Досліджено вплив комбінаційного розсіяння в планетних атмосферах з урахуванням їх спостережної температурної залежності з глибиною. Розроблено новий механізм визначення оптичних параметрів атмосфери за даними про інтенсивність деталей комбінаційного розсіяння з урахуванням температурного профілю атмосфери Урана. З'ясовано, що неврахування зміни температури з глибиною в атмосферах планет-гігантів призводить до значних похибок під час визначення оптичних параметрів атмосфери, зокрема таких, як відношення аерозольної розсіювальної складової оптичної глибини до газової, а також відношення поглинальної до розсіювальної складових оптичної глибини. Доведено, що ефекти комбінаційного розсіяння в атмосферах планет-гігантів призводять до зменшення геометричного альбедо та альбедо однократного розсіяння в синій області спектра та встановлено значення альбедо однократного розсіяння, яке виправлене за ефект комбінаційного розсіяння. Встановлено ймовірну причину довгоперіодичних змін геометричного альбедо Урана. На підставі результатів моделювання з застосуванням запропонованого методу щодо опрацювання спостережених даних, одержаних у різні роки (1981, 1993, 1995), виявлено зміни оптичних параметрів атмосфери Урана з часом та їх залежність від видимого положення планети на орбіті. Проаналізовано сучасні фотометричні спостереження диску Урана, виконані на найбільших телескопах світу, що зареєстрували появу та зникнення аерозольних хмар на різних широтах з часом. Зроблено висновок, що саме неоднорідний розподіл аерозолю в атмсосфері Урана залежно від широти є імовірною причиною довгоперіодичних змін геометричного альбедо.

  Скачати повний текст

Системно проаналізовано проблему розробки систем управління, заснованих на явищах параметричного резонансу та дослідження генерації магнітного поля, які мають місце у рідких ядрах планет завдяки механізму припливного гальмування. Використано математичні методи асимптотичного аналізу в теорії коливань та магнітогідродинаміці. Запропоновано новий високоефективний метод резонансної динамічної стабілізації рівноваги в околі максимуму потенціальної енергії. Його рекомендовано для стабілізації жолобкових плазмових нестійкостей та інших збурень. Розглянуто узагальнений підхід до управління параметричними резонансними процесами в коливальних системах з багатьма ступенями вільності. Запропоновано метод селективного управління дрейфом заряджених частинок у замагніченій плазмі та керованого переносу енергії в термодинамічних системах. Побудовано математичні моделі кінематичного гідромагнітного динамо для плоскої течії Куетта та для диференціального обертання сферичного рідкого ядра Землі. Оцінено порогові величини магнітного числа Рейнольдса з урахуванням непровідності обмежувальних оболонок. Наведено епюри магнітних полів і струмів. Одержані результати підтверджують гіпотезу припливного механізму енергетичного приводу планетарного динамо.

  Скачати повний текст

Вперше за аналізом зміни ефективної оптичної глибини з висотою у місці падіння К-уламка комети Шумейкера-Леві 9 та в незбуреній падінням атмосфері показано необхідність припущення щодо висотної стратифікації розмірів аерозольних частинок. Вперше за даними спектрофотометричних вимірювань інтегральних дисків встановлено вигляд залежності зміни оптичної товщини й об'ємного коефіцієнта розсіяння з глибиною в атмосферах Юпітера, Сатурна, Урана та Нептуна. Уточнено закономірність зміни з глибиною відносної концентрації метану в атмосферах Урана та Нептуна. На основі строгого числового розв'язання задачі про дифузне відбиття випромінювання однорідним напівнескінченним газово-аерозольним середовищем створено програмний комплекс для розрахунку значень величини ефективної оптичної глибини формування інтенсивності випромінювання, дифузно відбитого оптично однорідним напівнескінченним хмаровим шаром з довільними оптичними властивостями, розраховано значення цієї величини для випадків ізотропного й анізотропного розсіяння та вивчено її залежність від оптичних параметрів середовища.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі визначення рельєфу та оптичних (радіооптичних) параметрів ділянки поверхні планети за серією її некогерентних зображень в оптичному або радіодіапазоні. Запропоновано математичну коректну постановку задачі та метод її розв'язку. Показано, що коректний підхід потребує сумісного розгляду чотирьох задач: визначення рельєфу поверхні, її оптичних характеристик, усунення замиття зображень, зумовленого земною атмосферою та недосконалістю зображуючої системи, та суміщення зображень. Запропонований метод розповсюджено на випадок зображень, одержаних за допомогою радіолокатора з синтезованою апертурою. Можливості метода та його ефективність досліджені експериментально на комп'ютерній моделі. Результати наведені у вигляді карт рельєфу, оптичних параметрів та похибок їх визначення.

  Скачати повний текст

Розроблено нову методику розрахунку фотоіонізаційних моделей світіння (ФМС) планетарних туманностей (ПТ) з урахуванням двох типів неоднорідного розподілу густини газу в їх оболонках (I - макронеоднорідності, II - мікронеоднорідності. На підставі даних стосовно іонних вмістів, одержаних за діагностикою інтегральних спектрів ФМС ПТ, знайдено нові вирази для іонізаційно-корекційних факторів ПТ для двох типів неоднорідностей густини газу в оболонках туманностей. Уперше побудовано оптимізовані ФМС дев'яти ПТ з урахуванням неоднорідного розподілу небулярного газу.

  Скачати повний текст

Визначено параметри еквігравітуючих фігур, гравітаційні поля яких співпадають з зовнішніми гравітаційними потенціалами небесних тіл. Розглянуто особливості еквігравітуючих фігур. Показано переваги метода опису гравітаційних полів небесних тіл еквігравітуючими фігурами у порівнянні з іншими методами. Знайдено еквігравітуючий стержень для тороїдальної конфігурації (лемніскатичного тора). Знайдено неоднорідний еквігравітуючий диск для еліпсоїда обертання з гомологічною стратифікацією. Запропоновано методику опису гравітаційних полів нерівноважних конфігурацій за допомогою суперпозиції еквігравітуючих стержнів і дисків. Побудовано моделі гравітаційного поля планет-велетнів на основі системи неоднорідних еквігравітуючих фігур. Проведено порівняння метода застосування еквігравітуючих фігур з іншими методами опису зовнішнього гравітаційного потенціалу самогравітуючих конфігурацій.

  Скачати повний текст

Досліджено три популяції малих тіл Сонячної системи - комет, астероїдів і супутників планет, які, не зважаючи на різну фізичну природу, мають багато спільних закономірностей у властивостях розсіяного випромінювання. Проведено поляриметричне та фотометричне спостереження 21-ої комети, 10-ти супутників планет та 6-ти астероїдів протягом 1988 - 2006 р. на різних телескопах з апертурними та панорамними приймачами випромінювання. Наведено результати комплексних досліджень опозиційних ефектів у різних тілах Сонячної системи, зокрема відкрито поляризаційні опозиційні ефекти у деяких високоальбедних об'єктах. На підставі поляриметричних і фотометричних даних на малих фазових кутах виділено клас високоальбедних об'єктів (астероїди 44 Ніза та 64 Ангеліна, супутники Io, Європа, Ганімед і Япет, A і B кільця Сатурна) з унікальними опозиційними властивостями та експериментально доведено, що механізм когерентного підсилення зворотного розсіяння є ефективним фізичним механізмом розсіяння світла у природному середовищі Сонячної системи. Проведено розділення фазових і довготних залежностей поляризації випромінювання супутників Калісто та Япета. Виявлено залишкову поляризацію випромінювання супутників Io, Європи та Ганімеда в точці інверсії, що пояснюється структурною і/або оптичною неоднорідністю поверхні. Запропоновано нову класифікацію комет, яка грунтується на властивостях розсіяного та теплового випромінювання пилу. Виявлено особливості в поляризованому випромінюванні комет, зокрема аномальну спектральну залежність лінійної поляризації, кругову поляризацію випромінювання комет, орієнтацію пилових частинок у кометних атмосферах, варіації поляризації під час нестаціонарних процесів у кометах. Одержано нові закономірності та ефекти у розсіяному випромінюванні вибраних астероїдів і супутників.

  Скачати повний текст

Досліджено фізичні умови у верхніх шарах атмосфери Юпітера та властивості аерозолю у полярних областях планети з урахуванням даних наземних фотополяриметричних спостережень Юпітера з використанням елементів теорії формування аерозолів. На підставі результатів проведених поляриметричних спостережень і даних інших дослідників створено базу даних, яка дозволяє описати поведінку лінійної поляризації в полярних областях Юпітера протягом 48-ми років. Грунтуючись на цих даних, проведено дослідження довгострокових варіацій північно-південної асиметрії лінійної поляризації та знайдено зворотний зв'язок параметра асиметрії з інсоляцією, що свідчить про сезонний характер змін поляризації. Запропоновано пояснення виникнення значної лінійної поляризації в полярних областях Юпітера за кутів фази, близьких до нуля, та її ходу вздовж меридіана, а саме: показано, що значний внесок у поляризацію може давати розсіяне на шарі аерозольного стратосферного серпанку світло від поверхні, яка підстилає (хмар). Показано, що сезонні коливання температури у стратосфері Юпітера є визначальним чинником у процесах формування полярного аерозольного серпанку, який найбільш імовірно складається з твердих частинок поліароматичних вуглеводнів (нафталіну, фенантрену). Це може пояснювати сезонні зміни поляризації в полярних областях Юпітера. Відзначено можливість впливу сонячних космічних променів на формування полярного серпанку на Юпітері.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив процесу гідрування - диспропорціювання - десорбції - рекомбінації (ГДДР) на фазово-структурний стан промислових магнітних сплавів систем Sm - Co та Dd - Fe - B. Установлено критичні значення параметрів гідрування цих сплавів та показано, що сплави Dd - Fe - B диспропорціонують за тиску водню 0,1 МПа, а Sm - Co - вище 3,0 МПа. індукцію, коерцитивну силу та магнітну енергію) спечених магнітів. З метою одержання магнітного порошку розміром 3 - 7 мкм оптимізовано умови додаткового механохімічного помелу у планетарному млині в атмосфері водню. Виявлено конкуруючий вплив водневої обробки та окиснення на зміну магнітних властивостей одержаних магнітів. Показано, що воднева обробка за методом ГДДР підвищує магнітну енергію сплавів системи Dd - Fe - B на 8 - 10 %.

  Скачати повний текст

Визначено особливості формування наукової парадигми історичного процесу в середні віки (V - XV ст.) та простежено процес її генези в різних суспільствах у межах часово-просторового поля дослідження. Виявлені парадигми класифіковано та проаналізовано. Віднайдено методологічну базу середньовічної науки. Розглянуто методологію дослідження парадигматичного знання взагалі та в історичній науці зокрема, а також парадигматичний аспект міфологічних уявлень щодо історії людства. Проаналізовано сакральну мотивацію історичного процесу у християнстві та мусульманстві. Висвітлено найважливіші історіософські концепції Середньовіччя з метою виявлення в них домінувальних парадигм. Значну увагу приділено аналізу середньовічного історизму та розробці його типології за віссю горизонтально-просторових координат роботи та за "сіткою" його базових категорій, зміни в чому були найхарактернішими проявами генези наукової парадигми. Обгрунтовато гіпотезу щодо того, що визначальними у розвитку принципу історизму є не тільки уявлення про час і простір, на яких будуються уявлення щодо історичного часу та простору та тип вирішення філософської проблеми універсалій. Останній є визначальним для розробки просторової типології історизму. Зроблено спробу визначення генези парадигми історичного процесу формулою "сфера - куб - сфера", що відображає генетику розвитку Платонових тіл зародку та генезу уявлень людини щодо форми планети та її фізичних полів, з якими пов'язаний розвиток уявлень про простір і час. Зроблено спробу встановити об'єктивну основу середньовічної теорії "семи кліматів" і надати їй максимально можливе наукове пояснення. Проаналізовано найзначніші геологічні періодизаційні схеми, розкрито циклічно-поступальний характер моделей історичного процесу та його взаємозв'язок з історичними циклами, а також з коливаннями клімату.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичну базу для алгоритмів геометричного моделювання профілів роторів і корпусів виробів класу роторних двигунів або компресорів, принцип дії яких базується на схемах планетарних механізмів. Запропоновано метод визначення взаємоспряжених кривих, складовими якого є способи точного опису: двох обвідних сім'ї кривих, утворених в результаті обкатки епітрохоїдою за схемою планетарного механізму; двох обвідних сім'ї кривих, утворених в результаті абкатки гіпотрохоїдою за схемою планетарного механізму; класифікації сім'ї профілів роторів і корпусів виробів класу роторних двигунів або компресорів залежно від відношення радіусів ділильних кіл планетарного механізму.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове розв'язання задачі опису кривих постійної ширини як параметричні та неявно-поліноміальні рівняння. На прикладі властивостей трикутника Релло здійснено геометричне моделювання дій механічних пристроїв, які зводяться до формоутворення обкаткою за трохоїдними законами на основі планетарного механізму та за законом обертового переносу. Складено диференціальне рівняння для визначення функцій, що описуть криві постійної ширини. Розроблено спосіб його розв'язання. Знайдено описи трикутника Релло рівняннями у параметричному та неявно-поліноміальному вигляді. Одержано аналог трикутника Релло як обвідну сім'ї епітрохоїді, обчислено значення керуючого параметра, за яким його форма збігатиметься з формою класичного трикутника Релло. На базі закону обертового переносу розроблено схеми синхронного обертання багатопарних трикутників Релло з постійним точковим контактом між ними.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичну базу для графоаналітичного методу розрахунку профілів роторів і корпусів, а також робочих поверхонь роторно-планетарних машин трохоїдного типу з використанням комбінованих кривих у вигляді фрагментів гіпотрохоїди й епітрохоїди. Вперше запропоновано спосіб аналітичного опису епігіпотрохоїдних кривих, що складаються з періодичних фрагментів гіпотрохоїди й епітрохоїди. Надано спосіб визначення взаємоспряжених кривих за їх взаємного переміщення за законом руху планетарного механізму, коли криві є комбіновані з фрагментами гіпотрохоїди й епітрохоїди. Розглянуто спосіб геометричного моделювання взаємоспряжених поверхонь з нормальними перетинами у вигляді епігіпотрохоїдних кривих, орієнтованих на використання у насосах лінії Муано.

  Скачати повний текст

Створено теоретичну базу для алгоритмів геометричного моделювання профілів роторів та корпусів виробів класу роторних двигунів або компресорів, дія яких відбувається за схемами планетарних механізмів. Здійснено дослідження з метою виявлення раціональних значень параметрів обкатки, що забезпечує впровадження розроблених алгоритмів. Розроблено метод визначення взаємоспряжених кривих, складовими якого є способи точного опису, а саме: двох обвідних сім'ї кривих, утворених внаслідок обкатки епітрохоїдою за схемою планетарного механізму; двох обвідних сім'ї кривих, утворених за результатом обкатки гіпотрохоїдою за зазначеною схемою. Запропоновано класифікацію сім'ї профілів роторів і корпусів виробів класу роторних двигунів або компресорів залежно від відношення радіусів ділильних кіл планетарного механізму.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове розв'язання задачі геометричного моделювання графоаналітичного методу розрахунку профілів роторів і корпусів роторно-планетарних маших з урахуванням зубчатих передач внутрішнього зачеплення. Розроблено спосіб опису обвідної сім'ї кривих на площині рівнянням у неявному вигляді, коли вхідними параметрами є описи елемента сім'ї та закону переміщення по площині з зафіксованими межами зміни параметра, що дозволило скласти універсальний алгоритм визначення обвідної параметричної сім'ї, коли її параметр змінюється у фіксованих межах. Розроблено спосіб опису обвідної сім'ї, утвореної в результаті обкатки профілю ротора та кривої з кутовими точками, що дозволило визначати обвідні для негладких кривих. Розроблено опис профілю корпусу рівнянням у неявному вигляді, що дозволило обирати його раціональні параметри. Розроблено спосіб узгодження зубчатої передачі внутрішнього зачеплення з формами профілів ротора та корпусу машини, що дало змогу за допомогою одних і тих же параметрів описати взаємне переміщення двох пар спряжених кривих, а саме: профілів ротора та корпуса, а також зубців пари зубчатих коліс.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове розв'язання задачі геометричного моделювання тістомісильного механізму планетарного типу шляхом опису траєкторій руху його точок, належних робочому органу. Досліджено питання аналізу графіка функцій його повної енергії. На підставі даних, одержаних завдяки проведеним дослідженням, установлено раціональні значення параметрів механізму, які забезпечать можливість розробок змішувачів сипких і в'язких речовин зі зниженими енерговитратами. Розроблено метод опису траєкторії руху робочого органу змішувача за планетарного руху рівняннями у параметричному вигляді. Розроблено схеми роботи важільних місильних механізмів для випадків руху привідної ланки за рівняннями епі- та гіпоциклоїди, коли вхідні величини (параметри розмірів схеми) змінюються у певних межах. Складено алгоритми побудови зображень фаз руху місильного механізму й опису результатів моделювання, зокрема засобами комп'ютерного анімаційного моделювання, що дозволить доповнити множину анімаційних зображень у прикладній геометрії. Побудовано графіки розподілу енергетичних характеристик механізмів за заданими схемами та розроблено спосіб аналізу ефективності перемішування завдяки застосуванню поверхні перемішування. Це дозволило формалізувати аналіз форми кінематичної кривої точки робочого органу механізму у процесі перемішування.

  Скачати повний текст

Розроблено геометричну інтерпретацію методу центральних моментів, яку використовують для ідентифікації форми фігури, а також описано в аналітичному вигляді формули зв'язку між нерухомою і рухомою системами координат, які використовують для геометричного моделювання переміщення. Розроблено алгоритми профілювання за схемою планетарного механізму виробів шляхом обкатки конкретних різновидів фігур: відрізка, прямокутника, трикутника та трикутника Релло. Складено алгоритми визначення форми фігури G, що є результатом обкатки планетарним механізмом деякої фігури Q. Розроблено алгоритм визначення послідовності параметрів, що характеризують геометричну форму фігури G.

  Скачати повний текст

Вперше показано, що напруження, зв'язані з аномаліями геоїда, відображають особливості перебігу геотектонічних процесів у розломно-блоковій тектоносфері під дією нормального поля напружень. Обгрунтовано механізми участі в процесі структуроутворення високочастотного поля напружень, обумовленого місячно-сонячними приливами. Встановлено, що в напруженнях, обумовлених порушеннями рівноважного стану Землі, виявляються елементи, які є тектонічною основою сейсмогенерувальних структур. Показано, що порушення рівноважного стану Землі, обумовлене космогонічними факторами та вторинними деформаційними процесами в розломно-блоковій тектоносфері, знаходять відображення в просторових особливостях розподілу сейсмічності планети.

  Скачати повний текст

Запропоновано методику та критеріальні умови визначення та забезпечення прояву адсорбційно-пластифікуючого ефекту (АПЕ) в зоні обробки. Показано, що кінематичні параметри відомих способів глибинного шліфування не забезпечують умов прояву АПЕ. Надано спосіб плоского глибинного шліфування за допомогою планетарно-шліфувальної головки (ПШГ), кінематичні параметри якої забезпечують умови прояву АПЕ. Знайдено точну часову залежність температури в зоні контакту. Експериментально встановлено, що використання раціональних кінематичних параметрів обробки за допомогою ПШГ сприяє зниженню енергетичних і силових параметрів в 1,5-З раза, збільшенню продуктивності в 1,5 - 2,5 раза, зниженню температури обробленої поверхні до 50 - 60-ти градусів, зміцненню поверхні та покращанню фізико-механічних показників утворених поверхонь за глибиною збільшенню стійкості та зносостійкості абразивного інструмента не менш, ніж у 2 - 5 разів.

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію гравітаційно-резонансного екзотектогенезу (ГРЕ), яка базується на постулатах: принципах симетрії, міжпланетного резонансу, тектогенезу, бінарності й планетарного резонансу. Відповідно до цієї концепції багаточастотна циклічність активізації геосистеми є наслідком їх еволюції у середовищі астрономічних "збурень", більшість з яких можуть бути передобчислені для будь-якого інтервалу минулого й майбутнього. Зазначено щодо перспективності ГРЕ у аспекті створення принципово нових методів вивчення та прогнозу поводження будь-яких геосистем, у еволюції й функціонуванні яких головну роль відіграють багаточастотні циклічні варіації параметрів стану. На базі концепції ГРЕ розроблено моделі: космозалежної (як перспективний напрямок регіональних досліджень з метою підвищення розрізнючої здатності традиційних методів і відтворення детальної поетапної історії розвитку регіону), космозалежної динаміки напружено-деформованого стану порід на території Одеси (як перспективний напрямок розробки нових методів прогнозу небезпечних геологічних процесів і методів виявлення законів, що управляють варіаціями параметрів стану геосистем).

  Скачати повний текст