еволюції музичної культури Галичини його діяльність сприяла переходу від аматорського етапу композиторської творчості до подальшого її розвитку на професійній основі.

  Скачати повний текст

Досліджено оперні твори провідних англійських композиторів XX ст. Б.Брітгена, М.Тіппена й Х.Бертвістла, що належать до комічного жанру з метою виявлення в них специфіки комічного та з'ясування ролі національного фактора. В "Альберт Херінзі" Б.Брітгена висвітлено взаємозв'язок з сатиричною лінією англійського мистецтва, традиціями "Опери жебраків", образами англійського соціально-побутового та моралістичного роману, творчістю У.Хогарта, Р.Шерідана, Ч.Діккенса. У "Весіллі в Іванів день" М.Тіппета виявлено глибоке шекспіровське коріння (завдяки порівнянню зі "Сном літньої ночі") та його вплив на трактування комічного в опері, а також зв'язок творчістю представників національної літературної школи XX ст. (Т.Еліота, Б.Шоу, Д.Джойса, У.Б.Йейтса). У "Панчі та Джуді" Х.Бертвістла висвітлено роль традицій народного англійського театру, що зумовило втілення комічного у гострогротесковій модифікації. Проаналізовано опери у контексті національної музичної традиції, зокрема творчості Г.Персела, інструментальної та музичної культури єлизаветської епохи, жанру "маски", паралельних у часі та стилі культурно-мистецьких явищ середини XX ст.

  Скачати повний текст

Проведено наукове дослідження антропософських тенденцій в українському мистецтві 1920-х рр. Українське мистецтво даного періоду розглянуто в контексті загальноєвропейської тенденції модернізму - пошуку "нової духовності". Доведено, що у сценічному мистецтві "Молодого театру" та театру "Березіль" використовувались прийом евритмії та елементи містерійного театру. Показано вплив евритмії на становлення методу перетворення Л.Курбаса. Досліджено антропософські мотиви та специфіку образотворення у творчості М.Хвильового, М.Куліша, П.Тичини. Проаналізовано творчість митців-"двадцятників" у театрі, живописі, скульптурі та літературі. Виявлено тенденцію свідомого творення мистецтва та його сакралізації. Доведено, що світоглядні, зокрема антропософські, аспекти у мистецтві даного періоду виступають не стільки філософськими категоріями, скільки засобами художнього вираження.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження феномену артистичної індивідуальності С.Рахманінова та його вплив на розвиток фортепіанного мистецтва XX ст. Розглянуто формування особистості С.Рахманінова-артиста, театральність його гри, що наділяє музичний процес дієвістю та сценічністю. Еволюція артистизму С.Рахманінова полягає у підвищенні ступеня зрілості його інтерпретацій. Розглянуто лінію спадкоємності від піанізму Ф.Ліста та М.Рубінштейна, синтез російської та західноєвропейської традицій у грі великого артиста. Проведено паралелі між С.Рахманіновим і його видатними сучасниками: Й.Гофманом, Й.Левіним, Л.Годовським, Ф.Бузоні, В.Горовцем, Ар.Рубінштейном. Наголошено на надзвичайній силі гри великого артиста та зазначено його виняткову виконавську енергетику. З метою з'ясування цілісної характеристики рахманіновської артистичної індивідуальності досліджено особливості складно організованої психіки митця, якому були притаманні демонстративність темпераменту, екзальтованість ефектів, емотивність. Розглянуто відображення піаністичних традицій С.Рахманінова на прикладах виконавських стилів музикантів, які чули його особисто (К.Ігумнов, В.Горовиця, Ар.Рубінштейна, О.Гольденвейзера) та через вплив усної традиції, породженої інтонуванням С.Рахманінова, на піаністів наступних поколінь (В.Софроницького, Л.Оборіна, П.Серебрякова, Г.Нейгауза, С.Ріхтера, Е.Гілельса, Є.Кісіна, М.Луганського).

  Скачати повний текст

Досліджено феномен архітектури єврейських театрів в Україні. Виявлено закономірності формування їх мережі, розкрито основні засади побудови простору, організації дії, формування типів, структури об'ємно-просторової організації та принципів проектування. Запропоновано хронологію та періодизацію генези архітектури єврейських театрів, охарактеризовано їх основні типи. На підставі результатів дослідження близько 50-ти театральних будинків, залів, просторів, споруд, що використовували, пристосовували, проектували та будували для єврейських театральних колективів у містах України, запропоновано їх класифікацію. Досліджено вплив соціально-політичних, культурно-естетичних, демографічних, економічних та інших факторів на формування мережі й архітектури історичних типів єврейських театрів. Визначено оптимальні форми функціонування єврейських театрів за умов сучасної України. Розроблено пропозиції щодо організації єврейської театральної мережі. Обгрунтовано методологічні засади проектування нових типів єврейських театрів.

  Скачати повний текст

Досліджено чинники і умови, що визначили своєрідність формування комплексів громадсько-житлової забудови і планувальних структур міст півдня України, зокрема, Херсона, Миколаєва, Одеси. Розглянуто комплекс громадсько-житлової забудови (КГЖЗ) як структурний елемент каркаса містобудівної системи історичного міста, а також як елемент містобудівної структури загальноміського значення з домінуючою функцією та їх набором (головні вулиці, площі (торгові, театральні), міські сади та інші містобудівні простори громадського призначення). Проведено комплексний аналіз КГЖЗ з функціональною та морфологічною компонентами. Визначено відповідну типологію об'єктів, основні принципи формування архітектури комплексів громадсько-житлової забудови в досліджуваних містах наприкінці XVIII - на початку ХХ ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми розвитку балетмейстерського мистецтва й утвердження українського сценічного танцю у контексті поступу європейської художньої культури першої третини XX ст. На підставі дослідження складних процесів розвитку європейської хореографії та становлення українського танцювального мистецтва та балетного театру в естетико-філософському, культурологічному й історичному аспектах відображено вплив на них таких напрямків художньої культури межі XIX - XX ст., як імпресіонізм та експресіонізм. Звернення до названих напрямків з погляду стилю як структурно-типологічної категорії мистецтва дозволило розглянути основні естетичні категорії хореографічного мистецтва - "зображальне" та "виражальне", які зумовили розвиток світового хореографічного мистецтва та українського сценічного танцю даного періоду. На підставі обгрунтування поняття "стиль" та поглибленого аналізу танцювальної структури творів українських балетмейстерів 1910 - 1930-х рр. виявлено внутрішні стилеутворювальні елементи національного народного танцю - його системи знакових абстракцій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано естетико-психологічні та етико-філософські показники бандурної речовості звука та її виконавського подання з обгрунтуванням спеціального поняття "бандурного вокалу" як культури християнського смирення та артистичної світської вишуканості в традиції виконавської майстерності бандуриста. Визначено специфіку синкретизму бандурної співогри - "театр одного актора в двох персонах" як втілення бандурної поетики творення та виконання. Запропоновано типологічні диференціювання художньо-образних та формально-діяльнісних надбань бандурного мистецтва. Розглянуто композиторські тексти творів С.Баштана, М.Дремлюги, В.Зубицького, В.Власова, О.Сокола та інших.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність газети "Киевлянин" на межі XIX - XX ст. як виразника антиукраїнської політики царизму, визначено зміни її редакційної політики щодо українського національного руху. З'ясовано роль "Киевлянина" у "мовній полеміці", започаткованій антиукраїнськими виданнями. Досліджено протидію газети "Киевлянин" розвитку українського театру, національної освіти та науки. Проаналізовано нападки представників монархічно налаштованих кіл, які гуртувалися навколо видання, на культурну та громадсько-політичну активність українських діячів. Висвітлено реакцію газети на політизацію українського національного життя та показано вплив антиукраїнської агітації "Киевлянина" на еволюцію російської суспільної думки щодо українства. Визначено роль періодичного видання в ініціюванні й обгрунтуванні репресивних заходів царизму проти українства. Показано, що з використанням можливостей української преси, загальноросійських видань, думської трибуни та судових слухань українство гуртувалось, поширювало свої ідеї та протидіяло "Киевлянину".

  Скачати повний текст

Розглянуто розвиток виховання підростаючого покоління засобами мистецтва в історії педагогіки. Проаналізовано та розкрито теоретико-практичний досвід В.О. Сухомлинського щодо художньо-естетичного виховання школярів засобами мистецтва Павлівської середньої школи. За результатами аналізу праць педагога, архівних матеріалів, спогадів його колег та учнів виявлено основні форми та методи виховання школярів Павливської середньої школи засобами мистецтва: музичного, образотворчого, театрального, хореографічного, екранного. Обгрунтовано доцільність запровадження ідей В.О. Сухомлинського стосовно виховання школярів засобами мистецтва в навчально-виховний процес сучасної загальноосвітньої школи.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні аспекти, присвячені формуванню вокально-виконавської майстерності актора драматичного театру, визначено функцію вокально-сценічної творчості актора в контексті сучасної режисури. Розкрито сутність і специфіку вокально-акторської майстерності, виявлено специфічні особливості розвитку вокально-виконавських здібностей актора драматичного театру у процесі вокально-сценічної діяльності. Запропоновано та теоретично обгрунтовано визначення "акторсько-вокального діалогу", визначено значущість особистісно-акторської функції в процесі вокально-сценічної діяльності. Введено поняття "актор, що співає", "вокальна тема ролі", "вокально-акторська майстерність", розроблено модель створення вокально-сценічного образу.

  Скачати повний текст

Розглянуто стан соціальної сфери Східної України та вплив на неї нацистської окупації у 1941 - 1943 рр. На підставі аналізу джерельної бази й історіографії показано, що відбувалась трансформація політики окупантів щодо соціальної сфери регіону, зокрема, поліпшувалось продовольче та соціальне забезпечення населення, було здійснено: спроби налагодити медичне обслуговування, водопостачання, транспорт; запровадження обов'язковості початкової освіти; дозвіл на відкриття декілька семирічних і фахових шкіл, дитячих ясел і садків; невтручання у культурні проекти інтелігенції, навіть допомогу у цьому з метою використання кіно, театрів, газет для власної пропаганди. Відзначено, що навіть за умов часткового відновлення галузей соціальної сфери східної України у роки нацистської окупації, їх функціонування не забезпечувало задоволення мінімальних життєвих потреб абсолютної більшості населення регіону, а безпосереднім наслідком панування "нового ладу" та його впливу на становище соціальної сфери зазначених областей стали тисячі померлих від голоду, холоду та хвороб людей. У спадщину українському народу загарбники залишили руїни.

  Скачати повний текст

Висвітлено різні аспекти театральної діяльності Г.М. Хоткевича як цілісного явища. Уперше подано загальну характеристику драматургічного доробку митця, проаналізовано його друковані та рукописні твори. Відтворено історію написання, видання та сценічного втілення драматичних творів Г.М. Хоткевича. Установлено факти звернення різноманітних театрів і аматорських гуртків до творчості драматурга. З'ясовано творчі контакти та співпрацю митця з різноманітними театральними колективами та визначними діячами театру. Розглянуто діяльність театральних колективів під керівництвом Г.М. Хоткевича як відображення ідеї окремого покоління митців щодо створення "народного театру". Оцінено критичну діяльність митця, досліджено його наукові роботи з історії театру. Розкрито засади та принципи театральної діяльності Г.М. Хоткевича, його погляди на театральне мистецтво, на яких базується концепція та модель театру.

  Скачати повний текст

Розглянуто громадсько-політичне та культурно-освітнє життя українців у Східній Словаччині у період 1945 - 1992 рр. Акцентовано увагу на питаннях, у яких аналізується процес формування української національної меншини, та розвиток її взаємин з чехословацьким урядом, зокрема, процес вирішення українського питання у Чехословаччині після 1945 року. Визначено причини та перебіг створення громадсько-політичних, культурних і освітніх установ, таких як Українська народна рада Пряшівщини, Культурний союз українських трудящих у Чехословаччині, Український народний театр, Піддуклянський український ансамбль, Музей української культури в місті Свидник. Простежено характерні риси та специфіку розвитку української культури на Пряшівщині. Проаналізовано періодичні видання, у яких висвітлено основні події, пов'язані з життям українців на території Східної Словаччини. Визначено, що серед ЗМІ важливе місце посідає українське радіомовлення.

  Скачати повний текст

Уперше в українському театрознавстві здійснено системне дослідення Гуцульського театру, створеного Г.Хоткевичем у 1910 р. у Галичині в гірському селі Красноїллі, виявлено феномен цього самобутнього мистецького та етносоціокультурного явища. З використанням нового концептуального підходу та залученням нових джерельних матеріалів здійснено детальну реконструкцію гастрольної діяльності Гуцульського театру, окремих сцен з його вистав, досліджено історію театру. Гастролі даного театру по Галичині та Буковині відбувалися у період з 1910 до 1912 рр., а концертної групи по деяких містах Наддніпрянської України та у Москві - березень - липень 1914 р. До репертуру театру належали оригінальні п'єси Г.Хоткевича, написано гуцульської говіркою, - "Довбуш", "Гуцульский рік", "Непросте" та перероблену ним п'єсу "Верховинці" Ю.Коженьовського, що відображали життя гуцулів у всіх його проявах. Відзначено, що феномен Гуцульського театру полягає у його генетичному зв'язку з традиційною культурою гуцулів, жертовній праці учасників театру, доланні протидії австрійсько-польської влади, унікальному поєднанні в своєму репертуарі гуцульської тематики та говірки, формуванні трупи з місцевих народних професіоналів, які були носіями фольклорних знань, чудово володіли мистецтвом слова, співу, танцю, гри на музичних інструментах, імпровізації. Зроблено висновок, що Гуцульський театр став мистецьким та етносоціальним феноменом не лише українського, а й світового театру.

  Скачати повний текст