Досліджено взаємини між Греко-католицькою (ГКЦ) та Римо-католицькою церквами (РКЦ) у контексті суспільно-політичного, національного та духовного життя українського порубіжжя 1939 - 1946 рр. Висвітлено еволюцію державної політики в релігійній і етноконфесійній сферах залежно від геополітичних обставин і воєнних подій. Проаналізовано позицію греко-католицьких і римо-католицьких ієрархів і духовенства щодо протистояння своїх вірних у період війни. Розкрито релігійний аспект українсько-польського трансферу 13939 - 1946 рр. На підставі результатів дослідження зроблено висновки, що трансформація відносин між ГКЦ і РКЦ у роки Другої світової війни здійснювалась під впливом суспільно-політичних чинників. Етноконфесійні зміни на українсько-польському порубіжжі у 1939 - 1946 рр. певним чином зумовили сучасну національну та релігійну ситуації в Україні та Польщі.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-політичні та історико-художні умови розвитку реквієму, літургійної та жанрово-стильової побудови музичних аспектів католицької заупокійно-поминальної традиції. Визначено загальнотеоретичні передумови вивчення заупокійної служби шляхом аналізу богословських, філософсько-культурологічних і музикознавчих праць. Виявлено головні етапи розвитку реквієму як католицької меси та жанру. Запропоновано новітню історію реквієму, розроблено загальну типологію цього жанру. Вивчено його зразки у творчості сучасних українських композиторів на межі тисячоліть, що дозволило довести провідне значення авторських музично-стильових тенденцій поминальної традиції.

  Скачати повний текст

Простежено етапи становлення, функціонування музичного середовища Ніжина в контексті національних культуротворчих процесів XIX - початку XXI ст. Розглянуто форми музично-театральної праці М. Заньковецької, Ф. Проценка в розвитку музичного життя Ніжина на початку XX ст. Висвітлено сутність музичної діяльності їх наступників у форматі локально-регіонального, всеукраїнського, європейського музичного простору порубіжжя століть. Обгрунтовано вплив музикантів-професіоналів, аматорів на функціонування в музичному середовищі Ніжина фольклорних, академічних, аматорських дитячих, дорослих, молодіжних колективів - хорових, інструментальних, вокально-інструментальних, хореографічних; солістів (баяністів, вокалістів, піаністів, бандуристів, сопілкарів, естрадних співаків).

  Скачати повний текст

Проаналізовано склад, структурну організацію та географію тваринницької лексики південноволинсько-подільських перехідних говірок як відмінної, третьої системи у порівнянні з тими говорами, на базі яких вони утворені. Здійснено комплексний лексико-семантичний та ареалогічний аналіз даної лексики, визначено лексико-сематичні зв'язки в межах тематичної групи. Проведено картографування ареально релевантної лексики, що дозволило визначити умовну межу між південноволинським і подільським говорами на лексичному рівні діалектної мови, виокремити смугу перехідних говірок південноволинсько-подільського діалектного типу, описати внутрішню диференціацію перехідного ареалу, визначити напрями міждіалектних контактів, з'ясувати тенденції розвитку та зони поширення діалектних лексичних явищ, охарактеризувати специфічні явища, пов'язані не тільки з взаємопроникненням, а й взаємовідштовхуванням діалектних рис.

  Скачати повний текст

Досліджено діалектику та методологію позанукових знань та їх культуротвірні функції. Розроблено цілісну концепцію позанаукового знання, за якою обгрунтовано диспозиційність таких знань, їх гуманітарну інтенційованість і символічно-знакову праксеологію. Позанаукові знання існують у двох формах, а саме: суб'єктивно-практичній і символічній об'єктивно-практичній, їх джерелами є не стільки об'єктивно існуючі властивості, а суб'єктивні якості суб'єктів цих знань. Тому позанаукові знання є не дескрипціями предметності, а прискрипціями прикмет, які продукуються їх суб'єктами у формі значення та смислів буття людини у світі. Важливу роль у культуротвірних функціях позанаукових знань відіграє філософія як знання, яке певні дослідження відносять до наукових знань, а також до позанаукових. Обгрунтовано тезу, що філософське знання знаходиться не на порубіжжі з наукою та теологією (Б.Рассел), а на порубіжжі з наукою та позанауковими знаннями. Референтами цього порубіжжя є філософські категорії як людиномірні рубрикації світу (В.І.Шинкарук, С.Б.Кримський). У процесі культуротворення наукове та позанаукове знання мають багато спільного, основним об'єктом яких є гуманітарні проблеми. Технологічне застосування наукових знань часто спричинює негативні щодо людини наслідки (екологічні, військові), до усвідомлення яких доцільно залучати позанаукові знання як знання, що продукують гуманітарну науку. Останнє є актуальним у перехідні періоди суспільства, зокрема в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено середньонаддніпрянсько-степову діалектну межу, ареальну стратиграфію та наведено системний опис назв одягу, взуття, головних уборів та прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя. Проаналізовано репертуар, структурну організацію номенів у межах парадигм, виділено тематичні та лексико-семантичні групи як основні типи угруповань лексики. На підставі карт "Атласу лексики на позначення одягу, взуття, головних уборів і прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового зарубіжжя" (175 карт з коментарями) виявлено внутрішню диференціацію досліджуваного континууму. Окремі зони та групи говірок виділено на підставі відмінностей у репертуарі й особливостях лексичного вираження маніфестантів аналізованих сем, співвідношення інноваційних та архаїчних назв, семантичної спеціалізації, варіативності фонетичної структури лексичних одиниць.

  Скачати повний текст

На підставі магнітофонних записів діалектного мовлення (понад 70-ти годин звучання) та зібраних матеріалів здійснено аналіз похідних іменників у говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя. Виявлено інвентар словотворчих афіксів. З'ясовано семантичні поля кожного суфікса у межах граматичних родів іменника. Установлено омонімічні та синонімічні відношення між суфіксами. Окреслено продуктивність словотворчих моделей і факсів. Показано, що творення нового слова відбувається в межах певної лексико-словотвірної групи, що є вужчим поняттям, ніж словотвірний тип, визначальними факторами при цьому є відповідний суфікс як класифікуючий елемент та загальна семантика лексико-словотвірної групи. Зазначено, що текстовий дискурс лексико-словотвірних явищ відтворює умови формальної та функціональної варіативності суфіксальних похідних іменників у говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя.

  Скачати повний текст

Досліджено етнічне українське населення Мараморощини (Румунія), обгрунтовано теоретико-методичні основи вивчення зарубіжних українців. Розглянуто історико-географічні аспекти заселення краю, проведено етнічну та етнографічну межу. Детально проаналізовано етнодемографічну та соціальну ситуацію українців, здійснено етнографічне районування української етнічної території, а також охарактеризовано національно-культурну та мовну спадщину. Висвітлено міжрегіональне транскордонне румунсько-українське співробітництво. Значну увагу приділено проблемам збереження самобутності і національно-культурної ідентичності українців краю, які запропоновано розв'язувати у контексті сталого розвитку корінних народів румунсько-українського порубіжжя.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему семантики басового вокалу, яка склалася в оперній класиці XIX - XX ст. у контексті архаїчних засад чоловічого співу у низькому регістрі, у взаємозв'язку з культово-містеріальною практикою Європи та Китаю. Наголошено на наявності мислительного порубіжжя міфологічно-релігійного синкрезису та раціоналізму у філософії пантеїзму, що зумовлило ідеологічний контекст втілення оперного вокалу на "штучному" диханні, а також розкриття повноти прояву можливостей людського голосового звучання. Обгрунтовано давоїсту природу вокального мистецтва, наявну у басовому вокалі, а саме: похідність від містеріальної-релігійної, ритуально-церемоніальної сфер та одночасно представництво світської театральної природи співу. Значну увагу приділено аспекту використання достоїнств виразного співу басів у давньоцерковній традиції в операх російських композиторів і взаємопов'язаних з цим виразним комплексом творів західноєвропейських авторів. Значну увагу приділено архетиповим, співвідносним з міфологемами Сходу, образно-сюжетним розкладам опер М.Глінки, О.Бородіна, М.Лисенка.

  Скачати повний текст

У дисертації висвітлюється специфіка художнього діалогу літератури порубіжжя ХХ–ХХІ століть із кодовою надсистемою вікторіанства як історичного, соціального, аксіологічного, філософського, епістемологічного й художнього конструкту. Широкий спектр художніх текстів, що репрезентують жанрове, стилістичне, ідейно-філософське й тематичне розмаїття сучасної вікторіографії, досліджено крізь призму розробленої в дисертації матричної моделі рецепції вікторіанського метанаративу постмодерністською художньою свідомістю, із урахуванням домінантної інтерпретативної модальності (деструкції, деконструкції, реконструкції), модусу репрезентації (травма, пам'ять, ностальгія) та типу похідного наративу.^UThe dissertation highlights the complex and multilayered dialogue the turn of the XXI century literature is engaged into with historical, cultural, social, axiological, philosophical, epistemic and artistic encodings encompassed by the Victorian metanarrative. The Victorian metanarrative in all the variety of its constituents is reinterpreted in modern Victoriography through three basic representational modes (that of nostalgy, that of trauma and that of memory). Each of the modes, in its own turn, influences the thematical and interpretative spectrum of the derivative text, as well as its imagery, tropes, character sets, plotlines etc.The turn of the XXI century artistic consciousness applies three interpretative strategies to take over the Victorian metanarrative constituents: destruction, deconstruction, and reconstruction. The destructive readings tend to overtly neglect the ontological and epistemic foundations of Victorianism, thus scraping it out of historical context and turning it into a simulacrum free from any historical reference. In contrast, the deconstruction of Victorian metanarrative calls for revising and debunking the existing myths and stereotypes about Victorianism by explicating inner tensions and discrepancies in a seemingly monolithic ideological construct of Victorianism and transpositioning its fundamentals against modern contexts. Finally, the reconstructive readings tend to eliminate modern perspective upon the Victorian worldview, thus restoring its status as a metanarrative to the maximum extent permissible. The functional capacity of the model developed is tested upon 30 samples of modern fiction written at the turn of the XXI century and united at the macrolevel by a common reference to the Victorian age.